Як та навіщо IT-серце ПриватБанку перевезли до ЄС. Про це розповів головний операційний директор Маріуш Качмарек
ПриватБанк переніс свою IT-инфраструктуру до Євросоюзу, побоюючись загрози фізичного знищення дата-центрів банку в Києві та Дніпрі.
ПриватБанк переніс свою IT-инфраструктуру до Євросоюзу, побоюючись загрози фізичного знищення дата-центрів банку в Києві та Дніпрі.
Як це було, розповів у інтерв’ю DOU Маріуш Качмарек, головний операційний директор ПриватБанку.
Спочатку нагадаємо, що до початку війни закони не дозволяли банкам та фінансовим установам обробляти дані за межами України: в приватній хмарі чи у фізичному дата-центрі за кордоном.
Тож коли росія напала на нас, виникло питання — як забезпечити роботу банків.
«Необхідно, щоб в наших банкоматах була готівка, щоб люди могли зняти гроші, робити перекази, платити за щось, отримувати зарплату, пенсію», — каже Маріуш Качмарек.
Якщо фізичні дата-центри ПриватБанку не функціонуватимуть, не працюватиме й усе інше.
«Ми зрозуміли, що обидва наші дата-центри можуть бути в зоні ризику. Летять ракети, наступають ворожі солдати, можна швидко опинитися в ситуації, коли доступ до обох дата-центрів втрачений», — підкреслює менеджер.
ПриватБанк — найбільший в Україні. Він обслуговує понад 20 мільйонів клієнтів. Йому належить 65% банкоматів в країні. 70% POS-терміналів, 50% розрахунків між українськими установами відбувається через Приват. До війни банк мав 1400 відділень.
«Люди залежать від нашої роботи. Якщо вимкнути, знищити банк, бізнес та країна матимуть величезні проблеми», — розповідає СОО банку.
Тому перше питання було до Національного банку України — що можна зробити? Як захистити дані?
Впродовж перших днів війни Нацбанк дозволив фінансовим установам зберігати захищені резервні копії фізичних систем у дата-центрах у хмарі. Це був перший крок.
«Одразу почали переговори й про те, що резервної копії в хмарі недостатньо. Якщо наші дані будуть у безпеці, але фізичні дата-центри будуть знищені, ми не зможемо відновитися з резервної копії та запустити її. Нам треба знайти десь інший дата-центр, а на це потрібен час», — розповідає менеджер.
8 березня українська влада дозволила фінансовим установам працювати з хмарних сервісів не лише в Україні, а й за кордоном. А ще — працювати з фізичними дата-центрами в інших країнах, якщо це необхідно.
«Ми можемо так працювати під час воєнного стану та ще два роки після закінчення війни», — наголошує менеджер.
Приват вирішив не лише розгорнути резервні копії у хмарі, а й фізично перенести послуги з локальних дата-центрів у хмару.
ПриватБанк має близько 500 різних систем. З них для розміщення за кордоном обрали 330 критичних. Всю роботу зробили це за 45 днів.
«Фактично усе, чим користуються клієнти, — Приват24, карткові платежі, системи авторизації, функції обслуговування, інфраструктура контакт-центрів, підключення банкоматів, POS-термінали. Усе, з чим взаємодіє клієнт, зараз перенесено в хмару та працює звідти. Тож тепер банк абсолютно стійкий», — розповідає менеджер.
Та ще була проблема зв’язку з Visa, Mastercard і SWIFT. Підключення до них налаштовано з України. Наш банк пов’язаний з Нацбанком, далі — з Visa і Mastercard.
Тобто хмара працює з фізичною інфраструктурою, з платіжними системами за кордоном.
«Навіть у найгіршому випадку, якщо вся електроенергія буде вимкнена в дата-центрах, буде від’єднана телекомунікаційна система, у вас все одно залишиться Ілон Маск. Люди в Україні, а також за її межами, зможуть користуватися послугами банку», — розповідає СОО.
Звісно, банкомати не працюватимуть через відсутність електрики. Але здійснення платежів, транзакцій, нарахування зарплати та інших виплат, навіть міжнародних, — усе це буде запущено.
«Наша мета полягала в тому, щоб банк працював у повному обсязі, попри загрозу знищення інфраструктури в нашій країні», — каже менеджер.
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
