Редакція dev.uaЗдолай шахрая
30 вересня 2026, 15:38
2026-09-30
Пастка у віконці пошуковика. Як фейкова «комуналка», «штрафи ПДР» та злам Google Ads перетворилися на конвеєр кібершахрайства
Шоста вечора, робочий день добігає кінця, і ви вирішуєте швидко закрити дрібні побутові справи. Відкриваєте браузер, вбиваєте в пошук «оплатити комуналку» або «перевірити штрафи ПДР», натискаєте на найперше посилання у видачі й потрапляєте на знайомий сайт. Вводите дані картки, чекаєте на підтвердження, а за хвилину бачите сповіщення про помилку та прохання ввести СМС-код для скасування транзакції. Ви вводите цей код, і саме в цей момент ваші заощадження зникають.
Шоста вечора, робочий день добігає кінця, і ви вирішуєте швидко закрити дрібні побутові справи. Відкриваєте браузер, вбиваєте в пошук «оплатити комуналку» або «перевірити штрафи ПДР», натискаєте на найперше посилання у видачі й потрапляєте на знайомий сайт. Вводите дані картки, чекаєте на підтвердження, а за хвилину бачите сповіщення про помилку та прохання ввести СМС-код для скасування транзакції. Ви вводите цей код, і саме в цей момент ваші заощадження зникають.
Це не сценарій кібердетективу, а повсякденна реальність, з якою щодня зіштовхуються тисячі українців. Разом із фахівцями Асоціації ЄМА ми розібралися, як звичайне платіжне віконце та перша позиція в Google перетворилися на ідеальне знаряддя для пограбування.
Полювання на щомісячну рутину
В основі більшості шахрайських схем лежить одна проста річ — людська звичка та поспіх. Шахраї чудово знають, що наприкінці місяця чи після чергової поїздки містом люди масово шукають зручні способи розрахуватися за послуги або перевірити наявність штрафів.
Зловмисники створюють майже ідеальні копії популярних платіжних сервісів на кшталт iPay, Portmone чи ГЕРЦ, а також сайтів для перевірки порушень ПДР. Але просто створити сайт-клон недостатньо — треба, щоб жертва на нього зайшла. Для цього зловмисники купують платну рекламу в Google Ads за найпопулярнішими пошуковими запитами. В результаті фейкова сторінка виходить у самий топ видачі з непомітною плашкою «Спонсоровано».
Коли людина потрапляє на такий сайт, вона бачить знайомий інтерфейс і без вагань вводить реквізити картки. У цей момент спеціальний скрипт перехоплює номер, термін дії та CVV2-код. Але найпідступніше відбувається далі. На екрані з’являється повідомлення про «помилку транзакції» та пропозиція ввести СМС-код для її скасування. Насправді ж код від банку, який людина вводить власноруч, підтверджує зовсім не скасування, а списання коштів або прив’язку картки жертви до гаманця Apple Pay чи Google Pay на смартфоні шахрая.
У Кіберполіції вкотре наголошують, що офіційні державні органи працюють за зовсім іншими правилами. Наприклад, Департамент патрульної поліції ніколи не надсилає повідомлень про штрафи в СМС. Якщо порушення було зафіксовано в автоматичному режимі, а штраф не сплачено протягом десяти днів, власнику авто надсилають офіційне паперове повідомлення поштою. Для перевірки штрафів слід користуватися виключно державними сервісами з доменним суфіксом .gov.ua — порталом і застосунком «Дія», «Кабінетом водія», застосунком «Штрафи ПДР» або порталом МВС.
Велике пограбування всередині самого Google
Поки звичайні користувачі втрачають гроші на платіжках, бізнес зіштовхнувся з не менш масштабною загрозою, яку дослідники вже охрестили «The Great Google Ads Heist». Парадокс цієї схеми полягає в тому, що зловмисники купують рекламу в Google для того, щоб викрадати акаунти людей, які… самі купують рекламу в Google.
Схема працює напрочуд зухвало. Маркетолог або власник бізнесу шукає в Google кабінет авторизації Google Ads. Серед перших результатів він бачить оголошення, яке візуально нічим не відрізняється від офіційного. Згідно з суворими правилами Google, адреса в оголошенні має повністю збігатися з доменом посадкової сторінки. Зловмисники обходять це обмеження дуже хитро — вони створюють проміжні сторінки на безкоштовній платформі Google Sites. Оскільки цей сервіс належить самiй компанії Google, модераційні алгоритми спокійно пропускають такі посилання.
Клацнувши на рекламу, користувач потрапляє на проміжний сайт на Google Sites, звідки його миттєво перенаправляють на фішинговий портал. Там непомітно зчитуються цифрові відбитки браузера, токени та паролі. Отримавши доступ до кабінету, хакери додають нового адміністратора й починають масово випалювати бюджет компанії, запускаючи власні рекламні кампанії для поширення вірусів чи фішингу по всьому світу. За даними аналітиків, за цією глобальною мережею стоять організовані угруповання з Бразилії та Східної Азії, які потім перепродують зламані акаунти на тіньових форумах.
Як не потрапити на гачок
Захиститися від подібних атак цілком реально, якщо виробити кілька простих цифрових звичок. Насамперед варто відучити себе натискати на перші посилання з позначкою «Спонсоровано», коли йдеться про фінансові операції чи вхід у робочі кабінети. Краще прогортати сторінку трохи нижче до органічної видачі.
Також важливо уважно роздивлятися адресний рядок браузера. Жоден офіційний державний сервіс чи банк не буде розташовуватися на безкоштовних конструкторах сайтів (до речі, спробуй свої сили — зможеш відрізнити фішинговий сайт?). Фахівці з кібербезпеки також радять використовувати блокувальники реклами, вмикати двофакторну автентифікацію через спеціальні застосунки-аутентифікатори замість СМС та регулярно перевіряти список адміністраторів у своїх рекламних та корпоративних кабінетах.
Якщо ж лихо вже сталося і ви ввели дані картки на підозрілому сайті, діяти потрібно негайно: миттєво заблокувати картку через банківський застосунок та повідомити про факт шахрайства Кіберполіцію. Заяву можна зареєструвати онлайн.
