Хочете будувати кар’єру в Data Science та AI? Vodafone Big Data Lab відкриває новий набір —>
Олег ОнопрієнкоВійна
23 жовтня 2026, 09:00
2026-10-23
«Роботи не кровоточать». Як інновації Третьої штурмової посіяли хаос в армії рф під час операції «Вівальді»
Завершився четвертий та останній сезон наступальної операції «Вівальді», за підсумками якої Сили оборони повернули під повний контроль України 16 населених пунктів і звільнили 277 км². Те, що починалося як точкова ліквідація російської інфільтрації, швидко переросло в стрімкий і масштабний наступ. Дезорієнтовані окупанти почали втрачати контроль над власними підрозділами, у лавах яких розпочався справжній хаос. Неабияку роль у цьому надламі відіграло використання передових технологічних рішень, запроваджених Третім армійським корпусом.
Про те, як залізо замінює людей на полі бою та ламає плани ворога, ми поспілкувалися з другом Макаром — командиром підрозділу ударних наземних комплексів NC13 у складі Третьої окремої штурмової бригади Третього армійського корпусу.
Завершився четвертий та останній сезон наступальної операції «Вівальді», за підсумками якої Сили оборони повернули під повний контроль України 16 населених пунктів і звільнили 277 км². Те, що починалося як точкова ліквідація російської інфільтрації, швидко переросло в стрімкий і масштабний наступ. Дезорієнтовані окупанти почали втрачати контроль над власними підрозділами, у лавах яких розпочався справжній хаос. Неабияку роль у цьому надламі відіграло використання передових технологічних рішень, запроваджених Третім армійським корпусом.
Про те, як залізо замінює людей на полі бою та ламає плани ворога, ми поспілкувалися з другом Макаром — командиром підрозділу ударних наземних комплексів NC13 у складі Третьої окремої штурмової бригади Третього армійського корпусу.
Інновації попри скепсис
Тривалий час у військовому середовищі лунали думки, що ці громіздкі машини здатні ефективно виконувати виключно базові логістичні завдання: тихо підвезти боєкомплект під обстрілом або евакуювати пораненого з червоної зони. Сама ідея використовувати їх із важкими вогневими модулями для безпосередніх штурмів ворожих позицій багатьом командирам здавалася невиправданою, дорогою та надто ризикованою. Однак реальність на полі бою, зокрема під час масштабної операції «Вівальді», кардинально перевернула ці уявлення, довівши абсолютно протилежне.
Як розповів dev.ua друг Макар, командир підрозділу ударних наземних комплексів NC13 у складі Третьої окремої штурмової бригади Третього армійського корпусу, коли вони тільки починали розбудовувати цей напрямок, недовіри від суміжників було дуже багато. Проте інженерний підхід дозволили їм успішно впровадити НРК у реальну, брудну бойову роботу.
«Коли ж за наказом командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького було створено окрему роту ударних НРК, далеко не всі вірили, що роботи зможуть ефективно виконувати бойові завдання на полі бою. Втім, за дев’ять місяців бойової роботи ми довели, що ударні НРК — це вже не експеримент. Сьогодні вони проводять повноцінні штурмові та диверсійні операції в глибокому тилу противника, надають вогневу підтримку піхоті, допомагають утримувати позиції та рубежі, а також беруть противника в полон», — розповів Макар.
Роботи з гранатометами розбирають позиції ворога: нова тактика під час «Вівальді»! В ході наступальної операції Третього армійського корпусу бійці першого в світі підрозділу ударних НРК «NC13» модернізували наземні дрони-камікадзе і застосували новітню тактику ураження. НРК, оснащені двома гранатометами Bullspike, атакували росіян на позиціях, після чого детонували безпосередньо в їхніх укриттях. Окупанти вважали, що їх атакує ціла штурмова група. А насправді їх роз*обували роботи Третьої штурмової. Так, НРК виконують одразу три завдання: завдають удару, здійснюють психологічний тиск і зачищають позицію. А головне — це відбувається без ризику для нашої піхоти. Подібну тактику в історії війни ще не застосовував ніхто. Роботами керували оператори з безпечного укриття за десятки кілометрів від лінії зіткнення. Як окупанти смакують «Рязанський сахар», «Читанку», «Чіпок» та «Облогу Вейко» — у відео від операторів підрозділу!
Для підрозділу NC13 бойова ефективність вимірюється не лише кількістю спаленої бронетехніки ворога чи кілометрами відбитої української землі. Як розповідає друг Макар, який сам у минулому був піхотинцем, для нього особисто та для його побратимів найважливішим показником є збереження власного особового складу.
Пріоритет номер один — вберегти життя українського штурмовика, який несе на собі найбільший та найкривавіший тягар цієї війни.
Саме тому сьогодні в лавах бригади реалізується нова концепція ведення бою — застосування роботів безпосередньо на полі бою задля утримання позицій, здійснення штурмів та диверсій, взяття в полон та знищення укриттів противника в його тилах — відтак, зняти з піхоти те навантаження та ризики, які на себе здатні взяти роботи. Машини першими приймають на себе кулі, першими виявляють приховані засідки та першими починають продавлювати ворожі укріплення. Тим часом кваліфіковані оператори НРК здійснюють точне дистанційне керування цими залізними монстрами, перебуваючи в надійних бетонованих укриттях за десятки кілометрів від епіцентру бою.
«За дев’ять місяців бойової роботи нашого підрозділу завдяки застосуванню НРК ми зберегли життя близько 6 000 піхотинців — саме стільки військовослужбовців довелося б залучити до виконання завдань, які натомість виконали роботи. І для нас це головний аргумент, адже людське життя безцінне, а роботи не кровоточать», — зазначив керівник NC13.
Тактика «Грифон» та відступ елітного «Рубікону»
Одним із показових та найуспішніших епізодів операції «Вівальді», про який командир поділився з dev.ua, став розгром елітного російського підрозділу безпілотників «Рубікон». Під час цих інтенсивних подій сили Третього армійського корпусу змогли методично знищити точки зльоту ворожих дронів, що змусило окупантів знімати свою еліту з цього напрямку.
Інженери та бійці NC13 розробили унікальну тактику з кодовою назвою «Грифон». Вона полягає в тому, що наземні роботи-камікадзе доставляються в зону ураження не своїм ходом по замінованих полях, а повітрям за допомогою важких авіаційних дронів-бомберів. Це рішення дозволяє перекидати НРК на відстань 15–20 кілометрів за лінію фронту, прямо на голови росіянам, які вважали свій тил абсолютно захищеним. Досягти цього успіху на тактичному рівні вдалось саме завдяки симбіозу повітряних та наземних систем.
УВАГА! Історичний момент — Третій армійський корпус розпочав новий етап війни з десантування наземних роботів! Під час операції «Вівальді» окупантів вперше в історії атакували «Грифони» — важкі бомбери Третьої штурмової десантували НРК-камікадзе більш ніж на 10 кілометрів углиб ворожого тилу. Технопрорив зафіксували камери роботів — там, де ворог не чекав, з’явилися двохсоті й трьохсоті солдати рф. Унікальну тактику глибокого ураження створили з нуля бійці підрозділу ударних НРК «NC13» і втілили за підтримки дронів ББС бригади. Як — дивися у повному відео на YouTube: https://t.co/oxJHGNvPyN «Грифон» — позивний кулеметника «NC13» Григорія Бача, який зник безвісти під час боїв за Андріївку у 2023 році. Сьогодні це помста за нього та всіх побратимів, яких втратили на шляху боротьби. Тепер ще більше збережених життів нашої піхоти — та знищеної живої сили й ресурсів ворога. І це — лише початок нової сторінки історії, яку розпочинає Трійка!
Як слушно зазначає військовий, за роки повномасштабної війни ворог дійсно навчився непогано протидіяти класичним загрозам з неба, розгорнувши потужні комплекси РЕБ та ешелоновану ППО. Проте завдяки «Грифону» українські сили створюють для росіян абсолютно нову, асиметричну загрозу безпосередньо на землі. Роботи з’являються з нізвідки саме там, де окупанти їх взагалі не очікують. Мета таких зухвалих рейдів полягає не лише у фізичній ліквідації пріоритетних цілей. Набагато стратегічнішим, як пояснює Макар у розмові з dev.ua, є систематичне руйнування ворожого відчуття безпеки. Окупантів змушують постійно озиратися, переписувати логістичні маршрути, зупиняти постачання та витрачати критичні ресурси на захист своїх глибоких тилів.
«Це приклад того, як нестандартне застосування технологій дозволяє перегравати противника, навіть якщо йдеться про підрозділи, які вважаються елітними», — додав військовий.
Під час перших глибинних місій в тил ворога відправляли одразу по два НРК одночасно. Друг Макар пояснив, що зазвичай дрони-камікадзе на землі працюють групами по дві-три машини, залежно від складності завдання.
“Під час планування операцій у глибокому тилу противника ми вирішили десантувати одразу два НРК. На той момент ми не завжди мали чітко поставлені цілі та розуміння, які цілі вдасться «вполювати», тому потрібно було мати більше можливостей для роботи. До того ж завжди є ризик, що один із роботів можуть виявити й знищити або що щось піде не за планом”, — поділився Макар нюансами операції.
Наявність кількох машин одночасно давала розвідникам набагато більше варіантів для маневру та гарантувала результат. В умовах жорсткої російської РЕБ та патрулів завжди зберігається високий ризик втрати одного з роботів. Під час проведення операцій керування машинами зазвичай покладається виключно на окремий взвод розвідки — на практиці це виглядає як робота злагодженого оркестру: оператори роботів сидять поруч перед моніторами, працюючи як єдиний екіпаж, тоді як досвідчений штурман безперервно аналізує карту, координує їхній рух, малює безпечні маршрути та допомагає орієнтуватися в лісах і посадках ворожого тилу.
«Оператори завжди працюють поруч, а штурман координує їхній рух, підказує маршрути й допомагає орієнтуватися. Тобто принцип взаємодії екіпажів залишається таким самим, як і в інших операціях — змінюються умови, у яких їм доводиться працювати», — зазначив військовий.
Радянський металобрухт як «Троянський кінь»
Під час операції «Вівальді» Третій армійський корпус перетворив на гігантські наземні дрони-камікадзе старі радянські бронетранспортери БТР-60. Друг Макар розповів, що цей божевільний, але геніальний диверсійний задум належав командиру Андрію Білецькому. Потрібно було гарантовано знищити капітально укріплений вузол зв’язку та управління ворога, і замість витрачання дорогих ракет, інженери перетворили застарілу радянську броню на наземну керовану торпеду.
«Троянські БТРи» — Трійка перетворила стару техніку на безпілотні роботи-камікадзе і підірвала окупантів! Під час операції «Вівальді» бійці Третьої штурмової бригади реалізували унікальний диверсійний маневр командира Андрія Білецького в н. п. Нове та Катеринівка на Лиманщині. Два радянські БТРи перетворили на НРК, начинили вибухівкою і відправили у ворожий тил. Поки противник вважав, що зустрічає підкріплення, безпілотна техніка підірвала його найміцніші укріплення. Сила вибуху = КАБу. Трійка роз*бала ворожий вузол звʼязку та управління. Це — військове мистецтво «Вівальді!»
Головним козирем такого рішення стала просто неймовірна потужність вибуху, яка дорівнює прильоту важкої авіаційної бомби типу КАБ.
«Щоб досягти такого ефекту малими НРК-камікадзе, довелося б залучити значно більше засобів, які до того ж могли б виявити й знищити ще на шляху до цілі. Натомість два старі БТРи стали своєрідним троянським конем — противник сприйняв їх за підкріплення, а вони дістались тилу і знищили важливий вузол зв’язку та управління. Ця операція показала, як нестандартне мислення дозволяє перетворити застарілу техніку на ефективний засіб ураження. А несподіваність такого маневру стала додатковим чинником деморалізації противника», — розповів Макар.
Зламана психіка ворога та майстерня, що постійно еволюціонує
Системне застосування таких технологій ламає психіку окупантів. У радіоперехопленнях українські оператори постійно чують, як ворог панікує, зіштовхуючись із загрозами, яких він не розуміє. І така дестабілізація фронту — це саме те, що потрібно ЗСУ.
“Навіть якщо ворог знає, що ми можемо застосовувати НРК у глибокому тилу, він не знає, де саме ми з’явимося наступного разу, яку ціль оберемо і наскільки далеко зможемо заїхати. Ця невизначеність сама по собі створює постійну напругу. Ми вже знаємо про випадки, коли піхота противника відмовлялась рухатись вперед, адже не розуміла, що відбувається і звідки може з’явитися загроза. Якщо масштабувати такі операції, цей ефект може стати ще відчутнішим”, — розповів Макар.
Щоб утримувати цю інноваційну перевагу, «Трійка» спирається на власну унікальну майстерню, яка стала серцем підрозділу. Тут інженери, зварювальники та айтівці оперативно перетворюють ідеї з окопів на зброю. Наприклад, тут вдосконалюють стандартні платформи — зменшують вагу, покращують кріплення та перепаюють зв’язок. Більше того, команда розробила власні уніфіковані модулі зв’язку та авторський софт, щоб не залежати від підрядників і миттєво адаптуватися до змін на полі бою.
Наступаємо, навіть коли барахлить Starlink — Трійка створила безперебійну мережу зв’язку для «Вівальді»! Під час наступу зв’язок — це можливість рухатися далі. Тому система Третього армійського корпусу у «Вівальді» працювала зі 100% готовністю, а після уражень відновлювалася вп’ятеро швидше за середній показник по ЗСУ. За наказом командира Андрія Білецького альтернативні канали створили заздалегідь. Так наша розвідка зберігала зв’язок із командними пунктами, а БпЛА продовжували бити росіян, навіть коли відключався основний засіб — Starlink. Як? Дивися у цьому ролику, поки завантажується фінал «Вівальді»!
“Для нас важливо, щоб цей процес не зупинявся. Ми обмінюємося досвідом із виробниками, допомагаємо їм удосконалювати розробки й передаємо знання іншим підрозділам. Якщо готового рішення під конкретну задачу немає, можемо розробляти нове разом із виробником або власними силами. Засіб має бути якісно зібраний, перевірений і надійно працювати в бойових умовах. Несправність за кілька метрів до цілі може звести нанівець усю операцію. Тому наша перевага — не лише у швидкості розробки, а й у здатності швидко адаптувати, якісно підготувати й довести рішення до реального застосування”, — зазначив командир NC13.
Хоча російські війська вже намагаються експериментувати з десантуванням роботів на парашутах з літаків, друг Макар запевняє, що українські сили залишаються далеко попереду.
“Наразі ми не бачимо, щоб ворог активно застосовував ударні НРК на полі бою. Водночас ми стежимо за його соцмережами, вивчаємо нові розробки та бачимо, що росіяни експериментують із роботизованими засобами та опановують способи їхнього застосування. Зокрема, нещодавно натрапили на матеріал про роботизований комплекс із вибухівкою, який росіяни десантували з літака на парашутах. Тобто вони вже шукають способи доставляти такі засоби до цілі з повітря. Чи застосовують вони подібні рішення в бойових умовах — швидше ні, ніж так. Але, з огляду на те, як швидко розвиваються ці технології, не варто виключати, що найближчим часом ми побачимо такі спроби й на полі бою", — додав військовий.
З прицілом на 2027 рік, підрозділ NC13 планує масштабувати свої успіхи, але наголошує: щоб роботи стали стандартом ЗСУ потрібно розвивати цей напрямок на рівні держави.
“Щоб НРК стали повсюдним стандартом українського війська, потрібно системно впроваджувати їх у роботу бойових підрозділів: розвивати підготовку операторів, забезпечувати якісне технічне обслуговування та вчитися ефективно застосовувати роботизовані комплекси під конкретні бойові задачі.” — підсумував Макар.
«Без технічних спеціалістів армія починає сипатися». Начальник безпілотних систем Третього армійського корпусу — про те, навіщо 3АК айтівці і як туди потрапити
