Ракети для розсіювання хмар. Українець придумав, як контролювати опади

Українець Станіслав Баранцев придумав незвичний стартап. Його компанія AMW Labs вчиться керувати погодними умовами. Для цього команда винахідників розробила спеціальні ракети для розсіювання хмар. Нещодавно AMW Labs ввійшов до міжнародного списку найперспективніших стартапів Східної Європи. Ми поспілкувалися з винахідником щодо розвитку його компанії.

Ракети для розсіювання хмар. Українець придумав, як контролювати опади

Українець Станіслав Баранцев придумав незвичний стартап. Його компанія AMW Labs вчиться керувати погодними умовами. Для цього команда винахідників розробила спеціальні ракети для розсіювання хмар. Нещодавно AMW Labs ввійшов до міжнародного списку найперспективніших стартапів Східної Європи. Ми поспілкувалися з винахідником щодо розвитку його компанії.

Пристрасть до науки

Сьогодні Станіславу 27 років. За першою освітою він — хімік. Закінчив Київський політех. Зараз хлопець здобуває освіту в французькому місті Страсбург, в Міжнародному космічному університеті. Спеціальність — «Master of space studies». Це міждисциплінарне навчання, яке дозволяє зрозуміти що взагалі відбувається у космічній галузі, пояснив юнак. 

«Напевно, у кожному космічному агентстві є людина, яка навчалася в Міжнародному Космічному університеті», — припускає Станіслав.

Тут викладачі дають багато прикладних знань, деякі з них самі підняли не один стартап, каже наш герой.

Фото — з особистого архіву Станіслава Баранцева

Італійці, французи, дівчина з Каталонії, німець, кілька людей з Люксембургу і навіть з Південної Африки — це ті, з ким навчається українець. Зі Східної Європи на курсі Станіслав єдиний.

Рік навчання у Страсбурзі коштує близько 25 000 євро. Хлопець вже провчився один рік в магістратурі і тепер думає, чи залишитись ще на один. Загалом же українець обрав європейську країну не лише для навчання, а й щоб отримати корисні знайомства в космічному напрямку. 

При цьому українець поїхав на навчання до Франції… не знаючи французької мови. Почав її вивчати вже по приїзді. За рік дійшов майже до середнього рівня. Хоча навчання ведеться англійською, але до побуту довелося адаптовуватися.

Як би там не було, сьогодні Баранцев починає розвивати стартап саме в Україні. 

«По-перше, у нас є велика кількість аграріїв — потенційної цільової аудиторії компанії. По-друге, все більшої популярності набирає технологічний напрямок в сільському господарстві. Коли визначають вологість грунту чи оптимізують полив за допомогою „розумних“ рішень», — каже наш герой.

Також Станіслав додає, що на відміну від іншого ринку, краще розуміє як в Україні працює оподаткування та бізнес.

Стартап

Перші ракети хлопець почав будувати в 14 років. Потім була невелика перерва. Та якось він їхав в авто з подругою. Вони про щось говорили і в якийсь момент дівчина сказала Стасу, що він же «може ракету побудувати». Надалі ця ідея міцно засіла в голові нашого героя. І в 2018 році він почав будувати, а в 2019 — зареєстрував компанію. 

Баранцев займається повним циклом розробки малогабаритних ракет та систем. На виході є 2 продукти. Один з них — це ракети для зміни локальних погодних умов. Це значить, що технологіями можна впливати на локальні природні явища, говорить винахідник. 

Фото — з особистого архіву Станіслава Баранцева

Станіслав додає, що сама ідея не нова. Подібні речі робили за кордоном і в СРСР ще у 70-х роках минулого століття. І продовжують робити сьогодні. За допомогою технологій можна не лише подавляти погоду, а і стимулювати її. 

«Наприклад, кожної зими в Києві починається сніговий „апокаліпсис“. Потрібно вигнати всю техніку на вулицю, але вона не справляється з роботою. Місто стоїть. Моя технологія робить так, щоб сніг пройшов десь за Києвом, на фермерських полях», — пояснив стартапер.

Як це працює? Ракета з хімічним реактивом піднімається в небо. Хімічні речовини з неї розпилюються, це так зване «засівання хмари». Для людини ці речовини не шкідливі, каже винахідник. 

Доставку реактивів також здійснюють літаки і дрони. Але найвигідніше це робити саме за допомогою малої ракети. Таких потрібно близько 10 штук для однієї процедури засіву. Це найшвидший варіант, тому що процеси в хмарі дуже нестабільні.

95% засівання відбувається із залученням держави, на фіксованих територіях і це «коштує дуже дорого», каже наш герой. Відмінність AMW Labs полягає в тому, що «керувати природою» буде приватна компанія і це її послуга. Таким чином, зокрема, не витрачається зайвий час на бюрократію.

«Ми не змінюємо клімат. Але впливати на локальні природні умови можемо», — підсумував Станіслав. 

Потенційні клієнти

Головна цільова аудиторія стартапу — це фермери та агрохолдинги. Станіслав пояснив, як працює його стартап. Наприклад, є посівне вікно. І аграрій хоче полити конкретні ділянки в угідді в певний час, розповідає Баранцев. Стартап робить так, щоб на них пішов дощ.

Також за допомогою алгоритмів, хлопець може прогнозувати град. І це відбувається без використання погодних радарів, як зазвичай.

«Це наше інтелектуальне рішення. Наскільки я розумію, зараз немає подібного. Ми прогнозуємо град за 2 години до його випадання», — каже Баранцев.

Фото — з особистого архіву Станіслава Баранцева

Хлопець каже, що послуга на прогноз випадання граду коштуватиме утричі дешевше, ніж агрострахування. Загалом, ціна залежить від багатьох факторів — починаючи від культури для вирощування і закінчуючи регіоном. 

«Наприклад, для картоплі наша ціна 400 євро за гектар», — говорить Стас.

Дві послуги можна об’єднати в один комплекс. Далі підписується контракт, фірму вносять до бази стартапу, і в разі потрібних опадів робоча бригада виїжджає на поля.

Зараз Станіслав знаходиться в процесі «допилювання» бізнес-моделі. Замовлень поки що не було, але ведуться переговори з потенційними замовниками. Частина систем вже проходить тестування, каже хлопець. 

Фото — з особистого архіву Станіслава Баранцева

До цільової аудиторії AMW Labs також входять організатори фестивалів та гірськолижні курорти, яким потрібен сніг.

Послуги стартапу дешевші за аналогічні, тому що їхні ракети повертаються назад. 

«Це не як в Ілона Маска, вони не сідають на платформу посеред океану. Потім ми беремо ракету, вставляємо в неї новий двигун та ще пару елементів, і вона знову працює», — розповів винахідник.

Перспективи 

Станіслав каже, що 90% вартості одного запуску — це вартість речовини, яка розпилюється в хмарі. 

Поки що Баранцев самостійно фінансує стартап. Це все ті кошти, які він заробив за 7 років, працюючи в IT. За три роки, за його словами, вклав «сотні тисяч гривень». Зараз команія планує податися на грант від Українського фонду стартапів і взяти участь в декількох французьких акселераторах.

Фото — з особистого архіву Станіслава Баранцева

Стартапер каже, що можливі кошти від французьких інвесторів здатні привести його до співпраці з Європейським космічним агентством (ЄКА).

«Проблема у тому, що Україна не входить до нього. Відповідно гранти ЄКА до нас не відносяться. Але їх отримують члени агентства, в тому числі і Франція», — пояснив Станіслав. 

Розробку виробництва і партнерство підприємець планує розвивати в Україні. Проте місце для штаб-квартири розглядає в Франції. 

Зараз в команді п’ятеро людей. Це майже всі ті, з ким хлопець розпочинав роботу в 2018-му. Хімік ракетного палива, експерт по двигунам, конструктор, інженер-електронщик і сам Станіслав.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.