😍 Спробуй Новий Trustee Plus на дотик - твій криптогаманець і платіжна картка тут 👉
Ігор Вишневський Наукпоп
13 лютого 2025, 09:00
2025-02-13
«Жодна держава не готова ділитися передовими розробками». За якими правилами відбувається «наукове держзамовлення» і що думають вчені про новий принцип фінансування
Торік держава вперше оголосила конкурс на наукові розробки за новим принципом, самостійно визначивши, що їй потрібно, і звернувшись до науковців як до виконавців конкретного держзамовлення з чіткими ТЗ. У результаті, вже цьогоріч за результатами конкурсу Кабмін виділив фінансування на 22 наукові розробки, сукупно надавши науковцям 186 млн грн і встановивши їм дворічний дедлайн. За ці кошти мають бути виконані «наукові держзамовлення» для 10 органів — Міноборони, Мінстратегпрому, Мінцифри, МВС, Міндовкілля, Мінінфраструктури, Міненергетики, МОЗ, Мінагрополітики та Держспецзв’язку.
Але, окрім кількох постів віцепрем'єра Михайла Федорова та невеликої кількості новин на сайті МОН як організатора конкурсу, про цю тему інформації небагато. Сам же перелік розробок в рамках виконання держзамовлення на наукову-технічну продукцію у 2025–2026 роках, затверджений розпорядженням Кабміну № 38-р, містить інформацію для службового користування. Зважаючи, що частина розробок стосуються доволі чутливих для державної обороноздатності тем — це логічно.
Торік держава вперше оголосила конкурс на наукові розробки за новим принципом, самостійно визначивши, що їй потрібно, і звернувшись до науковців як до виконавців конкретного держзамовлення з чіткими ТЗ. У результаті, вже цьогоріч за результатами конкурсу Кабмін виділив фінансування на 22 наукові розробки, сукупно надавши науковцям 186 млн грн і встановивши їм дворічний дедлайн. За ці кошти мають бути виконані «наукові держзамовлення» для 10 органів — Міноборони, Мінстратегпрому, Мінцифри, МВС, Міндовкілля, Мінінфраструктури, Міненергетики, МОЗ, Мінагрополітики та Держспецзв’язку.
Але, окрім кількох постів віцепрем'єра Михайла Федорова та невеликої кількості новин на сайті МОН як організатора конкурсу, про цю тему інформації небагато. Сам же перелік розробок в рамках виконання держзамовлення на наукову-технічну продукцію у 2025–2026 роках, затверджений розпорядженням Кабміну № 38-р, містить інформацію для службового користування. Зважаючи, що частина розробок стосуються доволі чутливих для державної обороноздатності тем — це логічно.
Ми лиш знаємо, що частина наукових розробок присвячені оборонці, технології для отримання водневого палива, подоланню наслідків бойових дій для земель сг-призначення, а також екологічної катастрофи на Каховській ГЕС, новим методам лікування та діагностики онкології, розвитку реабілітаційної медицини на базі ШІ та цифровізації.
Уряд затвердив список перших замовлень науковцям від держави. Які бюджети та дедлайни
Однак не вся інформація щодо цього має обмежений доступ. Тож dev.ua поговорив із заступником міністра освіти й науки Денисом Курбатовим, який безпосередньо курує цей напрям роботи в міністерстві, щоб зрозуміти, як саме проводився конкурс, хто мав право на нього подаватися, щодо яких наукових розробок була найбільша конкуренція та як розподілялися кошти
Також ми запитали думку кількох українських науковців про сам новий принцип держзамовлення на наукові винаходи — чи є це ефективним підходом і чи практикується за кордоном? Про все це — нижче.
Як проходив конкурс та звідки ідея
Як каже Денис Курбатов, такий конкурс проводиться МОН з 2011 року, але раніше тематику формували самі вчені.
«Але насправді вчені не завжди чітко розуміють (та це і не є їхньою основною задачею), які прикладні запити є у тих чи інших напрямках економіки, в конкретних державних органах і в державі в цілому. Тому торік ми зробили формування цієї прикладної тематики „згори“ — не від вчених, а від держави», — пояснює заступник міністра зміну підходу.
Оксен Лісовий і Денис Курбатов. Фото з Facebook Оксена Лісового
Курбатов зазначає — ідея проведення конкурсу за новим принципом прийшла йому ще під час роботи в Сумському державному університеті. Там він керував науково-дослідною частиною, і однією з основних його задач був пошук фінансування на розробки вчених як всередині країни, так і за кордоном, а також сприяння їх впровадженню в реальний сектор економіки.
«У нас були доволі непогані успіхи, щорічно університет виконував сотні договорів на замовлення бізнесу, міжнародних партнерів. Як приклад — в окремі роки університет сплачував із наукових проєктів більше податків, ніж отримував фінансування від держави. Тобто в української науки є величезний нерозкритий потенціал, який потрібно навчитися використовувати», — каже він.
Тому, коли Курбатов з командою прийшли в міністерство, то вирішили перебудувати цей конкурс «згори вниз». Для держзамовлення, зі слів заступника міністра, у 2024 році було сформовано 25 тематик із чіткими технічними завданнями — у них було детально виписано, що саме потрібно отримати «на виході», у яких кількостях, з якими параметрами та характеристиками. Ці технічні завдання на конкурсі були виставлені як лоти, за які боролися команди дослідників.
«Команди формувалися юридичними особами — науково-дослідними інститутами, університетами. Але ми не обмежували й участь бізнесу. Тобто, R&D-бізнес, який має розв’язання тих проблем, які були представлені, теж міг приходити на цей конкурс», — зупинився на темі Денис Курбатов.
У результаті на 25 тематик було подано 107 заявок. Кількість заявок за кожною тематикою розподілилася по-різному, але мінімальна кількість становила три. «Десь було п’ять, а максимально, мені здається, один із лотів мав 11 пропозицій», — констатував він.
Матеріали для ракетних двигунів від Мінцифри та робототехнічний комплекс від Міноборони. В Україні вперше сформували 25 держзамовлень на наукові розробки
Проблематика з максимальною кількістю пропозицій, як каже Курбатов, була подана Мінагро і стосувалася відновлення грунтів після бойових дій. Але багато пропозицій — у середньому не менше 5-6 на один лот — мала також оборонна тематика. Як зазначає заступник керівника МОН, наразі з переможцями відбору укладаються договори й починається фінансування розробок.
Денис Курбатов також пояснив, чому минулого року конкурс оголошувався на 25 позицій, але в результаті було затверджено тільки 22 заявки.
«На жаль, на три тематики рішень на цьому конкурсі не знайшлось. Це стосувалося технології виготовлення зеленого аміаку, технології виготовлення певних сталей і технології прицілювання з-за укриття. На такі розробки у цьому першому конкурсі ми поки не знайшли пропозицій по їх вирішенню», — конкретизував заступник міністра.
Денис Курбатов додав, що конкурс проходив у три етапи. «Перший етап — це peer review оцінювання всередині електронної системи. Адже у нас є спеціальна електронна науково-інформаційна система URIS, куди завантажувались проєкти в електронному вигляді, і три експерти оцінювали кожен з них всередині системи» — зазначив представник МОН.
На наступному етапі заявки учасників конкурсу вже оцінювались по окремим секціям. «У нас створена міжвідомча робоча група між всіма міністерствами, де представлені фахівці по цим розробкам. І уже секція могла додати або відняти бал експертів, тобто дати додаткову оцінку, враховуючи практичний складник і цінність», — коментує Денис Курбатов.
З його слів, третім і завершальним етапом став, власне, пітчинг, тобто відкрита презентація проєктів їх авторами й розповідь про переваги їхніх розробок, їх відповідність ТЗ, перспективи масштабування тощо.
Представник МОН додав, що новий підхід підтримали віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров, а також прем’єр Денис Шмигаль та уряд в цілому. Денис Курбатов вважає, що саме такі конкурси дають шанс створити технологічний прорив, в тому числі в оборонній галузі.
«Адже, попри те, що Україна вдячна партнерам за велику кількість переданого озброєння, жодна іноземна держава не буде готова ділитися з нами саме своїми передовими розробками, які не є загальнодоступними та не поставлені „на потік“, саме через їхню критичність», — пояснює він.
Як здійснюється контроль
dev.ua також поцікавився у заступника міністра освіти й науки, яким чином має здійснюватися контроль за виконанням цього державного замовлення, адже наукові винаходи — не та сфера, де щось можна гарантувати зі 100% ймовірністю.
Денис Курбатов. Фото МОН, автор — Віталій Головін
«Ми точно не розстрілюємо, — жартома каже Денис Курбатов. — Але очевидно, що сама система формування держзамовлення й участі в конкурсі побудована так, аби учасники максимально показали свій попередній досвід і напрацювання у цьому напрямі. Тож ми намагалися мінімізувати оцей потенційний негативний результат уже під час подачі заявки».
Крім цього, зі слів представника МОН, під час проведення конкурсу введений так званий інститут кураторів. «Представники міністерств, які були авторами цих тематик і ТЗ, як кінцеві користувачі призначають куратора від свого міністерства до кожної з розробок. Цей куратор візує всі технічні документи, договори й головна його роль — спрямовувати хід виконання розробки таким чином, щоб її результат був максимально практично значимим і його можна було впровадити», — пояснив Курбатов.
Заступник міністра водночас констатує, що успіх проєкту залежить від великої кількості факторів і на 100% гарантованим бути дійсно не може.
Чи популярна така модель на заході
Денис Курбатов дає чітко зрозуміти — навіть якщо нова схема фінансування наукових розробок доведе свою ефективність в Україні, то таким чином може частково фінансуватися лише прикладна наука. Але її існування неможливе окремо від фундаментальної.
«Є конкурси фундаментальних досліджень, які неможливо сформувати „згори“. Тобто, фундаменталка, або Excellent Science, розвивається у світі шляхом академічної свободи. Без фундаментальної науки неможливі прикладні дослідження, а без прикладних досліджень неможливі ефективні розробки. Тобто, саме такий тріумвірат повинен існувати в нашій сфері», — пояснює заступник міністра освіти й науки.
Як приклад подібного підходу до фінансування розробок за кордоном Денис Курбатов називає DARPA — Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів Міністерства оборони США.
Колаж з сайту intelligence-artificielle.com
«DARPA теж виставляє певні лоти і так само приходять різні команди зі своїми ідеями. Але особливість DARPA в тому, що вони дуже часто фінансують дві або навіть три конкуруючих ідеї паралельно», — уточнює він.
Курбатов вважає, що аналогічно доцільно було б вчинити і організаторам українського конкурсу наукових розробок, але, на жаль, ми собі не можемо поки що цього дозволити через брак фінансування.
Як відбувався розподіл коштів між науковцями
Нам відомо, що 22 наукові розробки мають профінансувати на 186 млн грн, але про принцип розподілу цих коштів ми також вирішили спитати Дениса Курбатова. Адже якщо просто математично розділити цифри, то вийде сума фінансування трохи менш як 8,5 млн грн на один проєкт. Утім, заступник міністра зазначає — «зрівнялівки» тут немає, тож якісь проєкти можуть отримати менше фінансування, а якісь більші.
«У нас є кошторис проєкту й у кожного є своя заявка. Єдине, що, звісно, існує верхня межа. Не можемо фінансувати нескінченно великі суми. Але хочу сказати, що ми в цьому конкурсі суттєво підвищили вартість одного дворічного проєкту — до 10 млн грн», — зазначив Курбатов.
Зі слів заступника міністра, це суттєво більша цифра, ніж було у практиці міністерства до цього, адже загалом фінансування державою наукових розробок раніше обмежувалося сумами в 1–1,5 млн грн, максимум — 3 млн грн на проєкт.
З інших позитивів даного конкурсу для науковців — у фінансування дозволяється закладати вартість обладнання. «Для виконання певних розробок треба сучасне дослідницьке обладнання, матеріали, реактиви», — констатує заступник керівника МОН.
Він також звернув увагу, що в ході проведення конкурсу і подальшого фінансування було враховано в пріоритет і збільшення оплати праці.
«Оплата праці дослідника в Україні є наднизькою, її середній рівень — це 12 000 грн, якщо брати сумарно з академіями наук. Зрозуміло, що це взагалі неконкурентна історія», — каже Курбатов.
Водночас, з його слів, у законі «Про наукову і науково-технічну діяльність» прописана певна кількість прожиткових мінімумів, що в еквіваленті становить приблизно 35 000 грн. Саме з розрахунку на цю суму, яка фактично не діє в законі через брак відповідного бюджету, було закладено кошти під час фінансування проєктів.
«Тобто, це суттєво збільшена заробітна плата і це збільшені можливості матеріально-технічного забезпечення», — пояснив Денис Курбатов.
А що в майбутньому?
Зі слів заступника міністра освіти й науки, цього року очікується проведення нового конкурсу за аналогічним принципом, тобто держзамовлення на наукові винаходи триватиме.
«Ми зараз збираємо знову нові виклики, технічні проблеми, тематики, завдання. Можливо, МОН теж вийде на конкурс з певними своїми задачами», — зазначає Денис Курбатов.
Заступник міністра запевняє, що інтерес до другого конкурсу і в уряді, і серед дослідників, вже вищий, ніж торік. Тож, можливо, і заявок на винаходи буде більше. Але конкретні цифри поки не зрозумілі.
«У нас є певний бюджет на цей рік, він плюс-мінус аналогічний тому, що був на цей конкурс. Але ми працюємо в тому числі з міжнародними партнерами для того, щоб, можливо, залучити додаткові кошти і профінансувати більше проєктів. У нас лише Мінстратегпром на цей конкурс подав більше 30 запитів… Відповідно, шукаємо ресурс», — пояснив фінансові реалії Денис Курбатов.
Він додав, що наразі розглядаються різні моделі фінансування — і, можливо, це буде спільний фінансовий ресурс міністерств, у яких закладені більші кошти на дослідження.
«Перша пропозиція — пошук міжнародних коштів, партнерів та донорів. Інша — це перерозподіл між міністерствами для того, щоб ми дійсно зробили важливі для держави речі», — конкретизував заступник міністра.
Курбатов додав, що одним із ключових питань є визначення на державному рівні пріоритетних напрямків наукових розробок, адже фінансування корелюється саме з цим.
«Лише минулого року ми разом із Верховною радою включили до пріоритетних напрям „безпека й оборона“. Просто, щоб ви розуміли — у країні не існувало відповідного пріоритетного напрямку в науці аж до минулого року… Чому так? Ну, це риторичне питання…. Єдине, що можу стверджувати — ми це змінюємо», — підсумував Денис Курбатов.
У міністерствах інформацію не розголошують
dev.ua адресував кільком міністерствам, які виступили замовниками наукових розробок, запити щодо цього, але жодне з них прямої відповіді на наше питання не надало.
Зважаючи на службовий характер даної інформації, ми запитали лише про те, скільки замовлень наукових винаходів зробили міністерства і на яку загальну суму, не просячи розкривати деталі цих винаходів та виконавців замовлення. Утім, у Мінцифри відповіли, що не володіють інформацією, щодо якої зроблено запит. У Директораті цифрової трансформації у сфері оборони Міноборони послалися саме на обмежений доступ до інформації, а у Мінагро лише розповіли про деякі бюрократичні деталі держзамовлення, відправивши наш запит «за належністю». У МВС, своєю чергою, зазначили, що інформація, викладена у запиті, потребує додаткового вивчення, тож строк його розгляду продовжено.
Що думають із цього приводу українські науковці
У коментарі dev.ua Антон Сененко, старший науковий співробітник відділу фізичної електроніки Інституту фізики НАН України, а також член наглядової ради Державного університету «Київський авіаційний інститут» каже — прикладна наука спирається на фундаментальну настільки ж міцно, як сучасний процесор у смартфоні грунтується на відкритих багато десятиліть тому напівпровідниках. «Бо явище p-n-переходу — це фундаментальне знання, а процесор — це вже практика», — стверджує вчений.
Антон Сененко Фото: The Ukrainians
Держава, на його думку, за замовчуванням має фінансувати наукову сферу саме в її фундаментальних пошуках і «видобуванні знання».
«Немає на планеті розвинених країн світу, де б фундаменталка фінансувалась із запитом на конкретне впровадження. Так, від науковців завжди вимагають „передбачити“ застосовність їхніх відкриттів, але це радше забаганки бюрократів, яким для самозаспокоєння потрібно вкласти хоч якісь тези в обгрунтування бюджетів побудови умовного „великого адронного колайдера“ чи з’ясування впливу гравітації на якісь клітини якоїсь рослини в районі кореня. І так само держава має (якщо є змога) вкладатися в конкретні напрямки-теми, якщо у держави є зацікавленість у розв’язанні певних питань, скажімо, національної безпеки», — переконаний Сененко.
Підхід до фінансування конкретних тем і розробок він вважає нормальним і правильним, особливо під час війни, але цей підхід не може бути основним, бо кадри й колективи для такого підходу «кує» вся наукова сфера. «Якщо ви не поливаєте весь «газон», ви не можете бути певними, що десь взагалі «розквітнуть квіти», — проводить аналогії Сененко.
Що стосується сум коштів, які виділяються для вищезгаданих розробок, то, на думку Сененка, в порівнянні з західними практиками вони є смішними. «Причому, суми не просто смішні, а й обтяжені купою бюрократичних папірців і звітів. Але це тільки, якщо ми порівнюємо із Заходом. В українських же реаліях останніх трьох десятиріч — це дуже пристойні гроші! І це може мати сенс, якщо ми говоримо про „доведення до розуму“ розробок, які перебувають в значному ступені готовності», — робить висновки науковець.
Володимир Бахрушин Фото: «Четверта влада»
Своєю чергою, Володимир Бахрушин, голова Вченої ради Національного університету «Запорізька політехніка» та доктор фізико-математичних наук у коментарі dev.ua зазначає, що підхід, коли фінансують конкретні проєкти, а не наукові галузі, є не лише поширеним, а, мабуть, основним у країнах ЄС.
«Втім, спочатку все одно визначають хоча б приблизні загальні обсяги коштів на проєкти в межах певних галузей. Для України конкурсне фінансування проєктів не є чимось новим. Зокрема, є фінансування від Національного фонду досліджень. Але порядок конкурсного фінансування потребує істотного вдосконалення, а його обсяг — істотного збільшення», — прокоментував професор «Запорізької політехніки».
Зі слів Бахрушина, базове фінансування необхідне для утримання установ (комунальні витрати, приміщення, адміністративний і допоміжний персонал тощо), а питання, яким має бути співвідношення між конкурсним і базовим фінансуванням, сьогодні є предметом палких дискусій між науковцями. «Але багато з них схиляються до думки, що частка конкурсного фінансування має бути вищою, ніж сьогодні», — каже він.
Що стосується коштів, то умовні 8,5 млн грн (або близько 400 000 євро) на масштабний дворічний проєкт вчений вважає невеликою сумою. «Але це краще, ніж нічого. У деяких випадках може бути додаткове фінансування досліджень з інших джерел», — додає Бахрушин.
В Україні планують запровадити спеціальний податковий режим Science.City для наукових парків при університетах: що передбачає проєкт і на якій стадії реалізації
«Моя фінансова мета — накопичити $1 000 000, щоб мати пасивний дохід і жити на нього». Як айтішники витрачають гроші та в що інвестують
Зарплата айтішників в Україні — одна з найвищих. І ІТ-галузь під час війни — єдина галузь, яка зростає, попри війну. А айтішники — серед тих, хто найактивніше підтримують армію. Середній місячний донат айтішника становить 10% від зарплати, або $270. dev.ua вирішив розпитати айтішників, куди вони витрачають гроші й у що інвестують під час війни.
