Український економіст Роман Шеремета ще кілька місяців тому відкривав в Києві Американскьий університет, де мали навчатися айтішники та менеджери. Проте російське вторгнення повністю змінили плани Романа, меценатів та інвесторів проєкту.
Нещодавно Шеремета дав велике інтерв’ю DOU. Публікуємо найцікавіші тези з розмови.
Український економіст Роман Шеремета ще кілька місяців тому відкривав в Києві Американскьий університет, де мали навчатися айтішники та менеджери. Проте російське вторгнення повністю змінили плани Романа, меценатів та інвесторів проєкту.
Нещодавно Шеремета дав велике інтерв’ю DOU. Публікуємо найцікавіші тези з розмови.
Чому нам не варто сильно перейматися курсом долара до гривні? Тому що допомога, яка надходить Україні ззовні — доларова. У нас є велика пропозиція доларів на ринку, і навіть якщо буде великий попит, ціна все одно буде стабільною.
Є різні оцінки падіння нашого ВВП — хтось каже і про 30%. І згідно з деякими оцінками, в довгостроковому періоді ми говоримо про падіння ВВП і зруйновану інфраструктуру, що оцінюється в сотні мільярдів доларів.
До того ж зараз буде посівна, яку намагається зірвати рф, знищуючи зерносховища в Україні. Тому ми не можемо розслаблятися в плані економіки. На короткий період у нас є запаси, ми були частково готові, Захід нам допоміг, але треба розраховувати, що попереду чекає досить важкий період історії. І потрібно зробити все, щоб економіка працювала навіть у період війни.
Золото-валютний резерв рф можна оцінити у $600 млрд. Але його більшу частину заморозили західні партнери України, і росія опинилась у незручній ситуації. Цей заморожений золото-валютний резерв буде використовуватись як репарації через міжнародні суди. Я думаю, ми заберемо ці кошти для розбудови України.
Також до росіян перестали заходити грошові перекази у міжнародній валюті. Ми знаємо про їхній фондовий ринок — в Україні його не існувало як такого, відповідно наші акції майже не продавались, не було чому обвалюватись, а в росії фондовий ринок був. Наприклад, у Великій Британії «Сбербанк», газові та нафтові компанії росії в один день втратили понад 90% своєї вартості, а деякі отримали фактично нульову вартість. Це додатковий негативний стимул для росії.
Всі розуміють, наскільки Україна є важливою для світу в аграрному плані, але я з вами погоджуюсь на всі 100%, що ми повинні переорієнтувати нашу економіку, бо я бачу ІТ-індустрію як провідну галузь України, а аграрну сферу — на другому місці. Звісно, хотілося б, щоб другою була промисловість, але до цього нам потрібно ще дійти.
Айтівці дуже мобільні. Мої друзі з ІТ-галузі вже працюють на два фронти: допомагають як волонтери та виконують свою звичайну роботу. Навіть ті мої друзі, які перебувають у війську, все одно у вільний час пишуть код.
Україна — одна з найкращих країн в плані IT-спеціалістів. І державі треба стратегічно подумати, як це розвивати в майбутньому
Можна говорити про індустріальні парки, де для ІТ-компаній існуватимуть певні преференції з погляду податкової системи. Наприклад, ми можемо змінити податки та систематично допомагати ІТ-сфері мати кращі податкові пільги, ніж в інших.
Я не думаю, що треба надавати субсидії айтівцям, але можна зробити хороші податкові пільги на певний період, щоб допомогти компаніям, які тільки розвиваються.
По-друге, ми маємо допомогти айтівцям знайти доступ до швидкого венчурного капіталу. Задля цього можна створити конкретні державні та приватні фонди. Запросити той самий EPAM, який є однією з компаній, що допомагають нам відкрити Американський університет у Києві. Нещодавно ЕРАМ заявив, що виділить $100 млн на підтримку своїх українських співробітників.
Одним з найефективніших способів використання таких сум є надання грантової допомоги командам, що працюватимуть над створенням нових ІТ-компаній та стартапів.
Потрібно допомогти створити законодавство й умови, аби наші компанії могли легко виходити на закордонні ІРО і продаватися на тамтешніх біржах, і щоб законодавство дозволяло легко і флюїдно створювати головні офіси в Україні, паралельно маючи офіси в Делавері, Сіетлі тощо.
Тому, коли ми говоримо про якісь пільги, тут радше йдеться про систематичний підхід до стимулювання ІТ-індустрії.
Ми займаємося «новим планом Маршалла» для України з акцентом на IT-індустрії.
Ми розуміємо, що найбільше фінансів на відбудову інфраструктури нам буде потрібно на сході. В короткостроковій перспективі ми матимемо вливання грошей країнами Заходу, але в довгостроковій, щоб розвивати цей регіон, нам потрібні будуть податки й щоб там працювали компанії. А якщо ми говоримо про те, що зараз там майже немає компаній, то стратегічно цей дисбаланс сповільнюватиме відбудову міст на сході.
Варто економічно рівноцінно розвивати всю територію України. Коли ми говоримо про певні стимули для ІТ-індустрії, певний час вони можуть бути диспропорційними для сходу і заходу України, щоб створити умови, аби ІТ-компанії поверталися на схід. Компанія може формально зареєструватися в Харкові, а реально працювати в Івано-Франківську чи у Львові й таким чином отримувати додаткові преференції.
Нам потрібно буде сісти й глобально подумати, як це правильно зробити, щоб не наламати дров.
Офіційно Американський університет відкривається 1 вересня, і наш перший потік мав стартувати вже 15 березня у будівлі Річкового вокзалу. Але через війну та евакуацію це не вдалось зробити, навчання призупинено.
Ми вирішили, що відкриємось у вересні в онлайн-форматі, аби не бути привʼязаними до конкретної будівлі. Це не є для нас проблемою, навпаки — це конкурентна перевага.
Зважаючи на ситуацію в Україні, нині існує багато грантових програм від США і решти світу для України. Я та наші партнери зустрічаємось з представниками Міжнародного банку, USAID, інших програм, аби отримати максимальні стипендії для студентів з України, щоб зробити навчання для них безкоштовним впродовж 1–2 років.
Нам потрібно залучати міжнародних викладачів, професорів. Сподіваюсь, у нас будуть викладачі з МІТ та інших провідних університетів світу, зокрема і з Університету Аризони, адже це наші партнери. Але таке навчання досить дороге, у нас воно мало коштувати $8 тисяч на рік, але ми намагатимемося максимально покрити це стипендіями — можливо, навіть повністю.
Ми знайдемо мільйони доларів, які потрібні, щоб українські студенти в період війни і відбудови української держави мали змогу здобути найкращу освіту у світі, перебуваючи в Україні.
Ми внесли певні корективи щодо програм. Відкриваємо School of Digital Technologies та School of Business Administration. У першій буде дві програми — Master’s Software Engineering і Bachelor’s Software Engineering.
Якщо думати про Computer Science, то це більше стосуватиметься hardware, і ми розуміємо, що для цього потрібні лабораторії та загалом фізичний простір, а з цим зараз можуть виникнути проблеми. Тому ми зупинились на Software Engineering.
В School of Business Administration будуть два напрями, магістратура та бакалаврська програма — Global Management і Business Administration.
