Нова версія іранського дрона Shahed, який росія активно використовує в своїй війні проти України, з’явилася в нещодавно опублікованому документальному фільмі Parchamdar (флагман).
Нова версія іранського дрона Shahed, який росія активно використовує в своїй війні проти України, з’явилася в нещодавно опублікованому документальному фільмі Parchamdar (флагман).
У ньому показано, як пікап зі встановленою у вантажному відсіку пусковою установкою несе один безпілотник-камікадзе. Для запуску реактивного дрона автомобіль розвиває високу швидкість, до 190 кілометрів на годину, передає «Мілітарний».
Під носовою частиною фюзеляжу можна побачити надбудову у форму кулі — це оптична станція безпілотника, завдяки якій відбувається наведення на ціль. Також було показано зображення з оптичної станції, зняте з пульта керування дроном. Наприкінці безпілотник захоплює ціль і летить на неї або керується безпосередньо оператором.
Очікується, що новий реактивний безпілотник Shahed буде значно швидшим і складнішим для перехоплення, ніж його попередник Shahed-136, який приводився в рух поршневим двигуном. Швидкість Shahed-136 становила приблизно 190 км/год, що робило його вразливим для зенітних установок і навіть стрілецької зброї, наприклад, автомата Калашникова.
Але варіант із реактивним двигуном, як очікується, працюватиме на набагато вищих швидкостях. Це потенційно може зменшити кількість збитих дронів — значний відсоток безпілотників Shahed, розгорнутих в Україні, були перехоплені зенітно-ракетними комплексами «Гепард», озброєними 35-мм автоматичними гарматами.
Однак реактивний двигун має суттєвий недолік: його висока тепловіддача може полегшити виявлення безпілотника ракетами з тепловим наведенням. Крім того, дальність польоту безпілотника з реактивним двигуном може бути значно меншою, ніж 1900 км заявлених (і не менш ніж 1000 км підтверджених) для Shahed-136, через неефективність турбореактивного палива.
Крім того, польоти на таку дальність виконуються в автономному режимі по закладеній перед польотом програмі без зв’язку зі станцією управління. А нова версія вже на відстані сотні кілометрів потребуватиме застосування наземних ретрансляторів або ж інших літаків/безпілотників для зв’язку з оператором.
«Мілітарний» відзначає, що з появою реактивного двигуна новий «шахед» наближається до ніші крилатих ракет і навряд стане таким же засобом терору, як його поршневий аналог. Це зумовлено як вартістю виробу, так і складністю його виробництва.
Але реактивний Shahed можуть спробувати застосувати для контрбатарейної боротьби та ураження важливих воєнних цілей у тилу, таких як системи ППО, склади та місця розташування живої сили.
