🚀 Trustee Plus - картка європейського банку і криптогаманець. Встанови додаток 👉
Марія БровінськаГроші
24 травня 2022, 09:15
2022-05-24
«Думаю, я повернусь до менших витрат, коли буду впевненіший, що завтра у мене не влучить ракета чи якийсь снаряд». Як айтішники витрачають гроші та куди інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І саме вони є істотним джерелом допомоги армії та підтримки української економіки. Під час війни айтішники змінюють свої фінансові звички й замість інвестицій та відкладень часто донатять кошти на ЗСУ та волонтерські ініціативи.
dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують, скільки донатять та чи відкладають на чорний день.
Сьогоднішні герої — айтішники з Gamedev. Троє сміливців з Pingle Game Studio погодилися розповісти про те, як витрачають гроші та у що інвестують. Варіації досить нетривіальні.
«Моя головна мотивація накопичень — краще жити, мати можливості та спокій за завтрашній день»
Багато років для контролю бюджету користувався просто екселем, було зручно зводити через декілька формул, але зараз додаток з плеймаркету став зручнішим.
За останні три місяці витрачаю десь $200-400 на місяць на донати. Зазвичай це фонд Сергія Притули, фонд «Повернись живим», перераховую гроші на прохання наших співробітників, що відправляють у спеціальний чат реквізити знайомих, допомагаю деяким YouTube-каналам, які мене цікавлять, проте там невеликі суми.
Донатив і до війни. Звісно, менше. Це було $20-50 на місяць на деякі патреони та у благодійні фонди.
10-30% від мого доходу йде на заощадження або інвестиції. До війни більшу частину заощаджень переводив у долари, а також відкривав депозити в українських банках.
Моя головна мотивація накопичень — краще жити, мати можливості, а також, звісно, впевненість та спокій за «завтрашній день». Зараз є можливість інвестувати в знання та розвиток, проте маю намір розбиратись і з іншими шляхами, які матимуть для мене перспективу.
До криптовалют ставлюся скептично. Як на мене, виглядає більше як лотерея, аніж спосіб розвинути можливості. Багато людей заробили, а скільки втратили?
З початком війни продовжую купляти курси, що цікавлять, на Udemy, проходжу їх за можливістю. Інвестую у власний розвиток. Також читаю про цінні папери й акції. Я цікавився акціями зарубіжних компаній ще до війни, проте поверхнево. Хочу долучитись до цього ринку, як тільки стабілізується ситуація.
З цікавістю вивчаю звички багатих людей, приймаю поради від людей з грошима, які можу використовувати вже сьогодні. Проте щодо фінансів більш орієнтуюсь на власну логіку.
Один раз в житті я брав розстрочку, щоб спробувати, що воно таке. Виявилось — дуже неприємна штука. Постійно про це думав, тож закрив раніше і більш так робити не буду. До того 200 грн у друга якось взяв у борг, через 2 дні повернув. Це вся моя «кредитна історія» (сміється).
Тільки накопичення, ніяких кредитів — це моє правило, яке працює і в умовах війни. Звісно, і в мене є спокуси, куди витратити гроші. До війни думав багато що оновити з техніки для професійної діяльності, та й «іграшок», на кшталт VR-шолома, накупив би з радістю.
Зараз я почав більше витрачати на себе, близьких та друзів. Маю на увазі подарунки, а також «маленькі радощі». Питання «чи підемо у кафе?», «чи купимо кави?» зараз завжди мають відповідь «так». Думаю, я повернусь до менших витрат, коли буду впевненіший, що завтра у мене не влучить ракета чи якийсь снаряд. Такий в мене спосіб зняти стрес.
«Ми не ведемо ексель таблиць, куди вносимо всі наші витрати»
Але є два фінансові правила, які я не порушувала ніколи:
користуватися кредитами доцільно тільки, якщо гроші використаються для заробітку. Оскільки бізнес-ідей в мене досі не було, то і кредити я не брала.
не купувати собі речі, на які потрібно відкладати. Мова не про квартири-автомобілі, а базові речі: одяг, телефон. Це правило працює і навпаки. Якщо дохід дозволяє купувати собі дорогі речі і вони приносять радість, хоч і швидкоплинно, то навіщо себе обмежувати.
Крайній рік до війни у мене був спільний побут і бюджет з моїм на той час хлопцем, а тепер чоловіком. Він також працює в IT, але, на відміну від мене, він технічний спеціаліст і займає посаду R&D Team Leader в компанії Cellebrite. Тому далі мова буде йти про наші спільні фінансові звички.
Отже, до війни наші постійні категорії витрат виглядали так:
5% оренда житла,
15% їжа,
10% подорожі,
10% подарунки один одному на свята,
5% — одяг і дрібні побутові витрати,
5% — допомога родичам,
5% — благодійні внески,
решта 45% осідає на рахунках чи інвестується.
Після війни:
10% оренда житла,
15% їжа,
5% — допомога родичам,
50% — благодійні внески,
20% осідає на рахунках чи інвестується.
З житлом все зрозуміло, в перші дні війни ми переїхали до Львова, а ціни на оренду там прирівнювалися до паризьких. Коли ми повернулися до Києва, то помітили, що ціни на квартири тут суттєво впали, і знімати колишню квартиру вже невигідно. Ми ще до війни хотіли переїхати в набагато комфортніший ЖК навпроти, тому зараз так і зробили.
Але є і невеликі донати за точковими запитами, Наприклад, в Pingle Studio є спеціальний чат, де колеги діляться матеріальними запитами своїх знайомих, роблю внески туди. Спільними зусиллями всієї компанії ми покрили вже багато таких запитів. Час від часу звітуємо в наших соцмережах, тому більше інформації можна знайти тут.
В останній місяць витрати за категорією «донати» стали менші, бо наша армія вже набагато краще забезпечена і більш дієздатна, а рашистська — навпаки. Плюс ми отримали ленд-ліз. Також через війну гостро відчувається невпевненість у власному майбутньому і хочеться тугіше набити подушку безпеки.
Вже закінчилася ковідна ізоляція, і весь світ продовжує активно їздити у відрядження. У мого чоловіка на весну було заплановано перше. Для нього це і потрібна частина робочих обов’язків і можливість розвиватися професійно. Оскільки уряд твердо стоїть на рішенні не випускати чоловіків за кордон, професійний розвиток відміняється.
Щодо інвестицій, то в нас доволі диверсифікований портфель. 25% вкладів в Україні, решта — за кордоном.
В Україні це:
готівкові і безготівкові заощадження у валюті;
резервний фонд (сума основних витрат на півроку в високоліквідних активах — гривневі депозити в українських банках за моделлю «депозитні сходи»);
ОВДП в гривні;
військові ОВДП;
вклади в P2P кредитування;
земля для здачі в оренду агрохолдингам.
Міжнародні:
— фондовий ринок (ETF, корпоративні облігації); — стартап в США; — криптовалютний портфель + DeFi.
Світова економіка входить в рецесію, тому змінюється фокус у сторону менш волатильных активів і не хочеться експериментів. В Україні не було планів збільшувати інвестиційний портфель, але через війну вирішили купити військові ОВДП, щоб підтримати державу.
«Зараз донати — виправдане вкладення, адже йде безпосередньо на світле майбутнє України та її перемогу в війні»
Не можу пригадати точно свій перший досвід в інвестуванні, оскільки такі речі розвиваються природньо по мірі набуття знань в фінансах. Взагалі, я вважаю, що фінансову грамотність потрібно викладати в школі, так як в сучасному світі це — одна з базових навичок. Уміти потрібно не лише заробити, а й утримати та, за можливості, примножити фінанси.
З чого ж доцільно почати? Як і в будь-якому питанні, необхідно першопочатково добре вивчити тему. У випадку з інвестиціями потрібно оцінити весь спектр доступних напрямків для вкладів та серйозно підійти до оцінки своїх фінансових можливостей. Не знаєте, у який актив вкластися зараз, — починайте вивчати тему від «А» і з часом дійдете до «Я».
Правильного шляху чи ідеальної формули не існує, адже ризики завжди ненульові. У мене ніколи не виходило обрати собі кумира для наслідування, оскільки навіть топи зі списку Forbes зі своїми командами аналітиків — лише люди і регулярно помиляються. А успіх в контексті однієї ситуації далеко не означає позитивний результат в іншій. Не існує рецепту для успішного вкладення, яке б напевне спрацювало, але вміння аналізувати та вчасно реагувати на зміни тенденцій максимізують шанс успіху. Інвестиції — це шлях перемог та провалів, а ще певною мірою рулетка з шансами на вдалий сценарій.
Важливо завжди навчатися і діяти у контексті конкретно вашої ситуації і з долею здорового скепсису підходити до кожної дії чи отриманої рекомендації.
Ви визначилися з напрямком можливої інвестиції? Варто тепер оцінити її за індексом страху й жадібності. А далі приймайте своє зважене рішення. Незалежно від того, підтримали ви тенденцію згідно з індексом, чи пішли наперекір ринку — доля завжди може розпорядитися несподівано. Якщо не вдалося заробити зараз — зробіть висновки і врахуйте їх в майбутньому, бо лише такий підхід допоможе оптимізувати ваш подальший підхід. Якщо ж зараз вдалося заробити, то це не привід розслаблятися. Оцініть, чому ситуація склалася вдало в контексті поточної ситуації, що цьому сприяло, а що заважало.
Пробуйте мінімізувати власні помилки, адже на чужих навчатися завжди легше. Свої помилки теж траплятимуться — на них навчатися ефективніше, але й болючіше. Завжди враховуйте фактор несподіванки, на який ваші дії не мали жодного впливу. Намагайтеся робити висновки навіть із таких ситуацій.
Скоріше, щоразу я задаюся питанням, яких цілей інвестицією хочу досягти, які для цього ресурси та обсяги вкладень потрібні та яка ймовірність успіху. Якщо мене влаштовують усі відповіді, а з поточним доходом ціль виглядає реалістичною, то відкладена сума варіюється відповідно.
Я нотую абсолютно всі витрати, для чого створив таблицю обліку доходів і розходів та каталогізував витрати за категоріями. Доволі цікаво буває спостерігати, що у якийсь із місяців значна сума пішла на незаплановані необхідні витрати, а в якийсь — на непотрібні покупки. Це дуже гарний спосіб оптимізувати одну категорію за рахунок іншої.
Поточний воєнний час, безсумнівно, має вплив і на мої фінансові потоки.
І зараз донати — це справді виправдане вкладення, адже йде безпосередньо на світле майбутнє України та її перемогу в війні. Як наслідок — ще й на власний душевний спокій.
Наразі, для перших кроків в інвестуванні доцільним я бачу наступне співвідношення:
33% диверсифіковано зберігати в іноземній валюті, щоб завжди мати можливість швидко конвертувати кошти;
33% в криптовалюті, адже вона росте доволі впевнено (крім останнього часу, звісно);
33% в цінних паперах.
З останнім в умовах України складніше, оскільки потрібно користуватися послугами брокерів, що може налякати потенційних інвесторів. Як більш дорогу альтернативу акціям можу запропонувати вкладатися в нерухомість. При чому необов’язково купувати квартиру, адже це, вочевидь, дорого.
По кожній з категорій «не тримайте всі яйця в одній корзині» та намагайтеся диверсифікувати ризики — розділяйте ресурси так, щоб при падінні однієї конкретної позиції не втратити все. Інфляція доллара не така страшна, коли у вас є ще євро, фунти і єни, чи не так?
Дуже важливо також не забувати, що найцінніша інвестиція — це інвестиція в себе. Навчайтеся, завжди аналізуйте та не давайте обдурити свій здоровий глузд.
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.