Хочете будувати кар’єру в Data Science та AI? Vodafone Big Data Lab відкриває новий набір —>
Олег ОнопрієнкоГаряченьке
22 вересня 2026, 14:53
2026-09-22
«Ризики зловживань та цензури»: 80% українців підтримують європейські правила модерації контенту, але вимагають прозорості — дослідження
Абсолютна більшість українців підтримує запровадження чітких правил видалення незаконного та терористичного контенту в інтернеті, подібних до європейських норм. Водночас користувачі серйозно побоюються потенційних зловживань, запровадження цензури та втручання у приватність.
Абсолютна більшість українців підтримує запровадження чітких правил видалення незаконного та терористичного контенту в інтернеті, подібних до європейських норм. Водночас користувачі серйозно побоюються потенційних зловживань, запровадження цензури та втручання у приватність.
Про це свідчать результати свіжого дослідження «Безпека в мережі», проведеного дослідницькою компанією Active Group у вересні 2026 року. За даними опитування, 80,4% респондентів вважають за необхідне мати чіткі правила модерації незаконного контенту. При цьому понад 55% громадян виступають за те, щоб ці правила були адаптовані саме під стандарти ЄС.
Попри високий запит на регулювання, українці бачать у ньому суттєві ризики. Найбільше респондентів (54,8%) турбує можливість зловживань новими правилами. Ще 43,8% побоюються появи цензури, а майже третина (32,7%) назвала ризиком помилкове видалення контенту. Відчуття власної захищеності в інтернеті серед громадян залишається низьким: лише 33% почуваються в безпеці, тоді як понад 55% заявляють про незахищеність перед цифровими загрозами.
лонгітюдне · 3 хвилі (Тра.26–Вер.26) · дата заміру поточної хвилі 19 вересня 2026 · n=1 000 · похибка ±3,1%
«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання, — коментує Олександр Позній, директор дослідницької компанії Active Group. — Коли понад половина респондентів говорить про ризик зловживань, а серед ключових вимог називають чіткі підстави та обґрунтованість рішень, це означає, що довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур і можливості оскарження рішень».
За даними соціологів, найчастіше протягом останнього року українці стикалися в мережі з дезінформацією (63%), шахрайством або фішингом (52,6%) та мовою ворожнечі (44,8%). Цікаво, що відповідальність за безпеку в інтернеті громадяни переважно покладають на авторів контенту (40,9%) та власників сайтів (39,9%), і лише потім — на правоохоронні органи чи самі платформи.
лонгітюдне · 3 хвилі (Тра.26–Вер.26) · дата заміру поточної хвилі 19 вересня 2026 · n=1 000 · похибка ±3,1%
При виборі між свободою та безпекою в інтернеті українці все ж віддають перевагу першій: понад 53% опитаних схиляються в бік максимальної або часткової свободи, тоді як пріоритет безпеці віддають 33,7%. Цей баланс підкреслює необхідність дуже обережного підходу держави до законодавчих ініціатив у сфері регулювання цифрового простору, які регулярно обговорюються на рівні профільних комітетів та міністерств.
Повну презентацію із результатами дослідження можна завантажити за посиланням.