UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Ігор Вишневський Стартап
6 жовтня 2025, 09:00
2025-10-06
OSINT в один клік. Як працює український стартап Х-Ray Contact і чому він може бути цікавий одночасно рекрутерам і спецслужбам
У часи, коли інформація поширюється блискавично, вміння працювати з відкритими джерелами стало для багатьох суперсилою. OSINT (Open Source Intelligence) дає змогу аналізувати величезні масиви даних, що надходять із медіа, соціальних мереж, відкритих реєстрів та інших ресурсів. У бізнесі він допомагає відстежувати ринкові тенденції, оцінювати конкурентне середовище та вчасно виявляти ризики. А під час війни соцмережі, фото й відео з місця подій, супутникові знімки перетворюються не тільки на докази та орієнтири, а й на інструменти боротьби.
У часи, коли інформація поширюється блискавично, вміння працювати з відкритими джерелами стало для багатьох суперсилою. OSINT (Open Source Intelligence) дає змогу аналізувати величезні масиви даних, що надходять із медіа, соціальних мереж, відкритих реєстрів та інших ресурсів. У бізнесі він допомагає відстежувати ринкові тенденції, оцінювати конкурентне середовище та вчасно виявляти ризики. А під час війни соцмережі, фото й відео з місця подій, супутникові знімки перетворюються не тільки на докази та орієнтири, а й на інструменти боротьби.
У ході ІТ Аrena 2025 кореспондент dev.ua під час пітчингу українських стартапів перетнувся в кулуарах із Senior Partnerships Manager у X-Ray Contact Сергієм Нінічуком. Той розповів, як їхній стартап, що почався з класичного OSINT в інтересах українських військових, планує масштабуватися в багато інших сфер і шукає фінансування на розширення функціоналу. Також dev.ua завдяки наданому нам доступу до платформи отримав змогу самостійно перевірити, як працює «OSINT в один клік» на прикладі публічних осіб, а також автора статті і його дружини. До речі, читачі теж можуть це зробити — посилання з відкритим доступом у кінці матеріалу.
Довіряй, але перевіряй
Зі слів Сергія Нінічука, X-Ray Contact — це OSINT-платформа, яка надає соціальний бекграунд-чек на будь-яку людину по всьому світу.
«Простий приклад: ви спілкуєтеся з кимось у WhatsApp, але не знаєте цю людину. Хочете її перевірити, берете її номер телефону, вписуєте у відповідне віконце в нашій платформі. Чекаєте кілька хвилин і маєте повний бекграунд-чек на цю людину з емейлами, номерами телефонів, іменами колег, родичів, соціальними мережами, містами, де людина була до цього. Це така попередня перевірка людини, з якою ви будете спілкуватися», — пояснив нам представник X-Ray Contact. Що стосується аудиторії потенційних клієнтів, то, як каже Нінічук, це може бути перевірка партнерів для бізнес-цілей, це може бути перевірка кандидатів рекрутерами, це також може використовуватися правоохоронцями й військовими, держорганами, журналістами, і для класичних OSINT-цілей.
Сергій Нінічук, фото з його LinkedIn
Як розповів Сергій Нінічук, їхній стартап повноцінно запустився вже під час повномасштабного вторгнення, і першим поприщем, на якому він знайшов своє застосування, була допомога українським військовим структурам у пошуку необхідної інформації про представників ворожої армії та інших громадян рф, які перебували в полі зору наших спецслужб.
«Ми почали з того, щоб надавати інтелідженс на росіян і допомагати нашим військовим структурам. І лише потім зрозуміли, що можемо монетизуватись. Стали добувати OSINT-канали для глобального пошуку в Європі, США та інших країнах. Зараз маємо більш як 500 OSINT-каналів й інтеграцій із партнерами через API. Коли юзер робить пошук, то ми даємо запит на всі ці джерела. Тобто, ми не маємо цих даних, ми є агрегаторами інформації», — прокоментував Нінічук.
З його слів, хоч нині є рішення, які в Х-Ray Contact вважають конкурентними, але український стартап «поставив фокус саме на ШІ».
dev.ua також запитав Нінічука, чи має такий збір інформації, як пропонується їхнім стартапом, якісь потенційні конфліктні точки із законодавством різних країн, особливо країн ЄС, яке дуже чутливе до збору персональних даних.
«Усі ці дані, які ми збираємо — з відкритих джерел. Це всі дані, які людина вже самостійно показала колись-десь про себе. Через це ми спокійно можемо фоловити GDPR (регламент Європейського Союзу, який регулює збір, обробку та захист персональних даних фізичних осіб — Ред.), адже пропонуємо видалити дані користувачу і заборонити збір повністю», — запевнив стартапер.
На сьогодні X-Ray Contact вже отримав певне фінансування. Цьогоріч стартап приєднався до інвестиційного акселератора The UK-Ukraine TechBridge. Окрім того, X-Ray Contact отримав грант від Google в межах програми підтримки українських стартапів Ukraine Support Fund.
Як це працює
Місячна або річна підписка на Х-Ray Contact, залежно від тарифу, дає змогу отримати певну кількість кредитів — срібних або золотих монеток, кожна з яких забезпечує пошук. Срібна — базовий, швидший, але менш ретельний, золота — просунутий. Нам за спробу платити не довелося — представники X-Ray Contact люб’язно надали певну кількість кредитів безплатно.
Пошук можна здійснювати за:
телефоном;
емейлом;
лінком на сторінку в соцмережі;
ім’ям.
Після введення одного з перерахованих ідентифікаторів для пошуку система підтягує набір даних щодо особи. Зокрема — формує її коротку біографію, а також надає теги, за якими людина може бути десь «засвічена», перевіряє, чи перебуває її телефон у роумінгу, чи схильна вона до частих змін роботи, чи має якийсь стосунок до ворожих або недружніх країн (росія, Китай, Іран, Білорусь).
Скріншот застосунку Х-Ray Contact
Окрім того, застосунок підтягує інші імена або псевдоніми в соцмережах, споріднених людей, інші телефони, адреси, до яких має стосунок ця особа, а також велику кількість посилань із медіа на новини в різних сферах, до яких дотична особа, щодо якої зробили запит.
Що система знаходить за соцмережами Федорова (а також телефонами автора статті та його дружини)
Як невеликий експеримент dev.ua вирішив протестувати роботу Х-Ray Contact, використавши за ідентифікатори для пошуку посилання на соцмережі однієї з перших осіб держави, а також телефони автора статті та його дружини.
Ми забили в пошук посилання на LinkedIn Михайла Федорова і в результаті отримали його коротку біо, список його працедавців і посад, офіційну робочу емейл-адресу і, звичайно, купу посилань на новини. Насправді ми навряд чи розраховували знайти більше, усвідомлюючи, що соцмережі політиків такого рівня, швидше за все, мали б бути зареєстровані на окремо взяті номери телефонів чи емейли, виділені пресслужбою спеціально під це, і не несуть якогось «цифрового сліду».
У надії знайти щось особисте чи цікаве, ми ще спробували пошукати дані щодо Михайла Федорова за лінками на його Threads та Instagram (адже Федоров декларує, що Threads — це єдина соцмережа, яку він веде самостійно без допомоги пресслужби). Під час останніх тестувань вдалося знайти ще менше — лише посилання на новини про віцепрем’єр-міністра. Для першого пошуку щодо Федорова ми користувалися «золотою монеткою», а для двох інших — «срібною» (чи вплинуло це на результати — сказати важко).
Значно цікавіше виглядав пошук за власними телефонами «простих смертних», автора статті і його дружини Світлани. Щоправда, про неї вдалося виявити «шокувальний» факт: насправді її прізвище — Пермьякова Виктория Эдуардовна, і вона виявилася геть не тією, за кого себе видавала. Наслідком чого стала така невпізнавана модифікація імені навіть самій дружині сказати важко. Окрім того, щодо Світлани, біографію якої система передала все-таки більш-менш точно (окрім того, що вона працює з 1970 року у медіаходингу RIA, коли ні самого холдингу, ні її ще не існувало), було виявлено два чинники ризику — реєстрація на російське «мило» (в незапам’ятні часи, коли це ще було мейнстримом), а також у російській соцмережі «ВКонтакте» (коли, знову ж таки, Facebook був ще чимось незрозумілим, а у ВК було зареєстровано пів України). Щоправда, вказане російське «мило» було абсолютно їй незнайомим (якщо вірити дружині).
Водночас щодо Світлани Х-Ray Contact підтягнув доволі багато імен колег і знайомих з часу початку її медіакар'єри, а також велику кількість емейлів (10) та телефонів (27, приватних і робочих), які часом її стосуються, а місцями (більшою мірою) — ні. Окрім того, у розділі, що стосується місць, пов’язаних зі Світланою, також видало її колишнє місце проживання та іншу знайому їй локацію. Цікаво, що пошук видав і посилання на начебто її соцмережі, однак два лінка вели на сторінки однофамілиць (цікаво, як це працює, враховуючи, що пошук вівся за номером телефону), а два — на сторінку її сестри.
За телефоном автора статті інформація випала менш цікава — система майже «намацала» його ім’я, назвавши його «Івав Вишевстий», що не так уже і далеко від «Ігор Вишневський». А також кілька робочих зв’язків із попередніми роботодавцями, що вказує на те, що автор, можливо, був підписаний у когось у телефонах специфічним чином. Однак — збіги точно є. З посилань, які «підтягнуло» щодо автора — кілька на його статті в різних виданнях, але більшість — за однофамільцями й без стосунку. Більш-менш якісної біографії автора система не знає (логічно, адже в жодній з соцмереж чи на жодному з сайтів вона не прописана детально, а низка акаунтів автора були втрачені).
Тестування, на думку автора, показало, що Х-Ray Contact пропонує потужне рішення для знаходження величезної кількості інформації, до того ж, розкладеної по поличках, в одному місці й за одним запитом. Такі можливості стануть справжньою знахідкою для розслідувачів, журналістів, правоохоронців, військових, а також рекрутерів у будь-яких сферах та представників «чутливого» бізнесу — наприклад, виробників озброєння. Також проведення такої перевірки доречне для уникнення будь-яких репутаційних ризиків. Водночас нинішній версії Х-Ray Contact ще явно є куди рости — адже на 100% покладатися на відповідність підтягнутих даних наразі не варто. Але система вже дозволяє легко знайти зв’язки, які можуть стати потужним стартом для подальшого пошуку. Так що справа — за подальшим удосконаленням і зростанням.
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
