Перша гемблінг-імперія в Україні. Як її будують англієць і киянин
Киянин Руслан Нонка ― один з кінцевих бенефіціарів компаній «Геймдев», «Шторм Юкрейн». У 2021 року вони сплатили понад 100 млн грн за ліцензії на гемблінг в Україні.
Киянин Руслан Нонка ― один з кінцевих бенефіціарів компаній «Геймдев», «Шторм Юкрейн». У 2021 року вони сплатили понад 100 млн грн за ліцензії на гемблінг в Україні.
Киянин Руслан Нонка ― один з кінцевих бенефіціарів компаній «Геймдев», «Шторм Юкрейн». У 2021 року вони сплатили понад 100 млн грн за ліцензії на гемблінг в Україні.
У Руслана в цьому бізнесі є партнер ― британець Майкл Боттчер, досвідчений ігорщик. В Україну вони завели два бренди ― Slots City (для онлайну та ігрових залів) і Shangri-La ― для готельних казино.
Руслан і Майкл у травні запустили перше казино в Fairmont Grand Hotel Kyiv. Також нещодавно у них запрацював сайт Slotsсity.ua, а в різних містах починають з’являтися однойменні ігрові зали.
Журналіст dev.ua зустрівся з Русланом в його особистому офісі в БЦ «Парус». Зустріла помічниця, а на вході в офіс на 19-му поверсі ― охоронець. Не такий, якого можна побачити в АТБ, а такий, як в старих голлівудських фільмах ― він, напевно, і тілом прикриє в разі чого.
Так звідки стільки грошей? Що з себе являє сучасний gambling-бізнес? І чи добре живеться розробникам слотів?
І хто такий Руслан Нонка? Давайте по порядку.
Я спочатку був маркетологом у гральному бізнесі. Досить давно в цій ніші. Займався консалтингом по залученню трафіку, побудови воронок з потужними компаніями на азіатських, європейських ринках. Є досвід роботи з класичними іграми. Був етап, коли я співпрацював з World of Tanks, League of Legends. Консультував, як купувати трафік і у кого.
Не всі гроші мої. Тільки частина. Частина ― позикові у банків, ще частина ― залучена від інших сторін. Крім того, є другий партнер.
Англієць Майкл Боттчер ― 72-річний бізнесмен, засновник компанії Storm International, що володіє мережею казино Shangri-La. Її зали є у Мінську, Грузії, Вірменії. У Ризі ― були до недавнього часу. Є слоти і в Німеччині. Зараз в М’янмі пробують запуск. Досить давно на ринку. Його багато хто знає. В Україні відповідає за оффлайн-казино. Часто прилітає до Києва.
Третій партнер зараз заходить. Це український бізнесмен. Ви його компанію знаєте.
Як приймали рішення? Коли ми починали цей проєкт, зокрема, задалися питанням: а навіщо він нам? Розвивати гемблінг в Україні складно. Закони тільки приймаються. Нормативна база тільки створюється. Все це тягнеться дуже довго. Високі ризики. У суспільстві сприймають максимум нейтрально. Ми вирішили, що раз ми в це йдемо, то будемо певним стандартом, на який інші будуть орієнтуватися.
Ми вирішили робити це відкрито, з повагою до гравця (звучить пафосно, але у нас дуже дорогі зали).
Буде до кінця року 800-1000 людей, включаючи команду онлайн-розробки. В основному це персонал оффлайну.
Традиційно сфера гемблінга ― не найбільш відкрита у світі. А в Україні тим більше. Досить довго вона була в незрозумілому юридичному статусі. Навіть великі бренди не дуже сильно світять своїх кінцевих бенефіціарів. Я думаю, потрібно щоб ще два-три роки пройшло в легальній ніші. І тоді всі вже будуть відкритішими. Або не боятимуться.
Все оригінальне: Novomatic, EGT, Aristocrat тощо. Ремонт в залах ― дорогий.
Як вони погодилися? Так, наша ніша з певним шлейфом. Раніше вона була, по суті, в сірій зоні. Але ми ж зайшли офіційно. По-білому. Заплатили за купу ліцензій. Чому ні? Занадто складних переговорів і не було.
Скількі грошей? Більше $10к в місяць? Не скажу (сміється). Як мені здається, пропозиція ринкова. Ну, і не мільйони мільйонів. Ми думали спочатку своє медіа робити. Потім я поспілкувався з людьми з бізнесу, вони сказали: «Слухай, є вже готові майданчики. Навіщо тобі городити заново? Займатися тим бізнесом, який не є твоїм, навряд чи буде дешевше».
Взяли першого співробітника понад два роки тому. Він почав їздити, дивитися зали. Розвивати IT ми почали пізніше.
В Fairmont Grand Hotel Kyiv у травні відкрилося перше казино під брендом Shangri La. А у одних з конкурентів ― Billionaire ― ще одне казино в Intercontinental Kyiv.
У сегменті казино в столиці поки великої конкуренції немає. Ми ще чекаємо, що в готелі «Хрещатик» з’явиться казино. Можливо, домовляться за Hyatt і за Hilton. Але найближчим роком нікого більше не очікуємо.
Ігрові зали Руслана і партнерів працюватимуть під новим брендом Slots City. Їх буде вісім.
В ідеалі хотілося б мати ігровий зал в кожному обласному центрі. Є міста, де можна більше одного залу ― припустимо, Київ. Я думаю, 5-6 залів тут легко б помістилося. Одеса ― 2-3 зали. В цілому хочемо 35-40 залів в Україні.
У Києві Нонка відкриває три зали. Вони вже є в готелях «Амарант» і «Турист». І нові відкривати ніде. Немає доступних готелів.
Мережа «Прем'єр» («Прем'єр Палац», «Русь») сама відкриває кілька залів, в «Ібіці» біля вокзалу хтось буде, First ― на Окружній».
На старому ринку гравців в Україні ― до його закриття, ― фігурували такі імена як Арсен Аваков (нібито силовики кришували вуличну ігорку) і депутат від Слуги народу Данило Гетманцев (нібито був одним з бенефіціарів МСЛ). Зараз ці персоналії на ринку є?
Я думаю, що на цьому ринку все набагато простіше, ніж хтось думає. Я не розписуюся за всіх, але не чув, щоб десь був присутній хтось із міністрів. Всі топ-гравці ― вони ті, хто є. На мою думку, немає ніяких змов.
Один автомат коштує $16 тис. А в залі 50 автоматів мінімум. А в середньому ― 70-80. Тобто $1,2 млн коштує тільки ігрове обладнання. Плюс ремонт, плюс ліцензії. Оренда.
Все разом $1,5-2 млн за зал ― вхідний поріг.
При цьому, якщо ми говоримо про підпільні зали, з якими досі борються, то там вхід $50-100к. Але і чек середній маленький.
Casino Fairmont відкрито. Чи грають там? Більше 200 чоловік в день. Це поки не те, що ми закладали в бізнес-модель. Але це бадьорий старт. І постояльці, і люди, які просто приходять. Туристів дуже багато. Уже спеціально прилітають сюди пограти. З Азербайджану, наприклад.
В ідеалі ― щоб стало в півтора-два рази більше людей, ніж зараз.
Тут божевільна конкуренція. Дуже багато брендів, в основному всі працюють не в зоні ua. Сильні гравці ― «Парі Матч», «Фаворит», «Космолот», First, 1Xbet, Pin up, Slotoking.
Близько 15 компаній ― дійсно серйозні. Розуміють, що роблять. У яких є бюджети. Потрібні десятки мільйонів доларів, щоб бути помітним в онлайні.
Slotscity.ua відкрили. Зараз я б це назвав етапом бойових тестів. Допилювати будемо.
Онлайн-проєкт в Києві на Подолі обслуговує один офіс на 60 осіб (для офлайна є окремий офіс по-сусідству). Будуть розширюватися. Більш-менш великий проєкт в Україні здатні підтримувати 120-150 чоловік.
Ми весь час у пошуку хороших розробників. Отримують вони не менше $3-5к. Років п’ять тому розробники отримували в гемблінгу більше, ніж в інших бізнесах через те, що ніша була досить прибуткова і закрита.
Але тенденція останніх двох років, з огляду на легалізацію та розширення ринку, нівелювала великі зарплати. Та й сам гемблінг перестав бути надприбутковим. Тепер це, по суті, такий же бізнес, як і інші.
Раніше маркетологи в гемблінгу були носіями суперунікальних знань. Зараз вже ні. Фахівців дуже багато.
Маржинальність бізнесу
Ми націлені на чотирирічну окупність по слотах. Ніша високоризикована. Досить багато політиків люблять спекулювати: прийдемо і відразу закриємо гральний бізнес. При цьому немає такої людини в країні, яка б нам пообіцяла, що все буде добре. Ніхто цього не знає.
Ми чекаємо від регулятора ринку введення системи онлайн-моніторингу. Туди всі підключаться. І будемо вносити лудоманів в систему чи за заявою родичів, або за своєю заявою, або за рішенням суду, щоб не пускати їх.
Протягом року обіцяють систему запустити.
1. Казино може стати хорошим драйвером саме для залучення сюди іноземних туристів. Ми і зараз вже це бачимо. Якщо в Києві буде 5-6 казино ― це буде чудово. Плюс Одеса.
2. Було б круто побудувати великі гральні зони десь під Києвом. А-ля місцевий Вегас.
3. Ми недавно сиділи і мріяли, що класно було б відкрити київський іподром з казино. Зі ставками на скачки. Якщо є мільйонів 200-300, то можна це зробити. Відновити його. Це може стати дуже привабливим фактором, який притягне сюди народ. Україна ― цікава сторона, щоб літати сюди. Не в образу іншим, але вона цікавіше, ніж Білорусь, Азербайджан, Вірменія, Латвія.
Іподром ― це ж круто! Коні скачуть. А якщо це буде високого рівня іподром, то скільки сюди приїде арабських туристів?
Мені здається, що в Києві проводити час значно прикольніше, ніж в Ризі. І хотілося б, щоб тут з’явилося ще більше місць, де можна класно проводити час.
А як казав мій партнер Майкл, один гравець в Ризі за кілька днів витрачає 400 євро на готелі, ресторани, розваги. Це приплив грошей в країну.
4. Крім того, Київ може стати IT-хабом по гемблінг-розробці. Тут вже сидить багато крутих команд. А може стати ще більше.
Як ви оцінюєте перспективи грального бізнесу в Україні? Пишіть нам на [email protected]