UPD. У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про регулювання Telegram та інших популярних в Україні платформ. Ось які норми він передбачає

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, пропонує внести зміни у визначення, що таке онлайн-медіа.

У новій редакції воно звучатиме так:

«Онлайн-медіа — медіа, що регулярно поширює масову інформацію в текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі інтернет на власному вебсайті або, у випадку добровільної реєстрації як суб’єкт у сфері онлайн-медіа, через власні сторінки (облікові записи) на платформі спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа».

Крім того, пропонується уточнити поняття «платформа спільного доступу до інформації, через яку поширюється масова інформація».

Це платформа спільного доступу до інформації, на якій створюються й функціонують облікові записи (сторінки, канали тощо) користувачів, через які поширюється масова інформація», — вказується в законопроєкті.

У ньому також згадуються «провайдери платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». Законопроєкт передбачає для них ряд вимог, яких вони повинні дотримуватися.

dev.ua звернувся до Миколи Княжицького за уточненнями, чи під «платформою спільного доступу…» маються на увазі сервіси на кшталт Telegram і чи є «провайдери платформ…» — Telegram-канали та їхніми аналогами в інших сервісах.

У пресслужбі нардепа прояснили, що мова йде лише про сам Telegram та інші подібні сервіси, а не окремі канали.

«В законопроєкті не йдеться про Telegram-канали. Регулювання стосується платформ, аналогічних Telegram. Це можуть бути й WhatsApp з Facebook, і TikTok, і що завгодно ще. Головний критерій — платформа повинна мати функціонал, через який можна поширювати інформацію на необмежене коло осіб. Тому який-небудь скайп або zoom сюди не потрапляють. Платформа — це технічно сам додаток, наприклад, а провайдер платформи — це особа, що здійснює цю діяльність», — пояснюють в пресслужбі Миколи Княжицького.

Уточнюється, що в законопроєкті не йдеться про надання інформації щодо структури власності самих Telegram-каналів чи джерел їх фінансування. Йдеться про платформу в цілому.

Які норми пропонують виконувати Telegram та іншим сервісам в Україні

Законопроєкт покладає на них такі вимоги:

1. Розмістити умови користування сервісом платформи спільного доступу до інформації на такій платформі та ознайомити з ними користувачів платформи.
2. Оприлюднити в доступному для користувачів місці безпосередньо на платформі спільного доступу до інформації та у всіх пов’язаних із платформою сервісах інформацію про власні контактні дані, на які користувачі можуть відправляти скарги на поширювану через платформу масову інформацію, що суперечить законодавству України.
3. Передбачити в умовах користування сервісом платформи спільного доступу до інформації заборону на поширення інформації, яка порушує вимоги статей 36, 42, 119 цього Закону, вимоги законодавства про авторське право та суміжні права, а також про можливість зупинення або припинення користування сервісом платформи спільного доступу до інформації особам, які порушують вказані вимоги.
4. На підставі звернення Національної ради обмежувати поширення на території України програм та/або користувацької інформації, у тому числі користувацького відео, що порушують вимоги статей 36, 42, 119 цього Закону.
5. Впровадити прозорі та зрозумілі механізми оцінки та направлення володільцям сторінок (облікових записів) на платформі спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація, звернень користувачів щодо інформації, розміщеної на такій платформі, що може порушувати вимоги законодавства та умови користування, механізми ефективного розгляду звернень та повідомлення користувачам про результати такого розгляду, а також забезпечити прозорий, простий та ефективний механізм оскарження дій володільців сторінок (облікових записів) на платформі спільного доступу до інформації щодо розгляду звернень користувачів.
6. Передбачити в умовах користування сервісом платформи спільного доступу до інформації порядок реалізації права на відповідь або спростування неправдивої інформації та забезпечити інформування користувачів про факт і зміст спростування або відповіді поряд з відповідним інформаційним повідомленням з метою повідомлення користувачів.
7. Включати та впроваджувати в умовах користування сервісом платформи спільного доступу до інформації вимоги щодо поширення рекламної інформації, встановлені законодавством, а також забезпечувати користувачам можливість зазначати, чи містить їхнє користувацьке відео рекламну інформацію.
8. Впроваджувати ефективні заходи та інструменти медіаграмотності, підвищувати обізнаність користувачів щодо таких заходів, виконувати вимоги Національної ради, визначені цим Законом.

Прозорість

Законопроєкт також передбачає, що такий «провайдер платформи спільного доступу до інформації», який підпадає під юрисдикцію України або держави члена Європейського Союзу, має оприлюднювати на своєму
вебсайті та всіх пов’язаних із платформою сервісах дані
про себе:

• найменування;
• адресу місцеперебування;
• адресу електронної пошти;
• номери контактних телефонів;
• інформація про інші засоби зв’язку.

Крім цього, «провайдер» зобов’язаний на вимогу Національної ради розкривати структуру власності, а також джерела фінансування.

Telegram та інші сервіси мають відкрити представництво в Україні

Також «провайдери», які НЕ підпадають під юрисдикцію України або держави-члена Європейського Союзу, зобов’язані забезпечити наявність в Україні повноважного представника для здійснення комунікації з Національною радою, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування.

Таким представником може бути фізична особа з належним чином оформленими повноваженнями на представництво, та (або) офіційне представництво в Україні, та (або) зареєстрована в Україні юридична
особа, яка більше ніж на 50% належить такому провайдеру.

Зазначається, що користувачі, які вважають, що «провайдер», порушив їхні права або законні інтереси, передбачені цим Законом, мають право звернутися зі скаргою до самого провайдера, його представника, Національної ради та/або до суду.

Які санкції можуть застосувати до Telegram та інших сервісів

Через відсутність у Національної ради відомостей про представника в Україні провайдера платформи спільного доступу, а також ненадання
провайдером (його представником) інформації, документів на запит Національної ради у встановлений строк, є підставами для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.

У такому випадку законопроєкт передбачає, що це медіа заборонено використовувати державним органам і посадовим особам. Крім того, «непрозоре медіа» не можуть використовувати для поширення інформації  банки й інші фінансові й платіжні організації.

За значні порушення для провайдерів платформ спільного доступу, які розповсюджують відеоконтент, передбачений штраф у розмірі від 5 до 25 мінімальних заробітних плат на день вчинення порушення.

Крім того, Національна рада може звернутися до платформи спільного доступу до відео з проханням обмежити доступ до таких програм на території України.

Зазначається, що в Україні на платформах спільного доступу до відео, через які поширюється масова інформація, обмежується доступ до
програм іноземних лінійних медіа, поширення яких на
території України обмежується відповідно до вимог статті
121 цього Закону. 

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

Ярослав Ажнюк, який заснував проєкт для дослідження зв’язків Telegram із Кремлем, відреагував на законопроєкт про регулювання мережі в Україні

По темi

Ярослав Ажнюк, який заснував проєкт для дослідження зв’язків Telegram із Кремлем, відреагував на законопроєкт про регулювання мережі в Україні

UPD. В Україні ініціювали законопроєкт про регулювання Telegram. Що він передбачає

По темi

UPD. В Україні ініціювали законопроєкт про регулювання Telegram. Що він передбачає

Telegram зібрав вже 900 млн користувачів і планує вийти на IPO — Дуров

По темi

Telegram зібрав вже 900 млн користувачів і планує вийти на IPO — Дуров