Продуктові картки в Дії стали мемом тижня. Розповідаємо, звідки ідея та чи життєздатна вона

Інтернет заполонили меми продуктових карток в Дії. Айтішникам такий «інструмент» поліпшення добробуту навряд чи світить. Проте хайп навколо нього піднявся ще той. Розповідаємо, що це за ініціатива та наскільки вона перспективна.

Залишити коментар
Продуктові картки в Дії стали мемом тижня. Розповідаємо, звідки ідея та чи життєздатна вона

Інтернет заполонили меми продуктових карток в Дії. Айтішникам такий «інструмент» поліпшення добробуту навряд чи світить. Проте хайп навколо нього піднявся ще той. Розповідаємо, що це за ініціатива та наскільки вона перспективна.

Звідки це взялось

Інформація про електронні талони для незахищених верств населення з’явилась 9 січня. Радник президента Олег Устенко написав про це на своїй сторінці в Facebook. Він розповів, що в Україні з’явиться власна програма підтримки незахищених верств населення.

Устенко назвав 2022 рік роком серйозних інфляційних викликів для всього світу та для України, зокрема. «Світове зростання цін за продовольчою групою — неминуче. Базовий прогноз на 2022 рік — це збільшення цін на сировинну продовольчу групу (зерно, цукор, какао та інше) від 10% до 20%», — зазначив економіст.

За його словами, якщо негативний сценарій буде реалізовуватися, то «безумовно держава захистить найменш заможних». «Канали підтримки тут можуть бути різноманітними — починаючи від адресних виплат за аналогією з поточною програмою через систему „Дія“ до аналога американських food stamp», — написав радник президента.

Якими будуть картки

За даними Устенка, новий інструмент не матиме нічого спільного з радянськими талонами, картками та іншими історичними атрибутами. 

Для реалізації наміченої програми розглядають систему, аналогічну e-Підтримці, коли держава виплачувала вакцинованим по 1000 грн. Горошова допомога малозабезпеченим громадянам буде цільовою, і витратити кошти, за аналогією з ковідною тисячею, можна буде в певних магазинах. 

Тобто це можуть бути електронні продуктові чеки на кшталт тих, що роздають у США. Підтримує ідею уряду і колишній заступник міністра економіки, а нині — економіст KSE Павло Кухта. «Америкаще під час Великої Депресії 1930-х років почала видавати бідним food stamps — спеціальні чеки на певну суму грошей, які можна витрачати виключно на їжу», — повідомив він.

Задоволені не всі

Поки перспективи впровадження такого інструменту радують не всіх. 

«У Зеленського „дохазяйнувались“ до продуктових талонів, що існували в Союзі після війни. Такими є наслідки відмови від ліберальних поглядів — з лібертаріанця Зеленський стрімко перетворюється на соціаліста», — зазначено на сторінці житомирського осередку партії «Європейська солідарність». В політсилі впевнені, що замість продуктових карток потрібно стимулювати заробітки населення, а соціальні пільги монетизувати, і ті хто їх отримують самі вирішать, як і куди витратити ці кошти. «Тим більше, що видача продуктів за картки чи талони не передбачає сплати податків, що саме по собі зменшить поповнення бюджету та можливості допомагати малозабезпеченим», — йдеться у повідомленні.

Депутат від «Батьківщини» Вадим Івченко вважає, що до карток призводить невірна як цінова, так й аграрна політика уряду в цілому. «Найперше, що потрібно зробити — навести лад в регулюванні експорту харчових продуктів за кордон: за останніми даними Україна увійшла у ТОП-5 країн за поставками агропродукції до ЄС. Це тягне за собою зменшення асортименту продуктів в Україні, а це, своєю чергою — підняття цін», — пише він.

Деякі політики не згодні з тим, що картки мають бути електронними. 

«Проблема продуктових карток (food stamps) в Дії не в картках, а в Дії. Це просто черговий спосіб затягнути туди більше людей: спочатку ковід-сертифікати, потім тисяча, тепер картки. Мета всього цього дійства проста: провести „вибори“ в Дії за шаблоном, відкатаним на Росії, тобто просто намалювати потрібний процент, бо перевірити все одно немає можливості», — пише в. о. спікера з питань науки в «Демократична Сокира» Олексій Парновський.

Спеціаліст з кібербезпеки Євген Поремчук вбачає в Дії загрозу секретності особистих даних. «Став Дію, відкривай доступ до всього, прив’яжи банківську картку, одягни на ногу Дія-браслет, тримай продуктову картку і картку обліку трудоднів», — пише він. 

Керівник з розвитку цифрових послуг Мінцифри: «EPAM відчула патріотизм і розробила мобільний застосунок Дія»
Керівник з розвитку цифрових послуг Мінцифри: «EPAM відчула патріотизм і розробила мобільний застосунок Дія»
По темi
Керівник з розвитку цифрових послуг Мінцифри: «EPAM відчула патріотизм і розробила мобільний застосунок Дія»
«IT–індустрію намагаються занадто зарегулювати». Як айтішники реагують на впровадження Дія City
«IT–індустрію намагаються занадто зарегулювати». Як айтішники реагують на впровадження Дія City
По темi
«IT–індустрію намагаються занадто зарегулювати». Як айтішники реагують на впровадження Дія City
Топ GlobalLogic: «Дія City – спроба прибрати ФОПів. Нас повністю влаштовує поточний сетап»
Топ GlobalLogic: «Дія City — спроба прибрати ФОПів. Нас повністю влаштовує поточний сетап»
По темi
Топ GlobalLogic: «Дія City — спроба прибрати ФОПів. Нас повністю влаштовує поточний сетап»
Читайте головні IT-новини країни в нашому телеграмі
Читайте головні IT-новини країни в нашому телеграмі
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому телеграмі

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua | IT України.

Читайте також

«Дія» оновила список вакансій: хто потрібен державній IT-компанії
«Дія» оновила список вакансій: хто потрібен державній IT-компанії
«Дія» оновила список вакансій: хто потрібен державній IT-компанії
Яким ми запам'ятали 2021-й: 7 мегафактів про минулий рік, які дивували айтішників і техногігантів
Яким ми запам'ятали 2021-й: 7 мегафактів про минулий рік, які дивували айтішників і техногігантів
Яким ми запам'ятали 2021-й: 7 мегафактів про минулий рік, які дивували айтішників і техногігантів
Минулий рік запам’ятався безліччю яскравих подій в технологічному світі. dev.ua вибрав сім найяскравіших інфоприводів року, які запам’ятаються надовго.
«Коли кажуть, що в Нігерії страшно вести бізнес, я відповідаю, що вони не вели його в Україні». Хакер Микита Книш про бізнес в Африці і Канаді, українських силовиків, «Дію» та ймовірність вторгнення РФ
«Коли кажуть, що в Нігерії страшно вести бізнес, я відповідаю, що вони не вели його в Україні». Хакер Микита Книш про бізнес в Африці і Канаді, українських силовиків, «Дію» та ймовірність вторгнення РФ
«Коли кажуть, що в Нігерії страшно вести бізнес, я відповідаю, що вони не вели його в Україні». Хакер Микита Книш про бізнес в Африці і Канаді, українських силовиків, «Дію» та ймовірність вторгнення РФ
Харківський IT-підприємець Микита Книш, мабуть, найвідоміший український хакер, хоча сам він себе таким не вважає. Знають його не тільки айтішники, а й силовики, військові, великі бізнесмени — адже у нього в активі досвід роботи в контррозвідці з інформаційної безпеки в центральному апараті СБУ. А з жовтня 2017 року до 2019-го Книш був позаштатним радником глави Адміністрації президента. Крім цього, він був одним з творців криптовалюти для білих хакерів. «Я спочатку ловив, потім саджав, потім навчав хакерів», — розповідає він про себе. Книш впевнений, що володіє унікальним хакерським мисленням, яке змушує прораховувати ходи й аналізувати ситуації за будь-яких ввідних.  «Я не можу це вимкнути, це на межі божевілля. Я б назвав себе божевільним у питаннях аналізу лазівок у системі. Це спосіб мого мислення», — говорить він.
3 коментарі
Чи можливо отримати кредит по даних з «Дія», якщо вкрали телефон? В Мінцифрі кажуть, що ні, та постраждала дівчина вважає інаше. Розбір
Чи можливо отримати кредит по даних з «Дія», якщо вкрали телефон? В Мінцифрі кажуть, що ні, та постраждала дівчина вважає інаше. Розбір
Чи можливо отримати кредит по даних з «Дія», якщо вкрали телефон? В Мінцифрі кажуть, що ні, та постраждала дівчина вважає інаше. Розбір

Обговорення

Коментарів поки немає.