Чи може бізнес мирно співіснувати з владою в Україні й що для цього потрібно? 10+ технопідприємців оцінили умови ведення бізнесу в Україні

Засновник IT-компанії MacPaw Олександр Косован, до якого також минулого року навідувалися силовики, каже, що бізнес не дасть це так проковтнути. «Питання не в Мазепі чи Черняку, а в тому, що умови ведення бізнесу стають нестерпними. Не через війну, а через корупцію та відсутність відповідальності влади, вибірковість правосуддя, та вільне трактування законодавства, до прикладу, статті про держзраду», — каже він.

Роман Романчук, CEO мережі кінотеатрів Multiplex вважає, що навіть розголос ситуації після справи Мазепи навряд чи сильно змінить ситуацію у відносинах влади та бізнесу. Він налаштований скептично тому, що за останні півтора року було чимало кричущих кейсів, і активність бізнес-спільноти та медіа ніяк не вплинуло на масштаби свавілля силовиків чи податківців. «Було купа маркерів, подій, на які влада мала б реагувати. Але, на жаль, нічого не відбувалося. Тому, мені здається, арешт Мазепи не стане критичним маркером, аби влада почала щось змінювати», — каже він.

Утім, Романюк сподівається на те, що бізнес консолідується і тиснутиме на владу в публічній і міжнародних площинах, аби досягти інших рішень зі сторони правоохоронних органів. 

Роман зазначає, що міжнародні інвестори фіксують погіршення інвестиційного фону на тлі обшуків та арештів власників великих бізнесів. «Дуже небезпечна і несвоєчасна для них історія, аби зараз дивитися на тлі цих подій у бік України», — каже Романчук.

Він зазначає, що суспільний договір між владою та бізнесом не працюють вже кілька років. «Комунікація більше схожа на замилювання очей, на популізм», — характеризує ситуацію Роман.

Аби стосунки бізнесу й влади стабілізувалися, на думку Романчука, достатньо виконувати закони обом сторонам. «Потрібна прозора, швидка, чітка реформа за участі бізнесу. Треба, щоб правоохоронці навчилися діяти тільки в законному ключі, а бізнес мав чіткий механізм апеляцій на дії силовиків», — каже він. А наступним рівнем побудови ефективної взаємодії є побудова прозорої ефективної судової системи. 

Наразі, за його словами, бізнес боїться робити якісь активні кроки, оскільки кожен розуміє, що може стати наступним Мазепою. «Щойно будуть 10 прозорих кейсів і притягнення правоохоронців до відповідальності за їхні неправомірні дії, можна буде говорити про оновлення суспільного договору між владою та бізнесом», — каже CEO Multiplex.

Олександр Арутюнян, співвласник київського інтернет-провайдера «Павутина», зазначає, що думки підприємців щодо кейсу Мазепи та відносин із владою розділились в частині дій. «Бо всі розуміють стан у державі, і палити шини точно не наразі. Проте це не може не турбувати бізнес. Фактично влада завжди сильніша, ніж бізнес. Бізнес завжди слабший у боротьбі із владною корупцією апріорі в цій країні. І бізнесу потрібно виважено робити кроки. У цій справі ще є багато запитань до всіх сторін справи», — каже він. 

Володимир Бархат, засновник CleverStaff каже, що,занашою Конституцією, джерелом влади є народ. «Представники бізнесу — з народу, отже, бізнес теж є джерелом влади. Думаю ідея про те, що влада окремо від нас має сприяти нашому бізнесу, і що у нас із „нею“ домовленості, — це якийсь хибний, наївний, шкідливий міф», — вважає Володимир.

Зараз, за його словами, є прекрасна нагода це зрозуміти і вдосконалити свою модель реальності. «Влада — це ми. Так треба себе сприймати і цього треба досягти. Кому є, що захищати, тому треба мати представників у владі, владний дах і займатись лобізмом і просуванням своїх інтересів. Хто вважає, що це корупція, владу треба обрати, і вона має бути доброю і відповідальною, може залишатись у таких мріях і надіях, і хай не ображається, що регулярно ця казкова картинка буде руйнуватись», — пояснює підприємець.

Він наводить приклад США, де банкіри, промисловці і техногіганти не відсижуються, делегуючи владу якимось тимчасовим політикам чи чиновникам. «Вони свою владу мають у своїх представниках і регулярно свої інтереси просувають. Так працюють розвинені демократії. Українська деолігархізація — це хибний антидемократичний шлях. Представники бізнесу мають бути владою більше, ніж чиновники і силовики», — зауважує Бархат.

Валерій Яковенко, співзасновник DroneUA, каже, що наразі дійсно відбувається важливий момент у комунікації між урядом і громадянами України.

На його думку, перше на чому потрібно робити акцент, — нема такої категорії як «бізнес» чи представники бізнесу, коли ми говоримо про неурядовий сектор чи громадян України. «Кожен керівник компанії чи підприємець, що створює робочі місця, є громадянином з правами, що гарантовані Конституцією. Коли мова йде про можливий тиск на громадян, абсолютно кожен має розуміти, що різниці в тому, що це засновник корпорації чи домогосподарка — нема ніякої різниці. Це питання масштабу відповідальності та наслідків, але в основі лежать фундаментальні свободи, котрі є однаковими для кожного українця, і саме за захист цих свобод ми ризикуємо власним життям», — зазначає Яковенко. 

Другим важливим моментом, за словами підприємця, є необхідність розуміння людського фактору, бо попри стратегічно вірні кроки керівництва країни та правильний підхід Верховної Ради та Кабміну, виконавцями рішень можуть бути представники відомств нижної ланки, в котрій є специфічне розуміння чеснот та правди, подекуди навідь є відсутність поваги до приватної власності і відкрите нехтування питаннями свобод що гарантована конституцією. «У кожному публічному кейсі можна простежити людський фактор, котрий фактично наніс шкоду не конкретній особитсості, а цілій екосистемі та інвестиційному клімату», — каже Яковенко.

Третій надважливий момент — відповідальність. «У той час, коли громадяни України за всі свої кроки відповідають своїм майном, репутацією та життям, представники державних структур, що перевищують свої повноваження, не несуть ніякої відповідальності, ні як персоналії, ні на рівні державних структур», — зазначає підприємець.

«Україна — це країна вільних людей та вільного бізнесу, котрий зараз захищає себе від зовнішного агресора, і кожен факт публічних конфліктів на кшталт цієй ситуації, має перевірятися на московський слід, бо всі ці скандали грають на руку лише ворогу, і ніяк не допомагають Україні та її громадянам», — резюмує Яковенко. 

Сергій Бойко, експрезидент компанії «Воля», засновник компанії Big Data Ua у коментарі dev.ua зазначив, що нині баланс порушений. «Я не впевнений існував якійсь чіткий Договір, скоріш певний modus operandi), і це як лакмусовий папірець сигналізує про зміни поведінки «силових структур», — каже він.

Така ситуація, на думку Бойка, означатиме дві речі. По-перше, державна влада вирішила зняти табу на певні методи роботи силових відомств в обмін на обіцянки отримання більших надходжень в держбюджет та отримання прямого «керма» управління бізнесом. По-друге — недоброчесні співробітники силових структур (звісно, такі є), отримавши генеральний «карт бланш», будуть використовувати це для власної наживи.

«І перше і друге -дуже погано для бізнес-клімату всередині країни, та не менш шкідливо для зовнішнього іміджу України. Тож якщо зараз не буле публічної реакції та засудження таких методів з боку вищого керівництва держави — маємо всі шанси зростання ВВП мати лише за рахунок ВПК, а це погано», — каже Бойко.

Умови для підписання нового договору, на його думку, є, але тільки після публічного засудження методів тиску з боку вищих посадовців держави.

«Умовами договору можуть бути встановлені певних крітерів доброчесності бізнесу, при відповідності яким влада бере обвязок сприяти його діяльності», — пояснює засновник компанії Big Data Ua.

Водночас IT-підприємець, екс-CEO Prozorro Василь Задворний вважає, що нині проблема не в справі проти Мазепи і не в ньому особисто, а в тотальній недовірі органам правопорядку.

«Відповідно і вихід тут один — перезавантаження органів, відкриті конкурси. Воднчоас я, на жаль, доволі скептичний, щодо таких реформ і щодо спроможності бізнесу об'єднатися для їх просування. Бізнес небагато має саме активних публічних представників, а контактів з активістами та ГО — й поготів», — каже він в розмові з dev.ua.

Задворний вважає, що варто очікувати певне посилення тиску, «обєлечіваніє» кількох великих і купки малих бізнесів, реакцій з боку спільнот і міжнародних партнерів допоки не встановиться нова рівновага.

Михайло Чобанян, засновник криптобіржі Kuna.ua, зазначає, що загальна картина здається очевидною. «Було знайдено або вигадано справу, датовану десятирічною давністю, яка стала підставою для арешту й обшуків. Обшуки є ключовим вектором атаки в суто економічних злочинах, але тут ще й арешт, а це вже політика. Імовірно, надійде пропозиція перевести частину коштів у USDT або готівкою, а також пропозиція „розкрити інформацію про інвестиційний портфель і фонд“. Не виключено, звісно, і політичного підґрунтя. Можливо, є фінансування незговірливих ЗМІ або певної політичної сили», — каже він.

На його думку, це дві основні причини, через які Національна поліція, Державне бюро розслідувань і Генеральна прокуратура виявили підвищений інтерес. «Такі значущі справи не можуть бути ініційовані без рішення Офісу Президента. Занадто високий рівень публічної відповідальності — міжнародного рівня. Пани Костін (Генеральний прокурор), Виговський (Національна поліція), Клименко (Міністерство внутрішніх справ), Сухачов (Державне бюро розслідувань) і задіяні судді — не дурні люди і точно уникають як колективної, так і персональної відповідальності за підвищений суспільний резонанс. А він трапився, до того ж, судячи з реакцій під цією новиною в соцмережах, — украй негативний. Вектор агресії тих, хто коментує, спрямований або особисто на Зеленського, колективне „ОП“ або Єрмак. Руки Кремля, на подив, не помітив», — аналізує Чобанян. 

Як події розгортатимуться далі? «Варіантів багато, тим більше що ситуацією незадоволені всі верстви суспільства. Мазепа — це лише верхівка. А скільки людей їздить на маршрутках, яких виловлюють і відправляють на фронт як гарматне м’ясо? Статус і гроші вирішують, чи буде це арешт, чи одразу відправка на фронт. Я завжди за діалог і пошук компромісів. Радикальні способи вирішення цього конфлікту — це ситуація, де програють усі», — каже бізнесмен.

На думку підприємця Романа Хміля, коли суспільний договір перестає працювати, відбувається Майдан. «В якій формі це буде під час війни, складно спрогнозувати. Наприклад, еліти можуть обʼєднатись і вимагати проведення виборів, адже термін повноважень спливає навесні. У такому випадку Захід може доєднатися до вимог наших еліт і конфлікт буде розвʼязано мирно і в законний спосіб», — каже він.

Найпозитивніший сценарій, на думку Хміля, — влада береться за голову і знову залучає технократів до управління державою. «Ми ніяк не можемо впровадити принципи меритократії у системі держуправління, і в результаті вже в черговий раз закінчується все кризою. Сценарії подальшого загострення цього конфлікту,як на мене призведуть, до катастрофічних наслідків для країни, адже саме від економіки залежить сьогодні і здатність країни воювати, і життя людей», — каже він.

Роман зазначає, що державний сектор — це 10% економіки, решта — приватний бізнес. «Якщо бізнес загнати в глухий кут, станеться економічний колапс і дуже складно прогнозувати що саме буде тоді відбуватись. Дуже дивно, що ми обговорюємо цей сценарій для України, а не нашого ворога. Дожились, як то кажуть», — резюмує Хміль.

На думку Сергія Петренка, Co-Founder Unity Nest, ситуація довкола Мазепи та інші кейси — не зовсім конфлікт влади та бізнесу. «Бізнес просто більш помітний. Це пряма загроза конфлікту між суспільством та владою. Якщо пам’ятаєте, на початку 2010-х теж починалося з наїздів на бізнес, „смотрящих“, а вже потім це відчула решта суспільства», — каже він. 

Під владою підприємець розуміє конкретно першу особу, або навіть його офіс. «Кожен прокурор, або слідчий — це теж влада, й більш безпосередня, так би мовити», — каже він. 

У Петренка, якщо брати до уваги загальний контекст, взагалі виникає питання — чому влада так багато каже про брак людей на фронті, а для того, щоб кошмарити бізнес, патрулювати тилові міста, перевіряти маршрутки та вибивати двері до офісів, гарно споряджених хлопців більш ніж достатньо?

«Я читав текст Forbes, де пропонується якась амністія та «договір» між бізнесом та владою, але важко зрозуміти, що це має бути — угода про те, що ми не порушуємо закони? Хіба ми, з владою включно, й так не маємо не порушувати закони? Чи то має бути заборона на обшуки? Я більш ніж впевнений, що одразу знайдуться приклади, про які будуть казати «Що, й цього не можна обшукати?», — розмірковує бізнесмен.

На думку Петренка, швидкого та простого виходу з цієї ситуації нема. «Не можу не відмітити, що це все не тільки шкодить репутації країни у світі, але й, скоріш за все нашкодить, ЗСУ, тому що більшість бізнесменів так чи інакше беруть участь в волонтерській допомозі військовим. І навіть якщо вони будуть намагатись зберегти тацку участь, про бізнес дбати — тобто убезпечити його від такого рейдерства та мінімізувати ризики, — теж важливо», — зазначив він у коментарі для dev.ua.

Андрій Чумаченко, співзасновник NetPeak, що уся черга подій — арешт Мазепи, шпигунство за Бігусом командою з 30 «спеців», втеча Гринкевича вже після фото в трусах і наручниках відбувається майже одночасно і точно не дає жодного хорошого сигналу нашим партнерам, вже не кажучи про нас самих.

«Скажу банальні речі, але бізнесу потрібно обʼєднуватися та допомагати один одному. Максимально висвітлювати все, що відбувається, робити можливі незаконні втручання — публічними та незручними. Кейс тих самих Гринкевичів, який зробив блогер Лачен, а не держава — дуже показовий. Якщо ми хочемо стати реально демократичним суспільством і залишитися їм після перемоги, треба вже зараз вчитися робити так, щоб не ми боялися владу, а влада боялася помилитися, бо отримає реальні наслідки», — зазначає він. 

«Хто наступний? Це „питання дня“, яке обговорюють між собою підприємці. Не олігархи, які забрали собі радянські промислові гіганти, а справжні підприємці, яки починали будувати „посеред поля“ — greenfield, з нуля. За власний кошт, на власний ризик. Саме ті люди, які побудували сервіси та продукти, якими ви користуєтесь щодня. За які зокрема любите Україну», — пише креативник і підприємець Андрій Федорів.

Він зазначає, що складається враження, що підприємців вирішили придавити як клас. Хто наступний? Арешт Мазепи. Показовий. Сума задатку, який запросили, в 100 разів більша, ніж оцінка збитків. Через 10 років після виділення землі. Злочинне угрупування на чолі з відомим інвестбанкіром. Купа порушень під час затримання. Мандрівка від кордону до Київ у наручниках. Навіщо??? Черняк із підозрою. Косован із землею. «Київгума». «Оптіма». «IFest». Хто наступний?», — пише він.

Усі підприємці, зазначає Федорів, за справедливість, але точно проти свавілля, бєспрєдєлу та віджиму. «Я не уявляю, як й що тепер буде робити держава, щоб залучати інвестиції та стимулювати підприємництво», — пише у своєму дописі Федорів. Він нагадав, що підприємців за статистикою в Україні приблизно в 4–5 разів менше, ніж має бути за статистикою світовою.

«Яка різниця який логотип країни, якщо його нанесли на скляні стіни й всьому світу видно як всередині бʼють людей». Сказав мені один іноземний експерт з брендингу країн ще у 2011 році. Нажаль знову актуально», — зазначає він. 

Засновник Netpeak Group Артем Бородарюк також загадується над питанням: «Чому настільки жорстокі дії? Навіщо такий тиск?». Він зазначає, що на бізнес тиснуть давно. І з Ігорем Мазепою все відбулося за один день. «На такі операції в органів ресурси є. Але щось я не бачу, щоб затримували овнерів проросійських Telegram-каналів із десятками тисяч підписників, на яких я вже втомився писати репорти у відповідні органи, наприклад», — пише Бородатюк.

Він зазначає, що знає персонально багатьох підприємців, які не просто відчувають, що до них можуть прийти органи за будь-яким приводом, а впевнені, що це станеться у найближчому майбутньому.

«Силові структури ніби відчули вседозволеність, безкарність і керуються логікою „воєнного комунізму“. Це якийсь спосіб погуляти на максимум, або як? Впевнений, цього не бачать органи влади — є багато інших викликів», — пише Бородатюк. Він закликає владу звернути увагу на це свавілля та ініціювати зустріч із підприємцями за участі президента і генерального прокурора, на якій влада зможе почути реальну ситуацію з тиском на підприємства, які й так в складному становищі.

А ось, що думає про ситуацію з Мазепою співзасновник «Нової пошти» Володимир Поперешнюк. «Серія арештів, обшуків і силового тиску на українських підприємців, включно із вчорашнім затриманням Ігоря Мазепи, демонструє справжнє ставлення влади до українського бізнесу. Маски зірвані і влада визначилася зі своїм головним ворогом — це український підприємець. Їм не потрібно приховувати безглуздість звинувачень і неадекватність власних дій, арешти чи суми застав стають звичними інструментами демонстрації сили», — пише він.

Чому вони так себе ведуть, загадується над питанням підприємець. «Можливо вважають, що українська економіка тримається на іноземних кредитах чи на чиновниках? Ні, вона тримається на плечах українського бізнесу, тож залиште їх у спокої! Воювати з підприємцями, нехтувати їхньою думкою та впливом на суспільство — це самовбивча політична стратегія. Чомусь кожна влада завжди наступає на ці граблі… Адже це ж так нескладно побачити, що в конфлікті між чиновниками та підприємцями, українці завжди стануть на бік останніх. Бо ми зовсім не рашка і не совок, якби не намагалися його відновити наші чиновники!», — зазначає Поперешнюк.

На думку співзасновника monobank Олега Гороховського, виникає безліч питань, чому Ігоря Мазепу, який веде відкритий спосіб життя, постійно перебуває на виду, просто затримують, замість виклику в правоохоронні органи для здійснення всіх необхідних процесуальних дій? «Ми розбудовуємо правову державу, розумію, що йдуть розслідування, але ж під час здійснення розслідування мають дотримуватися норми доцільності та спів мірного втручання як в господарську діяльність, так і в права людини», — пише підприємець. Такі методи, на думку Гороховського, знищують бізнес. «Бізнес не може і не повинен працювати в страху, інакше в країні не буде бізнесу. Про бізнес-клімат і прихід інвестицій, за таких умов і мови бути не може, на жаль», — резюмує він. 

І наостанок — креативна оцінка ситуації від Юрія Гудименка. «Дефіцит держбюджету України на 2024 рік — 1,6 трлн грн. Прописом — 1 600 000 000 000. Трильйон — це мільйон мільйонів. І ще 600 мільярдів зверху. У доларах не так страшно. Нулів поменше. Це десь $42 млрд. Плюс-мінус. Це стільки нам не вистачає у бюджеті. Це число могло б бути менше, якби до нас заводили гроші іноземні бізнеси, і якби наші українські підприємства заробляли б більше, сплачуючи водночас більше податків. Це дуже проста логіка — з дуже непростими висновками», — каже він.

Гудименко пропонує наразі нездійснені кроки.

Давайте запросимо Boeing викупити Мотор-Січ, але пояснимо американцям, що запчастини треба купувати у «правильних» підрядників за завищеними цінами.

Давайте запросимо Exxon видобувати у нас нафту, але попередимо, що депутатам облради треба буде роздати по $20 000, аби вони милостиво дозволили інвестувати гроші в регіон і створити робочі місця.

Давайте запросимо Apple відкрити в нас заводи і сплачувати податки, тільки з маленькою умовою: треба буде «домовитися» з податковою і заносити їм щомісячно пакет з кешем, аби не мати проблем, навіть якщо вся бухгалтерія абсолютно «біла» і податки сплачені.

Давайте запросимо Ford виробляти у нас пікапи для армії, з умовою, щоб кум прокурора чи судді увійшов у долю через товку-«одноденку».

Давайте запросимо BlackRock інвестувати в українську нерухомість, тільки нагадаємо, що землевідвід вони не отримають без хабаря, а за цей хабар ми через десять років арештуємо їхнє керівництво, а не чиновника, який вимагав гроші.

Давайте запросимо Colt побудувати у нас пару заводів, але попередимо, що з контрактами потрібно йти до якогось чергового Гринкевича, який пояснить, як у нас працює, і візьме за це недорого.

Давайте, нарешті, запросимо Northrop Grumman виробляти у нас зброю, тільки щоб вони знали, що у будь-який момент до них прийде перевірка від ДАСУ, і чергова Басалаєва поставить їх до відома, що бізнес в Україні не має права заробляти гроші.

«Давайте запрошувати. Нам же потрібні інвестиції, нам життєво необхідні гроші в бюджет. Нам потрібно, щоб проходили іноземці, приносили нам євро, долари і фунти, будували заводи, сплачували податки, наповнювали казну. Давайте запрошувати. Є охочі?», — іронічно запитує Юрій. 

Суд залишив Ігоря Мазепу під вартою із можливістю внесення 350 млн грн застави. Все про затримання на польському кордоні власника Concorde Capital

По темi

Суд залишив Ігоря Мазепу під вартою із можливістю внесення 350 млн грн застави. Все про затримання на польському кордоні власника Concorde Capital

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram

По темi

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram