Використання штучного інтелекту в програмуванні набуває ознак залежності, а керівники компаній заохочують розробників, які найбільш активно застосовують ШІ-інструменти — навіть якщо ті випускають код, якого самі не розуміють.
Використання штучного інтелекту в програмуванні набуває ознак залежності, а керівники компаній заохочують розробників, які найбільш активно застосовують ШІ-інструменти — навіть якщо ті випускають код, якого самі не розуміють.
Про це свідчать результати опитування понад 300 програмістів у межах дослідження AI Coding Addiction Report, пише The New Stack.
Дослідники порівнюють сучасні ШІ-інструменти для кодингу з експериментальними ящиками зоопсихолога Берреса Скіннера або гральними автоматами. Швидкі цикли генерирації коду створюють стимул-реактивну петлю з постійними «нагородами» та візуальними сигналами:
80% розробників описують свої стосунки з ШІ як «залежність, а не просто перевагу»;
43% фахівців не можуть відірватися від роботи після завершення робочого дня;
програмістам виявилося важче відмовитися від ШІ-помічників, ніж від соціальних мереж чи відеоігор, через що вони часто пропускають перерви, їжу та сон.
Вибір конкретного інструменту безпосередньо впливає на рівень понаднормової роботи. За даними звіту, найвищий показник кодингу в позаробочий час зафіксовано серед користувачів OpenAI Codex (62%). Для порівняння: серед користувачів Google Gemini цей показник становить 45%, Claude Code — 40%, а GitHub Copilot — 36%.
Менеджмент активно стимулює таку поведінку: найактивніші користувачі ШІ частіше отримують підвищення та бонуси. Водночас 71% розробників зізналися, що відправляють у продакшн код, який вони не до кінця розуміють. Замість того щоб аналізувати якість і логіку рішень, керівництво заохочує обсяг згенерованого матеріалу та години, проведені за клавіатурою, що змушує інших працівників копіювати цю токсичну модель поведінки.
