Сергій Скрипніков, CEO телеком-компаній Vega та Фрінет, в ексклюзивному інтерв’ю розповів dev.ua про те, чому технологія PON стала основним стандартом на ринку фіксованого зв’язку в Україні, як провайдер і сам СЕО протистоять кібератакам, чи буде дорожчати інтернет (і чому — якщо так), скільки інвестицій зробив і ще готує Vodafone, і багато чого іншого.
Сергій Скрипніков, CEO телеком-компаній Vega та Фрінет, в ексклюзивному інтерв’ю розповів dev.ua про те, чому технологія PON стала основним стандартом на ринку фіксованого зв’язку в Україні, як провайдер і сам СЕО протистоять кібератакам, чи буде дорожчати інтернет (і чому — якщо так), скільки інвестицій зробив і ще готує Vodafone, і багато чого іншого.
Отже, сідайте зручніше, беріть чашечку кави або чаю й готуйтеся до цікавих цифр і фактів.
За даними НКЕК, технологія xPON стала домінуючою в Україні, у 2024 році — понад 47% підключень по країні. За словами Сергія Скрипнікова насправді ця цифра ще більша:
«Ми впевнені, що фактично технологія xPON уже домінує. Ми у Vega будуємо мережу одразу з прицілом на 10G — уся мережа PON уже розрахована на більші швидкості, ніж 1 Гбіт/с для абонента. Навіть якщо зараз клієнтам вистачає 1 Гбіт/с, інфраструктура вже готова до наступного технологічного покоління».
Наразі компанія має понад 1,5 млн домогосподарств підключених до GPON. Плануємо, що до кінця року ця цифра перевищить 2 млн. Усі нові підключення — винятково на PON.
«Наша мета — повністю позбутися застарілих технологій типу FTTx. DSL у нас давно немає, але в Україні ще деінде використовується».
Після завершення тривалих блекаутів в Україні інтерес до технологій GPON спадає. Але, як підкреслює Сергій, для людей знову ключовими стали: швидкість, надійність, якісне обслуговування, реакції на звернення.
«Водночас сьогодні для більшості користувачів домашнього інтернету не має значення 1 гігабіт чи 10 — головне, щоб працювало стабільно», — каже він.
Попит на підключення після масових блекаутів у минулих роках значно підстрибував. Якщо на початку кількість запитів становила 3000–4000 на місяць, то через тиждень цей показник зріс до 15 000 охочих.
«У середньому вже через тиждень кількість включень збільшилася вдвічі», — згадує Сергій Скрипніков.
Проте на той час компанія не мала достатнього покриття мережі та кадрів для такого зростання попиту. Тому ухвалили рішення про активну підготовку нових фахівців.
Скрипніков підкреслив, що компанія швидко зорієнтувалася на навчання нових кадрів і закупівлю необхідного обладнання.
«Технічні фахівці швидко розгорнули школу кадрів, паралельно ми закупили прилади із запасом», — каже він.
Vega також звернулася до інших організацій, таких як будівельні компанії, що мали персонал, який можна було б переорієнтувати на роботу з підключенням абонентів.
«Ми співпрацювали з будівельними й автодорожніми компаніями, де був штат, але вони не мали роботи», — підкреслює топменеджер.
Одним із ключових моментів було рішення компанії не брати у клієнтів додаткові гроші за підключення Vega свідомо уникала спекуляцій із цінами, що допомогло створити хорошу репутацію серед клієнтів.
«Ми вважаємо, що не час спекулювати на базових потребах, наша місія полягає в тому, щоб зробити доступ до інформації максимально досяжним для кожного українця навіть у найскладніші часи», — відзначає Сергій.
Сергій Скрипніков розвовідає, що Vega постійно перебуває під тиском кіберзагроз, але компанія постійно вдосконалює системи захисту.
Після гучної хакерської атаки на «Київстар» кібербезпека в українському телекомі остаточно перестала бути лише «справою сисадмінів». CEO Vega, знає це зсередини: каже, що навіть відправляв слова підтримки колегам, бо уявити масштаби такого інциденту — складно.
«Я добре знаю багатьох у „Київстарі“. З їхнім технічним директором ми колись працювали разом. Писав їм: тримайтеся. Це дуже непросто», — розповідає він.
За словами Сергія Скрипнікова, Vega — частина групи Vodafone, а отже автоматично у вищій лізі кібергігієни. Умовно кажучи, «причепом» до мобільного гіганта йдеш у комплекті з вимогами до захисту персональних даних, виконанням GDPR і постійним моніторингом загроз.
«У Vodafone це чітко організовано. Ми постійно в стрімі з вендорами, рішеннями, обговореннями. Бути в групі — це і перевага, і виклик. Нас атакують саме через бренд. Тільки ФРІНЕТ став частиною Vodafone —сервер одразу почали ламати. Раніше такого не було», — каже він.
До повномасштабного воєнного вторгнення кіберінцидентів у Vega майже не було. А от із лютого 2022-го — як прорвало: почалися фішингові кампанії, DDoS, спроби проникнень до інфраструктури.
«Особисто мене теж фішили, але колеги з інформаційної безпеки оперативно блокували», — згадує Сергій Скрипніков.
Компанія зробила фішинг-тренування щомісячною обов’язковою процедурою. У Vega його порівнюють із пожежною тривогою: перевіряють реакцію, хто куди біжить, хто що натискає. Якщо попався — проходиш навчання заново, вдруге — можуть бути дисциплінарні наслідки.
«У нас кожен знає, що таке інформаційна безпека. Це частина інструктажу з охорони праці. Ми це вбиваємо в ДНК співробітників», — підкреслює очільник компанії.
Попри всі інвестиції в кіберзахист, енергонезалежність, генератори, GPON — підвищення цін на інтернет відбувається повільно.
«Vodafone — це відомий бренд, це якість. Але люди чомусь очікують, що все має бути безоплатно», — каже Сергій Скрипніков.
Vega не переглядала ціну на базовий тариф уже понад два роки — вона залишається на рівні — у середньому 250 грн/міс. І цього року змін не буде. Це без жодних надбавок — «чистий» тариф. Водночас ринкові ціни на гігабітний інтернет, ще й за технологією GPON, значно вищі — на рівні 350 грн/міс».
«Так, можна сказати, що ми жертвуємо рентабельністю. Але це свідоме рішення — сукупність факторів. Усі в Vega розуміють, чому важливо сплачувати податки, і чому потрібно допомагати ЗСУ. Це відповідальність перед країною, яка бореться з ворогом і тримається, у тому числі й завдяки чесним платникам.
Ми не можемо розповідати про всю допомогу, ми просто робимо, те, що маємо робити зараз для України. Бо зв’язок — це голос країни, її серцебиття й координація», — підкреслює Сергій.
Тарифи, які компанія впроваджує, він вважає заниженими. «Вони на межі, що дає нам змогу існувати й водночас розвиватися. Але хотілося би, щоб ринок був однаковий для всіх. Ми знаємо: не всі працюють чесно. І тому в когось можуть бути нижчі ціни — бо є тіньові схеми, ухилення від податків. Це робить умови нерівними», — наголошує СЕО.
З початку війни мобільне споживання даних зросло в рази. Це «драконівське» навантаження на мережі.
«Підвищення цін — це не про жадібність, а про виживання. Бо ми як оператори зобов’язані тримати мережу 72 години при блекаутах — але ми навіть не орієнтуємося на ці 72 години. Vega тримає зв’язок стільки, скільки потрібно користувачам. Це вже не сервіс — це базова потреба», — розповідає Сергій Скрипніков.
Вартість підключення одного нового абонента — 5700 грн (включно з рекламою, обладнанням, монтажем).
Окупність — 5–6 років. При середньому платежі абонента 250 грн собівартість його обслуговування становить ~160 грн. Через це маржинальність низька, а окупність розтягнута в часі.
«Ми вважаємо, що зв’язок — це вже не опція, а гігієнічна норма. Зв’язок — це з’єднання людини зі світом. І тут важлива ще одна роль — інформаційна гігієна», — розповідає менеджер Vega.
Він подивився нещодавно, які треки найбільше завантажують в Україні. Серед них — гурт із РФ (Ai Yola — ред.).
«Я навіть не хочу знати їхню назву. Але це нонсенс: ми споживаємо контент, з якого вони заробляють, і частина цих коштів, можливо, іде на підтримку ворога», — підкреслює Сергій Скрипніков.
На його думку, держава має діяти жорсткіше. Vega блокує трафік із країни-агресора. Компанія прямо зазначає, що ресурс заборонено відповідно до рішення РНБО.
«Але є інші провайдери, які цього не роблять. Люди дивляться російські серіали, слухають російські пісні — і навіть не здогадуються, що опосередковано фінансують ворога», — додає Сергій.
Сергій вважає, що контент можна й треба контролювати — технічно все можливо. Ідеться не про цензуру чи темники. Ідеться про цифрову безпеку. «Ми не хочемо, щоб залишився лише президент на екрані. Але має бути бар’єр — щоби не проникала отрута», — каже він.
На жаль, цифровий фронт став ще одним полем бою. Люди під впливом російських меседжів починають сумніватися в реальності, не вірять фактам, не аналізують. «Ми, як провайдери, маємо не лише забезпечувати зв’язок — але й фільтрувати деструктивний контент», — підкреслює менеджер.
Маскування під дрібних провайдерів в Україні має місце. Як розповідає топменеджер Vega, формально в Україні діє понад 4000 провайдерів, але фактичних бенефіціарів у разів десять менше. Частина операторів маскується під дрібних провайдерів, хоч реально належать одним і тим самим власникам.
Деякі гравці ринку займаються «оптимізацією» податків. Сергій Скрипніков називає це «поганою грою» й вважає, що в умовах війни держава має жорстко відстежувати такі практики, аналогічно із «сірим» імпортом техніки.
Демократичне суспільство неможливе без культури сплати податків. За словами Сергія Скрипнікова, «якщо людина хоче жити в заможній країні, вона має ставитися до податків, як до комуналки — без запитань, автоматично».
Масштаб вкладень. Vega разом із Vodafone інвестує великі суми в розвиток фіксованої мережі:
Загальна сума інвестицій за останні 2 роки — понад 1 млрд грн. Vodafone також інвестує близько мільярда у свою базову мережу, яка тепер забезпечує Vega.
Що буде з брендом Vega?
«На сьогодні бренд існує і він буде існувати, поки ми не модернізуємо повністю цю мережу до 1 Гбіт/с. Тобто всі нові інвестиції, які ми вкладаємо у мережу з точки зору будівництва або модернізації, ми вже робимо під брендом Vodafone Gigabit», — розповідає топменеджер Vega.
Важливо, що це стосується й мережі Vega, де вона також будується під брендом Vodafone, хоча поки що використовується бренд Gigabit by Vega.
«Як тільки ми досягнемо на мережі всіх необхідних параметрів, таких як захищеність та енергонезалежність, ця мережа автоматично буде під брендом Vodafone», — підкреслює Сергій.
Щоб отримати дозвіл на використання бренду Vodafone, Vega має продемонструвати високий рівень якості й відповідності вимогам, встановленим глобальною компанією Vodafone. Це включає не тільки захищеність мережі, але й здатність підтримувати її функціонування на найвищому рівні.
«Я вам скажу, що не хочу пророкувати майбутнє, але це точно майбутнє. Якщо в консолідацію пішли грати великі гравці, такі як „Воля“, „Датагруп“, lifecell, „Київстар“, Vodafone та „Укртелеком“, то вона точно буде відбуватися», — підкреслює топменеджер.
Він підкреслює важливість врахування інтересів власників невеликих операторів, які вкладали багато у свої компанії. У разі угоди ці провайдери мають отримати справедливу компенсацію.
«Ми закривали угоду з придбання „Фрінет“. І в нього була незавершена угода з маленьким оператором. Там було всього 110 абонентів. Ми закрили її, взяли його мережу на баланс і зараз робимо там досить успішні продажі», — розповідає CEO Vega.
На цьому кейсі він пояснює, що навіть маленькі оператори можуть бути цікавими для великих компаній, адже вони мають уже розбудовану інфраструктуру та лояльних клієнтів.
Купівля дрібних операторів відбувається не за стандартними цінами, й умови угод можуть суттєво відрізнятися залежно від оператора. Водночас ці угоди є важливою частиною стратегії зростання компанії.
«Коли угода з Vega відбулася, ми одразу сіли з Vodafone й обговорили, які функції не повинні дублюватися. У Vodafone дуже професійно побудований моніторинг мережі, і якщо додати до цього фіксований бізнес — це просто крапля в морі. Якби я намагався побудувати це на своєму обладнанні, мені б знадобилися приміщення, люди, програмне забезпечення, і це все було б набагато дорожче», — розповідає СЕО Vega.
За словами Сергія Скрипнікова, у Vodafone вже були всі необхідні ресурси для моніторингу мережі, і їм залишалося лише додати невеликі зміни.
«Ми зрозуміли, що нам не потрібно розвивати цей напрям, адже в Vodafone вже є всі потрібні технології», — каже він.
Vodafone також активно працює над розвитком нових форм обслуговування своїх абонентів. Особливо це стосується створення інтегрованих точок продажу, де абоненти можуть отримати всі необхідні послуги без необхідності фізичного відвідування контакт-центру.
«У Vodafone є мережа Vodafone Retail, яка дає змогу абонентам розв’язати свої запитання прямо в магазині. Це значно зручніше, ніж традиційний контакт-центр. Там можна отримати консультацію та придбати необхідні пристрої, такі, наприклад, як роутери, або отримати інші послуги», — розповідає менеджер.
Цей підхід дає змогу Vodafone створювати ефективну екосистему, де фахівці оперативно допомагають абонентам, без потреби звертатися до інших сервісних каналів.
Керівництво Vega зрозуміють, що розвиток окремих фізичних точок обслуговування клієнтів — це вже застарілий підхід. В епоху цифрових технологій важливо зосередитися на ефективних онлайн-інструментах, а не на фізичних локаціях.
«Якщо абонент хоче прийти до фізичного контакт-центру, ми вже закрили цей напрям. Це більше не ефективно. І в Vodafone це також розуміють та активно впроваджують нові, канали обслуговування за допомогою штучного інтелекту», — каже Сергій Скрипніков.
Vodafone використовує різні моделі для автоматизації обслуговування абонентів, зокрема чатботи й інші цифрові інструменти, що дають змогу значно покращити якість взаємодії з клієнтами. Vega натомість вирішила зосередитися на інших аспектах бізнесу, як-от інфраструктура та підключення нових абонентів, а технології обслуговування залишити на боці Vodafone.
У контексті інтеграції Vega з Vodafone Сергій Скрипніков зазначив, що важливо не змагатися з великими компаніями, а знаходити своє місце в екосистемі. Особливо важливо, коли в ній є така потужна підтримка, як Ольга Устинова та її команда управлінців.
Цей підхід дає змогу Vega фокусувати свої зусилля на розвитку інфраструктури й інших критичних напрямах, водночас не відстаючи від трендів у сфері обслуговування клієнтів.
