За словами радника президента зі стратегічних питань головна причина такої затримки експорту озброєнь полягає в неповороткості бюрократичних систем країн-партнерів.
За словами радника президента зі стратегічних питань головна причина такої затримки експорту озброєнь полягає в неповороткості бюрократичних систем країн-партнерів.
Детальними планами щодо експорту, спільних підприємств у Європі та інтересу іноземних гігантів до українських розробок поділився радник президента зі стратегічних питань Олександр Камишін в інтерв’ю виданню Forbes Україна.
Економічна доцільність відкриття зовнішніх ринків для українських зброярів є абсолютно прагматичною. За словами Камишіна, логіка цього процесу дуже проста: «10 виробів, що підуть на експорт, дадуть мінімум чотири вироби безплатно для нашого війська через податки та зарплати».
Проте, попри рішення Ради національної безпеки та оборони про відкриття контрольованого експорту ще в листопаді, реальних комерційних постачань за кордон поки немає. Наразі зброя виїжджає хіба що на міжнародні виставки чи випробування.
Головна причина такої затримки полягає в неповороткості бюрократичних систем країн-партнерів. Іноземним урядам потрібен час, щоб змінити свої військові доктрини та штатні розклади.
«Умовна Польща має сказати: „Ми більше не купуємо міномети, а купуємо 100 000 FPV“. Це ламає її старі процедури, де умовний танк довго вибирали, довго закуповували, потім використовували 40 років, а дрон — це розхідник. Тож зміна закупівельних процедур у наших західних партнерів — це мінімум рік», — пояснив Камишін.
Камишін підкреслює, що з грудня країна виробляє дронів-перехоплювачів більше, ніж застосовує, а понад 20 вітчизняних виробників здатні «розігнати виробництво в рази». Водночас ринок залишається демократичним: компанії не зобов’язані продавати зброю через державних спецекспортерів на кшталт «Укроборонпрому».
Щодо податкових умов, то наразі між відомствами триває дискусія про запровадження єдиного експортного мита на рівні 10%, хоча сам Камишін вважає, що воно має бути диференційованим через різну конкурентність товарів.
Пріоритетом і фундаментом для довгострокової світової експансії є створення спільних підприємств (СП) із європейськими компаніями. Ця стратегія, на думку Камишіна, «з часом дозволить українським технологіям домінувати не лише на внутрішньому, а й на світових ринках, зокрема через інтеграцію в західні оборонні системи».
Вже зараз підписано понад 10 відповідних угод, а в лютому з конвеєра в Мюнхені зійшов перший FPV-дрон, створений у рамках партнерства української Frontline та німецької Quantum Systems.
До кінця року планується запустити мінімум 10 таких робочих виробництв у Європі та залучити понад $1 млрд доларів інвестицій.
