Tiktok — зло, Telegram — зло, казино — зло. Забороняємо. Негайно!
Це я начитався коментарів в інтернеті й тепер думаю, що з цим роботи.
Це я начитався коментарів в інтернеті й тепер думаю, що з цим роботи.
Ось мій список, що ще треба негайно заборонити: інтернет (бо люди тупіють і нормально не спілкуються), алкоголь та тютюн (доведено, що погано впливають на здоров’я), секс (а яка в нього мета? тільки розвага? давайте тільки по ділу — статевий акт винятково, щоб продовжити рід), поцілунки (пам’ятаєте останній випадок у ТЦК; же ж жесть, вони його ніби хотіли з'їсти по черзі), спорт (це тупо зайве, от давайте без випендрьожа).
А якщо серйозно, то останнім часом наше суспільство дуже нетерпляче налаштовано стосовно різних явищ в інтернеті, які традиційно мають, скажімо так, неоднозначну репутацію. Але вони дуже давно існують.
Нагадаю стисло про перелік, так би мовити, «весняного зла», якщо ви не в контексті.
Тож поки члени суспільства розмірковують над заборонами, виникає логічне питання: а чи вони працюють?
Олександр Косован, наприклад, апелював у переписці зі своїм читачем до заборони Яндекс і Вконтакте в Україні. І це дійсно спрацювало свого часу.
Але читач, відповідаючи засновнику MacPaw, навів, я вважаю, вагомі аргументи.
У Вконтакте і Yandex були альтернативи. Тобто майже ті ж самі сервіси, тільки не заборонені. Українці швидко перетекли до таких платформ як Facebook та Google.
У випадку ж з тотальними заборонами ми, по-перше, намагаємося викреслити з життя людей певні соціальні явища, до яких вони звикли. І тут вже діють інші приклади. Той самий сухий закон, який вводився у різних країнах, але ніде так і не спрацював.
Якщо солдату заборонити грати на українських легальних онлайн-казино, він моментально знайде в інтернеті альтернативу. І це будуть, скоріш за все, сірі російські майданчики. Таким чином військовослужбовець продовжить грати та сплачувати вже не податки в український бюджет, а давати додаткові гроші русні для підготовки нових наступів.
Зовсім не зрозуміло, чому певний військовослужбовець припинить грати взагалі. Бо, скоріш за все, він і до служби грав і профукував останні гроші. Це його соціальна звичка.
Інше питання: а чому у нас так багато людей грають у казино і програють всі гроші? Ось тут вже треба розбиратися. І ця глибока тема має довге коріння, яке слід було б розплутати (невміння брати відповідальність за своє життя як національна традиція, інфантильне ставлення до світу і так далі — просто розмірковую). Але ж хто це буде вивчати? Давайте одразу заборонимо і зробимо постріл собі ж у ногу.
Що стосується таких платформ як Tiktok та Telegram, то це явно не монополізовані соціальні явища. Бо є альтернатива. Але виникає інше питання. Якщо заборонити ці платформи, чи не будуть різні покидьки використовувати інші, з цією ж самою метою. Групи в Facebook, Viber, акаунти у X (Twitter) і так далі — доволі дієві інструменти з розповсюдження фейкової інфи.
Як у випадку з казино, з медіаплатформами також доведеться попрацювати. Той самий Княжицький, наприклад, пропонує регулювати сам Telegram, а той нехай вже там розбирається за нашою вказівкою з сотнями каналів, які поширюють інфу і постійно стежить за ними. У своїй останній колонці я писав, що це, скоріш за все, не спрацює. Бо іноземна платформа не зробить цю роботу краще за нас, за наші правоохоронні органи, суди й так далі.
І, на мій погляд, краще спрацює не заборона платформ, а посилення персональної відповідальності за розповсюдження інформації, яка дійсно шкодить інтересам суспільства. Зараз, нагадаю, це штраф у сумі 255 грн. Чи хтось боїться такого покарання?
Азартні ігри в армії й персональна відповідальність на місцях — тут ця паралель також відстежується. Напевно, банально було б написати: «А куди дивиться командир?». Але у цій тупій фразі щось є, на мій погляд. По-перше, в підрозділах є (або повинні бути) психологи, які повинні були б спостерігати за психоемоційним станом військових (це в ідеалі звичайно, а умови можуть бути дуже різні зараз), і якось боротися з негативними масовими явищами. По-друге, активне використання смартфонів в угрупованнях військ, у місцях скупчення, постійної дислокації, це в принципі небезпечно. Тому що не тільки у нас є рішення на кшталт Palantir, які допоможуть навести на ціль за деякими ознаками — скупчення смартфонів, підключених до мережі.
Ну і по-третє, і це найголовніше: а може нашим людям вже час навчитися брати відповідальність за власні вчинки? Чи так і будемо жити як у великому дитсадочку, де є вихователі, які забороняють їсти какашки?
Резюме: зрозуміло, що українське суспільство зараз стало більш нервовим і нетерплячим. І хочеться швидко відсікти все погане, і залишати все добре. Це правильні та здорові наміри.
Але, на жаль, магічною пігулки немає. Щоб подолати проблему, треба систематично працювати над проблемою, шукати її першопричини. І тільки так.
І ще: світ, він, на жаль, не чорно-білий. І відтінки сірого треба навчитися використовувати на власну користь.
Хоча жити в зрозумілому чорно-білому, добре-поганому світі дійсно іноді хочеться.