💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉

«Ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться». Історія копірайтера, який витратив понад рік на пошуки вакансіх і врешті влаштувався до бойової бригади комунікаційником за схемою воєнного рекрутингу

dev.ua продовжує розповідати історії айтівців та креативників, які мобілізувались за алгоритмом військового рекрутингу і працюють в армії на посадах, де дійсно мають найсильніші компетенції. 

Раніше ми писали про айтівця, який не зміг стати програмістом у війську і вважає, що новий механізм рекрутингу та відношення від військової частини не працюють. А також розповідали історію програміста, який, бувши умовно придатним, сам ледь знайшов частину, яка готова його прийняти, а інакше був би розподілений ТЦК за залишковим принципом. 

Залишити коментар
«Ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться». Історія копірайтера, який витратив понад рік на пошуки вакансіх і врешті влаштувався до бойової бригади комунікаційником за схемою воєнного рекрутингу

dev.ua продовжує розповідати історії айтівців та креативників, які мобілізувались за алгоритмом військового рекрутингу і працюють в армії на посадах, де дійсно мають найсильніші компетенції. 

Раніше ми писали про айтівця, який не зміг стати програмістом у війську і вважає, що новий механізм рекрутингу та відношення від військової частини не працюють. А також розповідали історію програміста, який, бувши умовно придатним, сам ледь знайшов частину, яка готова його прийняти, а інакше був би розподілений ТЦК за залишковим принципом. 

Новий герой ― креативний копірайтер, що має освіту комунікаційника, на ім’я Влад. Він пройшов непростий шлях, знайшов рідкісну посаду на Lobby X, і зміг довести у ТЦК, що буде корисним в армії саме на посаді фахівця з комунікацій. Далі ― його пряма мова. 

«Повістку я так і не отримав»

Я магістр медіакомунікацій, і власне це було одним з серйозних, наскільки я розумію, плюсів приймання мене туди, де я несу службу. У мене в університеті не було військової кафедри, я не проходив військову службу, тому єдине доступне для мене звання в армії ― солдат.

Власне я ― солдат служби зв’язків з громадськістю нашої бригади.

Цікаво. що повістку я так і не отримав. Я сам з Харкова, і мій військкомат, відповідно, в Харкові. У нас з друзями взагалі є підозра, що, можливо, коли Харків був у напівоточенні, наші особисті справи десь там і спалили. Бо, чесно кажучи, жодного разу військкомат мене навіть не набрав, хоча в них є мій номер телефону ще з часів мого навчання у ЗВО.

«Lobby X був моїм основним джерелом пошуку вакансій»

Чесно кажучи, Lobby X, мабуть, був моїм основним джерелом для пошуку вакансій. 

Він досить швидко, мені здається, з’явився десь восени 2022 року. А я вже тоді почав активно шукати вакансії, подаватись на них. Я шукав посаду саме пов’язану з медійкою, з пресслужбами, бо це моя фахова освіта і це максимально те, що перегукується з моїм цивільним фахом, бо я все життя працюю в рекламних агенціях креативним копірайтером. Я шукав посади постійно, безперервно, щоб виловити потрібну, встигнути відгукнутися. Я створив окреме резюме, оформив портфоліо, аби подаватися на потрібні мені медійні вакансії. Зрештою, оскільки цікавих мені посад небагато, відправив я десь близько десятка CV, і  отримав кілька відгуків. По одному з відгуків ми вже контактували, спілкувалися, про щось домовлялись із представником військової частини. Це була артилерійська бригада. Але там мені відразу сказали, що посади в пресслужбі не буде. Я міг би бути солдатом-заряджаючим, чи щось в такому дусі. І при цьому виконувати обов’язки солдата пресслужби. Врешті я в ту частину не призвався. 

Звісно, під час пошуків я тримав  зв’язок з тими, хто вже служив у війську. У мене постійно було якесь внутрішнє відчуття, що на вулиці до мене будь-якої миті можуть підійти працівники ТЦК і розподілити туди, куди треба їм, а не мені. І я до цього теж ставлюсь з розумінням, бо в країні війна взагалі то і країна мобілізується всіма силами

Паралельно я підтягував фізпідготовку, навчився кермувати автівкою, вивчив характеристики зброї, відклав гроші на спорядження. 

За рік активних пошуків я таки знайшов своє місце в армії. Я звернувся до свого знайомого, колишнього викладача. який служить у пресслужбі бригади, де зараз вже несу службу і я. Я його знав, йому довіряв, і він мене повідомив, що у підрозділі є вакантне місце, на яке я можу податись. 

Довга дорога до ТЦК

Кілька місяців ми вели переговори, до кінця літа обговорили та погодили всі деталі, я закінчив свої справи, полікував зуби, отримав відношення на конкретну посаду і поїхав в ТЦК. 

Тут важлива ремарка: я останні шість років проживаю у Києві, стояв на обліку у Харкові, як вже казав. Проте, аби верифікуватися у ТЦК і потрапити в потрібну бригаду, мені довелося їхати в інший регіон, тому що потрібний мені підрозділ комплектував саме ТЦК у Кропивницькому. З Києва до Кропивницького я їздив разів 5 туди-сюди. То треба завезти одні документи, то інші, то пройти ВЛК, але флюорографія працює тільки у певні дні. Так десь тиждень-два я витратив на формальності. 

«Треба підписувати контракт або йти гранатометником»

Під час мого першого контакту в ТЦК, здається, пан сержант, подивився у це відношення, подивився на мене, і сказав, що, здається, такої посади… не існує. І, взагалі, запитав, що це я видумую, треба по-людськи мобілізуватись ― наприклад, солдатом-гронатометником. Це не дослівна цитата, але суть я передав. Ще він радив підписувати контракт, тому що це дозволяє ще і в чергу на квартиру стати. Такі були в нього аргументи.

Втім, у мене були контраргументи, що я маю мене відношення, і там все написано, що я потрібен бригаді, що як мені наказали зробити, так і я роблю.

Тому я не погодився на його умову, і вирішив, або все буде, як написано у відношенні, або я їду додому в Київ. Ми на такій ноті поспілкувалися, досить дружньо, до речі, і розійшлися, кожен залишившись при своєму. Потім, в наступний мій прихід до ТЦК, військкоми вже знали, хто я і з чим прийшов, тому що керівництво бригади повідомило, що я їм потрібен, і мою кандидатуру погодили.

Найздоровіша людина в лікарні

Потім настав час ВЛК. У мене був листок з переліком лікарів, яких треба послідовно пройти. Далі ― просто займаєш усюди черги та всіх проходиш.

Якщо ти не страждаєш фігнею, то можна це пройти за один день.

Мені довелося робити це декілька днів, бо не всі фахівці приймали в той день. Я ж планував служити. Тому моя задача була не застопорити ВЛК. Усюди на всі питання про якісь скарги я казав, що ніяких скарг не маю взагалі. Мабуть, я був найздоровішою людиною в цій поліклініці. 

Комунікації на фронті та в тилу ― різні речі

У мене були свої очікування від роботи, з якою я стикнувся. Мої очікування ми обговорювали з командуванням ще на етапі, коли домовлялись про службу. Потім ще раз звірили ці очікування, коли я прибув на службу. тому у мене було бачення того, що треба, як мені здається, зробити в бригаді, щоб прокачати її комунікацію.

Я розумів, як можу в цьому допомогти, і там, де моїх компетенцій не вистачає, завжди можу попросити своїх друзів-дизайнерів зробити мені шаблони тощо. Робота інша, звісно.

Моя робота як креативного копірайтера в рекламній агенції полягала в тому, щоб я писав скрипти для роликів, придумував слогани, неймінг, назви для нових продуктів. А потім я сидів з розумним виглядом, дивився плейбек, як це все знімається, а потім ― показується по телевізору або в Youtube. Така в мене робота була творча, інтелектуальна. 

Тут специфіка роботи інша. Вона потребує більше роботи руками, більше роботи поза межами гуглдока, в полях. Серед моїх задач ― прес супровід, створення можливостей для роботи журналістів, зокрема, закордонних, у зоні бойових дій. У нас бойова бригада. Ми в зоні ведення активних бойових дій на одному з дуже непростих напрямків.

Ми, комунікаційники, — така собі прошарок між військовими і цивільними. Ця частина роботи зовсім не схожа на те, чим я займався. У цивільному житті у бронежилеті по окопах з журналістами я не ходив.

Друга частина моєї роботи ― створення відео. Якщо в цивільному житті я просто писав сценарій, робив прикольну презентацію з гіфками, продавав це все клієнту, всі сміялись, казали який я класний, то тут все треба зробити все самому. Від продумати план інтерв’ю, зрозуміти, до кого ти їдеш, що там за підрозділ, що там за люди, про що можна говорити, до усе це зняти, озвучити, змонтувати самотужки. Це теж щось таке нове, з чим я не стикався в цивільному своєму. Ну принаймні в таких об'ємах. Проте я мав таку навичку, я міг це зробити, інакше б мене сюди не взяли. Але в тих об'ємах і з тією якістю, з якою я зараз повинен це робити — це зовсім інший рівень.

Тому тут  ні про яку рутину тут точно не йдеться. Я маю постійно розвиватися, постійно гуглити, дивитись відеоуроки на Youtube, експериментувати, розбиратися з технікою. Це як зовсім інша професія.

Напутнє слово 

Власне на завершення я хотів би сказати, що варто самому обирати собі фах як в житті, так і на війні. Треба мобілізуватися самому, а не чекати, коли тебе розподілять в окоп. Обрати собі підрозділ та спеціальність можна і серед бойових посад. Наскільки я знаю, ті, хто хочуть воювати війну автоматом, теж дізнаються підрозділи, які виконують певні цікаві для них задачі. 

Мій головний меседж: треба просто брати все у свої руки. Бо ніхто краще за вас за ваше місце служби не домовиться. І от з цим розумінням підходити до процесу.

«Мені сказали що за відношенням потрапити до того підрозділу і на ту посаду куди я хочу — я не можу». Чому не працює віськовий рекрутинг? Історія одного айтівця
«Мені сказали, що за відношенням потрапити до того підрозділу і на ту посаду, куди я хочу, — я не можу». Чому не працює віськовий рекрутинг? Історія одного айтівця
По темi
«Мені сказали, що за відношенням потрапити до того підрозділу і на ту посаду, куди я хочу, — я не можу». Чому не працює віськовий рекрутинг? Історія одного айтівця
«Даю вам час знайти собі місце служби я якщо ні — розподілимо за залишковим принципом». Історія програміста що пішов до ТЦК діставши повістку з поштової скриньки
«Даю вам час знайти собі місце служби, я якщо ні — розподілимо за залишковим принципом». Історія програміста, що пішов до ТЦК, діставши повістку з поштової скриньки
По темi
«Даю вам час знайти собі місце служби, я якщо ні — розподілимо за залишковим принципом». Історія програміста, що пішов до ТЦК, діставши повістку з поштової скриньки
«Офіційна відмазка від ТЦК та низька вірогідність померти». Мобілізований айтівець розмістив вакансію до свого підрозділу опису якої заздрять досвідчені рекрутери
«Офіційна відмазка від ТЦК та низька вірогідність померти». Мобілізований айтівець розмістив вакансію до свого підрозділу, опису якої заздрять досвідчені рекрутери
По темi
«Офіційна відмазка від ТЦК та низька вірогідність померти». Мобілізований айтівець розмістив вакансію до свого підрозділу, опису якої заздрять досвідчені рекрутери
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте також
58% українських ІТ-компаній мають працівників, які найближчим часом можуть тимчасово припинити робочий процес через призов
58% українських ІТ-компаній мають працівників, які найближчим часом можуть тимчасово припинити робочий процес через призов
58% українських ІТ-компаній мають працівників, які найближчим часом можуть тимчасово припинити робочий процес через призов
1 коментар
Міноборони і Генштаб пропонують скоротити список професій, представниці яких мають стати на облік. Чи залишаться там айтішниці?
Міноборони і Генштаб пропонують скоротити список професій, представниці яких мають стати на облік. Чи залишаться там айтішниці?
Міноборони і Генштаб пропонують скоротити список професій, представниці яких мають стати на облік. Чи залишаться там айтішниці?
Айтішники — серед фахівців, потреба в яких найбільша. У Міноборони розповіли, кого нині мобілізуватимуть насамперед
Айтішники — серед фахівців, потреба в яких найбільша. У Міноборони розповіли, кого нині мобілізуватимуть насамперед
Айтішники — серед фахівців, потреба в яких найбільша. У Міноборони розповіли, кого нині мобілізуватимуть насамперед
«Уже обирала нове робоче місце в офісі». Інтерв'ю з українкою, якій Apple відмовила через війну з росією
«Уже обирала нове робоче місце в офісі». Інтерв'ю з українкою, якій Apple відмовила через війну з росією
«Уже обирала нове робоче місце в офісі». Інтерв'ю з українкою, якій Apple відмовила через війну з росією
Катя Трусова — українська айтішниця, яка живе та працює в американському місті Остін, штат Техас. Нещодавно її пост у мережі LinkedIn зібрав понад 23 000 реакцій. У ньому дівчина розповіла, як майже перейшла працювати до компанії Apple, однак в останній момент отримала відмову, пов’язану з повномасштабною війною в Україні. Ми зв’язалися з Катею та дізналися деталі резонансної історії.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.