Соціальні мережі та штучний інтелект формують глобальні наративи про війну в Україні. Як їх використовують українці та росіяни — аналітика від Foreign Policy

Дві війни

Оскільки війна триває, ці цифрові екосистеми завалені дезінформацією. Стратегічні пропагандистські кампанії, включно з розповсюдженням дезінформації, аж ніяк не є чимось новим під час війни, але перехід до соціальних медіа як основного каналу розповсюдження змінює спосіб ведення інформаційної війни. Також така система координат змінює те, хто може брати участь у поточних розмовах для формування наративів, що виникають.

Вивчення основної динаміки того, як інформація та дезінформація впливають на війну в Україні, має вирішальне значення для осмислення та пошуку рішень поточного конфлікту. З цією метою цей короткий огляд FP Analytics розкриває чотири важливі компоненти:

• як платформи соціальних медіа використовуються для поширення конкуруючих національних наративів і дезінформації;
• роль штучного інтелекту (ШІ) у просуванні та потенційній боротьбі з дезінформацією;
• роль компаній соціальних медіа й урядової політики щодо обмеження дезінформації.
• роль соціальних мереж і національних кампаній дезінформації

І росія, і Україна широко використовують соціальні медіа, щоб зобразити свої версії подій, що розгортаються, і посилити контрастні наративи про війну, включно з її причинами, наслідками та продовженням. 

Важко визначити точну кількість контенту, завантаженого цими різними суб’єктами, але масштаб інформації, яка завантажується в соціальні мережі про війну, величезний. Наприклад, лише за перший тиждень війни відео з різних джерел у TikTok із тегом #росія та #Україна зібрали 37,2 млрд і 8,5 млрд переглядів відповідно.

За своєю суттю наративи, представлені росією й Україною, є діаметрально протилежними. росія розглядає війну в Україні, яку путін називає «спеціальною військовою операцію», як необхідний оборонний захід у відповідь на розширення НАТО в Східній Європі. путін також називає військову кампанію необхідною для «денацифікації» України та припинення ймовірного геноциду, який український уряд проводить проти російськомовних.

Навпаки, наратив України наполягає на тому, що війна є агресією, наголошується на її історії як суверенної нації, відмінної від росії, і зображує своїх громадян і Збройні сили як героїв, які захищаються від невиправданого вторгнення.

Не тільки рф та Україна

Україна та росія — не єдині держави, зацікавлені та залучені до зображення війни на власних умовах. Такі країни, як Китай і білорусь доклали зусиль, щоби зобразити конфлікт із власної точки зору, і вони запустили скоординовані кампанії з дезінформації в соціальних мережах. Ці кампанії загалом применшували відповідальність росії за війну та пропагували антиамериканські настрої й антинатовські пости. Суміш наративів, як правдивих, так і неправдивих, що походять від різних державних структур, а також мільйонів окремих користувачів у соціальних мережах, збільшили роль технологічних платформ у формуванні динаміки війни та можуть вплинути на її результати.

росія та Україна активно використовували соціальні мережі до війни
До останнього придушення інтернету у рф американські соціальні мережі широко використовувалися для спілкування та доступу до інформації.

Масштаб інформації, яка завантажується в соціальні мережі, і швидкість, з якою вона поширюється, створюють нові та складні проблеми для боротьби з кампаніями дезінформації. Часто буває важко визначити походження кампанії чи її охоплення, що ускладнює зусилля з масового видалення неправдивого вмісту або виявлення неправдивих публікацій до того, як вони досягнуть масової аудиторії.

До того, як операція була розкрита в липні 2021 року, вона фактично зламала облікові записи європейських політичних діячів і ЗМІ в соціальних мережах і поширювала сфабрикований контент із критикою Організації Північноатлантичного договору (НАТО) по всій Східній Європі.

Рівень складності, який мають ці види сучасних кампаній дезінформації, робить їх надзвичайно складними для раннього виявлення й ефективної протидії. росія, зокрема, витратила десятиліття на розробку екосистеми пропаганди офіційних і проксі-каналів зв’язку, які вона використовує для запуску широкомасштабних кампаній дезінформації.

Наприклад, «Операція Secondary Infektion» — одна з найтриваліших кампаній у росії, з 2014 року поширювала дезінформацію про такі проблеми, як пандемія COVID-19, на понад 300 платформах соціальних мереж.

Роспропаганда в дії

Ось платформи соціальних мереж, що підтримують інформаційну екосферу росії. Оскільки більшість американських платформ соціальних медіа зараз обмежено, ці внутрішні платформи полегшують онлайн-спілкування в росії.

Росіяни використовують VPN для доступу до обмежених вебсайтів.
росія заборонила понад 2384 вебсайти з початку війни, що призвело до стрімкого зростання завантажень VPN.

Різноманітність платформ соціальних медіа, які використовуються, і відмінності в їхній доступності в різних країнах перешкоджають здатності координувати зусилля для боротьби з дезінформацією, водночас створюючи різні інформаційні екосистеми в різних регіонах.

Бенефіс VK і Telegram

Наративи про війну, що виникають у соціальних мережах, мають різні форми залежно від платформи та регіону, зокрема в росії й Україні. Facebook і Twitter заборонені на території росії, але російська пропаганда та дезінформація, спрямовані на зовнішню аудиторію, усе ще процвітають на цих платформах.

Згідно зі статистичними даними компанії, найпопулярнішою соціальною медіаплатформою, яка використовується в росії, є «ВКонтакте» (VK), який обслуговує 90% користувачів інтернету у рф. Раніше він був доступний і широко використовувався в Україні до 2017 року, але український уряд заблокував доступ до VK та інших російських соціальних медіа, таких як «Яндекс», щоби боротися з російською онлайн-пропагандою.

У 2020 році президент України Володимир Зеленський продовжив заборону VK до 2023 року, тому це не сприяло спілкуванню між росіянами та українцями протягом усієї війни цього року.

Telegram — це зашифрований сервіс обміну повідомленнями, який створив і належить російському технічному мільярдеру Павлу Дурову, який використовується на війні для всього: від підключення українських біженців до можливостей безпечного проходу до відеозаписів подій на полі бою майже в реальному часі. Важливо те, що в боротьбі з дезінформацією Telegram не має офіційної політики цензури або видалення будь-якого контенту.

Попри те, що деякі канали в Telegram закрито, компанія не публікує офіційних заяв про те, чому, і загалом дозволяє більшості вмісту, опублікованого користувачами, продовжувати циркулювати, незалежно від його характеру. Це дозволяє Telegram служити в основному нефільтрованим джерелом дезінформації в росії та Україні й охоплювати аудиторію, від якої західні соціальні медіаплатформи були відрізані.

Хоча Telegram не фільтрує вміст, як багато інших платформ, він також не використовує алгоритм для підвищення певних публікацій і покладається на прямий обмін повідомленнями між користувачами. Така конструкція ускладнює ефективне посилення дезінформації інструментами штучного інтелекту. Навпаки, на інших платформах, таких як Twitter і Facebook, ШІ сприяє швидкому поширенню дезінформації про війну.

Як працюють нові соцмережі BeReal, Locket Widget, Yubo та Poparazzi, що потіснили Facebook і конкурують з Instagram і TikTok за увагу зумерів

По темi

Як працюють нові соцмережі BeReal, Locket Widget, Yubo та Poparazzi, що потіснили Facebook і конкурують з Instagram і TikTok за увагу зумерів

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram