Про Херсон від херсонця 🔥

Підводні камені енергетичної кризи: як пандемія та війна призвели до сьогоднішніх проблем у світовій енергетиці та що нам із цим усім робити

Пандемія спричинила різкі коливання попиту на енергоносії, стрибки цін на нафту, збої в ланцюжках енергопостачання. Інвестиції в енергетику впали. Російське повномасштабне вторгнення в Україну поглибило ці проблеми: у світі зростають ціни на енергоносії, а країни стикаються з викликами енергетичної безпеки. Одразу попереджаємо: перед вами лонгрід від dev.ua, читаючи який ви можете випадково здобути експертний ступінь з енергетики

2 коментарі
Підводні камені енергетичної кризи: як пандемія та війна призвели до сьогоднішніх проблем у світовій енергетиці та що нам із цим усім робити

Пандемія спричинила різкі коливання попиту на енергоносії, стрибки цін на нафту, збої в ланцюжках енергопостачання. Інвестиції в енергетику впали. Російське повномасштабне вторгнення в Україну поглибило ці проблеми: у світі зростають ціни на енергоносії, а країни стикаються з викликами енергетичної безпеки. Одразу попереджаємо: перед вами лонгрід від dev.ua, читаючи який ви можете випадково здобути експертний ступінь з енергетики

Обидві кризи — і пандемія, і війна — виглядали як можливості для низьковуглецевих енергопереходів, які закладені Цілями сталого розвитку ООН і Паризькою кліматичною угодою. Пандемія показала роль зміни поведінки та науково обгрунтованої політики, війна підкреслила необхідність диверсифікації енергетики й опори на місцеві відновлювальні джерела енергії. 

Однак перші дані дослідження Міжнародного інституту прикладного системного аналізу під назвою «Пандемія, війна та глобальні енергетичні зміни» свідчать, що політики всього світу зосереджені на короткострокових і, на перший погляд, швидших рішеннях — типу підтримки наявної енергетичної галузі після пандемії, щоб урятувати економіку, і пошук нових шляхів постачання викопного палива. 

Спробуємо разом з авторами дослідження пройтися ланцюжком подій, що вивів нас у нинішній світ, і розібратися, куди нам рухатися далі. 

COVID-19 змусив світ тиснути на гальма

Коли прийшов COVID-19, людство відреагувало так, як реагувало на епідемії з 1368 року: усіх відправили на карантин. Локдаун порушив пересування людей, товарів і матеріалів, що скоротило промислову та господарську діяльність і, як наслідок, економіку в багатьох країнах.

Усі замкнулися в квартирах, попит на енергію скоротився: транспортні перевезення в карантинних країнах впали на 50% в порівнянні з тим самим періодом звичайного року. У Великій Британії цей рівень досягнув 90%. 

Залежно від жорсткості заходів було показано, що попит на енергію знизився на 9% (обмежений локдаун), приблизно 17% (часткові обмеження), або навіть до 24% (повномасштабний локдаун).

Зменшення попиту на енергію призвело до беспрецедентного падіння світових цін на сиру нафту. Перебої в промисловій діяльності та онлайн-робота зменшили попит на електричну енергію. 

Люди змінили спосіб життя — почалася дистанційна робота і домашнє навчання. А це, в свою чергу, змінило енергетичний портрет стандартного домогосподарства: якщо раніше люди чітко споживали енергію зранку та ввечері, то зараз додався і день. 

Чимало людей взагалі втратили роботу, тому, звісно, їм стало важче сплачувати за енергоносії, платіжна дисципліна впала, що відобразилося на можливостях енергокомпанії перевкладати гроші в майбутні проекти. 

Постраждали і ланцюги постачання енергетичних технологій, таких, як батареї та сонячні фотоелектричні панелі, з Китаю та інших азіатських країн.

У деяких країнах, таких як США, Німеччина та Італія, фондовий ринок постраждав більше, ніж під час глобальної фінансової кризи у вересні 2008 року, при цьому індекс фінансової волатильності (VIX) (відомий як вимірювач страху) був вищим, ніж у 2008-му. Враховуючи зв’язок між фондовим і енергетичним (зокрема нафтовим) ринками, це все вплинуло на ціну акцій. 

Падіння промислового виробництва на 8,4% у 2020 році через пандемію було таким же серйозним, як під час фінансової кризи 2007 року. Його посилила війна та економічний спад. Це довгострокова рецесія також вдарила по доступності державних витрат на кліматичні інвестиції.

У результаті невизначені ланцюги постачання, недостатня мобільність робочої сили та зупинка проєктів через локдауни та зниження доходу від продажу енергії призвели до того, що у компаній та держав стало набагато менше грошей на інвестиції в зелені енергетичні проєкти. 

Як росіяни зіграли на постковідному ринку

На початку 2021 року карантинні заходи скасовуються, світ повертається до повсякденного життя, а енергетична галузь, яка мала б це забезпечити, трохи паралізована минулорічною відсутністю фінансування. 

В результаті, якщо чогось мало, а бажаючих це щось отримати, багато, ціни ростуть. Це і сталося з енергоносіями: ціни різко зросли спочатку через збільшення попиту в Азії, бо Китай, що максимально швидко закрився на локдаун, першим відновився після пандемії і знову завантажив свою промисловість, а потім і в Європі, яка зрозуміла, що весь світовий газ поїхав на азіатські ринки

Окремо — вже ретроспективно — варто додати, що серйозну роль в підвищенні цін зіграла росія: саме «газпромівські» та/або асоційовані з ними трейдери грали на зростання цін, координуючись вочевидь з кремлем, який вже тоді почав прикручувати постачання енергоносіїв і шантажувати цим ЄС заради, як вважалося, лобіювання запуску «Північного потоку-2». 

Ситуація стала критичною, частина країн ЄС запровадила механізми підтримки (наприклад, звільнення від податків) щоб захистити малозабезпечених споживачів, які вже постраждали від пандемії. Єврокомісія запровадила «набір інструментів» для подолання кризи. Самі стрибки цін призвели до дебатів: чи справді варто було опиратися саме на природний газ в якості «перехідного палива» для переходу на відновлювані джерела енергії?

Поки світові економіки намагалися оговтатися від пандемії і зростання цін на енергоносії, росія вторглась в Україну, чим поглибила енергетичну кризу. 

З одного боку, спрацювали санкції на енергоносії, які ввів світ проти агресора, з іншого — самі росіяни постійно створюють штучний дефіцит, закриваючи газогони на «ремонти» різного типу складності. 

В результаті, за даними Світового банку, очікується, що ціни на енергоносії зростуть більш ніж на 50% у 2022 році, що може підштовхнути економіку світу до стагфляції — стагнації, тобто сповільнення, разом з підвищенням цін. 

«Оскільки ЄС має значний імпорт енергоносіїв з росії (близько 40% природного газу, 25% нафти та 50% вугілля на 2019 рік), геополітичний конфлікт погіршив цінову кризу на енергоносії в регіоні, що призвело до серйозних дебатів між державами-членами щодо ефективної енергетичної політики, яка могла б підвищити енергетичну безпеку, зберігаючи при цьому відносно амбітну кліматичну ціль для Союзу», — пишуть автори роботи.

Що з індустрією викопного палива

Ціни на нафту впали до найнижчого рівня за 20 років, що зменшило інвестпотенціал частини нафтогазових компаній. Нафтосервісні компанії в США скоротили понад 99 000 робочих місць за перші місяці пандемії. У Великобританії нафтогазова промисловість спостерігала 30 000 потенційних втрат робочих місць. 

Зменшення попиту на електроенергію та нижчі, ніж зазвичай, ціни на природний газ призвели до скорочення використання вугілля для виробництва електроенергії та пов’язаних з цим викидів парникових газів.

Та ця динаміка виявилась нестабільною: російське вторгнення в Україну, одночасно з тиском на ланцюги постачання викопного палива, призвели до різкого зростання цін і, схоже, спонукали нові інвестиції в буріння газу та нафти та сервісну інфраструктуру. 

Деякі країни-експортери викопного палива в Африці та на Близькому Сході, оцінюють можливості збільшення своїх поставок викопного палива, особливо природного газу та зрідженого природного газу (СПГ), до Європи. Це може прискорити плани з дослідження видобутку природного газу із Середземного моря. 

Своєю чергою російська індустрія викопного палива постраждає в довгостроковій перспективі. Не лише тому, що впав їх експорт, а через відсутність доступу до західних ринків капіталу та високі інвестиційні ризики — навряд чи комусь цікаво вкладати гроші чи передавати технології росіянам, знаючи, що це може вилитися у санкції. 

Очікується, що російський фондовий ринок втратить $137–353 млрд (7–20% річного ВВП) через витрати на війну та зниження експорту енергоносіїв. Країни-імпортери зазнають 2–3% втрат на своїх фондових ринках 

Зростання цін на нафту більше за все вплине на енергетику в регіонах, що розвиваються — наприклад, Західну Африку, де дизельні генератори все ще є основним джерелом електроенергії. 

Що з відновлювальними джерелами

У 2019 році до пандемії відновлювана енергетика досягла рекорду у світовому виробництві електроенергії у 25% із значним зростанням на Глобальному Півдні, у таких країнах, як Китай, Індія та В’єтнам. Україна у 2019 році також ввела в експлуатацію в два раза більше відновлювальних потужностей, ніж існувало до того в країні.

Пандемія скоротила виробництво та вдарила по ланцюгам постачання низьковуглецевих технологій — сонячних фотоелектричних панелей з основних країн-виробників, таких, як Китай. 

У 2020 році частка зеленої електроенергії виросла в Європі — через зниження попиту на електроенергію та зниження базового навантаження електростанцій на викопному паливі. Однак це було тимчасово. 

Ніхто не кинувся будувати зелені електростанції, навпаки, зниження інвестспроможності компаній, порушення світової торгівлі та зменшення кількості робочої сили призвели до скорочення нових інвестицій у проекти чистої енергетики в Європі на 10–15%. 

Зросли інвестиції в невеликі локальні енергетичні проекти — сонячні дахи на будівлях, міні-мережі, особливо це було популярно в країнах, що розвиваються. 

Вторгнення росії в Україну декларативно стало ще одним поштовхом для деяких країн прискорити перехід до чистої енергії на основі відновлюваної енергії — наприклад, про це заявила Німеччина, як одна з країн із високою залежністю від імпорту викопного палива, щоб впоратися з можливим скороченням імпорту енергії з росії.

Однак дані станом на липень 2022 року свідчать про те, що інвестори ніяк не змінили своїх оцінок галузі ВДЕ. Так, в цілому відновлювальні джерела склали 28% світового виробництва електроенергії в 2021 році, при цьому вітрова та сонячна енергія досягла рекордного рівня в 10% від загальної суміші електроенергії.

Однак зростання попиту на енергію на 4% після пандемії було покрито переважно коштом викопного палива. Частка відновлюваних джерел енергії в загальному споживанні енергії демонструє незначне зростання з 8,7% у 2009 році до 12,6% у 2020 році, залишаючи викопне паливо основним джерелом енергетичних потреб у всьому світі (78,5% у 2020 році). 

Перші дані свідчать про те, що глобальні енергетичні кризи не прискорили перехід до відновлюваної енергії, як передбачалося, принаймні в короткостроковій перспективі.

Продовжуємо йти по старим граблям

У всьому світі викопне паливо отримує субсидії в розмірі $370 млрд, тоді як відновлювані джерела енергії отримують лише $100 млрд. 

Пакети заходів з відновлення після COVID-19 мали б бути зосереджені на екологічному відновленні. Однак багато національних пакетів відновлення продовжували традиційні шляхи

Energy Policy Tracker проаналізував пакети відновлення країн G20+ і виявив, що викопному паливу надають перевагу над чистою енергією: 52% усіх державних коштів, спрямованих на енергетичний сектор, пішли на викопне паливо ($222 млрд).

Зростання ціни на природний газ внаслідок російського вторгнення до України більш ніж удвічі стимулювало інвестиції в пошук нових ресурсів і розробку родовищ природного газу в багатьох регіонах, наприклад, у середземноморських шельфових зонах і на Близькому Сході. 

Оскільки росія використовує природний газ як важіль для просування своїх геополітичних інтересів, особливо в Європі, більшість країн-імпортерів енергоносіїв розглядають можливість диверсифікації своїх енергопостачань. 

Це призвело до планів інвестування в інфраструктуру для імпорту СПГ, в тому числі і в плавучі термінали в Європі. Експорт СПГ із США зріс більш ніж на 19%, зробивши США найбільшим експортером СПГ у світі в першій половині 2022 року.

Люди змінюються: чи може це бути корисним

При цьому, запит на більш «зелене» середовище існує: це показує реакція людей на локдауни.

Так, велоспорт зріс приблизно на 100% у Лос-Анджелесі та Х’юстоні, і зріс у Парижі (39%), Барселоні (30%), Кельні (11%), Відні (12%) та Осло (26%), виключно через зміни звичок людей. 

Це підкріпив тимчасовий перерозподіл вуличного простору: під час карантину в понад 30 країнах Європи з’явилися нові велосипедні доріжки — 30 км у Парижі, 21 км у Барселоні чи 9 км у Будапешті тощо. 

Збільшилась кількість прогулянкових зон та пішохідних вулиць. У Парижі реакція на пандемію щодо розширення велосипедної інфраструктури посилила вже запланований раніше «План Вело», який має зробити місто зручним для велосипедистів до 2024 року. В інших містах були додані заходи, пов’язані з автомобілями, наприклад, заборона на рух автомобілів у Сіетлі, обмеження швидкості в Мілані та Філадельфії тощо. Це призвело до того, що рівень їзди на велосипедах у всьому світі, хоч і сповільнився, все ще вищий, ніж до пандемії.

Попередні висновки після пандемії

Позитивним в пандемії є також те, що світ успішно мобілізувався до спільної глобальної кризи. В кліматичних проблемах автори аналізу радять діяти так само швидко та рішуче.

Ось чому нас навчила пандемія:

1. Швидкі дії рятують життя та кошти

Політики люблять почекати і подивитися, що зроблять інші. Однак більш ранні дії зменшують витрати на пом’якшення кризи (про що варто подумати і в контексті російського вторгнення). При цьому успішна реакція заднім числом стає непопулярною в суспільстві: вона виглядає надмірною, бо вдалося уникнути повного впливу події. 

Так, загальні витрати високі. Та бездіяльність може мати ще більш високу ціну. У відповідь на пандемію люди витратили безпрецедентно багато грошей на відновлення економік країн, які скоротилися. Що призвело до інфляції, яка частково підштовхнула вгору ціни на енергоносії. 

Саме тому ми намагаємося балансувати економіки країн та світову економіку — занадто сильні струси їм протипоказані, адже можуть призвести до будь-яких наслідків, прорахувати які повністю в настільки масштабних системах можуть хіба які нейромережі останнього покоління. Та сама математика хаоса, що зламала все в «Парку Юрського періода» Майкла Крайтона та головах сценаристів більшості фільмів цієї франшизи. 

З кліматом також може вийти трішки незручно. Тому людство й придумало весь цей зелений перехід. 

Аналіз показав, що за умови економічного відновлення, спрямованого на зелені стимули та скорочення інвестицій у викопне паливо, можна уникнути майбутнього потепління, або значно зменшити витрати на утримання потепління на 1,5 градуса за Цельсієм вище доіндустріального періоду. 

2. Колективна поведінка є основою боротьби з великими кризами

Громадськість справді має зрозуміти, наскільки впливає на світ. Як під час пандемії маски, соціальне дистанціювання та вакцинація допомогли стримати COVID-19, так і кліматичні зміни можуть опиратися на зусилля активної громадськості. 

3. Глобальна проблема вимагає глобальних дій

Потрібно ініціювати колективне вирішення нагальних проблем. Пандемія показала, що управління глобальними перспективами потребує міжнародних угод та індивідуальних обов’язків, з оновленим високим значенням, яке надається багатостороннім установам на етапах оцінювання, встановлення цілей, встановлення стандартів та координації.

4. Забезпечення довіри до науки для прийняття рішень

В часи пандемії та війни виросла кількість переконливих, та не дуже розумних статей в медіа, експертних думок чи псевдонаукових порад. Якийсь час люди слідували виключно науковим порадам, та варто лише загрозі зменшитися, фокус уваги розсіювався і люди знову поверталися до старої доброї фігні. Втім, приймати важкі та виважені, а не популярні, рішення в демократичному суспільстві — робота політиків. 

Схожість та відмінність між пандемією та війною

Пандемія і війна — обидві шокуючі та глобальні за суттю — відрізняються за своїм впливом на глобальну та локальні енергетичні системи. 

Пандемія — це зміна попиту, яка спричинила глобальні, системні, швидкі, але короткочасні зміни. 

Війна ж безпосередньо впливає на виробництво енергії, її постачання та торгівлю, в той час як попит скоріше формують дії окремих осіб та націй (які заявляють про постачання та збої в постачанні), санкційна робота проти росіян та зменшення імпортозалежності всередині країн. 

Наприклад, ціни на нафту різко впали під час пандемії, у деяких випадках майже до нуля або навіть нижче, тоді як через війну вони різко зросли до понад 100 доларів США за барель.

Втім, деякі з їхніх впливів на енергетичний сектор були подібними. Обидві події виявили вразливість глобальних ланцюгів постачання енергії до торговельних шоків через фізичні збої (збої в торгівлі через пандемію чи санкції після війни) або зв’язки попиту та пропозиції (майже нульові ціни на нафту під час початкових карантинів) і різке зростання цін через невизначеність, викликану війною.

Заходи з енергетичної безпеки вийшли на перше місце

Відповідь на енергетичну кризу, спричинену російським вторгненням в Україну, довела, що енергетична безпека відіграє ключову роль у енергетичних переходах.

Так, багато європейських країн уже постраждали від підвищення цін після пандемії, починаючи з другої половини 2021 року, та вони зробили вибір в бік зменшення своєї залежності від російського викопного палива, включаючи нафтові санкції та відмову від газопроводу «Північний потік-2» між росією та Німеччиною.

Країни запровадили політику диверсифікації своїх джерел енергопостачання, розглядаючи нові газопроводи та маршрути СПГ. Ця нова динаміка в геополітиці енергопостачання може створити нові торгові відносини (торгівля СПГ) і нові залежності від постачальників енергетичної інфраструктури (термінали СПГ) або критичних матеріалів (акумуляторні елементи). 

Короткострокове зниження попиту на енергію в опаленні (зниження кімнатної температури та споживання), сільському господарстві (менше використання добрив, менше виробництва м’яса) і транспорті (домашній офіс, тиждень без автомобіля, обмеження швидкості, відкрита велосипедна інфраструктура) може замінити 20–60% імпорту в ЄС викопного палива з росії. 

Однак довгострокове рішення покладається на локальні, децентралізовані енергетичні проекти, як виявлено в інших дослідженнях. Колективна поведінка та відновлювана енергетика є двома заходами, які можуть допомогти країнам подолати вразливість енергопостачання на основі викопного палива. Уряд відіграє ключову роль у формуванні енергетичних переходів.

Після російського вторгнення в Україну країни все ж намагаються впроваджувати екополітику, зокрема, 10-пунктовий план Міжнародного енергетичного агентства щодо скорочення використання нафти або інвестиційні плани ЄС REPowerEU для стимулювання інвестицій у чисту енергію до 2027 року.

Як підвищити стійкість енергетичних систем: висновки

Переосмислення споживання

Потрібно зрозуміти, скільки справді потрібно енергії кожній людині, а технології та політика можуть заохочувати новий спосіб життя — «споживацтво достатньості»: ефективне використання ресурсів, циклічна економіка, цифрова конвергенція, економіка шеринга. 

Бізнес має підвищити енергоефектівність, оптимізувати процеси і запровадити енергошерінг. Також компаніям потрібно змінити глобальні ланцюжки створення вартості на більш стійкі і скласти карту соціальних та екологічних ризиків в своїх міжнародних ланцюжках поставок. 

Держави мають пропрацювати нормативну базу, яка дасть можливість кожному споживачу самостійно споживати, зберігати та продавати свою електроенергію, не покладаючись на центральні мережі та не стикаючись з бар’єрами. 

Переосмислення міського простору, інфраструктури та мобільності

Міські території та мобільність — це ключові сегменти енергопереходу. Потрібно проектувати міста як урбаністичні цифрові села з компактними районами, де недалеко є всі основні послуги. Це дозволить зменшити залежність від автомобіля. Паралельно, звісно, потрібно інвестувати в будівництво нових будівель — менш ресурсоємних — та реконструювати існуючі будівлі. Це може влетіти в копієчку — за більш ранніми підрахунками, $90 трлн інвестицій з 15 до 30 на рік. 

Міста відповідають за 60–80% споживання світової енергії та понад 70% викидів вуглецю. За прогнозами, до 2050 року близько 70% населення світу проживатиме в містах. Досягнення цілей ЦСР у містах буде критично важливим. Багато мегаміст є більшими за цілі країни, отже, їхні комунальні послуги та інвестиційні рішення мають вирішальне значення для енергетичної трансформації. Цілі щодо відновлюваної енергетики вже є важливим компонентом муніципальної політики. Тут відстають міста Азії та Африки відстають, хоча попит на енергію там зростає. 

Сприяння децентралізованим і стійким енергетичним системам

Після пандемії COVID-19, постпандемічного зростання цін і війни між росією та Україною роль децентралізованих енергосистем, заснованих на відновлюваних джерелах енергії, стала більш важливою, ніж раніше. 

Потрібно зменшити вразливість ланцюгів постачання енергії до збоїв у міжнародній торгівлі енергоносіями, включаючи:

  • зменшення або скасування субсидій на викопне паливо; 
  • диверсифікацію інвестицій у низьковуглецеві активи;
  • підвищення прозорості через розкриття корпоративної кліматичної інформації; 
  • усунення перешкод для використання відновлюваних джерел енергії, розгортання енергетики та зелених технологій;
  • надання пріоритету децентралізованим енергетичним рішенням; 
  • розвиток місцевих ланцюжків вартості для відновлюваної енергії; 
  • просування громадського управління та бізнес-моделей;
  • розширення та зміцнення мереж енергетичної безпеки для вразливих верств населення з низькими доходами;
  • визначення пріоритетів підвищення енергоефективності, якщо вони економічно ефективніші, ніж рішення на стороні постачання;
  • пов’язування енергоефективності з доступом до енергії для зменшення вартості приладів для груп з низькими доходами; 
  • заохочення виробників до участі в енергетичних ринках;
  • просування цифрових рішень для гнучкості попиту та прискорення інновацій у сфері енергоефективності. 

Енергоефективність також необхідна для зменшення споживання викопного палива та пом’якшення наслідків нинішніх високих цін на викопне паливо, спричинених поточною глобальною енергетичною кризою, для споживачів та економіки.

Міжнародна співпраця має зменшувати наслідки поточної глобальної енергетичної кризи. Зокрема, співпраця між ЄС і країнами/регіонами-партнерами, яка починається з викопного палива, повинна буде забезпечити перспективи для переходу до відновлюваних джерел енергії, включаючи зелений водень, у середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Забезпечення справедливого енергетичного переходу

Пандемія показала, що енергетичні та інші системи соціального захисту потрібні зараз більше, ніж раніше, щоб допомогти покращити доступ до основних енергетичних послуг для бідних і вразливих верств населення та зробити такі послуги доступними для всіх. Війна поглибила цю кризу. Потрібно гарантувати необхідні енергетичні послуги для бідних і вразливих. Це можуть бути пільгові кредити чи субсидії на енергоефективні прилади або ремонт для груп з низькими доходами. Це зменшить вплив ціноутворення на енергію та попиту на енергію в довгостроковій перспективі, підвищить добробут і зменшить енергетичну бідність.

В «Укренерго» пояснили чому світло не завжди вимикають за графіком
В «Укренерго» пояснили, чому світло не завжди вимикають за графіком
По темi
В «Укренерго» пояснили, чому світло не завжди вимикають за графіком
Корисні роздуми на тему: що робити коли немає світла води тепла та інших благ цивілізації
Корисні роздуми на тему: що робити, коли немає світла, води, тепла та інших благ цивілізації
По темi
Корисні роздуми на тему: що робити, коли немає світла, води, тепла та інших благ цивілізації
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Електробайки по-українськи між Києвом та Лос-Анджелесом в «СКШ»

Дивіться, чим живе Delfast під час війни в Україні

Ми запускаємо розсилку про українське IT-ком’юніті. Залиште email, аби розуміти більше. Прем’єра — скоро!
Дякую! На вказану адресу надіслано листа для підтвердження підписки.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Василь Зима
Василь Зима РОВР Полтава, інженер
0

Шкода, що ви часто робите помилки, які ріжуть слух. Нікому не зайве перевіряти себе.
"Продовжуємо йти по стариХ грабляХ"
"Парк Юрського періодУ"

Василь Зима
Василь Зима РОВР Полтава, інженер
0

Не бачу кнопки «Повідомити про помилку»
(читаю зі смартфону)