Вереснева новина про те, що українська оборонна компанія Swarmer залучила $15 млн на розвиток технології, яку заведено називати рій дронів (swarm of drones), залишила нас (dev.ua) з думкою про те, що ми нічого не знаємо про цю технологію.
Відомо, що рій дронів вже використовується нашими силами оборони. Але що це за звір? Що в нього «під капотом»? І чому ця технологія може стати гейм чейнджером на сучасному полі бою?
Для того щоб відповісти на це питання, довелося покопатися в інтернеті, а також прослухати декілька інтерв’ю, які засновник Сергій Купрієнко дав українським і західним медіа. Врешті-решт, ми змогли систематизувати цю інформацію. Ділимося нею з вами.
Отже, Сергій Купрієнко, співзасновник Swarmer (офіси у Львові, Варшаві та Таллінні), 15 років займається розробкою систем комп’ютерного зору. Але у військовому проєкті він не працює у цьому домені самостійно, відштовхуючись від власних знань. Сергій залучає для інтеграції в систему сторонні команди з computer vision.
Взагалі ідеологія Swarmer, принаймні як ми її зрозуміли, — це про оупенсорс, це не закритий проєкт, а навпаки певний конструктор наявних рішень. І трохи далі ми розкажемо, як це працює.
«Якщо пересічна людина чує про рій дронів, то вона як правило пригадує дрон-шоу, де 20 000 дронів малює величезного дракона. Але це буде означати, що кожен із цих дронів запрограмований з індивідуальною місією і між ними немає ніякої взаємодії. У них у всіх налаштована високоточна GPS-навігація», — розповідав Сергій в інтерв’ю Мілітарному.
Якщо придивитися, то всі ці шоу, як правило, запускаються над водою, а якщо поряд є ЛЕП, то на час шоу вони вимикаються.
На фронті зовсім інші умови. Працює РЕБ, навколо не дуже дружнє середовище. І на відміну від цивільного життя, немає прогнозованою інформації, як це середовище буде змінюватися.
«Це завжди туман війни. Коли в тебе немає GPS, коли в тебе немає нормального зв’язку, це завжди історія з трьома зірочками», — каже Сергій.
Це точно не історія, коли в тебе є 25 дронів, які просто летять в одному напрямку. Це про те, що всі дрони в групі працюють скоординовано.
«На тебе летить п’ять дронів. Ти збив один. А всі інші одразу прорахували це і прилетіли з інших боків. Ця штука робить цю ідею дуже страшною і дуже потужною одночасно», — підкидає найпростіший приклад фаундер Swarmer.
Він розробляє автономну систему для роботи скоординованих роботів. «Це означає: постійна реакція й постійна адаптація до змін в ситуації, в оточенні», — розповідав Сергій в інтерв’ю.
Перевага дронів над людиною полягає в тому, що AI засвоює нові навички за секунду, а людині доводиться донавчатися місяці. Тому дрони, можуть швидко вивчати нові задачі на полі бою. Бомбер, якщо він вже скинув весь БК і в нього ще залишився заряд, може провести дорозвідку на місцевості. Тобто задачі у кожного дрона в зграї можуть постійно змінюватися, а їхнє виконання — покращуватися.
Swarmer почав свій проєкт саме з летючих дронів, щоб перевірити ідею стартапу, тому що летючі дрони найпростіші в сенсі навігації. У них на висоті 50 метрів, як правило, не має кущів, траншей. З погляду автономної роботи, це є найпростішим середовищем.
Або на дрон додається спеціальний софт, або встановлюється апаратний модуль.
Перші бойові застосування проводилися весною 2024 року, на великих важких дронах.
Оператори отримають на руки систему, де вони вже не можуть керувати напряму одним дроном. І це є великою відповідальністю, особливо коли на дрон підвішується бойовий комплект. Це означає, що кожен дрон перетворюється на автономну бойову одиницю. Система на базі штучного інтелекту, яка отримує задачу, керує дроном. Вона обирає найбільш ефективний спосіб виконання задачі: дорозвідка, підвіз БК, ураження і так далі. Оператор навіть може не знати, який саме дрон виконав задачу. Бо дрони працювали як рій.
Для тренування системи Swarmer використовує дані з різних джерел, в тому числі оупенсорсні. Також стартап використовує різні симулятори, щоб відтворити дані з полю бою. Модель, яка вже натренована, заключається в рамку суворих правил. Вона ніколи не буде робити того, що було б неочікуваним. Тут є певний компроміс між ефективністю роботи системи й між тим, щоб людина-оператор змогла завжди зрозуміти, що відбудеться далі.
«Перший, хто приведе ChatGPT на поле бою, я його пристрелю самостійно», — жартує Сергій в інтерв’ю з Rutt.
Він натякає на те, що між оператором і системою повинна вибудовуватися система довіри, це не повинен бути блек-бокс, який може видати будь-що у будь-який момент.
Окрім власної моделі для рою дронів, Swarmer намагається інтегрувати в систему будь-який софт інших провайдерів, який прискорює її розвиток в цілому.
Автоматичне розпізнавання цілей поки що не використовується. «До нього ще треба дійти», — казав Сергій в інтерв’ю. Історія про «свій-чужий» — на фронті — це базова історія будь-якої тактики чи стратегії. Це не є проблемою, яку має вирішувати якийсь штучний інтелект на якомусь дроні. Це зовсім інша частина роботи підрозділів та планування.
«Це ніколи не буде система, коли як в якомусь страшному фільмі вилетіло 20 млн дронів і вони зробили розпізнавання обличчя. Ми як людство насправді до цього дуже далекі», — підкреслює розробник.
«Ми тримаємо людину в ланцюжку прийняття рішень. Це означає, що завжди є людина (командир підрозділу, офіцер, який приймає рішення на ураження), яка має зробити зважений та професійний вибір. Саме людина відповідає за це, що в конкретному районі немає своїх сил. Виникають такі ж саме ризики, як і при застосуванні конвенційного озброєння», — розповідає фаундер Swarmer.
Хоча зрештою Сергій в бесіді з журналістом на Jim Rutt Show, що AI врешті решт зможе приймати рішення набагато швидше за людину. І задачею людини під час бою може бути просто вказівка — обробити певний район (де немає наших сил). Така поведінка, на думку журналіста, перетворить звичайних піхотинців на командирів так званих взводів дронів. Таке потенційне майбутнє, як зауважив Сергій, навіть змусило операторів звичайних дронів занервувати: «Якщо дрони будуть виконувати завдання ефективно замість нас, то нас командування кине в окоп».
Але мета проєкту — навпаки прибрати людей (операторів) з лінії фронту і замінити на дрони, тому що оператори часто стають бажаною ціллю для ворога.
«Наш намір — забрати людей з поля бою і допомогти пілотам працювати з системою з Києва, Карпат, іншої точки світу», — розповідає розробник.
Щобільше, коли група дронів керується системою, а не кожен дрон — окремим оператором, армія порається з ще однією величезною проблемою — нестачею підготовлених кадрів.
Зрештою, найбільша сила рою дронів — в координації на полі бою, навіть якщо зв’язок з центром прийняття рішень недоступний в якийсь момент, немає зв’язку. Умовно кажучи, два оператори, які опинилися біля ворожого танку, можуть прорахувати між собою, чий дрон має меншу відстань до цілі, достатній БК, щоб атакувати ціль. Дрони також зможуть прорахувати цю задачу автономно, але не удвох. Їх можуть бути сотні. І комбінацій також можуть бути сотні. Людина поки що не спроможна на таку координацію.
Війна України та росії швидко перетворюється на війну дронів. Виграє той, в кого буде більше дронів. Але це не аксіома. Дронами ще повинен хтось керувати, дрони повинні ефективно вражати цілі. Зараз далеко не кожен другий дрон вбиває ворога. Якщо ми зможемо швидко підняти ефективність влучення в ціль завдяки AI-системам, таким як Swarmer, наші шанси на перемогу збільшуються.
