Айтівець із Херсону Іван Козлов вже 2 роки перебуває в полоні росіян. Він отримав 11 років колонії суворого режиму за сфабрикованою справою і зараз очікує на етапування

Про історію 35-річного Івана Козлова його дружина Марія розповіла виданню DOU. В IT Іван встиг пропрацювати близько року — до повномасштабного вторгнення він працював бізнес-аналітиком у компанії ArtSoft.

«Іван хотів розділяти обов’язки догляду за донькою й більше бути з сім’єю. Але насправді так не вийшло, бо робота в ІТ займала в чоловіка майже весь час. Та йому це подобалося, і, як я розуміла з його розповідей, усе вдавалося», — говорить Марія Козлова.

Подружжя Козлових виховувало двох дітей; сім’я проживала неподалік Антонівського моста, по якому російські окупанти 24 лютого 2022 року вторглися в Херсон. Одразу покинути місто подружжя не могло через особисті обставини.

Їхня квартира постійно перебувала під обстрілами й через два місяці Козлови вирішили вибиратися з окупованого міста і через Крим поїхати в Грузію.

Як Іван Козлов потрапив у полон

На блокпості перед в’їздом на півострів російські військові забрали Івана на допит, який тривав кілька годин. Марія з дітьми чекала на чоловіка і намагалася отримати хоч якусь інформацію про нього від окупантів, однак ті нічого не говорили.

«Мені автоматом показали, куди їхати. Сказали, що чоловіка я не побачу», — згадує Марія. Тому їй довелося забрати дітей і поїхати далі. Майже всю техніку в жінки відібрали росіяни, але у рюкзаку між одягом вона заховала старий мобільний телефон. Добравшись у безпечне місце в Грузії, Марія почала телефонувати усім знайомим і повідомляти про те, що сталося.

Через три тижні їй вдалося з’ясувати, що всіх затриманих у Криму українців везли у СІЗО № 1 у Сімферополі. Мама Марії, яка у той час була в Керчі, почала щодня ходити в СІЗО й розпитувати про Івана. Однак жодної інформації від росіян жінка не отримала.

Після численних запитів у різні російські установи вона отримала відповідь від російської федеральної служби виконання покарань про те, що «особа затримана за протидію „сво“».

Лише через пів року Марія отримала офіційне підтвердження з російської сторони, що Іван перебуває у СІЗО № 1 у Сімферополі. Мама Марії з цим документом ходила під ізолятор і намагалася передати Івану посилку, однак росіяни нічого не пропускали.

Згодом Марії, як і іншим рідним затриманих українців, надійшов лист від російської сторони про те, що Івана перевели у СІЗО № 2 в тому ж Сімферополі. «Там був окремий корпус, де все облаштували саме під українців, яких вивезли з Херсонщини. Це приміщення значно ізольованіше, ніж інші СІЗО. Там суворіший режим, а камери відеоспостереження є прямо в там, де утримують людей. Ув’язнені цілодобово під спостереженням», — розповіла Марія.

Сфабрикована справа проти херсонського айтівця

У лютому 2023 року Івану Козлову винесли обвинувачення за статтею 276 кримінального кодексу росії про «шпигунство». Тоді з дружиною вперше зв’язався російський адвокат. Марія відмовилася від адвоката за призначенням російської сторони й обрала адвоката за договором.

З’ясувалося, що увесь рік росіяни говорили Івану, що Марію теж затримали, а їхніх дітей віддали у дитячий будинок у росії. Через це Іван був дуже пригнічений, кілька разів намагався покінчити життя самогубством.

«Через адвоката я передала перший лист написаний своєю рукою, у якому розповіла, що ми живі, здорові й вибралися з того пекла. Івана був шокований. Він зізнався, що до останнього сподівався, що з нами все гаразд, а росіяни просто брешуть», — згадує Марія.

Слідство тривало пів року, потім пройшло три судових засідання (останнє 30 листопада 2023 року), після яких Івану винесли вирок — 11 років колонії суворого режиму. У березні 2024-го подали апеляцію, однак це не допомогло. За словами Марії, процес апеляції був такий самий фіктивний, як і все інше.

Коли Івану винесли обвинувачення, його внесли в російську систему ув’язнених, і в Марії з’явилася можливість листуватися з чоловіком і надсилати йому посилки. Подружжя обговорює лише сімейні та загальні теми, оскільки листи проходять цензуру.

Стан Івана покращився, коли він сконтактував із сім’єю. Марія розповідає чоловіку новини про дітей, друзів і родичів. «Іван пише казки дітям у листах. Вони маленькі й не дуже розуміють, коли я кажу, що „тато передає привіт“. Для них це ні про що, а казка — це особливий зв’язок. Я передаю йому історії про них, про їхнє дорослішання. Зараз доньці три роки, а сину — майже сім. Іван не бачив їх два роки», — розповідає дружина полоненого айтівця.

За її словами, Івану дуже цікаво, як у сім'ї  влаштований побут, як вони виживають.

Марія щомісяця відсилає чоловіку посилку з одягом та їжею. Дозволена вага — 30 кілограмів. У СІЗО людей годують жахливо, іноді дають їсти юшку з протухлої риби. На такому харчуванні довго прожити неможливо.

Іван Козлов очікує на складне випробування — етапування 

Ще в перші тижні затримання чоловіка Марія повідомила про це компанії, в яких він працював. ArtSoft одразу запропонувала допомогу і досі фінансово підтримує сім’ю чоловіка. Іван через дружину навіть листується зі своїм керівником і колегами.

Нині айтівець чекає на етапування в колонію. Коли його переведуть, Марія вже не зможе щомісяця надсилати посилки. Куди саме етапують Івана і як довго відбуватиметься цей процес — невідомо.

Юристка Юлія Богдан, яка допомагає Марії, зазначила, що період етапування — найскладніший, бо людина позбавлена можливості повідомляти про своє місце перебування. Вона також наголосила, що затримання Івана є незаконним, а справа, яку проти нього відкрили, — сфабрикована. Ні вона, ні Марія не знають жодних деталей обвинувачень чи доказової бази, оскільки матеріали справи за статтею про «шпигунство» у росії є цілком таємними.

Відомо, що при затриманні Івана жорстоко побили, як і інших українських полонених. Однак оцінити його стан дружина айтівця не може, бо росіяни забороняють будь-які дзвінки.

За словами Юлії Богдан, росіяни утримують українців місяцями й не повідомляють, де перебуває людина. Утримувати людину так довго — незаконно навіть за російськими мірками, наголошує юристка, це просто викрадення. Юлія Богдан писала в різні комітети ООН про затримання Івана, однак відповіді не отримала. Вона говорить, що жодна з міжнародних організацій не їздила в Крим, щоб оцінити умови незаконного утримання цивільних українців.

Чому цивільних українців складно звільнити з російського полону

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець говорить, що росіяни не мають законних підстав для затримання цивільних. Цивільна людина взагалі не має бути затриманою, а якщо таке трапилося, її мають відразу звільнити.

Проте наразі росія повністю ігнорує норми міжнародного гуманітарного права. Порушує четверту Женевську конвенцію, третя стаття якої забороняє захоплювати цивільних.

Український уряд вже вніс зміни до постанови Кабміну, і тепер Координаційний штаб, який опікується військовополоненими, офіційно займатиметься і цивільними заручниками. При Координаційному штабі створили тематичну робочу групу, яка має зрушити питання повернення цивільних, незаконно позбавлених свободи через російську збройну агресію.

Марія Козлова вважає створення робочої групи важливим досягненням рідних, які постійно виходять на мирні акції в Україні та за кордоном.

Різниця між цивільними полоненими та військовополоненими полягає у тому, що військових під час бойових дій беруть у полон законно, оскільки це передбачено у законах та звичаях ведення війни. Згодом сторони проводять обміни й повертають своїх людей. Водночас цивільних не можна обмінювати.

«Міняти цивільних на військових не можна. Якщо ми тисячі російських військових поміняємо на тисячі українських цивільних, то, по-перше, як ми потім будемо повертати військових? По-друге, росія на окупованих територіях має безмежний ресурс, щоб набирати нових заручників. Якщо ми один раз обміняємо військових на цивільних, росіяни викрадуть таку саму кількість цивільних на окупованих територіях. Це може бути нескінченний процес. За міжнародним правом людей мають просто відпустити», — пояснила Анастасія Пантелєєва, керівниця напряму документування в «Медійній ініціативі за права людини».

Наразі Україні вдалося повернути 147 цивільних заручників.У  «Медійній ініціативі за права людини» вважають, що найімовірніше це були ситуативні домовленості про внесення у список військовополонених кількох цивільних. Водночас на повернення заручників ніяк не впливає те, чи винесли їм росіяни вирок, як у ситуації Івана. До 2022 року були випадки, коли Україна повертала додому цивільних, яких у росії засудили. Найвідоміший з них — повернення кінорежисера Олега Сенцова у 2019 році.

За словами Анастасії Пантелєєвої, зараз найпоширеніші статті, за якими проти українців росіяни відкривають незаконні кримінальні справи, — шпигунство, міжнародний тероризм і протидія «сво». Дуже часто людину під час катувань змушують зізнатися в тому, чого вона не робила.

Дуже важливо вже сьогодні полегшити страждання українців у неволі. Для цього існує Міжнародний комітет Червоного Хреста, який має мандат на відвідування місць утримання. Він мав би за цим мандатом підтверджувати рідним перебування людини в ув’язненні. Однак Червоний Хрест не відвідує ці місця, кажуть в правозахисній організації.

«У МКЧХ кажуть, що російська влада їх не допускає, але, можливо, вони недостатньо активні. Буває, що навіть коли людину судять у росії й у нас є фото із зали суду, МКЧХ все одно не дає підтвердження. Ми говоримо з ними, просимо, наполягаємо, мотивуємо, критикуємо, але змусити робити свою роботу не можемо», — пояснює Анастасія.

Дмитро Лубінець запевнив, що українська влада щодня працює над тим, щоб повернути українців додому. Правозахисники сподіваються, що вдасться залучити треті країни, які змусять росію відпустити людей.

Нагадаємо, що український військовий Максим Колесніков, який 11 місяців був полоненим, розповів про речі, які покращують емоціональний стан у полоні. Серед них важливе місце займає планування майбутнього.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

На Миколаївщині шахрайка ошукала 74 родини зниклих та полонених військових, створюючи фейкові сторінки «допомоги» у соцмережах. Що вирішив суд?

По темi

На Миколаївщині шахрайка ошукала 74 родини зниклих та полонених військових, створюючи фейкові сторінки «допомоги» у соцмережах. Що вирішив суд?

Військовий Максим Колесніков, який 11 місяців був у полоні: «Ми придумали стартап про хамон, це покращувало емоційний стан»

По темi

Військовий Максим Колесніков, який 11 місяців був у полоні: «Ми придумали стартап про хамон, це покращувало емоційний стан»

Голова Нацполіції: «Онлайн-шахраї обіцяють родичам військових, які потрапили в полон, повернути їх за гроші. Сума послуги — від 5 000 грн до $10 000»

По темi

Голова Нацполіції: «Онлайн-шахраї обіцяють родичам військових, які потрапили в полон, повернути їх за гроші. Сума послуги — від 5 000 грн до $10 000»

Підключай Megogo зі знижками за акційними тарифами.

від 99 гривень на місяць