Роман Радейко — Co-founder та CEO онлайн-екосистеми для юристів Online Law School, кандидат юридичних наук, доцент — завантажив у Claude AI текст проєкту закону про академічну доброчесність і попросив знайти неузгодженості та суперечності у документі. На думку ШІ пункти 6-7 статті 8 містять певну неоднозначність і потребують детального аналізу.
Роман Радейко — Co-founder та CEO онлайн-екосистеми для юристів Online Law School, кандидат юридичних наук, доцент — завантажив у Claude AI текст проєкту закону про академічну доброчесність і попросив знайти неузгодженості та суперечності у документі. На думку ШІ пункти 6-7 статті 8 містять певну неоднозначність і потребують детального аналізу.
Нагадаємо, вчора Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 10392 про академічну доброчесність, який передбачає відповідальність за написання наукових робіт за допомогою штучного інтелекту і плагіат у науковій діяльності. Слід зауважити, що перше читання — це обговорення основних принципів, положень, критеріїв, структури законопроєкту та прийняття його за основу, тобто попереду ще друге читання.
Роман Радейко попросив штучний інтелект проаналізувати новий закон про академічну доброчесність, результатами поділився у Facebook. Для цього науковець зі Львова використовував ШІ, створений компанією Anthropic, - Claude.ai.
На думку ШІ, «Положення статті 8 пунктів 6-7 законопроєкту «Про академічну доброчесність» стосовно використання в академічних творах текстів чи результатів, згенерованих комп’ютерними програмами в автоматичному режимі, містить певну неоднозначність і потребує детального аналізу.
«Пункт 6 чітко зазначає, що особа не може вважатися автором академічного твору (частини твору), якщо він був повністю згенерований комп’ютерною програмою в автоматичному режимі за запитом особи. Тобто, якщо весь твір чи його частина були створені штучним інтелектом без творчого внеску людини, то людина не визнається автором такого твору. Це цілком логічно і відповідає загальним принципам авторського права. Водночас пункт 7 зобов’язує авторів при використанні в академічному творі частин, згенерованих комп’ютерними програмами, зазначати цей факт із поясненням методики формування таких фрагментів або з посиланням на використану програму. І в цьому вбачається певна суперечність з попереднім пунктом», — зазначив ШІ.
Тобто, виходить, якщо весь твір згенеровано комп’ютером — людина не є автором, якщо комп’ютером згенеровано лише частину твору — людина все ж таки визнається автором при дотриманні вимоги про зазначення відповідного факту і методики.
Тобто повністю заперечується авторство на повністю згенерований твір, але допускається часткове «авторство» на комп’ютерні частини твору, якщо про це чесно повідомити.
Якщо дотримуватися логіки, що автором є лише той, хто здійснив творчий внесок, то не має значення, яка частка твору була створена комп’ютером — весь твір чи лише фрагмент. В обох випадках ці частини не є результатом творчої праці людини. Тому визнавати часткове «авторство» з застереженнями недостатньо послідовно.
«Більш доцільним виглядало б уніфіковане правило — зазначати використання будь-яких комп’ютерних генерацій як цитування зі вказівкою джерела (програми), не претендуючи на авторство відповідних фрагментів незалежно від їх обсягу. А власне авторство людини визнавати лише щодо тих частин твору, які містять її творчий внесок», — підсумував ШІ.
Керівник DevRain Олександр Краковецький підняв тему законопроєкту у Facebook, написавши: «Забороняти потрібно не штучний інтелект, а створювати детальні правила використання, вводити курси на всіх рівнях, бо викладач чи науковець з ШІ буде значно кращим, аніж без ШІ».
Спільнота почала активно обговорювати під дописом, ось найцікавіші думки.
«Неймовірно, що у 2024 році ми досі намагаємося заборонити технології замість того, щоб навчитися їх ефективно використовувати. Забороняти використання штучного інтелекту для наукових робіт — це як забороняти калькулятори для математиків у свій час. Набагато продуктивніше було б створити чіткі правила і стандарти використання ШІ, впровадити освітні курси на всіх рівнях. Адже науковець з ШІ може досягти значно більше, ніж без нього. Замість того, щоб боротися з технологіями, давайте вчитися жити з ними на користь усіх», — написав Констянтин Поповченко.
«Цікаво, а наукові роботи по дослідженню ШІ взагалі не можна буде захистити?», — запитав Максим Ткаченко.
«Все обламається, коли зʼясується, що перевірити наявність слідів ШІ в роботі можна буде тільки за допомогою дуже розумних промптів до ШІ…», — зауважив Борис Данилов.
«До речі в законопроєкті не написано штучний інтелект, а комп’ютерна програма. Тобто там стільки підводних камінців можна знайти…», — додав Олександр Краковецький у коментарях під своїм дописом.
