Світло за власним графіком: як айтівці будують енергонезалежні будинки та скільки це коштує

Ще не почалася календарна зима, а українці вже живуть в умовах тривалих відключень електроенергії. У Києві світла може не бути по вісім годин поспіль, а в окремих містах і населених пунктах після російських атак відновлення електропостачання затягується на кілька діб. І прогнози на найближчі місяці не надто оптимістичні: енергетики та експерти попереджають, що в разі нових ударів і похолодання періоди без електрики можуть стати ще довшими. Для Києва, зокрема, озвучують сценарії з відключеннями на 6-12 годин на добу, а після масованих атак відновлення може тривати до 20-24 годин.

Для тих, хто працює з дому, це вже не просто незручність, а питання можливості залишатися на зв’язку, проводити зустрічі й виконувати робочі завдання. Тому частина українців не чекає, поки ситуація погіршиться, а облаштовує власні системи автономного живлення — від портативних зарядних станцій і генераторів до сонячних панелей та саморобних акумуляторних батарей.

dev.ua поговорив із чотирма IT-фахівцями, які перетворили свої будинки на більш-менш автономні енергосистеми. Вони розповіли, яке обладнання використовують, скільки коштували їхні рішення, як довго можуть обходитися без мережі та що зробили б інакше, якби починали все спочатку.

Три переїзди, дві Bluetti й генератор: як зібрати автономність, яку можна забрати із собою

Сергій Кривохатько, Engineering Team Lead у Ciklum, орендує приватний будинок за містом. За час повномасштабної війни він тричі переїжджав і щоразу збирав систему автономного живлення заново. Сергій має досвід із різними варіантами резервного живлення: сонячними панелями, автомобільними свинцевими акумуляторами та літієвими батареями. У першому будинку він встановив три сонячні панелі потужністю по 250 Вт, контролер Victron і акумулятори. Під час переїзду панелі довелося продати.

У теперішньому будинку встановити сонячні панелі немає можливості, тому основу системи становлять дві зарядні станції Bluetti: AC240 ємністю 1,5 кВт·год і Elite 300 на 3 кВт·год. У серпні Сергій також придбав інверторний бензиновий генератор польського виробника Fogo потужністю 3,2 кВт. Він має захисний кожух та екорежим.

Для резервного інтернету Сергій використовує Starlink другого покоління, який придбав ще в перший рік повномасштабної війни. Основним каналом зв’язку зараз є оптоволокно, супутниковий інтернет залишається запасним варіантом.

З опаленням у теперішньому будинку проблем менше: газовий котел одноконтурний і працює без електрики. Вода циркулює завдяки тепловій конвекції. У попередніх будинках були двоконтурні котли з помпами, які споживали 80–100 Вт. Їх Сергій живив від зарядних станцій або акумуляторів.

Водночас він звертає увагу на нюанс із деякими старими двоконтурними котлами: вони можуть бути чутливими до правильного підключення фази й через це не запускатися від зарядної станції або генератора. Тому сумісність обладнання краще перевірити заздалегідь, поки є електрика.

Складніше з водопостачанням. У попередньому будинку насос свердловини споживав близько 1 кВт. Теперішня свердловина спільна для трьох будинків, а насос потребує вже кількох кіловатів. Забезпечувати його резервним живленням Сергій вважає недоцільним, тому тримає запас води — кілька десятків шестилітрових бутлів. Гарячу воду під час відключень нагріває на газовій плиті.

Як працює система під час відключень

Коли заряд двох станцій падає до 10–15%, Сергій запускає генератор і підключає до нього обидві станції — приблизно по 1 кВт на кожну. За дві-три години вони заряджаються, після чого генератор вимикається, а робота продовжується від накопиченої енергії.

Такий режим дає змогу не тримати генератор увімкненим постійно. За словами Сергія, саме зарядні станції стали найважливішою частиною системи: вони накопичують енергію та дозволяють працювати без постійного шуму й витрат пального.

З інтернетом схема схожа: оптоволокно — основний канал, Starlink — резервний. Під час тривалих блекаутів оптика теж може зникнути, якщо вичерпається резервне живлення обладнання провайдера. На мобільний 4G Сергій у таких ситуаціях не розраховує: резервного живлення базових станцій може вистачати лише на обмежений час.

Після першого періоду постійного використання Starlink він перейшов на тариф за $30 на місяць і залишив його як резерв. Швидкість завантаження становить 80–200 Мбіт/с, віддавання — 15–35 Мбіт/с. Для запасного каналу цього достатньо, а за потреби можна перейти на швидший тариф.

Скільки коштує така автономність

Систему Сергій збирав поступово, відповідно до умов кожного нового будинку. У перший рік повномасштабної війни він придбав Starlink приблизно за $500. Тоді тариф коштував близько €80 на місяць.

На другому й третьому роках війни в нього були три сонячні панелі по 250 Вт, зарядна станція, свинцеві акумулятори та контролер Victron. Улітку, коли через спеку й пошкодження енергосистеми електрики не було добами, цієї конфігурації вистачало із запасом.

У наступному будинку встановити панелі вже не було де. Тому система звелася до зарядної станції та свинцевого акумулятора. Узимку такого набору ледь вистачало — іноді доводилося сидіти в холоді. Саме тому цього року Сергій придбав генератор.

Дві теперішні зарядні станції коштували приблизно по €1300 кожна, а з доставкою — близько €1500 за одиницю. Їх замовляли безпосередньо в офіційному інтернет-магазині Bluetti через Німеччину, а доставляли Новою поштою. Генератор обійшовся приблизно у €600, ще €100–200 пішло на подовжувачі, каністру та інші речі.

Загалом теперішній комплект коштував близько €4500 без урахування Starlink. Під час блекаутів Сергій витрачає приблизно два літри бензину на день, якщо генератор працює дві години, і близько $1 на день на супутниковий інтернет.

На скільки вистачає заряду

Сергій окремо порахував споживання основних пристроїв під час робочого дня. Комп’ютер використовує близько 150 Вт — за вісім годин це 1,2 кВт·год. Starlink споживає приблизно 80 Вт, або ще 0,64 кВт·год за той самий час. Холодильник — близько 1 кВт·год на добу.

Разом виходить приблизно 3 кВт·год за робочий день. Це відповідає робочому діапазону заряду двох його станцій — від 15% до 85%. Після цього Сергій запускає генератор на дві-три години. За його оцінкою, генератор витрачає близько літра бензину на годину. Отже, каністри на 25 літрів вистачить на 25 годин роботи або більш ніж на 12 днів, якщо запускати його на дві години щодня.

Сергій не радить розраховувати на тривалу цілодобову роботу побутового генератора. Такі моделі мають обмежений ресурс до серйозного обслуговування — регулювання, заміни фільтрів і свічок. До того ж за малого навантаження у 200–300 Вт бензин витрачається неефективно: на одну кіловат-годину потрібно в рази більше пального, ніж за навантаження близько 2 кВт.

Тому його принцип простий: зарядні станції — накопичувач енергії, генератор — джерело, яке періодично поповнює запас. Автономність залежить від навантаження, сезону, режиму дня та кількості пального.

Що варто врахувати

Усе обладнання Сергій встановлював самостійно. Він захоплюється схемотехнікою з дитинства та вміє працювати з паяльником. Водночас для складної інтеграції радить залучати професійного електрика.

Підключати зарядні станції до електромережі орендованого будинку він не хоче: є ризик неправильного підключення та пошкодження обладнання. Без правильного перемикача під'єднувати будинкову чи квартирну мережу до зарядної станції не варто. Якщо встановлювати сонячні панелі, фахівець знадобиться принаймні для надійного кріплення з урахуванням вітрового навантаження та робіт із постійним струмом.

Серед характеристик зарядних станцій Сергій радить перевіряти можливість заряджання за низької напруги та наявність режиму безперебійника або наскрізного живлення. Після блекаутів напруга в мережі падала до 180 В і нижче, через що Bluetti AC240 не могла почати заряджання. Elite 300 підтримує такий режим: у налаштуваннях можна виставити межі напруги.

Для генератора він радить обирати інверторну модель: вона забезпечує якіснішу вихідну напругу, а за малого навантаження знижує оберти, тому працює тихіше й економніше. Також важливі достатня потужність, якісна синусоїда, а за можливості — електростартер. Якщо генератор використовують у межах міста, варто звернути увагу на моделі в кожусі: за словами Сергія, рівень звукового тиску в них приблизно на десяток децибел нижчий.

Не радить він економити й на подовжувачах. Якщо потрібно передавати кіловат на десятки метрів, Сергій рекомендує переріз 2,5 мм². Для каністри радить металеву модель зі зручною ручкою та другим отвором для впуску повітря під час переливання.

Свинцеві акумулятори Сергій не рекомендує. Якщо іншого варіанту немає, радить брати їх із великим запасом — на 210 А·год. Літієві, за його досвідом, зрештою обходяться дешевше: швидше заряджаються та менше деградують за правильного використання. Сам він не радить розряджати їх нижче 10% і заряджати вище 85%, а нижньою межею з урахуванням похибки показників вважає 15%. На останніх 15–20% заряджання, за його словами, різко сповільнюється, а нагрів зростає.

Для сонячних панелей Сергій радить розглядати двосторонні моделі й не економити на контролері. Потрібен MPPT із широким діапазоном вхідної напруги. Зручним він вважає обладнання, в якому поєднані контролер панелей, інвертор і зарядка акумуляторів. Також звертає увагу на сумісність батареї з іншим обладнанням і BMS з активним балансуванням комірок.

Окремо Сергій наголошує на безпеці. Якщо в будинку є пічне чи камінне опалення або газовий конвектор, він радить встановити два датчики чадного газу від різних виробників — один у приміщенні з опалювальним приладом на висоті дихання, другий у спальні. Датчики потрібно регулярно перевіряти та стежити за терміном придатності сенсорів.

Попри всі рішення, головною проблемою для Сергія залишається вода. Потужний насос спільної свердловини потребує кількох кіловатів, а станція й генератор, здатні забезпечити таку потужність, коштували б дорого. Тому він обрав запас води в бутлях. Ще один побутовий компроміс — шум для сусідів: генератор у кожусі Сергій запускає лише вдень.

---

Від генератора до сонячної електростанції: як за кілька років виросла система на $10 000 — 12 000

Євген живе у приватному будинку у Львові. Його система автономного живлення формувалася поступово — від генератора й власної свердловини до сонячної станції з великим акумуляторним запасом.

Починав Євген із базових речей: генератора та власної свердловини. Згодом облаштував септик, встановив інвертор Victron MultiPlus, сонячні панелі загальною потужністю 6 кВт і акумулятори ємністю 35 кВт·год. У системі також є резервний генератор на 3 кВт.

Для опалення використовує дрова. У перспективі він шкодує, що не заклав у систему тепловий насос раніше: це рішення варто було передбачити ще на етапі планування.

Загалом облаштування будинку тривало кілька років. Частину робіт Євген виконував самостійно, а для систем опалення залучав фахівців. За його оцінкою, загальний бюджет становив приблизно $10–12 тисяч.

Як система забезпечує будинок електрикою

Основне джерело енергії — сонячні панелі. У хорошу погоду вони виробляють приблизно вдвічі більше електроенергії, ніж споживає будинок. Надлишок можна накопичувати в акумуляторах. Якщо ж заряду батарей не вистачає, їх можна підживити від резервного генератора.

Окремо Євген подбав про інтернет: змінив провайдера на того, хто гарантує роботу послуги під час тривалих відключень.

Досвід поступового облаштування системи показав йому, що тимчасові дешеві рішення не завжди економлять гроші. Частину обладнання з часом довелося замінювати на потужніше. Тому зараз він радить одразу купувати якісну техніку, а не дешеві підробки.

Ще один висновок — важливо думати не лише про поточні потреби, а й про те, як система розвиватиметься надалі. Євген шкодує, що не передбачив тепловий насос на початку, коли ще можна було врахувати його в загальній конфігурації будинку.

У нього є й невелика побутова звичка, пов’язана з автономністю: коли ввечері в сусідів уже немає світла, він вимикає зовнішнє освітлення, щоб не дратувати їх яскравим світлом на тлі темних будинків.

---

Саморобні акумулятори, Deye і два генератори

Олексій, DevOps Engineer у Ciklum, після початку повномасштабної війни майже повністю переїхав із Києва до приватного будинку в Черкаській області.

Наявність великої ділянки дала змогу поступово розбудувати систему автономного живлення. Зараз у будинку працює гібридна сонячна станція на базі інвертора Deye, акумулятори великої ємності та максимально можлива кількість сонячних панелей, яку підтримує інвертор.

До такої конфігурації Олексій прийшов не відразу. Спочатку встановив потужний ДБЖ для інтернету й холодильників. Потім придбав гібридний інвертор, але ще без сонячних панелей. Згодом додав невелике поле панелей і саморобний акумулятор. Зрештою система переросла в комплекс, який забезпечує електроенергією все господарство.

Акумулятори Олексій збирає самостійно на базі LiFePO4-комірок. Крім сонячної станції, у нього є два генератори — стаціонарний і невеликий мобільний.

Для опалення використовує дров’яну піч. Додатковими джерелами тепла є інверторні кондиціонери, розраховані на роботу за температури до −20 °C, і керамічні обігрівачі.

Вода та інтернет — окремі елементи автономності

Основне водопостачання будинку залежить від спільної сільської свердловини. Також у Олексія є власна технічна свердловина та запас питної води.

З інтернетом ситуація змінювалася разом із системою живлення. Раніше він користувався трьома провайдерами, але згодом дротові варіанти перестали працювати так, як потрібно. Тепер для зв’язку використовує Starlink і потужну 4G-антену, спрямовану на базові станції Vodafone та "Київстар".

Електрична система дає змогу вибірково підключати й відключати навантаження. Коли потрібно економити заряд, Олексій може залишити живлення лише для критично важливих пристроїв. За його оцінкою, без сонячної генерації та генератора запасу вистачає на кілька днів без суттєвого обмеження споживання, а за ощадливого режиму — довше.

Коли будинок обходиться без централізованої електрики

За словами Олексія, із кінця березня до середини жовтня будинок не користується електроенергією з мережі. Навіть у період із жовтня до квітня сонячні дні можуть давати надлишок електроенергії. Якщо ж заряду бракує, акумулятори можна підживити від генератора.

Система розвивалася поетапно, і саме цей досвід визначив головну пораду Олексія: перед початком робіт варто спланувати всю конфігурацію, навіть якщо встановлювати обладнання доведеться частинами. Інакше тимчасові рішення можуть згодом потребувати заміни або перероблення, а це додаткові витрати.

Точного загального бюджету Олексій не називає. Частину робіт виконував самостійно, що допомогло заощадити. Для монтажу сонячних панелей залучав фахівців.

Окремо він звертає увагу на різницю між приватним будинком і квартирою. У будинку є більше простору й технічних можливостей для сонячних панелей, акумуляторів і генераторів. У багатоквартирних будинках, на його думку, варто розглядати спільні системи резервного живлення на рівні ОСББ, тоді як можливості окремої квартири значно обмеженіші.

---

46 кВт·год власних батарей і автоматизація всього будинку: як інженер спроєктував свою електростанцію

Євгеній Кліменко, Lead Software Engineer у Levi9, облаштував комплексну систему резервного енергоживлення у приватному будинку. Її особливість — не лише велика ємність акумуляторів, а й автоматизація, яку він розробляв самостійно.

Основу системи становлять сонячні панелі та інвертор потужністю 6500 Вт, який підтримує навантаження до 6000 Вт. Для додаткових панелей загальною потужністю 1700 Вт Євгеній встановив окремий MPPT-контролер.

Енергію накопичують кілька акумуляторних збірок, які він самостійно зібрав із промислових комірок: дві ємністю по 16 кВт·год, одна на 14 кВт·год і кілька менших. Основний акумуляторний банк у його розрахунках має ємність 46 кВт·год.

Додатково є зарядна станція Bluetti AC300 із двома батареями по 3 кВт·год — разом 6 кВт·год. Вона зараз виконує роль резервного джерела на випадок проблем з основним інвертором або акумуляторами.

Для генерації електроенергії Євгеній використовує потужний трифазний дизельний генератор і менший газобензиновий генератор на 3 кВт. Також має запас скрапленого газу: десять балонів по 27 літрів і один на 50 літрів.

У будинку є власна свердловина та індивідуальне опалення. Для тепла використовуються дров’яна піч, газовий котел і циркуляційні насоси.

Як влаштована система

Електричні навантаження в будинку розподілені за критичністю. Частина приладів може автоматично відключатися залежно від загального навантаження або рівня заряду акумуляторів. Це потрібно, щоб не перевищити можливості інвертора та не розрядити батареї завчасно.

У разі потреби будинок може живитися від трифазного дизельного генератора. Він також здатний заряджати акумулятори. Менший газобензиновий генератор використовується в іншій конфігурації — зокрема, через Bluetti, щоб згладжувати навантаження та забезпечувати роботу потужного насоса свердловини.

Євгеній також продумав запас пального. За його оцінкою, запас скрапленого газу має забезпечити щонайменше тиждень роботи в режимі мінімального споживання цілодобово.

Окрему увагу він приділив інтернету. Starlink не використовує: основний канал — оптоволокно, резервний — LTE. Для автоматичного перемикання між ними Євгеній замінив старе обладнання Cisco на маршрутизатор MikroTik RB5009UPr+S+IN.

Оптика в його місцевості працює досить стабільно, а другу SIM-картку для модема в Київстарі вдалося отримати без додаткової плати. На маршрутизаторі налаштовано автоматичне перемикання між каналами, а також сповіщення в Telegram, коли система переходить на LTE. Це дає змогу попередити домашніх, що резервний канал почав використовувати мобільний трафік.

Є й додаткові рівні резервування. Якщо основне резервне живлення вийде з ладу, стійка з обладнанням ще певний час працюватиме від власного UPS. Сам маршрутизатор MikroTik і підключені через PoE пристрої мають окреме додаткове живлення й можуть пропрацювати приблизно чотири години після того, як розрядиться UPS стійки.

Ще одне рішення стосується безпосередньо роботи. Євгеній локально розгорнув дзеркала репозиторіїв та артефактів, а також повну копію тестового середовища. Це давало змогу працювати навіть без інтернету або за дуже нестабільного зв’язку. Для цього він витратив чимало часу, зокрема налаштовував локальний кластер k0s і обходив залежності від Azure. Через зміну проєкту повну копію тестового середовища тепер доведеться прибрати.

Скільки коштувала система

Назвати одну загальну суму Євгеній не може: обладнання купував у різний час, за різними цінами, іноді в умовах дефіциту. Крім того, значну частину системи збирав самостійно, а власний час на монтаж, інтеграцію, програмування та автоматизацію до бюджету не включав.

Серед окремих витрат він називає:

• Bluetti AC300 із батареєю B300 — близько €4500;

• додаткова сумісна батарея — приблизно $1800;

• інвертор MPP Solar — близько $1100;

• перші акумуляторні комірки LF280K — приблизно по $95 за штуку, загалом 16;

• невеликий газобензиновий генератор — близько €400;

• комірки MB31 — 32 основні та ще чотири додаткові, у середньому по $86;

• 22 сонячні панелі — минулого року приблизно по 4000 грн за кожну.

Монтаж сонячних панелей коштував трохи дорожче, ніж самі панелі. Це була єдина частина робіт, для якої Євгеній залучив фахівців: встановити їх самостійно на даху з натуральної черепиці було практично неможливо, до того ж для такого даху непросто знайти відповідні кріплення.

До переліку витрат не ввійшли менші акумуляторні комірки, інструменти, автоматика, стелажі, щитки, кабелі, перемикачі, автомати, запобіжники, контролери, BMS-плати, балансири та інші матеріали. Наприклад, товстий кабель для батарей коштував 380 грн за метр.

Також були витрати часу на збирання системи, її інтеграцію в наявну електромережу, написання програмного забезпечення та автоматизацію. Частину рішень доводилося переробляти через нові обмеження або проблеми, які виявлялися вже під час роботи.

Чому Bluetti залишилася резервом

Євгеній називає свою систему результатом кількох етапів розвитку. На початку його виручала зарядна станція Bluetti: після генератора вона стала великим полегшенням, адже дозволила переживати короткі відключення без постійної роботи двигуна.

Зокрема, раніше йому доводилося прокидатися вночі кожні чотири години, щоб запускати генератор і підтримувати подачу кисню в акваріумі. З появою акумуляторів ця потреба зникла.

Водночас згодом він розчарувався в закритій архітектурі зарядної станції та її ціні. Серед недоліків називає дешевий балансир акумуляторів і помилки в прошивці, які за певних умов можуть призводити до вимкнення інвертора. На його думку, за ці гроші можна отримати краще співвідношення ціни та можливостей, якщо підібрати окремий інвертор і акумулятори.

Проте Bluetti він не продав: станція залишилася додатковим резервним джерелом на випадок проблем з основним інвертором, розрядження акумуляторів або потреби тимчасово підстрахувати критичне обладнання під час модернізації системи.

На скільки вистачає енергії

Автономність залежить від сезону, погоди, режиму роботи автоматики та рівня комфорту, який хочеться зберегти.

Улітку система працює досить комфортно. Навіть у похмуру погоду без дощу сонячні панелі можуть покривати середнє навантаження близько 700 Вт, не розряджаючи акумулятори.

Основне обмеження — потужність інвертора: навантаження не має перевищувати 6000 Вт. Для приватного будинку це не так багато, як може здаватися. Наприклад, насос свердловини споживає 2400 Вт, нагрівальний елемент пральної машини — 2300 Вт, посудомийна машина або електрочайник — ще 2100–2500 Вт. Стійка з обладнанням використовує від 180 до 800 Вт залежно від того, чи працюють сервери на повну потужність, чи залишається лише енергоефективний мінімум. Є також акваріуми та 3D-принтери.

Узимку складніше: сонячної генерації менше, а газовий котел і циркуляційні насоси працюють постійно.

Євгеній окремо порахував, скільки система може протриматися лише на акумуляторах — без сонячних панелей і генераторів. Для цього він узяв середнє навантаження 700 Вт і врахував ККД інвертора на рівні 80%.

Основний акумуляторний банк на 46 кВт·год за таких умов забезпечує приблизно 52 години роботи. Додаткова Bluetti з батареями на 6 кВт·год може дати ще майже сім годин за такого самого навантаження.

Це розрахунок для ощадливого режиму: взимку потрібно залишити опалення, але відмовитися від частини необов’язкових споживачів. Наприклад, можна тимчасово вимкнути нагрівачі в акваріумах, відкласти прання, а воду для чаю нагрівати на газу.

Коли акумулятори потребують підзарядки, можна запустити дизельний генератор, одночасно користуватися електроенергією та поповнювати запас батарей, а потім знову перейти на акумулятори. Тривалість автономної роботи в такому режимі залежить від запасу пального.

Зараз у Євгенія є приблизно 80 літрів дизеля, бак генератора розрахований на 219 літрів, також є кілька бочок. Запас скрапленого газу — десять балонів по 27 літрів і один на 50 літрів. Бензину зберігає близько 20 літрів, переважно для садових потреб.

Що залишилося проблемою

Навіть після масштабної модернізації є речі, до яких не доходять руки. Наприклад, Євгеній досі не відремонтував другу систему опалення: бракує часу, а потрібну деталь складно знайти. З огляду на те, що система електрична, її актуальність зараз невелика — натомість він думає про встановлення твердопаливного котла.

Ще одне обмеження — одночасне споживання електроенергії. Саме через нього довелося налаштовувати автоматизацію, яка не дозволяє випадково перевантажити інвертор або повністю розрядити акумулятори.

Поради тим, хто планує автономну систему

Євгеній радить не переплачувати за брендовані зарядні станції EcoFlow чи Bluetti, а підібрати сонячний інвертор та акумулятор під конкретні потреби. На його думку, навіть готові брендовані батареї не завжди мають якісні елементи всередині. Альтернативою може бути власна збірка з хороших комірок і якісною BMS-платою — так можна отримати краще співвідношення ємності та ціни. Водночас це потребує технічних знань і уваги до безпеки.

Він також звертає увагу на небезпеку газових інфрачервоних обігрівачів без належної вентиляції та відведення продуктів згоряння. Не можна встановлювати генератор у квартирі чи на балконі, навіть якщо вивести вихлоп назовні через гофру: це не гарантує захисту від чадного газу. Генератор має працювати лише у відповідному технічному місці з належною вентиляцією, відведенням вихлопу та дотриманням вимог пожежної безпеки.

Для приватного будинку Євгеній радить розглянути газобензинові генератори невеликої потужності. Скраплений газ можна довго зберігати, але взимку є нюанс: за мінусової температури балон надворі може мати проблеми з випаровуванням пропан-бутанової суміші. Тому використання газу в холодну пору та безпечне розміщення балонів потрібно продумати заздалегідь.

В Україні запустили мапу енергонезалежності будинків. Вона зможе показати, чи буде в будівлі вода, тепло та інтернет без світла

По темi

В Україні запустили мапу енергонезалежності будинків. Вона зможе показати, чи буде в будівлі вода, тепло та інтернет без світла

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram