💳 Trustee Plus — твоя персональна картка європейського банку: 3 хвилини і 10 євро 👉
Марія БровінськаГаряченьке
24 лютого 2024, 09:15
2024-02-24
Більшість російських хмарних провайдерів та дата-центрів потрапили під санкції США. Що це означає і на що вплине?
Мінфін США вніс до нового санкційного переліку найбільших російських провайдерів центрів обробки даних (ЦОД), серед яких «Ростелком-ЦОД», 3data, Oxygen, «Миран», підрядник з будівництва дата-центру «Сбера» та інші.
Раніше масштабних санкцій щодо цього сегмента IT-ринку росії не вводили, пише російський «Коммерсантъ». Експерти припускають, що список складався виходячи з контрактів комерційних ЦОД з якимись підсанкційними підприємствами ВПК. Для самих учасників ринку включення до списків санкцій стало несподіванкою. Багато з них закуповували західне серверне обладнання та ліцензії на софт, але тепер можуть цього позбутися.
Блокуючі санкції США, введені 23 лютого, торкнулися і низки російських технологічних компаній — їх у прес-релізі Мінфін США зарахував до «військово-промислових секторів IT і програмного забезпечення». Під обмеження потрапили комерційні оператори центрів обробки даних 3data (5,9 тис. стійок, за оцінкою iKS-Consulting), Oxygen (1,7 тис. стійок), «Миран» (561 стійка), SafeData (21,4 тис. стійок; із 2017 року належить «Ростелекому», зараз її юрособи працюють під брендом «Ростелеком-ЦОД»), «Трастинфо» (1,2 тис. стійок; ГК «Айтекоконтрактіко»), «ТрастІнфо» (1,2 тис. стійок; ГК «Айтекоконтрактіко»). стійок; ГК «Айтеко»), регіональний центр обробки даних ТОВ «ІнфоТех Балаково» (підрядник з будівництва дата-центру «Сбера»), «Стек Телеком» (1,4 тис. стійок).
Санкції, крім «ТрастІнфо», накладено й на інший актив ГК «Айтеко» — «Айтеко Інжиніринг», а також на низку інших інтеграторів і комп’ютерних вендорів: ICL, T1, «Інферит» (входить до ГК Softline).
Серед розробників ПЗ, щодо яких оголошено рестрикції, — НВО «РусБІТЕХ» і «Ред Софт» (випускають операційні системи Astra Linux і «Ред ОС»), розробник засобів інформаційної безпеки «Код безпеки», а також розробники САПР і систем інженерного аналізу «Фідесіс», «ІнтерКАД» і «Топ Системи».
У компанії «Код безпеки» «Коммерсанту» сказали, що «заздалегідь готувалися» до санкцій: «Більша частина комплектуючих для апаратних засобів виробляється на території РФ, а за необхідним імпортом заздалегідь були відпрацьовані та збудовані ланцюжки поставок».
В ICL і Softline відмовилися від коментарів, у T1, 3data, Oxygen, «Миран» не відповіли. «Коммерсант» надіслав запит у «Ростелеком».
Вони, як і будь-які інші обмеження США, безумовно, позначаться на бізнесі компаній, робота яких зав’язана на технологічному обладнанні західних країн, впевнена партнерка колегії адвокатів Pen & Paper Кіра Винокурова: «Його закупівлю ускладнить, зокрема, заборона здійснювати розрахунки в доларах. Або операторам ЦОД доведеться шукати дорожчі способи поставок або непорівнянні за характеристиками альтернативи».
Крім того, припускає юристка, низка зарубіжних партнерів, які користуються в росії послугами хостинг-провайдерів, які потрапили під санкції, можуть відмовитися від співпраці: «Якщо компанія працює на багатьох ринках, зокрема західних, вона може мати корпоративні політики, за якими їй заборонено працювати з підсанкційними компаніями».
"Керівництво розуміло: війна почнеться". Хмарний провайдер про роботу під час війни
24 лютого розпочалося для всіх з однієї новини. Для хмарного оператора GigaCloud це означало ще одне — потрібно забезпечити роботу клієнтських сервісів і допомогти зарезервувати дані тим, хто цього ще не зробив.
GigaCloud — це основний або резервний майданчик для тисяч сервісів. Серед них: «Дiя», ProZorro, великі банки, виробництва, медичні сервіси та багато іншого. Для хлопців із техпідтримки терміни «критична інфраструктура» та «критичний сервіс» — буденність. А для користувачів — банківські картки, аптеки та магазини, що не працюють, якщо критичний сервіс «упаде».
dev.ua поговорив зі спеціалістами техпідтримки GigaCloud Андрієм та Олександром, а також із керівником відділу Сергієм про те, як вони працювали під час перших обстрілів і сирен, і що змінилося в їхній роботі за останні три місяці.
В «Альфа-Банк Україна» готуються влити $1 млрд. Чи можливо це, і який план у Фрідмана і компаньйонів?
Власники «Альфа-Банку Україна» Андрій Косогов (41% акцій), Михайло Фрідман (32,9%) та Пьотр Авен (12,4%) планують докапіталізувати банк на $1 млрд. Як повідомляє Forbes, довірена особа російських бізнесменів, відомий міжнародний економіст Симеон Дянков уже отримав дозвіл від Національного банку України опрацювати це питання з акціонерами.
Ось 5 цікавих фактів про можливу угоду.
Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот
Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі