«Я вклав понад $60 000 у власний проєкт, який може ніколи не запуститися». Айтішник уже 10 років запускає пет-проєкти, і його health-tech стартап нині коригує війна

Ідея та перший MVP 

Я люблю створювати проєкти. Починав власну кар’єру дизайнера, потім став менеджером, але впродовж усього цього шляху завжди робив щось додатково самостійно — для розвитку й отримання нового досвіду. Разом із друзями, партнерами чи самостійно я зробив (і закрив) п’ять проєктів різного масштабу, які привели мене до мого крайнього творіння — сервісу lazii. 

Як заохотити людину зробити в буквальному сенсі перший крок і потім прищепити їй любов до фізичної активності? 

У першому MVP фокус був зроблений на командній роботі та взаємодії. Ідея полягала в тому, щоб користувачі мали єдине місце із завданнями, трекінгом власної активності й активності «колег», а також різних тасків і взаємодії з тренером.

Я розписав логіку й архітектуру, створив прототип дизайну менше ніж за тиждень і запросив розробника Native React для бекенд-частини — щоби сервіс був доступний на багатьох платформах, а сама розробка стала дешевшою. 

Подальше розроблення й додавання фіч

Утім, як це часто буває зі стартапом, поки ми створювали перший MVP, з’явилося ще багато ідей, які було би круто імплементувати в сервіс. І тут понеслося.

1. Ми додали інтеграцію всіх фітнес-пристроїв на базі API: Garmin, Polar, Apple Watch. Це був складний процес, що вимагав зробити універсальний сервіс для всіх можливих платформ. Я брав пристрої у друзів, проводив із ними кожний тип тренування, а потім разом із розробниками корегував розбіжності показників на рівні коду. 
2. Додали можливості для змагань: хто пройде більше кроків за певний проміжок часу, більше «спалить» калорій тощо. Зрештою вийшов справжній сендбокс, де користувач може створювати змагання будь-якої тривалості й складності та конкурувати з друзями. 
3. Поки розвивали застосунок, робили паралельно customer research та активно (часто надто активно) реагували на ідеї користувачів: додавали, тестували переробляли, додавали знову. 
4. За шість місяців існування сервісу зрозуміли, що гравцям стає нудно, — навіть на тестових фокус-групах ретеншен сильно падав. Тому ми зробили логіку й дизайн іще одного напряму застосунку — гейміфікацію. За кожну активність стали нараховувати користувачам бали Сили, Швидкості, Витривалості відповідно до активності, яку виконала людина.
5. Зрештою, ми розширили наявні інструменти й аудиторію застосунку з однієї категорії — групи людей — до кількох: від індивідуального користувача до тренування напів і професіоналів у будь-якій точці світу. 

Війна. Доопрацювання бети та плани на майбутнє

2022 рік ми зустрічали з амбітними планами: закінчити бета-версію застосунку й зробити перший масштабний реліз. Але потім почалася війна, і всі плани полетіли у трубу. Наш головний розробник «випав» із робочого процесу на декілька місяців, та й мені було не до проєкту цієї весни. 

Це буде сервіс, що об’єднає наші головні напрацювання цих років: застосунок для різних типів користувачів, як індивідуальних, так і групових, з акцентом на механіки гейміфікації, взаємодії в команді й моніторингу активності. Його головна мета — допомогти людям «втягнутися» у спорт і фізичні навантаження в будь-який бажаний для них спосіб — зароблянням балів, змаганням із друзями чи роботою в команді.  

Після запуску бети в мене є кілька варіантів, яким буде майбутнє lazii: 

• продовжу розвиток сервісу, але тепер буду фокусуватися на залученні інвестицій; 
• продам частину коду командам, що розвивають подібні сервіси; 
• закрию проєкт. 

Неоціненний досвід

Загалом за ці два роки роботи над lazii я інвестував у проєкт понад $60 000 і багато власного часу — були періоди, коли виділяв на сервіс по 7 годин на день, поєднуючи з основною роботою. І так, після всього цього є великий шанс, що він банально не доживе до повноцінної версії. 

Я прокачався в менеджменті, бізнес-аналітиці, зрозумів, що таке управління проєктами у кризових умовах, познайомився з найкрутішими українськими підприємцями та інвесторами. За моїми відчуттями, на звичайній роботі такого розвитку я досяг років за шість, не менше. 

Вчитися на помилках

Найголовніше — тепер я розумію, що і як зробив би інакше в цьому проєкті, якби мав аналогічний досвід і знання два роки тому. А саме: 

Сфокусувався би на головному. Я обрав би одну ключову цінність, що дає сервіс користувачам, і сфокусувався на ній. Зрештою, витратив би на її розроблення й запуск учетверо менше часу та грошей, а результат був би аналогічним — проєкт, що вийшов у повноцінний реліз, допомагає людям і має простір для подальшого розвитку.   

Розглядав би MVP саме як тест, а не повноцінний продукт. Ми правда зробили забагато всього для перших версій сервісу — це забрало в нас чимало часу й ресурсів.

Робив би дослідження перед розробленням. Зробити щось, а потім питати користувачів, чи це взагалі потрібно, — очевидно, погана ідея. Рисерч має передувати розробленню, тому що початкова мета — якомога точніше виявити проблему людини й іти її розв’язувати. 

Слухав би аудиторію, але не реагував би на кожну пропозицію. У підприємницькій сфері є така установка, що користувач не знає, чого він хоче, і завдання підприємця — з’ясувати, як саме вирішувати його запит. І це в багатьох випадках дійсно так.

Ми в lazii бігли додавати чи не кожну нову ідею, про яку нам розповідали спортсмени, тренери, наші друзі й знайомі. І зрештою втрачали фокус, а відповідно, час та ресурси. 

Визначився би, для чого це все. Пет-проєкти для мене — це дорогі курси: я вірю, що найкраще навчання — це практика, і для того, щоб створювати круті продукти, треба брати й, власне, їх створювати. lazii не був винятком — із самого початку я розумів, що для мене це черговий етап розвитку, де результатом стануть нові знання й досвід. Бо тут усе власним коштом, і кожна помилка — це втрачені гроші й час. Такий підхід стимулює ухвалювати більш зважені й ефективні рішення та швидко вчитися.   

І це дві абсолютно різні історії: у першому випадку можна більш-менш розслаблено реалізовувати ідеї, провалюватися й учитися. А в другому — сценарії ставки набагато більші — треба шукати інвестиції, брати на себе багато відповідальності, залучати інших людей, працювати десятки годин на тиждень і водночас намагатися не від’їхати в лікарню. 

Можливо, мій наступний проєкт буде саме таким. Але я вже буду підготовленим до багатьох викликів і проблем, бо перед цим «завалив» кілька проєктів на десятки тисяч доларів. І пішов далі.

Вийшов на Kiсkstarter по $10 000 і отримав у 50 разів більше. Майстер-клас від українського програміста, що винайшов надпотрібний автогаджет Carsifi

По темi

Вийшов на Kiсkstarter по $10 000 і отримав у 50 разів більше. Майстер-клас від українського програміста, що винайшов надпотрібний автогаджет Carsifi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram