Від шахрайської схеми, з якою раніше зіткнулася журналістка Оксана Тороп, постраждали й інші українці — мова йде про сотні випадків. Їх об'єднує те, що вкрадені гроші виводили через відомого розробника ігор Blizzard.
Від шахрайської схеми, з якою раніше зіткнулася журналістка Оксана Тороп, постраждали й інші українці — мова йде про сотні випадків. Їх об'єднує те, що вкрадені гроші виводили через відомого розробника ігор Blizzard.
Раніше українська журналістка Оксана Тороп, яка працювала в BBC News Ukrainian, розповіла про те, як провела власне невелике розслідування викрадених із банківської картки коштів. Воно привело її до «американського ігрового гіганта», який пішов на зустріч і покарав зловмисників.
«За кілька днів після посту про банківське шахрайство отримала під сотню повідомлень з подібними кейсами, у багатьох — через ту саму компанію — розробника відеоігор Blizzard», — розповіла Тороп виданню «Forbes Україна».
Від схеми також постраждав власник компанії «Текстиль-Контакт» Олександр Соколовський. «Усі транзакції були на користь компанії Blizzard (відомий міжнародний розробник відеоігор). Ніколи їм ні за що не платив, крім того, конфіденційні дані своєї картки та паролі нікому ніколи не надавав», — написав він.
Ймовірно мова йде про поповнення гаманців акаунтів в Battle.net — цифрової платформи на кшталт Steam, який компанія Blizzard створила в 1996 році.
Соколовський одразу звернувся до кіберполіції та банку, після чого його картку заблокували. «Через 20 хвилин знову відбулося 10 нульових операцій і 10 списань по 299 грн, але вони були скасовані банком через блокування картки», — йдеться у дописі підприємця.
Шахраї спочатку тестували картку нульовими платежами, а потім проводили серію списань, пояснив директор з інформаційної безпеки «Райффайзен Банку» Євген Балютов.
Випадки Тороп і Соколовський поєднані, вважає начальник відділу протидії онлайн-шахрайств Департаменту кіберполіції Олександр Ульяненков. «Шахраї поповнюють ігрові акаунти невеликими сумами у межах встановлених лімітів, і банк може не одразу ідентифікувати їх як підозрілі», — говорить він. В обох випадках кошти вдалося повернути.
За словами Балютова, шахраї ймовірно отримали дані карток через витік або злам баз даних сторонніх сервісів. Він говорить, що неможливо встановити, чи пов’язані випадки між собою, оскільки такі схеми часто використовуються різними групами.
В Кіберполіції говорять, що отримували подібні звернення від громадян, проте вони не мають ознак масового характеру, додав він. Про поодинокі звернення повідомили у пресслужбі Sense Bank, а в «Райффайзені» взагалі не фіксували звернень.
Щоб убезпечити свої кошти, в Кіберполіції радять установити ліміти на онлайн-покупки. У разі нелегальної активності на рахунку, картку потрібно одразу заблокувати, через гарячу лінію, мобільний застосунок або особисте звернення до відділення. Після блокування необхідно подати заявку на процедуру chargeback — повернення коштів, які зняли шахраї.
