Дослідники Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL), Швейцарія, розробили високопродуктивний мініатюрний інтерфейс «мозок-машина» (MiBMI) на основі кремнієвих чипів. Він розшифровує складні нейронні сигнали та перетворює їх на читабельний текст, чим допоможе людям із важкими руховими порушеннями спілкуватись.
Дослідники Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL), Швейцарія, розробили високопродуктивний мініатюрний інтерфейс «мозок-машина» (MiBMI) на основі кремнієвих чипів. Він розшифровує складні нейронні сигнали та перетворює їх на читабельний текст, чим допоможе людям із важкими руховими порушеннями спілкуватись.
У порівнянні з іншими інтерфейсами «мозок-машина» (ІМТ) цей новий MiBMI є компактним, ефективним і універсальним. Традиційні системи часто великі, енергомісткі та мають обмежене використання, пише Interesting Engineering.
Щоб досягти перетворення думок на текст, нейронні сигнали, які виникають, коли людина уявно пише, розшифровуються. Електроди, імплантовані в мозок, фіксують нейронну активність, пов’язану з цими уявними рухами руки.
MiBMI миттєво обробляє записані нейронні сигнали, перетворюючи заплановані мозком рухи рук на цифровий текст.
Перетворений текст має точність 91%.
Зараз чип декодує 31 символ, але він демонструє величезний потенціал для майбутніх досягнень.
«Ми впевнені, що можемо декодувати до 100 символів, але набір даних рукописного тексту з більшою кількістю символів поки що недоступний», — пояснює один із науковців Мохаммед Алі Шаері.
Як повністю інтегрована система, MiBMI виконує запис і обробку на двох крихітних чипах, загальною площею всього 8 мм².
«Його мінімальна інвазивність забезпечує безпеку та практичність для використання в клінічних і реальних умовах», — кажуть дослідники.
