9 нових «єдинорогів» і 500 стартапів на мільйон українців: як Мінцифри планує прокачати «Дія.City» до 2030 року

Згідно з Концепцією, Україна має перетворитися на справжню «фабрику стартапів» та один із найбільших технологічних хабів Європи. Кабінет Міністрів України готується затвердити Концепцію цифрової трансформації до 2030 року, де окремий великий блок присвячений розвитку ІТ-бізнесу, спецрежиму «Дія.City» та залученню венчурного капіталу.

dev.ua уважно вивчив документ і розповідає, як саме держава планує вирощувати нових GitLab, Grammarly чи MacPaw.

Фабрика єдинорогів: головні KPI до 2030 року

Уряд поставив перед собою (і перед індустрією) вкрай амбітні, математично вимірювані цілі. До 2030 року екосистема має вийти на такі показники:

• 9 компаній-«єдинорогів» (стартапів, чия ринкова капіталізація перевищує $1 млрд).
• 500 стартапів на 1 мільйон населення. Якщо рахувати грубо, це означає, що в Україні має функціонувати понад 15 000 активних технологічних стартапів.
• 200 000 фахівців, які працюють за гіг-контрактами або в штаті компаній-резидентів «Дія.City».
• 450 українських стартапів, які залучать seed- або раунд-А фінансування обсягом від 100 тисяч євро.
• 350 стартапів, які успішно вийдуть на міжнародні ринки.

Чиїм коштом банкет: зустрічайте «Дія.City Invest»

Щоб виростити таку кількість стартапів, самих лише хакатонів недостатньо — потрібні «розумні» гроші. Тому Концепція передбачає запуск нового потужного інструменту — «Дія.City Invest».

(Нагадаємо, ми писали про створення «Дія.City Invest» в лютому цього року).

Це буде механізм залучення венчурного капіталу (імовірно, за моделлю «фонду фондів» або через механізми змішаного фінансування). Держава планує сприяти створенню до 10 нових венчурних фондів під парасолькою «Дія.City», які сукупно залучать на ринок понад 200 мільйонів євро.

Мета — дати фаундерам доступ до капіталу всередині країни, щоб українські розробники не реєстрували компанії в Делавері чи на Кіпрі на найперших етапах залучення інвестицій, а залишалися в українській юрисдикції. Крім того, Уряд обіцяє гарантувати стабільність і прозорість правового режиму «Дія.City», щоб інвестори не боялися раптових змін податкового кодексу.

Екосистема замість «голої» податкової пільги

Документ визнає, що «Дія.City» не може працювати лише як безпечна гавань для айтішників. Тому концепція розширює розуміння простору до повноцінної екосистеми:

1. Інтеграція гравців: Фонд розвитку інновацій (USF), мережа «Дія.Бізнес», акселератори, інкубатори та «Дія.City» будуть синхронізовані. Це має створити безшовний шлях для стартапу: від ідеї на хакатоні — до першого гранту, акселерації, залучення венчурного капіталу та статусу резидента «Дія.City».
2. Hard-tech інфраструктура: держава обіцяє відкрити інноваційним командам доступ до державних лабораторій, випробувальних баз та просторів для прототипування. Це особливо критично для стартапів у сфері defense-tech, робототехніки та розробки апаратного забезпечення (hardware), яким для розвитку потрібні не лише коворкінги та ноутбуки, а й верстати, 3D-принтери й полігони. До 2030 року планується створення щонайменше 100 таких прототипів на базі держлабораторій.

Резюме

План виглядає як мрія будь-якого технооптиміста. 9 єдинорогів — це колосальний стрибок для економіки (для порівняння, зараз їх можна перерахувати на пальцях однієї руки, і більшість юридично — американські чи європейські компанії). Чи вдасться реалізувати цю концепцію, залежатиме від двох факторів: незмінності правил гри в «Дія.City» та готовності іноземних венчурних інвесторів вливати сотні мільйонів євро в український R&D.