Від вигрібної ями – до смарт-контролерів. Колишній айтішник GlobalLogic готовий захопити ринок «розумних» будинків

Львівський стартап i3 Engineering виготовляє контролери для «розумного» будинку. Такі пристрої відповідають практично за все: від світла та енергозбереження всередині до вологості ґрунту і поливу зовні. Ми поговорили із засновником компанії Павлом Цюпкою про те, як технології спрощують життя споживачам, яким продуктом стартап пишається найбільше, і як звичайна стаття дозволила йому розпочати власну справу.

Від вигрібної ями – до смарт-контролерів. Колишній айтішник GlobalLogic готовий захопити ринок «розумних» будинків

Львівський стартап i3 Engineering виготовляє контролери для «розумного» будинку. Такі пристрої відповідають практично за все: від світла та енергозбереження всередині до вологості ґрунту і поливу зовні. Ми поговорили із засновником компанії Павлом Цюпкою про те, як технології спрощують життя споживачам, яким продуктом стартап пишається найбільше, і як звичайна стаття дозволила йому розпочати власну справу.

Вигрібна яма та «розумні» рішення

«Проєктування, збірка та виготовлення пристроїв відбувається безпосередньо у Львові, у нас такий «Made in Ukraine», — це одна з перших речей, на якій наголошує Павло. Компанія почала працювати два роки тому, сьогодні в ній налічується 25 людей. 

«Ми починали з підвалу. Спочатку ледве вдалося знайти першого працівника. У людини нібито нормальна робота була, а тут — ходи в підвал працювати. Але сьогодні вже не соромно когось запросити до нашого офісу»,  — розповідає Цюпка.   

До відкриття власної справи хлопець працював в IT-компаніях GlobalLogic і ELEKS. Одного разу він написав статтю про «розумні» пристрої. Її прочитали, як з’ясувалося згодом, майбутні інвестори Павла і запропонували йому виготовляти власні девайси.

Фото — з архіву i3 Engineering

Паралельно з цим він вирішив будувати власний будинок. Але мав обмеження у коштах, тому більшість речей робив власноруч: 

«Наприклад, є вигрібна яма. Можна „трекнути“ рівень її наповнення і визначити, коли потрібно вмикати насос».  

Також потрібно було правильно обігрівати кімнати, згадує Павло. Залежно від товщини стяжки підлога нагрівається з годину чи більше. Зазвичай люди роблять зміщення цього часу вручну, але змінюється пора року, і на фундамент впливає зовсім інша температура, додає він. На подібних прикладах Цюпка навчився автоматизовувати різні процеси.

Фото — з архіву i3 Engineering

Стартапер каже, що сьогодні його компанія перетворює «нерозумні» пристрої будинку в «розумні». Її контролери вмонтовуються в щиток. Павло пояснює, що існують два типи так званої електричної розводки — європейський і радянський. З останнім компанія поки що не працює, але невдовзі хоче виготовляти для нього бездротові пристрої. Наразі i3 Engineering використовує дротові системи.

«У наших замовників в середньому встановлено близько 100 розеток і лампочок в будинку, в квартирі — від 40 до 60. Така кількість створює значні затримки. Ви вмикаєте світло — а воно з’являється через 5 секунд. Це створює дискомфорт, проте ми вирішуємо подібні питання», — розказує винахідник.

Полуниця і Нідерланди

На повне виготовлення подібних пристроїв йде від 5 до 7 років, каже Павло. Оскільки його компанія існує лише 2 роки, то має тільки попередні зразки, так звані бета-тестери. 

«Ми продали декілька девайсів. Зараз вони проходять бета-тестування. Якщо ми говоримо про автоматизацію і домашню безпеку, то потрібно, щоб такі пристрої пройшли перевірку часом», — підкреслює Павло Цюпка.

Теплиці, котельні, будинки, квартири — це ті місця, де тестуються контролери i3 Engineering. Офіційні продажі заплановані на листопад цього року, додає Павло.

Фото — з архіву i3 Engineering

Компанія працює в сегменті B2B2C. Головний її партнер — дизайнерські бюро або інтегратори, які закладають «розумні» пристрої на етапі проєктування будинку. Вони пропонують клієнту технологічні рішення, і якщо той погоджується, то, відповідно, доплачує за нього.

«Ми знайшли стартап, який вирощує полуницю під Львовом. Їм потрібно якось обігрівати свій врожай. Ми їм допомогли своїми пристроями — вони нам регулярно привозять полуницю», — ділиться досвідом Павло.

Якщо у клієнта встановлено наш пристрій і він задоволений функціоналом, то компанія на цьому заробляє, пояснює Цюпка. На службових об'єктах типу теплиці бета-тестування не оплачується.

Ціна на девайс залежить від кількості портів, тобто від того, скільки пристроїв до нього можна під'єднати. За порти в кількості від 8 до 30  потрібно буде заплатити від 500 до 1000 євро. Пристрої тестують у Києві, Львові, на Івано-Франківщині, розповідає Павло. Також була поставка за кордон — до Нідерландів. 

Важкий hardware

Стартапер досліджував ринок «розумних» будинків. Виявляється, що 82% людей у світі має неавтоматизовані будинки. «Автоматизований» — це коли є хоча б одна «розумна» колонка в домі. З цієї маси людей 52% планують зробити будинок технологічним за наступні два роки. А за аналітикою Google, до кінця 2022 року у світі має з’явитися 73 млрд нових смарт-пристроїв. 

Проєкт має ангельські інвестиції, каже стартапер. В компанії кілька стабільних інвесторів. Хто ці люди та скільки грошей вони вклали в i3 Engineering, Павло не говорить. Але констатує, що на цей час  його компанію оцінюють дорожче, ніж в неї вкладено.

Фото — з архіву i3 Engineering

Він додає, що не відмовився б від додаткових коштів для виходу на європейський ринок. В планах — працювати в Словаччині, Польщі, Німеччині та Іспанії. За словами Павла, для виходу на ринок у кожну з них потрібно три місяці.

Підприємець розповів, що його компанія подавалася до різних акселераторів. Але не отримала там фінансування, тому що «має складний продукт». А більшість таких фондів, на думку Павла, шукає переважно soft-продукти.

«Потрібно виходити на європейські ринки, де є hardware-інвестори. У нас вони також є, але це більше про масове виробництво — вимикачі, побутова електроніка і т. д. А ми не потрапляємо в їхнє бачення», — розмірковує стартапер. 

Також Павло розглядає варіант, коли його компанію купує більший гравець. Додає, що для нього будь-який спосіб класний, аби його продукт побачив увесь світ. 

Прямих конкурентів Цюпка не називає. Тільки каже, що його компанія покриває 60% їхнього функціоналу. Головний з них — так звана централізація. Якщо центральний пристрій виходить з ладу, то в будинку все перестає працювати. i3 Engineering має лише підсистеми, які не впливають одна на одну.

Експерименти на собі

Сьогодні компанія має 15 різновидів контролерів. Ними можна управляти за допомогою голосу, мобільного додатку чи планшету. Павло має таку систему в своєму будинку. І ось як він її використовує: 

«У мене є багато автоматизації, орієнтованої на різний час та умови. Наприклад, системи поливу. Якщо сьогодні дощ, то вони не вмикаються. А взагалі пристрої працюють по тому розкладу, що я налаштував».

До системи також під’єднане світло. Павло каже, що цією функцією він пишається найбільше, тому що люди часто взаємодіють з ним. На ньому можна встановити різну силу освітлення — 15%, 20% і т. д. І коли вночі він встає попити води, лампи не б’ють різко в очі.

Крім цього, є вимикачі, які працюють в режимі «кнопки». Наприклад, натискаючи на клавішу, вмикається звичайне світло. Але до цього можна додати подвійне натискання і вмикати ним будь-який світильник у будинку. 

Фото — з архіву i3 Engineering

До того ж контролери регулюють температуру в будинку з різницею не більше, ніж в пів градуса. І вони не працюють від термостата, як інші подібні рішення. Система не буде чекати, поки в будинку встановиться певна температура, після якої не потрібний обігрів — вона прогнозує це наперед. 

Також пристрій працює із затопленнями. На кожному порті стоїть енергометр, також є сигналізація для контролю водної помпи. І якщо мене немає вдома, але є сигнал, то можна віддалено вимкнути насос. 

Те саме і з якістю повітря — якщо рівень вуглекислого газу в будинку високий, у Павла автоматично вмикається витяжка. Або навпаки: на дворі багато диму — тоді перекривається заслінка витяжки. 

Невдовзі Павло планує запустити нову лінійку «розумних» пристроїв, не пов’язаних з контролерами. Реліз першого з них запланований на середину 2022-го, а наприкінці того ж року — ще одного.   

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-bot.

А також підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Читайте також

Український стартап Legal Nodes залучив $120 000 від британського акселератора
Український стартап Legal Nodes залучив $120 000 від британського акселератора
Український стартап Legal Nodes залучив $120 000 від британського акселератора
Adamant Capital розділить між стартаперами $5 млн
Adamant Capital розділить між стартаперами $5 млн
Adamant Capital розділить між стартаперами $5 млн
Український стартап skillsetter залучив $262 000
Український стартап skillsetter залучив $262 000
Український стартап skillsetter залучив $262 000
Concorde Capital інвестувала в український криптостартап Weld Money
Concorde Capital інвестувала в український криптостартап Weld Money
Concorde Capital інвестувала в український криптостартап Weld Money