Iнвестиції у себе, будинок, гамаки та кава. На що айтішники EPAM, Capgemini та SQUAD витрачають гроші

Зарплати айтішників — предмет заздрощів для багатьох працівників інших сфер. Адже стереотипи щодо програмістів та кодерів, які можуть дозволити собі набагато більше, ніж більшість зайнятих в сервісних або виробничих галузях, — небезпідставні. Наприклад, за підсумками вересня середня зарплата в країні становила 13 604 грн, а в IT-індустрії — 24 900 грн.

Айтішники частіше за середньостатистичного українця можуть дозволити собі відпочинок за кордоном, походи в ресторан або дороге хобі. dev.ua продовжує розповідати про те, куди айтішники витрачають гроші. 

Залишити коментар
Iнвестиції у себе, будинок, гамаки та кава. На що айтішники EPAM, Capgemini та SQUAD витрачають гроші

Зарплати айтішників — предмет заздрощів для багатьох працівників інших сфер. Адже стереотипи щодо програмістів та кодерів, які можуть дозволити собі набагато більше, ніж більшість зайнятих в сервісних або виробничих галузях, — небезпідставні. Наприклад, за підсумками вересня середня зарплата в країні становила 13 604 грн, а в IT-індустрії — 24 900 грн.

Айтішники частіше за середньостатистичного українця можуть дозволити собі відпочинок за кордоном, походи в ресторан або дороге хобі. dev.ua продовжує розповідати про те, куди айтішники витрачають гроші. 

Вважаю, що найкраща інвестиція — в себе

Олег Миколайченко, Head of Infrastructure компанії SQUAD
Я — DevOps, і нормально заробляю, але не буду розповідати про мрію київського айтішника про «4-и однушки» в оренду, а зроблю акцент на неочевидних витратах грошей, які допомагають жити щасливіше.

Meditopia — 60$ в рік, і виходить жити в гармонії з собою. Якщо прийняти, що чим менше стресу — тим більше життя, то це найвигідніша Моя трата грошей. Ця програма дуже сильно мене виручило пару років тому, я кайфую від цього «божественного» голосу, і рекомендую всіма руками. Фарби починають грати глибокими та яскравими кольорами, сприйняття розширюється, в цілому — це якісь магічні аудіонаркотики. Дуже подобається.

Educative — 119$ в рік на соковиту вижимку корисної інформації для професійного зростання. На цій платформі я навчаюся, прокрастиную, дивлюся, що ще можна було б почитати, і використовую її як відправну точку. З дуже крутого — 2-го курсу по System Design + мені дуже подобається, що уроки описані в текстовому форматі. Я не залежу від швидкості або мови лектора, тому можу рухатися з комфортною для себе швидкістю.

Також Educative дає мені надію, що коли я зберу бажання у вогненну кулю й прийму рішення розібратися з Algorithms + Data Structures — у мене реально буде шанс. 

Acloud.guru — 348$ в місяць, і це мій основний ресурс для знань в режимі «реального часу». У своїй роботі практично постійно працюю з хмарними провайдерами, і часто буває, що з’являються дуже круті, нові, корисні фічі. На Acloud.guru є щоденні добірки новин, це дуже сильно економить мій час і накачує експертизу. Такий собі тестостероновий бустер, тільки для клаудів, і не в бодібілдингу — а в DevOps.

У Crypto/IPO/S&P інвестиціях не беру участь, тому що досі вважаю, що найкраща інвестиція — у себе, і краще дати собі можливість класно катнути на борді, погрітися на пляжі, або навчитися робити щось нове, вийти на щабель вище. 

Колись давно, років у 17, я пів року збирав на MacBook, а через рік виявилося, що я можу купити його з однієї зарплати. Зараз я можу купити кілька макбуків, і дуже сподіваюся, що через 10 років зможу ще більше. Тому потім і буду дивитися в бік Crypto/IPO/S&P, грати в Retire Early (FIRE) не хочу, тому що планую працювати й приносити цінність все життя.  


Намагаємося якомога частіше готувати вдома

Ірина Кащук, Front-end розробниця в Capgemini Engineering 
 У нашій сім'ї ми намагаємося якомога частіше готувати вдома. Можливо, це не відповідає образам типових айтішників, але якось так звикла. Такий підхід дозволяє певною мірою економити кошти. На харчування приблизно витрачаю до 10% місячного заробітку. Я би в ці 10% включила і побутове. 

На розваги та відпочинок останнім часом витрачаю дуже мало, оскільки з малою дитиною дуже важливо планувати щось глобальне. Також доводиться витрачати до 10% місячного заробітку на няню. Це буде актуально не для всіх, але я мушу включати цей розхід, бо інакше прийдеться мені в декрет йти.

Відкладати майже не вдається, тому що на початку цього року почали будувати свій будинок неподалік Львова. Тому всі кошти, які залишаються, вкладаються у будівництво. До цього вдавалося відкладати більшу частину зарплатні якраз-таки на майбутній будинок — інколи 60-70%. 

Це був період карантину, тому це було досить просто. Збирали кошти близько року, але одразу не планували мати всі гроші на руках. Основна ціль була — мати кошти на «коробку»: стіни, дах, підлога.

Крім основної роботи, маю бізнес — виробництво ультралегких гамаків Leleka. Ми налагодили цей бізнес втрьох, і кожен з нас вклав трохи менше за 1000$. Більше інвестувань не було.


Примірявши на себе роль бізнесменів, вирішили зупинитись

Денис Гребенець, інженер із розробки програмного забезпечення в EPAM Anywhere 
Мабуть, найцікавішою статтею витрат для мене було відкриття власної справи. Разом із братом вирішили спробувати свої сили у кавовому бізнесі та зайнялися крафтовим обсмаженням зерен.   

Ми зробили класний маркетинг, розробили яскраву айдентику бренду — логотип, пакування, створили сайт та сторінки у соцмережах. Перша партія продукту «зайшла» нашим партнерам чудово. Однак далі, не маючи власного виробництва, а користуючись послугами підрядників, ми зіштовхнулись із нестабільною якістю обсмаження, одну партію нам взагалі ледь не повністю спалили. 

Розгортати власне виробництво — недешева та ризикова справа. Тому, примірявши на себе роль бізнесменів, ми зрозуміли, що треба зупинятися.

Експеримент обійшовся мені у кілька тисяч доларів. Однак я отримав купу задоволення від процесу (айдентику нашого бренду і досі вважаю крутою!), цінний досвід та розуміння, що кожен має займатися тим, на чому дійсно знається.  

Як айтішники витрачають гроші та у що інвестують залишки зарплат. Заправки ресторан криптовалюта і не тільки
Як айтішники витрачають гроші та у що інвестують залишки зарплат. Заправки, ресторан, криптовалюта і не тільки
По темi
Як айтішники витрачають гроші та у що інвестують залишки зарплат. Заправки, ресторан, криптовалюта і не тільки
Мильна бульбашка чи шлях до мільйонів: навіщо бізнес інвестує в криптовалюти
Мильна бульбашка чи шлях до мільйонів: навіщо бізнес інвестує в криптовалюти
По темi
Мильна бульбашка чи шлях до мільйонів: навіщо бізнес інвестує в криптовалюти
Як інвестувати в крипту: 3 способи про які знають не всі
Як інвестувати в крипту: 3 способи, про які знають не всі
По темi
Як інвестувати в крипту: 3 способи, про які знають не всі

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал — dev.ua | IT України.

Читайте також

Прокрастинація в IT: чому прокрастинують айтішники і що з цим робити
Прокрастинація в IT: чому прокрастинують айтішники і що з цим робити
Прокрастинація в IT: чому прокрастинують айтішники і що з цим робити
Чи часто ви прокрастинуєте та відкладаєте роботу на потім, на завтра, на колись? Мабуть, кожен інколи дозволяє собі відкласти нагальні завдання на потім, шукаючи виправдання. Та в IT-сфері це робити складніше, оскільки роботодавці постійно стежать за працівниками: хтось встановлює трекери, що рахують час, когось постійно штурхає та підганяє тімлід-роботоголік, а деякі айтішники навпаки готові працювати цілодобово. Щоправда, надовго таких не вистачає.  То що ж таке прокрастинація і як вона «працює»? dev.ua з’ясовував, чому прокрастинують айтішники і що роблять компанії, аби їхні працівники не втрачали ефективності. 
Опціон в українському IT – мотивація чи прив'язка? Навіщо компанії роздають співробітником пакети акцій та як це працює
Опціон в українському IT – мотивація чи прив'язка? Навіщо компанії роздають співробітником пакети акцій та як це працює
Опціон в українському IT – мотивація чи прив'язка? Навіщо компанії роздають співробітником пакети акцій та як це працює
«У будь-якому стартапі в статутному фонді передбачений пул акцій від 10 до 20% для опціонів співробітників», — запевняє підприємець і інвестор Денис Довгополий. За його словами, на ранніх етапах в починаючих бізнесах прийнято віддавати від 0,01% до 1% раннім співробітникам — грошей платити зарплати немає, а людям треба працювати.  Але не тільки стартапери готові віддати колегам невелику частку в компанії. Редакція dev.ua проаналізувала, хто з українських компаній готовий платити за роботу в стартапі часткою в капіталі, й розповідає, що таке опціон і як він працює.
«Страшно сумую за армією, але не сумую за зарплатою в 14 000 грн». Колишній військовий НГУ увійшов в IT і тепер працює в EPAM. Ось його історія
«Страшно сумую за армією, але не сумую за зарплатою в 14 000 грн». Колишній військовий НГУ увійшов в IT і тепер працює в EPAM. Ось його історія
«Страшно сумую за армією, але не сумую за зарплатою в 14 000 грн». Колишній військовий НГУ увійшов в IT і тепер працює в EPAM. Ось його історія
Святославу Шуньку було 36 років, коли він, залишивши дружину і дітей, пішов добровольцем на фронт у складі добровольчого батальйону. Потім вступив до лав кадрових військових, але три роки тому прийняв рішення повернутися на мирну землю, щоб активніше брати участь у вихованні дітей. Саме бажання бути в усьому прикладом для своїх трьох синів і спонукала Святослава розгорнути своє життя на 180 градусів і перекваліфікуватися в айтішника, адже зарплати в IT вищі, ніж у військових, в рази. Вже три роки він успішно працює тестувальником, встиг змінити три компанії й поки зупинився на EPAM. Як військовий став тестувальником і чому IT доступна кожному, в нашому матеріалі. 
Бажане за дійсне. Джуніори часто видають себе за міддлів. Чому так відбувається і що з цим робити?
Бажане за дійсне. Джуніори часто видають себе за міддлів. Чому так відбувається і що з цим робити?
Бажане за дійсне. Джуніори часто видають себе за міддлів. Чому так відбувається і що з цим робити?
Повідомленням про те, що кадровий ринок в IT-галузі перегрітий, вже нікого не здивуєш. Айтішники потрібні всім, і чим досвідченіший, матеріший — тим краще. І в цьому випадку молоді фахівці не упускають можливостей видати бажане за дійсне й запропонувати свою кандидатуру щойно увійшовшого в IT junior-фахівця замість такого бажаного middle. Простими словами: кандидати намагаються обдурити рекрутерів, видаючи свої скіли як більш просунуті й досвідчені.  Чи часто таке трапляється в компаніях? Пів року тому ми писали, що middle часто видають себе за senior. Але таке практикують й на початку кар'єри айтішників.  dev.ua поспілкувався з українськими IT-рекрутерами і HR-фахівцями, і з’ясував, що амбіцій молодому поколінню, яке щойно прийшло в IT,  —  не позичати.

Обговорення

Коментарів поки немає.