💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Вікторія ГорбікРобота
23 серпня 2024, 09:00
2024-08-23
SmallTalk with Senior. Як стати сеньйором у Product Design Supervisor, щоб поєднати творчість і структуру та позбавитись синдрому самозванця
В рубриці Smalltalk with senior ми вже говорили про шлях Product Designer Андрія Мамонтова до сеньйорного тайтлу, і у матеріалі цієї пʼятниці повернемось до цієї спеціалізації, але з загадковою приставкою Supervisor.
27-річна Senior Product Design Supervisor Юля Ковальова розповіла, що дає цей додаток до стеку, чим продакт-супервайзер відрізняється від Project Manager і як можна досягти цього рівня.
Я — Юля, дизайнерка продуктів та дизайн-лідерка. Створюю україномовний подкаст про UX-дизайн «Дизайн Джем» та будую спільноту дизайнерів у Польщі. До 21 року я жила в Києві та навчалася в Київському політехнічному інституті, а потім моє життя кардинально змінилося: я переїхала на навчання, а згодом почала працювати в Польщі. У Політесі я навчалася на соціології, що досить нетипово для технічного закладу, проте це навчання стало основним підґрунтям для мого становлення як дизайнерки. Саме до цієї бази я звертаюсь і зараз, і вважаю це однією зі своїх сильних сторін. Далі — дві магістратури у м. Вроцлав, Польща. Спершу інноваційний менеджмент, а пізніше брендинг та комунікація.
В IT я потрапила власне як UX-дизайнерка, хоча спочатку мене більше цікавив проєктний менеджмент. UX для мене — це можливість поєднувати творчість і бачити результати, спостерігати, як мій дизайн допомагає бізнесу та користувачам реалізувати свої цілі.
Шлях до сеньйора
Мені здається, мій шлях до сеньйорства досить нетиповий, адже в ньому немає класичного переходу Junior — Middle — Senior. Свою першу «серйозну» роботу в UX я отримала в стартапі й стартувала з позиції Мідла (такі вони стартапи). Це відбувалося в розпал пандемії, ще й у Польщі. Пам’ятаю, як мені було страшно та гордо водночас: я змогла отримати роботу в омріяній професії в найтяжчі (на той момент) часи, ще й за кордоном. Далі були зміни компаній, сумарно три роки на позиції Мідла, і згодом підвищення до Product Design Supervisor, яке я отримала на початку 2024 року (в моїй теперішній фірмі я теж, можна сказати, «перестрибнула» офіційний тайтл сеньйора і одразу отримала лідерську позицію, проте мої обов’язки містять як функції сеньйор-дизайнера на проєктах, так і менеджменту команди двох дизайнерів).
Оскільки я перескакувала рівні та працювала в крутих компаніях, мені часто здавалося, що ось зараз вони все й зрозуміють про мене. Я палко хотіла відповідати тому рівню, на якому мене бачать мої менеджери. Розв’язання цієї проблеми складне й просте водночас — вірити в себе, фіксувати власні успіхи та досягнення й пам’ятати, чому я це роблю. Працюючи над дизайнами та набираючись досвіду, я так само працювала над собою та своєю впевненістю. Якщо хтось зараз проходить подібний шлях або відчуває те саме — ви не самі, я з вами та подумки радію за вас. Так, вам буде складно, так, ви будете почувати себе невпевнено, але ви сильні та сміливі, і у вас неодмінно все вийде.
Що по грошах
Я стартувала на європейському ринку IT, тож усі цифри можуть бути нерелевантними для українських реалій та української податкової системи. Моя зарплата від часу першої роботи за 4 роки виросла приблизно вдвічі.
Відтоді як я починала працювати, змінилася і економічна ситуація в Польщі, відповідно змінився рівень зарплат. Станом на 2023 рік медіана зарплат для Junior UX-дизайнерів у Польщі становить $1300, а для ролі Senior — $4000, але це ставки до вирахування податків.
Що має знати кожен сеньйор
Думаю, що для кожного конкретного кейсу будуть свої лайфхаки, як стати лідером. У моєму випадку це:
Розуміння, куди я рухаюся, та визначення конкретних цілей розвитку. Скласти чіткий план — це найкраще, що кожен дизайнер може зробити для себе.
Розуміння, яким дизайном я хочу займатися та в якій сфері. Дизайнер, що працює в B2B, потребує трохи інших скілів, ніж той, що створює продукти для B2C. Так само відрізняється робота в продукті чи в аутсорсингу.
Інвестувати час у нетворкінг. Я регулярно відвідую мітапи, знайомлюся з класними спеціалістками та спеціалістами через подкасти та івенти.
Фокусуватися на розвитку не лише хард, а й софт скілів, бо комунікація — це наше все.
Бути проактивним, багато спостерігати та досліджувати, як працюють команди, шукати, що можна покращити, та пропонувати ці покращення.
Сеньйора від початківця відрізняють декілька речей:
Вміння бачити ширшу перспективу та розуміти, як завдання впливає на загальний продукт.
Вміння мислити критично та бути готовим до дискусії.
Вміння аргументувати та зрозуміло презентувати свої рішення.
Вміння влучно комунікувати: про задачі, про фідбек, про цілі.
Вміння брати відповідальність за свої рішення та бути готовим вирішувати проблеми швидко.
Для розвитку цих навичок потрібен час. Я й далі продовжую опановувати більшість з них, проте завжди пам’ятаю, чому я стала дизайнеркою.
Книжок по дизайну є безліч, але я б порадила наступні для сеньйорів:
«Articulating Design Decisions» by Tom Greever
«UX Strategy» by Jaime Levy
«The Making of a Manager» by Julie Zhuo
Що може бути далі
Зазвичай у дизайні є дві традиційні стежки розвитку: менеджмент та спеціалізація. Я для себе обрала менеджмент і вже функціоную в ролі менеджера-лідера для невеличкої команди дизайнерів. Саме ці функції закодовані у загадковому слові Supervisor, в моїй фірмі це перша сходинка в напрямку менеджменту. Наразі я відчуваю себе впевнено в цій ролі та й далі планую розвиватися як лідерка й менеджерка дизайн-команд.
За деякий час бачу себе в ролі Head of Design або Design Director. Думаю, що в цій ролі я зможу досягти набагато цікавіших для себе результатів, ніж у поглибленні спеціалізації. Для всіх, хто, як і я, обере цей напрямок розвитку, поділюсь скілами, які підсилюють та допомагають:
Організаційні навички (привіт проєктний менеджмент) — мені подобається продумувати скоуп роботи та планувати дизайн-проєкти, описувати стратегію, створювати документи з roadmap’ами та планами, проводити 1:1 і допомагати колегам.
Ділитись знаннями, але не забувати про творчість та реалізацію — завдяки своїй теперішній ролі, а також обов’язкам, які я реалізую як подкастерка та менеджерка спільноти дизайнерів, я маю простір для експериментів, випрацювання свого власного стилю управління та розвитку вище згаданих навичок.
Що, якщо не IT
Я вірю, що робота або інша зайнятість — це паливо для нашого мозку, тож працювати я б хотіла до старості. Але це дуже далека перспектива. Якщо брати конкретний часовий проміжок, то хотілося б попрацювати в дизайні років до 45-50, а потім започаткувати власну виноробню, вирощувати виноград та робити вино.
Моє недавнє хобі — це все, що стосується виготовлення вина, починаючи від географії, закінчуючи технологією виробництва та смаковим профілем. Не знаю, як буде потім, але зараз я реально вважаю, що це заняття, професія винороба, сомельє або енолога — це те, що було б мені до душі. А я вважаю, що варто працювати лише на роботі, що приносить задоволення.
Чи є робота мрії?
Для мене найголовніше — люди, з якими я працюю, та створення речей, що мають сенс. Без цих двох речей я не здатна працювати, адже від тих, з ким ми в човні, також залежить, куди він прямує. Час для мене — найцінніший ресурс, тож я б дуже не хотіла його витрачати на роботу з тими, з ким у нас білети на різні рейси.
Чому сеньйору зараз складно знайти роботу?
Пошуки роботи — це завжди челендж, це про зміну та про гнучкість. Знайти роботу важко, знайти класну роботу ще важче. Особливо враховуючи, що ринок просідає, а фірми звільняють працівників. Ми все частіше чуємо вислів, що «зараз панує ринок працедавця». Розподіл вакансій на ринку показує, що найчастіше шукають на рівень Мідл, а все, що вище, пропорційно зменшується. Знайти роботу важко також через очікування, бо сформований спеціаліст знає, чого шукає, а фірма, що наймає, так само. І має відбутися метч. А як часто бувають вдалі метчі, от ви мені скажіть. Я думаю, що в будь-які часи було і буде важко знайти роботу, бо пошук роботи — це про певний вихід із зони комфорту та погляд в очі невідомого.