Здолай шахрая

Шоста вечора, робочий день добігає кінця, і ви вирішуєте швидко закрити дрібні побутові справи. Відкриваєте браузер, вбиваєте в пошук «оплатити комуналку» або «перевірити штрафи ПДР», натискаєте на найперше посилання у видачі й потрапляєте на знайомий сайт. Вводите дані картки, чекаєте на підтвердження, а за хвилину бачите сповіщення про помилку та прохання ввести СМС-код для скасування транзакції. Ви вводите цей код, і саме в цей момент ваші заощадження зникають.

«Кредит під 0% за 5 хвилин. Без довідок, перевірок та з будь-якою кредитною історією» — таке оголошення в стрічці соціальних мереж легко привертає увагу. Для людини, яка опинилася в скрутному становищі або терміново шукає гроші, це здається рятувальним колом. Втім, фахівці Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА застерігають: за красивим баннером ховається одна з найнебезпечніших схем цифрового обману. У цій грі шахраям не цікаві ті кілька сотень гривень, які лежать у вас на картці прямо зараз. Набагато цінніше — ваше цифрове досьє. Отримавши його, вони зможуть набрати справжніх кредитів на ваше ім’я в десятках інших компаній.

Усе почалося в лютому 2025 року в невеличких Бродах на Львівщині. Працівник місцевого підприємства звичайного робочого дня вирішив перевірити робочий Telegram. Але замість звичних чатів додаток зустрів його порожнім екраном авторизації. Раптовий вихід стався з усіх пристроїв одразу. Спроба знову ввести логін і пароль провалилася — віртуальні двері вже хтось зачинив ізсередини. За пару хвилин до кабінету зайшов колега: «Ти що, гроші позичаєш? Мені щойно від тебе прийшло прохання скинути 5 000 гривень». Потім пролунав дзвінок від іншого знайомого, якому вже надіслали номер картки для переказу, а у Facebook написала подруга зі скриншотом прохання про 7 500 грн. Ця історія (яка згодом перетворилася на кримінальне провадження в Бродівському районному суді) закінчилася відносно добре: чоловік швидко обдзвонив друзів, і ніхто не втратив гроші. Проте це класичний кейс того, як за кілька секунд неуважності робочий месенджер перетворюється на зброю в руках айті-шахраїв. Разом з Українською міжбанківською асоціацією членів платіжних систем «ЄМА» редакція dev.ua продовжує розповідати про найпопулярніші шахрайські схеми в інтернеті. І пастка зі зламом TG-акаунту, на жаль, трапляється часто. То що робити?

Український IT-ринок зіткнувся з новою хвилею вишуканого онлайн-шахрайства. Зловмисники активно паразитують на тренді штучного інтелекту, створюючи образ прогресивних міжнародних стартапів. Вони заманюють шукачів роботи привабливими умовами, проводить цілком переконливі співбесіди, а на етапі онбордингу викачують гроші з банківських карток під приводом купівлі корпоративного софту чи доступу до внутрішньої бази знань.

Це була звичайна техніка маніпуляції, розіграна як по нотах. Усе починалося за класикою сучасного цифрового шукача пригод — із банера про «єДопомогу» в Telegram. Людина просто клікає на посилання, бачить формочку для входу в банк, на секунду замислюється, закриває вкладку й забуває про це. Здавалося б, інцидент вичерпано.

У світі Android-користувачів свобода дій завжди була головною фішкою, якою хизувалися перед власниками закритих айфонів. Хочеш — змінюй інтерфейс до невпізнаваності, хочеш — завантажуй корисні утиліти напряму з інтернету. Але саме ця свобода у вигляді непоказних .apk файлів (інсталяційних пакетів для Android) сьогодні перетворилася на ідеальну зброю кібершахраїв.

Останні роки стали переломними для українського фінтех-ринку. Якщо раніше кібершахрайство асоціювалося з банальним фішингом чи телефонним «розведенням» від імені «служби безпеки банку», то зараз індустрія зіткнулася з технологічним кошмаром.

Українська міжбанківська Асоціація членів платіжних систем (ЄМА) підрахувала: фішинг під виглядом державних виплат міцно утримує 4 місце за кількістю звернень до Кіберполіції.