🚀💳 Trustee Plus - більше ніж криптогаманець з європейською платіжною карткою. Спробуй 👉
Вікторія ГорбікНавколо IT
19 серпня 2023, 09:30
2023-08-19
«Ми не підкорюємо гори, ми підкорюємо себе в горах». Історія айтішниці, яка дуже любить гори і цього року піднялась на пік Монблан
Нещодавно команда Першої української жіночої експедиції, до якої увійшли семеро українок, здійснила сходження на найвищу вершину Європи — Монблан (4807 м). Одна з чотирьох учасниць, які досягли вершини, була 31-річна Анна Олексин зі Стрия, HR Business Partner компанії Softserve у Львові. Свої враження та досягнення, а також поради та про шлях до гір Анна розповіла dev.ua для рубрики «Навколо IT» — де ми збиратимемо все корисне для життя айтішників, що не стосується їхньої роботи.
Нещодавно команда Першої української жіночої експедиції, до якої увійшли семеро українок, здійснила сходження на найвищу вершину Європи — Монблан (4807 м). Одна з чотирьох учасниць, які досягли вершини, була 31-річна Анна Олексин зі Стрия, HR Business Partner компанії Softserve у Львові. Свої враження та досягнення, а також поради та про шлях до гір Анна розповіла dev.ua для рубрики «Навколо IT» — де ми збиратимемо все корисне для життя айтішників, що не стосується їхньої роботи.
Про любов до гір з дитинства
«Вершину не можна підкорити. Ти стоїш на ній лічені хвилини, а потім вітер змітає твої сліди,» — американська альпіністка Арлен Блум.
Ми не підкорюємо гори, ми підкорюємо себе в горах, свої страхи і свої обмеження.
Анна Олексин (Фото з особистого архіву)
Любов до гір з’явилася у моєму житті ще з дитинства, мої батьки познайомились в горах, мій тато альпініст, тому я від маленької бувала в горах. На перше моє зимове сходження на Говерлу ми пішли з татом, коли мені було 11 років. Я вдячна батькові за любов до гір, зараз я не уявляю ким була б без них.
Summit list
У 2020 році, в рік пандемії, я була учасницею першої української жіночої експедиції на вулкани Еквадору (5500 м +). В рамках підготовки до цієї експедиції ми з дівчатами пробігли марафон та здійснили сходження на перший для більшості з нас пʼятитисячник — Арарат (5127 м).
Фото з особистого архіву Анни Олексин
Найдосвідченіша в нашій команді альпіністка і наша натхненниця — Оксана Літинська має за своїми плечима досвід успішного сходження на найвищу і найнебезпечніші вершини світу — Еверест (8848 м) та K2 (8611 м). До слова, Оксана була третьою українкою на Евересті та другою українкою на К2. Основу команди складають дівчата з пластового куреня «Бунтарки», основною діяльністю якого є популяризація екстремальних видів спорту: лижі, сноуборд, веломандрівки, скелелазіння та альпінізм.
Фото з особистого архіву Анни Олексин
Експедиція в Еквадор була дійсно неабияким викликом для нас, потрібно було добре підготуватись фінансово, фізично та психологічно.
Готувались ми майже рік, в ковідний рік було непросто щось таке планувати, але ми були дуже рішуче налаштовані і зробили максимум для реалізації цього проєкту.
Фото з особистого архіву Анни Олексин
В Еквадорі ми провели місяць часу, самостійно піднялись на вершини трьох з п’яти запланованих нами вулканів, зокрема здійснили успішне сходження на другу найвищу вершину Еквадору — Котопаксі (5897 м). На деякі із запланованих вершин не вдалось піднятись через погоду, яка в Еквадорі є дуже непередбачуваною та мінливою.
Фото з особистого архіву Анни Олексин
Цього літа ми нашою командою здійснили самостійне сходження на найвищу вершину Європи — Монблан (4810 м). Нам усім зараз потрібні маленькі перемоги задля руху до великої.
Що потрібно для сходження
Перш ніж іти у високі гори дуже важлива технічна підготовка і навчання. По всій Україні в рамках Федерації альпінізму і скелелазіння існує мережа альпіністських клубів, в яких можна навчатись теорії й практиці. У Львові, зокрема, це гірський клуб «Екстрем», який дає дуже хорошу базу підготовки.
Фото з особистого архіву Анни Олексин
Курс з альпінізму зазвичай стартує осінню, та містити теорію, практику, сходження на зимову Говерлу, заняття з льодолазання на замерзлому водоспаді та скельні заняття на скелях Довбуша. Також навчатись можна у досвідчених альпіністів, у Львові одним із таких є Іван Бандрівський.
Скільки потрібно грошей
Альпінізм — дорогий вид спорту. Від якості спорядження може залежати ваше життя, тому тут точно не можна легковажити. Вартує купувати лише сертифіковане спорядження перевірених брендів. На початках не обов’язково скуповувати все спорядження на світі, можна щось позичити в друзів-альпіністів, щось придбати на olx, щось взяти в оренду (у gorgany.com, наприклад).
Фото з особистого архіву Анни Олексин
З часом коли приходить розуміння, що альпінізм це дійсно ваше — з’являються пріоритети в покупках. Як на мене, одними із найважливіших речей є взуття, від його відповідності до вибраного маршруту залежить половина успіху сходження. Але тут теж купа нюансів — взуття на 5-тисячник і 7-тисячник це дуже різний рівень і відповідно цінник.
Фото з особистого архіву Анни Олексин
Щодо вартості сходжень, є варіант комерційного сходження, коли ви наймаєте гіда, який турбується про всю логістику і безпеку сходження. Якщо ж це некомерційні самостійні сходження — може бути дешевше, але треба бути готовим до всієї відповідальності. Це точно не варіант для початківців, до цього треба дорости. Проте треба розуміти також, що в деяких гірських масивах самостійні сходження заборонені. Все ж якщо ви йдете з гідом, це не означає, що ви повністю перекладаєте на нього всю відповідальність за те чи вийдете ви на гору, чи ні, дуже важливо фізично підготуватись, подбати про відповідне спорядження і не нехтувати технічними навчаннями.
Навіщо сходження айтішникам
Альпінізм — це про інтелект, фізичну підготовку і великою мірою везіння. Це такий вид спорту, коли є велика частина того, на що ти не можеш вплинути — як от погодні умови і те, як твій організм зреагує на висоту. Ти можеш бути психологічно стабільним, фізично надпідготовленим, а від недостатньої акліматизації виб‘єшся з колії через прояви гірської хвороби. Це такий фактор, який треба досліджувати про свій організм на практиці — як моє тіло реагує на висоту, скільки часу йому потрібно, що мені допомагає.
Фото з особистого архіву Анни Олексин
Заняття альпінізмом — це дуже сильний вихід з зони комфорту, це великий виклик собі і своїм страхам, тут немає місця несправжності і нещирості. Гори також не пробачають гордині, іноді найкраще і найправильніше, що треба зробити — це розвернутись на маршруті, не дійшовши кілька метрів до вершини. Бо так треба зараз для твоєї безпеки або для безпеки твоїх друзів. Не у вершинах суть, суть в шляху до неї, в тому щоб правильно розставляти пріоритети і в тому, щоб зберігати людяність і зібраність в будь-якій ситуації.
Що в підсумку
Все це фізично і психологічно буває важко, іноді до крові важко, але бачиш один схід сонця в горах і він закохує в себе, перекреслює весь біль і додає такий буст сил, що це ні чим не порівняти. Гори показують тобі себе справжнім, зі своїми неідеальностями і своїми сильними сторонами. В горах найкраще пізнаються інші. Я щиро бажаю кожному, кого манять гори, щоб ви безпечно прийшли до своїх вершин.
Фото з особистого архіву Анни Олексин
Збір на швидку
В рамках сходження на Монблан ми оголосили збір на автомобіль швидкої медичної допомоги, будемо вдячні вам за підтримку нашого збору.
«Усередині відчув запал та одразу ж прийшов на тренування». Айтішник із GR8 Tech грає у флаг-футбол. Ми розпитали, що це за спорт і де ним можна займатися
Професії у геймдеві. Хто такий левел-дизайнер і як ним стати?
Ми продовжуємо нашу рубрику, присвячену професіям у геймдеві. Тема нового матеріалу в ній — левел-дизайн. Його вважають підвидом геймдизайну, але все-таки практично кожна студія хоче окрему людину на позицію левел-дизайнера. Адже у цій спеціальності вистачає своїх нюансів та особливостей.
Розібратися з ними всіма нам допоміг досвідчений левел-дизайнер зі студії Fractured Byte Дмитро Нестеренко. Також він веде свій блог Game Designer Notes про геймдизайн в цілому, в якому розбирає багато цікавих нюансів розробки ігор.