💳 Кожен. Повинен. Мати. Trustee Plus: криптогаманець і європейська платіжна картка з лімітом 50к євро 👉
Марія БровінськаСтартап
23 листопада 2023, 08:20
2023-11-23
Українці створили сервіс, що перекладає запити з людської мови на айтішну. Як працює PLATMA, що дуже полегшує життя МСБ і вже залучає мільйонні інвестиції
Півтора року тому команда досвідчених підприємців створила унікальний для IT-ринку продукт. Платформа PLATMA допомагає бізнесами створювати IT-рішення за індивідуальними запитами без участі розробників. Річ у тому, що сервіс розуміє природні мови, і поставити йому задачу можна не кодом, а звичайними словами.
«Післяковідний світ тільки посилив попит на демократичну автоматизацію. Війна — змінює майндсет і стимулює працювати глобально», ― пояснює виникнення новітнього рішення кофаундер та CBDO проєкту Ярослав Кологривов.
dev.ua поспілкувався із співзасновником PLATMA про можливості сервісу, зниження залежності бізнесу від айтівців, мільйонні інвестиції та неабиякий виторг за перші місяці роботи проєкту.
Науковий парк КПІ та інвестфонд
Ярослав Кологривов — випускник економфаку КНУ ім. Шевченка та Інституту прикладного системного аналізу Київського політеху. В дитинстві він мріяв будувати нові міста, але пізніше зрозумів, що це не про архітектуру, а про нові сенси, про трансформацію. «Це соціальна інженерія. Власне стартапи — це теж про нові сенси про трансформацію», ― розповідає Ярослав, який займається бізнесом та стартапами ще зі студентських років.
У 2009 Кологривов разом із одногрупником запустив проєкт, спрямований на популяризацію українських продуктів та технологій закордоном — портал www.ukrainemade.com. Завдяки сервісу будь-який український виробник міг безплатно розмістити інформацію про свою продукцію на порталі. Крім того, на порталі був розділ «технології», в якому винахідники розміщували опис інноваційних рішень задля залучення партнерів/інвесторів.
«Першу порцію проєктів у розділ „технології“ ми розмістили самостійно — проаналізувавши проєкти КПІ та наукового парку. Ми обрали приблизно 30 цікавих проєктів, подали інформацію цікавіше з маркетингової точки зору, без академізму. Звичайно переклали все англійською, а контакти зазначили наукового парку», ― розповідає Ярослав.
Приблизно через три тижні хлопців викликали до ректора. У кабінеті крім ректора зібралися проректор із наукової роботи та генеральний директор наукового парку.
У результаті Кологривов отримав пропозицію долучитися до наукового парку, щоб розвивати напрям трансферу технологій, і там пропрацював шість років, пройшовши шлях від менеджера проєктів до генерального директора.
«Під час мого перебування на посаді генерального директора Науковий парк „Київська політехніка“ збільшив обсяг R&D контрактів на 300%, а інвестиції в стартапи зросли на 1300% (до $26 млн)», ― розповідає Ярослав.
Пізніше, звільнившись з наукового парку, разом з партнерами Кологривов запустив венчурний фонд USP Capital, який профінансував 13 стартапів. «В основному хардверні. В цьому була своя місія: на той час в Україні з’явилася певна кількість венчурних фондів, але всі вони інвестували в софтверні стартапи. Ми вирішили інвестувати в хардверні стартапи», ― розповідає Ярослав. Серед проєктів, яким виділив фінансування фонд, TimeForMachine (зібрав на Kickstarter $431 000), мультивізори Wider, браслети які вимірюють емоційний стан власника і попереджають про низку захворювань Force Emotion, та багато інших. Також Ярослав має досвід інвестування в IT аутсорсингові компанії.
Втім, наразі Ярослав активно розвиває новий проєкт ― PLATMA. Що це, для чого та як працює, ― далі його пряма мова.
Засіб демократизації розробки ПЗ
Ми чітко усвідомлювали, що має відбутися демократизація розробки ПЗ, як це відбулося свого часу з комп’ютерною індустрією після створення персонального комп’ютера та операційної системи.
Раніше, щоб зробити розрахунки на комп’ютері було необхідно підготувати ТЗ та передати його в департамент ЕОМ, в якому фахівці, які розбиралися в хардверній частині, в низько- та високорівневих мовах програмування на перфокартах могли зробити розрахунки та передати результат «замовнику». Іноді для досягнення результату необхідно було зробити декілька ітерацій. А потім з’явився персональний комп’ютер і операційна система. І тепер нам не потрібен посередник, щоб працювати з комп’ютером.
Сьогодні те ж саме (той самий патерн) ми спостерігаємо в розробці ПЗ. Будь-який бізнес залежить від ІТ департаментів, ІТ підрядників.
Сервіс дає можливість нетехнічним користувачам декларативно, природною мовою (українська, англійська тощо) прокомунікувати з PLATMA стосовно розробки додатка або диджиталізації бізнес-процесів компанії. Він доступний у будь-який час і не має посередників у вигляді IT фахівців.
Це не означає, що ІТ фахівці зникнуть, це означає, що ті компанії для яких ІТ не є суттю, а є лише інструментом, зможуть не залежати від айтішників. А це переважна більшість МСБ. А от компанії для яких ІТ є суттю — їх продукт є софтом, наприклад, як PLATMA, завжди матимуть ІТ департаменти й потребуватимуть кваліфікованих програмістів.
Як працює PLATMA
Сервіс працює дуже просто: користувач декларативно описує що він/вона хоче з точки зору диджиталізації своїх бізнес-процесів, а система «перекладає» з декларативної мови на імперативну, попередньо поставивши додаткові запитання, якщо не всі дані отримано від користувача.
Виглядає це приблизно так. Уявіть собі нашого клієнта, який розвиває невеликий власний е-комерс бізнес. Він може звернутися до PLATMA з наступним запитом: я хочу міні CRM систему з такими-то полями та щоб мій Telegram чат-бот був синхронізованим з CRM системою. Потрібно, щоб дані вносилися автоматично, ПІБ і адреси перевірялися ботом, автоматично перевірялась наявність товару на складі та автоматично формувалась ТТН. Товар відправляється через сервіс доставлення, а після отримання товару клієнтом мій чат-бот автоматично надсилає смс для перевірки рівня задоволеності клієнта.
Якщо у клієнта вже є якісь бізнес-ПЗ, він може про це також написати в PLATMA і платформа самостійно інтегрує ці продукти до середовища PLATMA. Клієнту навіть не потрібно знати, що таке API.
Команда геніїв
Наразі в команді PLATMA працює 48 фахівців. За останній рік ми зросли з команди із менш ніж 10 людей, і плануємо зростати далі.
У проєкту четверо співзасновників: Максим Прохоров — co-founder & CEO (відповідає за стратегію та execution), Сергій Козлов — co-founder & Head of delivery (відповідає за продукт), Максим Коляда — co-founder & CTO (відповідає за впровадження пілотів).
Я — co-founder & CBDO, й відповідаю за фандрейзинг, біздев і маркетинг. Але це умовний поділ. У стартапах ролі та функції дуже часто виходять далеко за межі формальних посад.
Крім того, треба зазначити, що нас вже 48 — це величезний колектив, а швидкість зростання (з 10 до 48 менш ніж за рік) дуже болісна з точки зору управління.
Наприклад, у нас три незалежні R&D відділи, які займаються Natural Language Processing — в цілому вирішують одні й ті самі задачі паралельно, знають, що існує ще 2 відділи, але не спілкуються між собою — не знають один одного. Така конструктивна конкуренція дає неабиякі результати. Та з командою нам дуже пощастило — всі талановиті та професійні.
Мільйони інвестицій
Наразі ми на стадії закриття pre-seed раунду у $2 млн. Вже отримали $1,65 млн.
Наш головний інвестор — американський венчурний фонд Almaz Capital (фонд сформований завдяки залученню інвестицій від EBRD, IFC (World Bank Group), CISCO). Також нас фінансують Noventiq — потужний IT інтегратор — стратегічний інвестор, який почав використовувати PLATMA і вирішив проінвестувати, фонди з Казахстану Most Ventures, Activat VC. А також венчурний інвестор Мурат Абдрахманов, який до речі профінансував на ранніх стадіях більшість найуспішніших стартапів з українськими фаундерами. Також маємо інвестиції від низки бізнес-ангелів, які крім коштів посилюють нас експертизою.
Обсяг виторгу PLATMA не розголошую, та зауважу, що проблем із продажами наразі компанія не має.
Ми маємо дві групи клієнтів. Перша — МСБ. Понад 90% всіх компаній у світі, які можуть бути більш ефективними, якщо диджиталізують свої бізнес-процеси та нівелюють бек-офіс рутину, не може собі цього дозволити через низку причин.
По-перше, через високу вартість продуктів вендорів на кшталт SAP, Outsystems, Mendix, Appian тощо. Перелічені вендори співпрацюють з ентерпрайзом і розраховують на чеки які вимірюються сотнями тисяч або мільйонами доларів.
По-друге, невеликі компанії не мають мінімальних знань в питаннях диджиталізації, і тому не можуть провалідувати пропозицію ІТ-підрядники. У результаті переважна більшість МСБ користуються Excel та в кращому випадку мінімальним функціоналом CRM систем.
Якщо це змінити, то відбудеться без перебільшення революція — ефективність МСБ підвищиться в рази.
Друга група ― IT Інтегратори/консультанти. Це амбасадори сервісу, які реалізовують проєкти великому ентерпрайзу, використовуючи PLATMA як інструмент. Інтегратори купують ліцензії на PLATMA з дисконтом, перепродають кінцевому клієнту по повній вартості, а також продають людино-години кастомізуючи продукт під потреби великого клієнта.
Наша основна задача на найближчі 3 місяці ― вийти на автоматичні B2B SaaS продажі. Зараз у нас взагалі немає складнощів із продажами ― продавати нам надзвичайно легко, оскільки запит на таке рішення на ринку є. Але сьогодні продажі відбуваються вручну. Для швидкого масштабування необхідна автоматизація. Ще одна ціль ― завершити 5-10 пілотів з агрегаторами МСБ (маркетплейсами де сконцентровані МСБ), отримати інвестиції від Schneider Electric та вийти на ринок Північної Америки.
Кілька порад стартаперам-початківцям
dev.ua попросив Ярослава дати кілька порад стартаперам-початківцям. Ось, що радить бізнесмен зробити перед запуском стартапу:
знайти реальні болі;
провести кастдеви, щоб точно верифікувати болі та рішення болів;
залучити відомих адвайзерів, податися до відомих акселераторів, І лише після цього — до інвесторів;
швидко створити MVP і відразу йти в ринок;
сформувати якісну працьовиту команду, яка є запорукою успіху
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
Працював у них, за три місяці зарплатню так і не отримав.
Затримки ЗП стабільні, щоразу "керівники" лише обіцяють розрахуватись на наступній неділі. Потім розповідали що рахунки заблоковані ...
Працював у них, за три місяці зарплатню так і не отримав.
Затримки ЗП стабільні, щоразу "керівники" лише обіцяють розрахуватись на наступній неділі. Потім розповідали що рахунки заблоковані ...
Не раджу в жодному разі мати з ними справу
https://dou.ua/lenta/articles/problems-with-payments-in-pmpartners/
https://dou.ua/lenta/articles/platma-non-payment/?from=tg&utm_source=telegram&utm_medium=social