💳 Термінова новина! Trustee Plus — найкраще рішення для розрахунку криптою 👉

Як війна змінила ролі жінок в стартапах: три історії українських ІТ-підприємиць

Через те, що воєнний стан забороняє більшості чоловіків призовного віку залишати країну, українські жінки в галузі технологій все частіше забирають на себе ключові ролі. Але деякі ІТ-підприємиці кажуть, що все ще стикаються з упередженням у традиційно домінованій чоловіками технологічній індустрії. 

1 коментар
Як війна змінила ролі жінок в стартапах: три історії українських ІТ-підприємиць

Через те, що воєнний стан забороняє більшості чоловіків призовного віку залишати країну, українські жінки в галузі технологій все частіше забирають на себе ключові ролі. Але деякі ІТ-підприємиці кажуть, що все ще стикаються з упередженням у традиційно домінованій чоловіками технологічній індустрії. 

За останнє десятиліття Україна стала одним з найбільш швидкозростаючих технологічних центрів Східної Європи, де стартапи залучають фінансування та клієнтів з великого внутрішнього ринку, пише Reuters. Проте, згідно з дослідженням Програми розвитку ООН, у 2017-2022 роках жінки у професійному, науковому та технічному секторі займали 40% керівних посад в Україні. Але частка українських жінок-лідерів перевищила показник у 35% для Європейського Союзу та 29% у світі.

Жінки в українському ІТ

Згідно з даними зарплатного опитування, проведеного DOU, у червні 2023 року жінки складали 23% всіх ІТ-спеціалістів. За їх підрахунками, це приблизно 71 800.

Слід зазначити, що частка жінок в українському ІТ постійно зростає. У кінці 2011 року їх було лише 7%, станом на грудень 2023 року їхня кількість складала 24%.

За час повномасштабного вторгнення частка жінок в українському ІТ зросла від 20% у грудні 2021 року до 24% в грудні 2023-го.

За даними зимового зарплатного опитування DOU, у якому взяли участь понад 13 000 айтішників, найбільш «жіночі» IT-спеціальності у полі рекрутингу та найму — 92%, також Customer Success — 73%, у дизайні (48%), маркетингу (64%), на менеджерських (39%) та позиціях аналітиків (43%) і продажників (43%).

Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів (USF)

«Після повномасштабного вторгнення лідерство жінок у технологічному секторі стало більш виразним», — сказав Reuters Павло Карташов, директор Українського фонду стартапів (USF), організації, що підтримується урядом і займається заснуванням стартапів. «Ми стали свідками сплеску жінок-підприємців, які стали очолювати свої компанії та стимулюють зростання».

Це особливо актуально для амбітних стартапів, які прагнуть розвиватися за кордоном, оскільки багато з тих, хто залишився в Україні, зосереджуються на військових або пов’язаних з війною технологіях, таких як безпілотники, додав він.

 Анна Лісова, HealthTech стартап Pleso Therapy

30-річна Анна Лісова, яка керує стартапом у сфері психічного здоров’я Pleso Therapy, взяла на себе відповідальність за збір коштів, пошук нових клієнтів за кордоном та інші важливі задачі.

До війни Анна займалася набором терапевтів в Україні. Зараз вона їздить за кордон, щоб презентувати компанію на конференціях, а також керувала запуском продуктів у Польщі та Румунії.

«Мені довелося раптово змінити свою роль і взяти на себе публічне представництво компанії. Війна призвела до того, що жінки зайняли вищі посади та мають більше впливу в стартапах», — розповіла вона Reuters.

Вероніка Корж, FinTech стартап GeekPay

Вероніка Корж заснувала платіжну платформу цифрової валюти GeekPay через три місяці після того, як залишила Україну в лютому 2022 року у Лісабоні. Вона стала свідком різкого зростання кількості жінок-засновниць, частково завдяки збільшенню доступу до інвесторів за межами України та акселераторським програмам для жінок, які фінансуються ЄС, міжнародними організаціями та технологічними транснаціональними компаніями.

«Я бачила більше жінок, які засновували компанії після війни і займали вищі посади, тому що вони могли спілкуватися з інвесторами та допомагати розвивати бренди для нових клієнтів», — каже Корж. «Це також допомагає привернути увагу до України та поширити інформацію про потенціал її технологічного сектора».

Анастасія Смик, авіаційний стартап Input Soft

27-річна Анастасія Смик, авіаційний інженер, заснувала стартап Input Soft, яка займається розробкою програмного забезпечення для управління авіаційними операціями, за межами України, у Варшаві, де вона долучилася до зростаючої технологічної спільноти біженців. Продукт стартапу зараз використовується в США, Латинській Америці та Південно-Східній Азії.

«Під час спілкування з інвесторами-чоловіками виникали запитання на кшталт: «Чому вас призначили генеральним директором цієї компанії?» або «Розкажіть, будь ласка, чи є у вас бізнес-партнери-чоловіки?», — каже вона. Але вона боролася з упередженнями.

«Моє завдання полягало в тому, щоб знайти інвестиції, визнання на світовому ринку та міжнародних клієнтів, які б стали нашими першими замовниками, що було нелегко для нікому не відомої стартап-компанії з України», — каже Смик.

Дивлячись на стартапи, засновані українськими біженцями, вона передбачає, що багато з них повернуться до країни, коли закінчиться війна, і дадуть величезний поштовх.

«Я хочу повернутися в Україну, щоб стати частиною відновлення та відродження нашої країни… Ми навіть відкриті для роботи на безоплатній основі, щоб якомога швидше побачити перший цивільний літак в українському небі», — сказала вона.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Ким працюють якими технологіями володіють та скільки заробляюь жінки в IT: дослідження
Ким працюють, якими технологіями володіють та скільки заробляюь жінки в IT: дослідження
По темi
Ким працюють, якими технологіями володіють та скільки заробляюь жінки в IT: дослідження
«Уже є перші жінки-водії». CEO «Укрпошти» Смілянський розповів як компанія перебудовує процеси через недостатню кількість чоловіків
«Уже є перші жінки-водії». CEO «Укрпошти» Смілянський розповів, як компанія перебудовує процеси через недостатню кількість чоловіків
По темi
«Уже є перші жінки-водії». CEO «Укрпошти» Смілянський розповів, як компанія перебудовує процеси через недостатню кількість чоловіків
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Читайте також
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.  Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.  Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.  (текст від 21 жовтня 2021 року) 
1 коментар
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі. Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року. 
Зеленський нагородив CEO стартапу PetCube Ярослава Ажнюка орденом. Що він зробив
Зеленський нагородив CEO стартапу PetCube Ярослава Ажнюка орденом. Що він зробив
Зеленський нагородив CEO стартапу PetCube Ярослава Ажнюка орденом. Що він зробив
Український застосунок Fairo з контролю приватних фінансів залучив €2 млн інвестицій від Raiffeisen Bank
Український застосунок Fairo з контролю приватних фінансів залучив €2 млн інвестицій від Raiffeisen Bank
Український застосунок Fairo з контролю приватних фінансів залучив €2 млн інвестицій від Raiffeisen Bank

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
0

Підбиваючи підсумки, чоловікам в Україні тільки залишається йти на фронт та вмирати, але якщо пощастить, то намагатись повернутися до цівільного життя. Цікавий розклад.