Директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка Валерій Федорейко разом з однодумцями створив генератор на біовідходах. Генератори-утилізатори мають потужність 2000, 3000 та 6000 кВт.
Директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка Валерій Федорейко разом з однодумцями створив генератор на біовідходах. Генератори-утилізатори мають потужність 2000, 3000 та 6000 кВт.
Обладнання повністю автоматизоване. Єдине, що доводиться закуповувати в Європі, — мікропроцесори, каже Федорейко. Наразі генератори-утилізатори на біовідходах забезпечують підприємства тільки тепловою енергією. Щодо детальної роботи генераторів-утилізаторів, то Валерій Федорейко розповідає на прикладі підприємства із сушіння зерна.
«Автоматичний вантажник бере тонну біовідходів і закидає у великий бункер. Потім ці відходи базуються в оперативний бункер. Звідти регульований електроприлад за командою мікропроцесора подає команду на закидання біомаси в топку. Там стоїть вентилятор, що вдуває біомаси та при температурі 400 градусів Цельсія вони починають горіти як природний газ, — каже співрозмовник. — Починається процес газифікації біовідходів шляхом струменевого випарного горіння. Температура в топці під час горіння 1500 градусів. Прилади автоматично рахують температуру, що має бути на виході, а також вологість навколишнього середовища. Продукти згоряння попадають в теплообмінник і ми сушимо зерно теплим повітрям. А якби це блакитне паливо, то під час сушіння на зерні залишалися токсини», — каже він.
Також генератори-утилізатори можна використовувати для сушіння бетону, обпалення цегли та обігріву теплиць. А весь природний газ направляти на інші потреби країни.
«Один мільярд кубів газу йде на сушіння зерна. Ми можемо сушити зерно завдяки біовідходам, а цей мільярд газу направити на побут, щоб ним користувалися люди в приватних будинках чи квартирах. Коли ми робимо бетон чи обпалюємо цеглу, то нам не треба теплообмінник. Продукти згоряння ми направляємо прямо в зону сушіння бетону або зону випалювання цегли. І тоді наш генератор стає дешевшим на 30-40%. Адже теплообмінник займає половину від нашого генератора», — каже директор центру «Енергоефективних технологій» Тернопільського національного педагогічного університету ім. Гнатюка.
Наразі вже доступні генератори-утилізатори на 2000, 3000 та 6000 кВт. Один коштуватиме три чи чотири мільйони гривень. Якщо говорити за генератор-утилізатор на 1 МВт, то його вартість 1,5 млн. Термін його окупності три місяці.
Також вже у процесі виготовлення парову турбіну, що дозволять безшумно перетворювати теплову енергію на електричну. А отже генератори стануть ще більш необхідними.
За словами науковця, розумне спалювання біовідходів може забезпечити великі підприємства та заводи України не лише тепловою, а й електричною енергією. До того ж, якщо говорити за опалення, то обійдеться значно дешевше, ніж використовувати природний газ. Нам наводять приклади розрахунків.
«Три тонни біовідходів дорівнює 1000 кубів природного газу. А 1000 кубів газу сьогодні на ринку Європи коштує +/- 1000 євро. А ось найдорожчі з біовідходів вважаються качани кукурудзи. Тонна таких відходів коштує приблизно 1000 гривень. Якщо нам треба три тонни, то вони обійдуться нам у 3000 гривень. Це означає, що якби Україна використовувала не природний газ, а біовідходи, то енергію ми отримували б майже в 14 раз дешевше. Яким чином газ та енергія пов’язані між собою? Річ у тому, що під час спалювання біовідходів, отримується теплова енергія, і саме вона дозволяє повністю відмовитися від природного газу», — каже пан Федорейко.
Також науковець закликає не порівнювати біовідходи та деревину. Якщо поглянути з точки зору еколога, то під час спалювання деревини ми завдаємо великої шкоди екології — залишаємо її без «легень». А якщо замість деревини у топку підуть біовідходи, то ми навпаки рятуємо навколишнє середовище від небажаних газів, що виділяються під час гниття того ж лушпиння та качанів.
