Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко зазначив, що, попри всі заяви вищого керівництва держави і оновлення підзаконних актів, експорт української зброї досі залишається вкрай обмеженим і впирається у низку нереалістичних вимог.
Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко зазначив, що, попри всі заяви вищого керівництва держави і оновлення підзаконних актів, експорт української зброї досі залишається вкрай обмеженим і впирається у низку нереалістичних вимог.
Про це Федірко написав на своїй сторінці у Facebook.
З його слів, у жовтні мине рік відтоді, як уряд оголосив про відновлення контрольованого експорту української зброї, а у лютому перші дозволи презентували як фактичні перші кроки. Також 1 липня ухвалили Постанову № 875, яка передбачає спеціальний спрощений механізм експорту під час воєнного стану. Втім, особливого результату це не дало.
«За моїми підрахунками, за цей час весь приватний ринок отримав до 10 дрібних експортних контрактів. Реально працює одне спільне підприємство за кордоном. За новою Постановою № 875 не видано жодного дозволу», — констатував експерт.
Виконавчий директор Української ради зброярів вважає, що загалом згадана постанова містить правильні рішення — до 30 днів на розгляд заяви, спрощену процедуру для країн-партнерів, можливість передавати технології. Втім, її ключові умови, на думку Ігоря Федірка, роблять експорт або невигідним, або надто ризикованим для виробника.
У цьому контексті він виділив п’ять основних проблем.
— розмір плати та відсутність диференціації
Ігор Федірко нагадав, що плата становить 20% вартості готових виробів і технологій та 30% — складових частин. Водночас, її потрібно сплатити ще до розгляду заяви, а зрозумілого механізму повернення коштів у разі відмови немає. Окрім того, однакові ставки застосовують до абсолютно різної продукції. «Наша пропозиція — знизити ставки та запровадити диференційовану модель, яка враховуватиме тип продукції, її призначення і реальну конкуренцію на міжнародному ринку», — зазначив експерт.
— плата до отримання рішення
«Виробник платить ще до того, як держава вирішила, чи дозволить йому експортувати», — зазначає експерт. На його думку, варто передбачити повернення плати у разі відмови або запровадити поетапну сплату — частину під час подання заяви, а решту лише після позитивного рішення.
— поріг у 15 млн грн
Ще однією проблемою, яку виділив Ігор Федірко, є те, що спеціальний порядок застосовується до експорту на суму від 15 млн грн. «Але іноземний замовник вкрай рідко починає співпрацю одразу з великої серії. Спочатку він замовляє кілька одиниць для випробувань, оцінювання та тестування. Такі контракти часто не досягають 15 млн грн і тому випадають зі спеціального порядку», — каже він. Федірко пропонує скасувати цей поріг для пілотних, демонстраційних і тестових партій.
— намір державного замовника
Черговим каменем спотикання, на який звернув увагу експерт, є те, що намір Міноборони або іншого державного замовника закупити відповідний товар може стати підставою і для відмови у видачі дозволу, і для зупинення вже виданого дозволу. «Пріоритет українського війська беззаперечний. Але якщо держава блокує експорт, вона має бути готовою купити цю продукцію», — підкреслює Федірко. Виходом з ситуації він бачить модель, за якої намір держзамовника повинен містити конкретні обсяги, строки, підтверджене фінансування та зобов’язання укласти контракт — інакше він не може бути достатньою підставою для відмови.
— експорт послуг
Ігор Федірко також звернув увагу на те, що постанова дозволяє лише інструктаж у мінімальному обсязі, необхідному для використання експортованої продукції, але повноцінного механізму для самостійного експорту послуг вона не створює. «Поза спеціальним порядком залишаються сервіс і технічне обслуговування, навчання операторів, послуги акредитованих шкіл БпЛА та сертифікованих операторів гуманітарного розмінування», — каже він, пропонуючи поширити спеціальний порядок на самостійний експорт сертифікованих та акредитованих послуг.
Як писав раніше dev.ua, українська рада зброярів закликала Міністерство оборони забезпечити безперервність оборонних закупівель на тлі змін у системі та попередила про можливі негативні наслідки у разі необдуманих кроків.
