Увечері 1 листопада користувачі офіційного застосунку «Повітряна тривога» почали отримувати фейкові сповіщення про радіаційну та хімічну небезпеку, а також вуличні бої в Києві. У Повітряних силах ЗСУ заявили, що застосунок, імовірно, зазнав ворожого впливу, та запевнили: радіаційної загрози немає.
Увечері 1 листопада користувачі офіційного застосунку «Повітряна тривога» почали отримувати фейкові сповіщення про радіаційну та хімічну небезпеку, а також вуличні бої в Києві. У Повітряних силах ЗСУ заявили, що застосунок, імовірно, зазнав ворожого впливу, та запевнили: радіаційної загрози немає.
Наразі неправдиві повідомлення зникли, однак користувачі продовжують повідомляти про помилки в роботі застосунку. Розробники сервісу станом на пізній вечір публічно не пояснили, що саме сталося.
Інцидент стався ввечері 1 листопада. Приблизно о 22:48–22:49 користувачам застосунку почали надходити незвичні сповіщення, які не відповідали реальній ситуації.
Зокрема, у повідомленнях ішлося про радіаційну небезпеку, хімічну загрозу та вуличні бої в Києві. На карті застосунку для столиці одночасно з’явилися позначки кількох типів небезпеки.
Одне зі сповіщень було написане російською мовою: «Привет! По всей Украине сейчас будет ядерная тревога! Не волнуйтесь…».
Інше повідомлення виглядало як стандартне попередження про небезпеку: «Загроза вуличних боїв! Зараз у м. Київ тривають вуличні бої. Не виходьте на вулицю!».
Скриншоти цих повідомлень почали поширюватися в соціальних мережах.
О 23:02 Повітряні сили ЗСУ прокоментували ситуацію у своєму Telegram-каналі. Там заявили, що застосунок, імовірно, зазнав ворожого впливу, а інформація про радіаційну небезпеку є неправдивою.
«Імовірно додаток "Повітряна тривога" піддався ворожому впливу. Жодної радіаційної загрози немає! Зберігайте спокій, слідкуйте за нашими повідомленнями на нашому каналі!», — йдеться у повідомленні військових.
Таким чином, Повітряні сили підтвердили факт появи хибних повідомлень і попередили про можливе стороннє втручання в роботу сервісу. Водночас у їхній заяві не йшлося про встановлене джерело атаки або конкретний спосіб проникнення в систему.
Важливий нюанс: у цей самий час на Київщині діяла справжня повітряна тривога через загрозу реактивних дронів. Тому неправдиві повідомлення про ядерну чи хімічну небезпеку не означали, що можна ігнорувати звичайний сигнал повітряної тривоги.
Ще до офіційної заяви Повітряних сил про можливе стороннє втручання написав блогер Сергій Стерненко. О 22:49 він повідомив у своєму Telegram-каналі: «Застосунок Тривога зламаний. Гадаю, скоро відновиться».
Колишній керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко також припустив, що причиною інциденту міг бути несанкціонований доступ.
«Міг бути несанкціонований доступ до застосунку повітряних тривог. Може бути кібератака, чекайте офіційних повідомлень», — написав він.
У повідомленнях медіа також з’явилася версія про хакерську атаку. Однак станом на пізній вечір 1 листопада немає оприлюднених технічних деталей, які дозволяли б встановити механізм втручання, його масштаб або причетних до нього осіб.
Після появи неправдивих сповіщень повідомлення про радіаційну, хімічну небезпеку та вуличні бої зникли. Водночас користувачі продовжували повідомляти про помилки під час роботи із застосунком.
Станом приблизно на 23:30 1 листопада розробники «Повітряної тривоги» не опублікували окремого публічного пояснення інциденту. Тому поки невідомо, чи йдеться про компрометацію серверної інфраструктури, несанкціоноване керування сповіщеннями або інший тип втручання.
Також наразі немає підтвердження, що зловмисники отримали доступ до персональних даних користувачів.
На тлі інциденту Повітряні сили закликали користувачів орієнтуватися на їхні офіційні повідомлення. Зокрема, військові продовжують інформувати про повітряні загрози через Telegram, WhatsApp та Viber.
Раніше 1 листопада Повітряні сили окремо нагадували, що застосунок «Повітряна тривога» дає змогу відстежувати орієнтовний рух ударних безпілотників, але не відображає загрозу застосування балістичних ракет та напрямок їхнього руху. Цю інформацію військові публікують у своїх офіційних каналах.
Користувачам радять не покладатися на одне джерело сповіщень, перевіряти незвичні повідомлення через офіційні канали та не ігнорувати підтверджені сигнали повітряної тривоги.
На момент публікації причини інциденту, технічний механізм можливого втручання та його остаточний масштаб залишаються невідомими.
