Виявляється, для волонтерства досвід у технологічній індустрії доволі ефективний. Деякі підходи до виконання задач чудово доповнюють і покращують результати в кожній із цих сфер. Але як досягти win-win ефекту, коли постійно волонтериш і працюєш в ІТ?
Виявляється, для волонтерства досвід у технологічній індустрії доволі ефективний. Деякі підходи до виконання задач чудово доповнюють і покращують результати в кожній із цих сфер. Але як досягти win-win ефекту, коли постійно волонтериш і працюєш в ІТ?
Порадами діляться фахівці ІТ-команди NIX — Python Team Lead Олексій Новіков і Head of CMS Department Євген Котельницький.
Як і тисячі українських айтівців команда по-різному допомагає ЗСУ: проводять збори, шукають, купують і доставляють військовим необхідне обладнання, амуніцію та автівки. Від початку повномасштабного вторгнення NIX надали Збройним Силам підтримки на суму 1 млрд 610 млн 390 000 гривень.
Уміння одночасно вести кілька проєктів чи виконувати декілька задач можна порівняти з обробкою запитів від військових. Потрібно швидко перемикатися між повідомленнями і дзвінками й водночас не загубити контекст, не втрачати фокус, контролювати безліч нюансів. Усе тримати в голові складно. Можна пропустити заявку, загубити контакти постачальників, забути дату надходження запита — ризиків безліч.
Ніксових волонтерів у таких ситуаціях рятує звичка автоматизувати бізнес-процеси та відстежувати виконання задачі на кожному етапі. Подібно тому, як IT-проєктах ведуть документацію та контролюють різні дані про поведінку системи, так і для волонтерських задач можна створити форму в Google-таблиці, додати статуси до кожної з них, етапи реалізації задач, налаштувати нагадування про заплановані події й автоматизувати формування звітів на основі раніше внесених даних.
У перші місяці повномасштабної війни більшість волонтерів допомагали армії чим завгодно: всього бракувало і все потрібно було якнайшвидше. З часом у волонтерському штабі NIX вибудувалися «спеціалізації» відповідно до потреб фронту та залучених волонтерів. Це помітно підвищило ефективність, злагодженість у наданні допомоги.
Схоже може бути й в IT-сфері. Початківці зазвичай беруться на різні задачі, щоб з одного боку попрактикуватися, з іншого — зрозуміти, що краще вдаються, чим цікавіше займатися, в чому хочеться поглиблювати знання. Так, хтось спершу обробляє запити до баз даних, потім вчиться налаштовувати API, а згодом інтегрувати сторонній сервіс. З часом айтівець зрозуміє, що подобається і що вдається, та занурюється в окремі технології й фреймворки. Зрештою, так ефективніше — як у плані часу, так і для подальшого професійного розвитку.
У волонтерському штабі NIX кожен обрав цікавий для себе напрям і продовжує допомагати війську донині. Наприклад, ті, хто цікавляться технікою й сучасними гаджетами, займаються раціями. Сфокусувавшись на одній темі, волонтерам вдалося краще дослідити всі нюанси обладнання, тактики використання й особливості шифрування, і це дозволяє знаходити якісні вироби у перевірених постачальників.
Ще одна поширена задача IT-спеціалістів. Отримуєте загальний опис, наприклад, що очікує замовник від нового функціоналу, а далі міркуєте, якої інформації вам бракує для реалізації задуманого й у кого можна уточнити деталі. Часом айтівці жартують: треба прокачувати навички читання думок клієнтів, щоб точно втілити те, чого вони хочуть.
До вимог можна підійти формально, а можна зануритися в бізнес замовника, побачити реальні проблеми й потреби та запропонувати доцільне рішення. Тут стає в пригоді вміння працювати з очікуваннями людей, правильно інтерпретувати їхні слова та ставити слушні питання. Цей справедливо і для волонтерів.
Зрозуміти, що ж насправді потрібно військовому буквально «на словах», на узагальнених поясненнях — з цим часто стикаються ті, хто допомагає війську.
З досвіду NIX, у процесі пошуку дрона виявилось, «Мавік» можна придбати вдвічі дешевше, але без пульта. Здавалося б, комплект неповний, немає сенсу витрачати на це кошти. Однак фронтові реалії такі, що військові часто втрачають цю «тушку», а пульт залишається. То чому б його не використовувати з новим дроном? Ідея бійцям сподобалась, тож отримавши «добро» від бригади, волонтер придбав обладнання окремо й згодом передам військовим. Такий підхід дозволив придбати вдвічі більше безпілотників, а все тому, що фокус у задачі змістився з формального запиту на пошуку реальної користі для замовника.
Розробка програм, веб- і мобільних застосунків неможлива без постійної комунікації — як усередині команди виконавців, тобто технічної команди, так й із залученням клієнта. Тут варто виділити два особливих прояви. Перший — це регулярне й своєчасне звітування про хід роботи та попередні результати. Це дає змогу з усіма бути на одній хвилі й в разі чого швидко владнати труднощі або вчасно запропонувати нове, ефективніше рішення.
Важливо це й у волонтерстві. Слід повідомляти бійцям про статус їхньої заявки, зорієнтувати про строки доставки гаджета, екіпіровки, автівки чи іншого, пояснювати, які ресурси вам необхідні, що впливає на успішне закриття запиту. Інколи з об’єктивних причин не вдається швидко зібрати донати чи доставити товар в очікуваний період. Зволікання ж може коштувати надто дорого.
Другий «айтішний» елемент комунікації — зворотний зв’язок. Чи то розробка з нуля, чи реалізація функціоналу в готовому продукті — усе походить від бізнес-задач клієнта та потреб кінцевих користувачів. Тож звичка регулярно й самому звітувати про виконану роботу, і збирати фідбек від інших учасників команди дає змогу покращувати майбутню розробку. Якщо порівнювати з волонтерською діяльністю, корисно збирати відгуки з підрозділів про передане обладнання: як та чи інша річ спрацювала в реальності? Це допоможе оцінити ефективність покупки й переконатися в її доцільності на випадок схожих запитів. А ще фідбек — основа комунікації з доброчинцями. Погодьтесь, кожному з нас приємно бачити результати своїх донатів.
Волонтерам інколи доводиться займатися тим, із чим раніше вони ніколи не стикалися. Наприклад, для закупівлі FPV-дронів розбиратися в радіочастотах. Погуглити, запитати військових чи інших досвідчених волонтерів, знайти профільних експертів по цьому напрямі — підійде будь-який спосіб. Так, раз за разом заглиблюючись у щось нове, поступово перестанете боятися незнайомих, складних тем, а може, й самі станете для когось експертом. Перегукується з роботою в ІТ, правда ж? У всьому завжди можна розібратися, головне — мати бажання.
В ІТ багато чого зав’язано на комунікації: з колегами, клієнтами, з розробниками та менеджерами на боці замовника. Ви всі певною мірою з одного кола, ви можете мати спільний досвід, розуміння бізнес-доменів і того, як влаштовані певні технічні процеси. У волонтерстві ж все інакше — спільнота об'єднує людей з абсолютно різних сфер. Окрім айтівців, у волонтерській команді хтось може бути з агросектору, хтось із фінансового, а дехто взагалі прийшов із держслужби. Люди різного віку, з різним професійним та життєвим досвідом. Звісно, в допомозі війську це не має значення, адже у вас спільна мета, і це плюс для ефективного спілкування та співпраці.
Що корисного можна винести для роботи ІТ? Отримати більше впевненості: ви вже маєте наснагу порозумітися з будь-ким, які б труднощі не виникали в роботі. Маючи за плечима волонтерський досвід, ви краще ладнаєте з людьми, швидше знаходите спільні точки для порозуміння. Це може знадобитись, скажімо, в навчанні світчерів, які приходять в IT з іншої галузі чи після демобілізації.
ІТ-фахівці зазвичай мають справу з різними бізнесами, які відрізняються не лише географією, але й з боку користувачів мають кардинально відмінні від наших моделі поведінки, інші культурні особливості. Це можна відслідкувати на етапі знайомства із замовником. Тому й тут уміння знаходити спільну мову з усіма додає впевненості та дає змогу вивести комунікацію з клієнтами на якісно новий рівень співпраці.
Особливість будь-яких ресурсів (фінансових, часових, людських) у тому, що вони, на жаль, вичерпні. Як би не хотілося допомагати всім й одразу, щоб залишатися ефективним у ролі волонтера, доведеться обирати: піти в один волонтерський напрям чи продовжувати вести кілька «проєктів», не поспішати з купівлею дороговартісного обладнання, яке знайшли самі військові, і пошукати самостійно доступний і так само якісний варіант, чи все-таки зважати на терміновість запиту. Відчувати, що в той чи інший момент ліпше зробити, визначати пріоритети та діяти за планом — до цього згодом приходять усі навіть у найбільш хаотичному волонтерстві.
В IT це вміння дає змогу зрозуміти, на що спрямувати зусилля тут і зараз задля гарного результату (бо навіщо нам інший?). Наприклад, які задачі «горять» і потребують термінового вирішення, а які з чистою совістю можна відправити до технічного боргу й допрацювати в спокійному темпі. Схожий досвід із волонтерства в айтішній роботі спрощує аналіз потреб, а отже і до вибору першочерговості задач вдасться підходити зважено.
Це стосується будь-якої роботи, та якщо порівнювати IT та волонтерство, є відмінності. Як айтівець ви відповідаєте за виконання задач вчасно, за надання якісних послуг, які при цьому відповідають очікуванням клієнта. Якщо ж виступаєте в проєкті менеджером, то відповідальність несете ще й свою команду.
Волонтерська діяльність не позбавлена цього, проте тут рівень відповідальності вищий. Адже будемо відверті: ціна хибних рішень у розробці софту не зрівняється з вибором умовної каски для військових. Ваші рішення й оперативність допомоги можуть опосередковано впливати на виконання деяких військових завдань. Тому важливо ретельно все перевіряти: характеристики і якість обладнання, надійність постачальників та перевізників, слідкувати за термінами закриття запитів, фіксувати найменші «баги» в процесах і мати змогу швидко їх владнати. Це безперервна, інтенсивна робота, та як інакше, коли йдеться про допомогу війську.
Врешті практика волонтерства вчить спокійніше сприймати будь-які робочі труднощі, з цивільного життя, й спокійно давати їм раду. Головне — бачити ціль і розуміти, заради чого ви робите конкретний крок. Якщо ви мали досвід такої відповідальності, як волонтери, то неодмінно впораєтеся і в управлінні ІТ-проєктом, і в менеджменті власної команди.
Звісно, якщо волонтерство чомусь вчить, це не значить, що раніше людина цього не вміла. Однак волонтерська діяльність може суттєво підсилити професійні навички, і навпаки: суто айтішні підходи до виконання певних задач стають у пригоді волонтерам. Це взаємопов’язаний процес, де одне покращує інше.
