В космос за 4300 грн. Програміст EPAM і Luxoft створює збірні супутники, доступні кожному

Маючи маму-програміста та батька-електронщика, Дмитро Хмара з дитинства цікавився комп’ютерами та програмуванням. Отже, напрямок його життєвого шляху визначився ще у дитинстві. У коледжі він вчив будову комп’ютера, у Київському політеху — програмував, а після закінчення працював у відомих компаніях EPAM Systems і Luxoft.  Зараз Дмитро працює embedded developer у компанії TietoEvry, але відомий широкому колу українців, як засновник або співзасновник Space Cossacks, Lunar Research Service і MySat UA. На цьому тижні останній з них увійшов у десятку найкращих з точки зору Українського фонду стартапів і отримає грант на $ 25 тис. 

В космос за 4300 грн. Програміст EPAM і Luxoft створює збірні супутники, доступні кожному

Маючи маму-програміста та батька-електронщика, Дмитро Хмара з дитинства цікавився комп’ютерами та програмуванням. Отже, напрямок його життєвого шляху визначився ще у дитинстві. У коледжі він вчив будову комп’ютера, у Київському політеху — програмував, а після закінчення працював у відомих компаніях EPAM Systems і Luxoft.  Зараз Дмитро працює embedded developer у компанії TietoEvry, але відомий широкому колу українців, як засновник або співзасновник Space Cossacks, Lunar Research Service і MySat UA. На цьому тижні останній з них увійшов у десятку найкращих з точки зору Українського фонду стартапів і отримає грант на $ 25 тис. 

dev.ua поспілкувалася з Дмитром і з’ясував, як MySat UA покращиться за допомогою USF. 

На що потратять $25 000

З цих грошей ми повинні сплатити 20% у вигляді податків. А те? що залишиться, чітко розписанj по статтях. Для кожного стартапу є свої розрахунки. Нам гроші потрібні на покращення обладнання, на якому ми виготовляємо набори супутників. До того ж нам потрібні якісніші маркетингові матеріали для виходу на Кіскstarter.

MySat UA пропонує придбати недорогі навчальні набори для складання супутників-кубсатів. Ентузіасти навіть гасло придумали — кожному українцю по супутнику. Якщо переглянути сайт MySat UA, складається враження, що проєкт впевнено рухається навіть без пітча?

96 000 на «Спільнокошті»

Дмитро Хмара. Фото — facebook.com/dmytro.khmara

Раніше ми вийшли на краудфандингову платформу «Спільнокошт». Показали прототип супутника й отримали перші замовлення. Загалом зібрали 96 тис. грн, хоча очікували 70 тис. грн. 

З прототипом вийшла цікава історія. Ми до нього додали кілька фічей, яких спочатку не було. Це кращий корпус, ніж ми показували, і значно краща електроніка. Замість звичайної камери встановили — HD і додали більше сенсорів. Поки що ми зібрали і вислали половину замовлення. Іншу половину плануємо надіслати за тиждень. Але є кілька замовників, які залишили лише e-mail. Ми надіслали їм повідомлення, але не отримали відповідь. Спеціально для них повідомляю, що конструктори чекають на них. 

Але ми не хочемо на цьому зупинятись. За останні три місяці ми зробили чотири редакції електроніки і чотири різних плати. У нас є 9 версій корпусу сателіту. Складність конструктора підвищилася. Зараз це — понад 30 механічних деталей, які вміщено в досить невеликий корпус. Ми знаходимо невеличкі баги, які виправляємо, і вдячні нашим першим користувачам за поради. На Кіскstarter ми хочемо вивести ще крутішу версію, в якій будуть сонячні батареї і ще кілька фішок, які ми ще не анонсуємо.

Ціна — 4300 грн або 6300 грн. Чи не збитковий проєкт? 

Взагалі, це навчальний набір, і на «Спільнокошті» він спочатку коштував 3000 грн. На той момент ця вартість була актуальною. Зараз ціна виросла через світове подорожчання чіпів й більшу складність. Основний наш модуль ESP32 з камерою коштував менше 100 грн, зараз — 220 грн. Деякі деталі подорожчали утричі. Але все рівно це приблизно дорівнює собівартості. На рівні бета-тестування споживачі отримають продукт за такою ціною.  

Звичайно, прості набори, які ми пропонуємо, не можуть працювати у космосі, тому що зроблені з деталей, доступних ардуінщікам-мейкерам. Але супутники можна апдейтити і запустити до стратосфери. Наразі ми пропонуємо таку можливість. 

Військові допомагають

Фото — facebook.com/dmytro.khmara

Ми домовилися з військовими і маємо дві точки, з яких можемо запускати стратостати. Тому якщо є бажаючі подивитися, як його сателіт працює у реальних умовах, він може його доопрацювати: замінити систему живлення (замість літій-іонного акумулятора встановити літій-залізо-фосфатний акумулятор, здатний працювати при низьких температурах), модуль радіозв’язку (замість Wi-Fi ми використовуємо LoRa-протокол), отримати міцніший корпус. А так функціонал дуже схожий. Це той самий набір датчиків і дуже яскравий світлодіод, щоб шукати апарат після приземлення. 

Як сателіт запустити до стратосфери

В залежності від напряму вітру в нас є дві точки. Якщо вітер західний, запускаємо з м. Ромни (Сумська область), якщо східний — із Золотоноші (Черкаська область). Ці точки нам видали тому, що стратостат не пролітає над стратегічним об’єктами — атомними станціями, аеродромами, військовими частинами.  

Про місце запуску стратостату нам зранку повідомляє диспетчер із Борисполя. За 3-4 години до старту виїжджаємо з Києва і готуємо пуск. Надуваємо балон гелієм, перевіряємо стратосферний апарат, парашут і т. д. 

Апарат десь біля двох годин піднімається до висоти 30 км. Там атмосфера приблизно така ж, як на Марсі — 1% земної і температура взимку може опускатися до — 71° С, а так десь — 50-60° С. Далі, від відсутності повітря зовні, балон розривається, а сам апарат десь 1,5-2 години опускається на парашуті. Під дією вітру він може пройти до 300 км. 

Десь чотири години, або довше ми слідкуємо за апаратом. Завдяки руху вітрів і математичним моделям нам відомий напрямок його руху. Маємо дані з датчиків телеметрії, які діють за допомогою LoRa протоколу, а також з GPS-трекерів. Коли стратостат опиняється на землі, ми його знаходимо, хоча він може впасти деінде. В полях, на болоті, або зависнути на дереві. Увесь час стратосферної місії власник може контролювати і керувати своїм апаратом. 

Допомога науці

Фото — facebook.com/dmytro.khmara

В усьому світі стратосферні апарати використовуються для наукових експериментів. В Україні такі запуски відбуваються рідко, тому до нас звертаються фізики. Кожний політ, навіть комерційний, ми супроводжуємо науковим обладнанням. А одного разу був спеціальний науковий запуск для вивчення шарів атмосфери. На стратостаті були встановлені 11 різноманітних датчиків і лічильник Гейгера.

Серед наших замовників був і відомий британський стартап Spacebit, заснований нашим співвітчизником Павлом Танасюком, який розробляє робота-павука для місячної місії Великобританії. 

Він спонсорував один з наукових пусків, а ми знімали макет його місячного робота у стратосфері. Також Павло частково профінансував розробку і виготовлення термо-вакуумної камери Lunar Research Service, яку ми використовуємо для підготовки пусків в стратосферу і для космічних проектів.

Скільки коштує робоча модель супутника

Коли ми виставлялися на «Спільнокошті», підрахували, що така модель обійдеться біля 30 тис. грн. Зараз ціни на електроніку зростають, але якщо хтось до нас звернеться, ми порахуємо. 

Цей апарат буде багаторазовим. Ми кожного разу дивуємось, але жодного апарату ми ще не втратили. 

Чи варто відмовитись від стартапа на користь IT

Безумовно, стартапи для мене зараз — це більше хобі, ніж бізнес. Щоб заробити на них, потрібні більші знання і значне масштабування. Кожний стартап знає свій burn rate — скільки витрачається на проект щомісячно? Якщо отримуються інвестиції, можна підрахувати, на скільки місяців їх вистачить. Нам, щоб вийти на нуль і отримувати якійсь дохід, потрібно збільшити виробництво майже на порядок. Маємо продавати супутникові набори десятками на день. Але для цього нам не вистачає потужностей. Зараз ми виробляємо лише 3 набори на тиждень.

Не буду приховувати, що ми підгледіли ідею на Kickstarter та інших майданчиках. Дивилися, які проєкти підтримує Європейське космічне агентство. Ми навіть купили деякі набори конкурентів. Але усі вони мають певні баги. 

Про баги конкурентів

Фото — facebook.com/dmytro.khmara

Наприклад, проект AmbaSat з Великобританії зібрав 50 тис. фунтів на Kickstarter і потім ще стільки же на Indiegogo. Вони знайшли мапу, яка показує кількість приймальних станцій LoRa Gate у різних країнах, подивилися, що їх дуже багато, і використали, як основний протокол  LoRaWan. Але ця карта не відповідала дійсності. Наприклад, в Україні зареєстровано 6 гейтів, і жодний не працює. Приблизно така ж сама ситуація у Великобританії. Отже люди, що купили ці набори, не можуть зв’язатися зі своїми супутниками. 

Тому ми вирішили, що у нас буде Wi-Fi, і це буде просто і зрозуміло. Ще один недолік багатьох проектів — сучасні супутники заробляють гроші за допомогою камер, моніторингу Землі тощо. Якщо ми подивимось на сектор Space Tech, то це $ 360 млрд, з яких дві третини — це супутниковий зв’язок. А якщо ми порівняємо ринок пускових послуг і супутників, то у останньому  в 40 раз більше грошей, ніж у ракетах. 

Але виробники навчальних супутників зовсім не використовують камер. Це дивно, і ми вирішили усунути цей недолік. Знайшли недорогий мікроконтролер ESP32, який дозволяє працювати з камерою і працюємо з ним. Найближче рішення — Raspberry Pi — зробило наш супутник на $ 50-60 дорожче. Отже, в нас поки що немає конкурентів за функціоналом. Але ми маємо опановувати ринок швидше, інакше нас дуже швидко доженуть. Саме для цього перемога і грант USF для нас зовсім не зайві. 

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Читайте також

Поповнення в армії космічних мільярдерів. Ілон Маск відправив на орбіту перший в історії екіпаж без профі-астронавтів
Поповнення в армії космічних мільярдерів. Ілон Маск відправив на орбіту перший в історії екіпаж без профі-астронавтів
Поповнення в армії космічних мільярдерів. Ілон Маск відправив на орбіту перший в історії екіпаж без профі-астронавтів
Дайджест SpaceTech: день Місяця, у пошуках води для космодрому та космічні зарплати керівників галузі
Дайджест SpaceTech: день Місяця, у пошуках води для космодрому та космічні зарплати керівників галузі
Дайджест SpaceTech: день Місяця, у пошуках води для космодрому та космічні зарплати керівників галузі
Щотижневий звіт про космічні події за 6-12 вересня — про Місяць, гроші та перспективи для українського космосу.
Україна в пошуках гарного містечка для космодрому. На приміті Кенія
Україна в пошуках гарного містечка для космодрому. На приміті Кенія
Україна в пошуках гарного містечка для космодрому. На приміті Кенія
Не маючи можливості запускати ракети з власної території, Україна змушена кооперуватися з іншими країнами, щоб стартувати разом.
Індійці в космосі,  або коли півтора мільярдна країна добереться до орбіти
Індійці в космосі, або коли півтора мільярдна країна добереться до орбіти
Індійці в космосі, або коли півтора мільярдна країна добереться до орбіти
Попри тимчасові невдачі, космічна програма Індії рухається до головної мети — власного астронавта на орбіті.