Нобелівську премію з медицини та фізіології цьогоріч отримав Сванте Паабо, шведський генетик, «за його відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини».
Нобелівську премію з медицини та фізіології цьогоріч отримав Сванте Паабо, шведський генетик, «за його відкриття щодо геномів вимерлих гомінідів та еволюції людини».
Паабо, який працює директором відділу генетики Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка в Лейпцигу, Німеччина, відомий світу, як один із засновників палеогенетики — генетичного вивчення ранніх людей та стародавніх популяцій.
У 1997 році Паабо та його колеги повідомили про успішне секвенування мітохондріальної ДНК неандертальця зі зразка, знайденого в гроті Фельдгофера в долині Неандер.
У серпні 2002 року відділ Паабо опублікував висновки про «мовний ген» FOXP2 [21], який відсутній або пошкоджений у деяких осіб із мовними вадами.
У 2006 році Пяабо оголосив про план реконструкції всього геному неандертальця, і у 2007 році був названий одним зі 100 найвпливовіших людей року за версією журналу Time.
У лютому 2009 року на щорічній зустрічі Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS) у Чикаго було оголошено, що Інститут еволюційної антропології Макса Планка завершив першу чернетку версії геному неандертальця. Тоді були секвеновані понад 3 мільярди пар основ. У травні 2010 Паабо та його колеги опублікували проєкт послідовності геному неандертальця в Science.
У березні 2010 року Пяабо та його колеги опублікували звіт про аналіз ДНК кістки пальця, знайденої в Денисовій печері на Алтаї. Результати показали: ця кістка належить абсолютно новому представнику роду Homo, який потім назвали Homo denisovensis, «денисівець».
Це вперше невідомий досі гомінід був виявлений за допомогою аналізу ДНК.
Нарешті, у 2020 році Паабо визначив, що гени неандертальців всередині людини пов’язані з важчим перебігом COVID-19, необхідністю госпіталізації та загалом вразливості до хвороби.
«Завдяки своїм піонерським дослідженням Сванте Паабо здійснив щось, здавалося б, неможливе: секвенував геном неандертальця, вимерлого родича сучасної людини. Він також зробив сенсаційне відкриття невідомого раніше гомініда-денисівця.
Важливо, що Пяабо також виявив, що передача генів відбулася від цих нині вимерлих гомінідів до Homo sapiens після міграції з Африки, приблизно 70 000 років тому. Ці гени для сучасних людей мають фізіологічне значення сьогодні, вони, наприклад, впливають на те, як наша імунна система реагує на інфекції», — йдеться в релізі Нобелівського комітету.
Нобелівський тиждень у Стокгольмі та Осло стартував у понеділок, 3 жовтня 2022 року. 4 жовтня стануть відомі лауреати з фізики, у 5 жовтня — з хімії, 6 жовтня — з літератури. 7 жовтня стане відомий лауреат премії за сприяння встановленню миру. 10 жовтня оголосять лауреата премії з економіки.
Цьогорічна премія миру досить інтригує.
Букмекери вважають, що газета The Kyiv Independent та президент Володимир Зеленський наразі є фаворитами на звання лауреатів Нобелівської премії миру.
Також, як пише Reuters, лауреатами премії можуть стати Олексій Навальний, Світлана Тихановська, Ґрета Тунберг, британський телеведучий Девід Аттенборо, міністр закордонних справ Тувалу Саймон Кофе та група Fridays for Future.
Також у списку номінантів — Всесвітня організація охорони здоров’я, Папа Римський Франциск, Уряд національної єдності М’янми, який очолила опозиціонерка і колишня лауреатка «Нобеля» Аун Сан Су Чжі.
Серед інших потенційних лауреатів — Агентство ООН у справах біженців, ЮНІСЕФ, Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ).
