UNIT.City — місце, де люди працюють... КРАЩЕ! Обирай свій простір просто зараз 👉
Марія БровінськаСтартап
14 жовтня 2025, 09:00
2025-10-14
СТО регіонального провайдера BestLink розробив систему керування батареями, що допомагає підтримувати зв’язок під час блекаутів. Як працює розробка, якою вже цікавляться телеком-оператори й конкуренти
Співвласник і технічний директор інтернет-провадера BestLink Юрій Вихневич розробив універсальну систему керування акумуляторними батареями, яка захищає обладнання від перепадів напруги й допомагає підтримувати зв’язок під час блекаутів. Сьогодні його система допомагає утримувати стабільний інтернет для понад 120 громад України, що вкрай важливо для українців, що вже четвертий рік потерпають від російських дронів.
dev.ua поспілкувався з Юрієм про його розробку, життєвий шлях і плани.
Співвласник і технічний директор інтернет-провадера BestLink Юрій Вихневич розробив універсальну систему керування акумуляторними батареями, яка захищає обладнання від перепадів напруги й допомагає підтримувати зв’язок під час блекаутів. Сьогодні його система допомагає утримувати стабільний інтернет для понад 120 громад України, що вкрай важливо для українців, що вже четвертий рік потерпають від російських дронів.
dev.ua поспілкувався з Юрієм про його розробку, життєвий шлях і плани.
Хто такий Юрій Вихневич
Юрій Вихневич народився в маленькому шахтарському містечку Соснівка на Львівщині. Любов до техніки й технологій йому прищепив батько, який працював головним інженером. «Згадую як ще малим хлопцем ми разом розбирали й лагодили старі механізми», ― розповідає Юрій. Він ― випускник Львівської політехніки за спеціальністю «Комп’ютерні науки», який понад 15 років працює інженером у телекомунікаціях та енергетиці. Зараз Юрій — співвласник і технічний директор провайдера BestLink і стартапер. Його розробка ― система керування акумуляторними батареями, яка захищає обладнання від перепадів напруги й допомагає підтримувати зв’язок під час блекаутів.
Блекаути як рушій
Ідею створення свого рішення Юрія підштовхнули спричинені російськими ударами відключення світла по всій країні. Тоді окремі регіони буквально потрапили у вакуум ― через брак електроенергії не було зв’язку, і десятки тисяч людей нічого не знали про своїх рідних. «Як технічний директор BestLink, я бачив, як перепади напруги впливали на стабільність забезпечення звʼязку, а відновлення займало години — тисячі людей залишалися відрізаними від світу», ― згадує розробник. Він витратив рік на розробку алгоритмів і апаратної частини й ще рік — на польові тести. «Система довела надійність у реальних блекаутах, підтримуючи зв’язок у найскладніших умовах війни. Мета була проста: щоб люди залишалися на зв’язку, коли це критично», ― розповідає Юрій. Нині його розробка забезпечує стабільну роботу телеком вузлів.
Цікаво, що над власним стартапом Юрій працював одноосібно. Архітектуру, алгоритми захисту батарей і стабільної роботи, а також апаратну частину він створював без сторонньої допомоги.
«Для польових тестів на вузлах зв’язку по Україні залучав колег, які допомагали з монтажем і збором телеметрії. Усі ключові технічні рішення — мої; команда підтримує інсталяцію та масштабування», ― пояснює Юрій.
Нещодавно винахідник уже оформив і отримав український патент на цю розробку.
Наразі Юрій ― єдиний інвестор проєкту. «Поки що я фінансував усе сам: від купівлі комплектуючих і створення прототипів до багатомісячних польових тестів та патентування», ― каже він. Вартість користування його розробкою залежить від масштабу — це може бути невеликий блок для локальної станції чи повноцінний кластер для великого підприємства. У планах винахідника — комерціалізація проєкту.
«Я планую пропонувати готове рішення за принципом „великий багатофункційний комбайн у маленькій коробці“: замовник отримує компактне рішення, яке поєднує керування зарядкою, захист батарей, прогнозування ресурсу, пріоритизацію навантажень і віддалений моніторинг. Це не просто „коробка з електронікою“, а повноцінний сервіс — установка, супровід і оновлення алгоритмів», ― ділиться планами Юрій.
Технічна сторона розробки
Юрій Вихневич
«Великий багатофункційний комбайн у маленькій коробці», за словами Юрія, поєднав у собі цілий спект інновацій та технічних рішень. Один компактний модуль поєднує BMS, «розумний» зарядний, енергоменеджмент і NOC-рівень віддаленого контролю.
Система складається з багатьох компонентів:
Адаптивна швидка зарядка зі зворотним зв’язком та термоменеджментом (підігрів/охолодження) — безпечні режими без зайвого зносу.
Покомірковий моніторинг і прогноз «здоров’я» батарей (напруга, температура, внутрішній опір, балансування тощо) — продовження ресурсу й плановий сервіс замість аварій.
Політики пріоритетів навантажень: система автоматично тримає «на плаву» критичні вузли (core/транспорт/OLT) й відсікає другорядні, подовжуючи час роботи.
Універсальність інтеграції: підтримка різних хімій (Li-ion, LiFePO₄, свинцево-кислотні), робота з мережі/генератора/сонця, plug-in підключення без тотальної заміни парку.
Керування «флотом»: хмарний моніторинг, віддалені оновлення політик і журнал змін — масштабування від одного сайту до міської мережі.
Безпека за промисловими стандартами: багаторівневі електрозахисти та апаратні блокування, що відділені від ПЗ.
Польова перевірка: рішення відпрацьоване у реальних блекаутах і придатне для сценаріїв стихійних лих.
«Якщо коротко, я об’єднав у одному пристрої керований заряд, діагностику й енергополітики з віддаленим NOC-контролем — це оригінальна архітектура, яка дає практичну стійкість критичним об’єктам», ― пояснює винахідник.
Юрій переконаний, що його розробка зможе допомогти зробити критичну інфраструктуру України стійкішою до уражень та збоїв.
«Моя система додає керованість на краю мережі: пріоритизує критичні навантаження, швидко перемикає джерела (мережа/батарея/генератор/сонце) та зменшує знос акумуляторів завдяки адаптивній зарядці й термоконтролю. Результат — довша автономна робота вузлів, швидше відновлення після відключень і менший час простою; рішення однаково корисне й під час стихійних лих», ― зазначає він.
Як працює система
Юрій Вихневич за роботою
Система забезпечує стабільне живлення зв’язку під час блекаутів, без пауз автоматично перемикаючись між мережею, генераторами чи сонячними панелями та захищаючи батареї від перепадів напруги. Вона пріоритизує ключові пристрої, дозволяючи підтримувати зв’язок для тисяч людей без перебоїв. Вона автоматично перемикає джерела без пауз, пріоритизує критичні контури й захищає батареї від зносу й аварій.
Юрій запевняє: він розробив кілька ключових рішень, які роблять систему унікальною та ефективною для роботи в умовах блекаутів.
По-перше, вона швидко заряджає батареї, адаптуючись до їхнього стану, і захищає їх від перегріву, що подовжує їхній термін служби.
По-друге, система автоматично визначає, які пристрої (наприклад, ключові мережеві вузли) потрібно живити в першу чергу, відключаючи менш важливі, щоб зберегти енергію.
По-третє, розробка має можливість віддаленого керування та оновлення системи через хмарний центр, що спрощує її обслуговування на багатьох об’єктах.
Крім того, система відстежує стан кожної батареї та прогнозує, скільки вона ще прослужить, допомагаючи уникнути збоїв.
«Вона може працювати від різних джерел енергії — мережі, генераторів чи сонячних панелей», ― конкретизує айтівець.
Щоб система працювала справно і була невразлива, Юрій також впровадив кілька рівнів захисту: від перенапруги, глибокого розряду чи перегріву, а також безпечний режим, який активується при втраті зв’язку, щоб зберегти критично важливі функції.
Алгоритм роботи системи наступний: контролер постійно зчитує стан батареї й під нього підлаштовує заряд — тому батарея заряджається швидко, без перегрівів і зайвого зносу. Зворотний зв’язок подається користувачеві у реальному часі. Вимірюється напруга, температура осередків і внутрішній опір (ESR), оцінюється показник SoC/SoH. Також система має Адаптивний CC/CV з імпульсами. Він подає енергію короткими «порціями», робить паузи, «слухає» батарею й коригує струм/напругу під її фактичний стан. А термоменеджмент дозволяє при холоді спершу підігріває до безпечного вікна, при перегріві — обмежує струм та охолоджує. Поклітинний контроль і балансування вирівнюють осередки наприкінці заряду, що підвищує безпеку й ресурс. Також система витримує мультиджерельний баланс ― плавно комбінує мережу/генератор/сонце без провалів живлення.
Окрім цього, в системі є апаратні інтерлоки й захисти від перенапруги/глибокого розряду; під час збоїв зв’язку — safe-режими.
«Чому це краще за „стандартні“ профілі? Фіксовані зарядні режими й таймери ігнорують реальний стан батареї. Адаптивний підхід знижує теплові втрати, запобігає стресам (особливо на холоді), дає швидший та стабільніший заряд і довший термін служби акумуляторів», ― пояснює переваги свого стартапу Юрій.
Він акцентує на тому, що система надійно працює в умовах нестабільного живлення, забезпечуючи безперебійний зв’язок. Вона миттєво виявляє перепади напруги чи шум у мережі та фільтрує їх, захищаючи батареї й обладнання. «Система автоматично перемикається між джерелами живлення — мережею, батареями, генератором чи сонячними панелями — без зупинки роботи. Якщо напруга нестабільна, вона розумно регулює зарядку, щоб не перевантажувати мережу й не пошкоджувати батареї. Критичні пристрої, як мережеві вузли, отримують пріоритетне живлення, а менш важливі тимчасово відключаються для економії енергії», ― зазначає Вихневич.
Підходить для всіх типів батарей
Юрій Вихневич за роботою
Юрій каже, що розробив систему, яка працює з основними типами батарей, що використовуються в телекомунікаціях: літій-іонними, літій-залізо-фосфатними та свинцево-кислотними.
Це важливо з кількох причин. По-перше, система сумісна з різними батареями, які вже встановлені на об’єктах, що дозволяє використовувати її без дорогої заміни обладнання. По-друге, вона автоматично підбирає оптимальний режим зарядки та захисту для кожного типу батареї, наприклад, регулюючи температуру для безпечної роботи в холод чи спеку, що подовжує їхній термін служби. По-третє, система легко інтегрується як на невеликих станціях, так і на великих мережевих вузлах завдяки підтримці широкого діапазону напруги.
Інтегрувати систему в обладнання, що існує, дуже легко: вона підключається між джерелом живлення та батареями й одразу працює з наявним обладнанням.
«Вона сумісна з різними типами батарей (Li-ion, LiFePO₄, свинцево-кислотні) і джерел енергії (мережа, генератор), тому не потребує заміни наявних рішень і швидко встановлюється на вузлах зв’язку та подібних об’єктах», ― переконує розробник.
Розробкою вже користуються у низці вузлів BestLink, вона пройшла рік польових випробувань у реальних блекаутах. Також наразі тривають пілотні проєкти з кількома українськими провайдерами, поділився Юрій.
Наразі, за словами фахівця, розробкою зацікавилися українські бізнеси. «Є інтерес з боку українських операторів зв’язку та міжнародних компаній. Ми вже ведемо пілотні проєкти й шукаємо партнерів для масштабування виробництва, а також інтеграції, дистрибуції та сервісної підтримки», ― розповів винахідник.
У довгостроковій перспективі Юрій бачить свою розробку як «операційну платформу» енергії для міста. «Вона об’єднуватиме мікромережі районів, інтегруватиме транспорт як мобільні накопичувачі, дбайливо керуватиме життєвим циклом батарей і матиме вбудовану кіберстійкість із цифровими двійниками. Мета проста: щоб критичні сервіси залишалися онлайн, а будь-яка громада — місто чи село — швидко відновлювалася після відключень і стихійних лих», ― резюмує Юрій.
Три поради від фахівця, щоб ефективно підготуватися до блекаутів
dev.ua запитав у Юрія порад для українців, яким і цьогоріч доведеться жити з обмеженнями світла. Ось його настанови.
Домогосподарствам ― визначте критичні прилади (роутер, освітлення, котел) і оберіть батарею з «розумним» контролером зарядки та захистом від стрибків — це збереже техніку й подовжить ресурс акумулятора.
Громадам ― складіть карту критичних об’єктів (зв’язок, медицина, вода) й використовуйте системи з автоперемиканням мережа/генератор/сонце та віддаленим моніторингом, щоб швидко реагувати на відключення.
Підприємствам ― побудуйте резервне живлення з автоматичним перемиканням і пріоритизацією навантажень для ключових вузлів; додайте віддалений моніторинг і регулярні короткі тести працездатності.
«Робота з IoT — це як гра в Бога, але з кодом». Хімік із Харкова «не залишив науку, просто змінив формулу», самостійно вивчившись на розробника. Нині він оптимізує сервіси американської Mercury Intermedia й має власну апку
«Я вчився Data Science із 4 років. Кожен урок математики був важливим». Історія математичного генія з невеличкого села на Волині, що нині створює LLM для Lyft, Reface та AppFlame
Вас також кусають комарі? Розповідаємо про пристрій від українських стартаперів, який може цьому зарадити
Як зауважив нещодавно один військовий, якой побажав залишитись невідомим, орки, може, й не поцілять, а комарі точно зʼїдять. І від них потерпають зараз багато українців.
Позбавитись від комарів назавжди ефективно й екологічно допоможе гаджет Mosqitter. Цей стартап заснували дві українки — Анастасія Романова та Ольга Дьячук.
Ми вирішили нагадати, що може Mosqitter, про принципи його роботи та особливості, на злобу дня.
(текст від 21 жовтня 2021 року)
Кнопка здоров'я. Українці розробили систему, яка рятує пацієнтів стаціонару від смерті. Вони - переможці IT Arena Lviv 2022
Медичний психолог, який переїхав в Україну з Москви в 2014 році, Іван Осадчий, придумав систему, яка допомагає медсестрі і пацієнтові не втратити один одного в стаціонарі. Його стартап knopka вже працює в декількох лікарнях понад три роки не лише в Україні, а й у Польщі.
Повторюємо історію стартапу-переможця IT Arena Lviv 2022. Текст від 28 вересня 2022 року.
