Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова розповіла, що закон про віртуальні активи в Україні має бути готовий до жовтня 2025 року. Який регулятор буде відповідати за віртуальні активи ще не визначено, але це точно буде не Міністерство цифрової трансформації.
Перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова розповіла, що закон про віртуальні активи в Україні має бути готовий до жовтня 2025 року. Який регулятор буде відповідати за віртуальні активи ще не визначено, але це точно буде не Міністерство цифрової трансформації.
Як зазначила Рожкова в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна», закон базуватиметься на європейській директиві Markets in Crypto-Assets (MiCA), яка вводить регулювання криптовалют у країнах-членах Євросоюзу. Вона повноцінно запрацювала у країнах ЄС наприкінці торік.
MiCA регулює випуск криптоактивів і супутні послуги. Зокрема, він запроваджує пан’європейський режим ліцензування та нагляду для емітентів криптоактивів, криптоплатформ і постачальників послуг криптоактивів, включаючи різноманітні токени.
MiCA передбачає, що навіть забезпечені зрозумілими базовими активами токени прийнятні лише в тому випадку, якщо це забезпечення перебуває в Європі, відзначила Катерина Рожкова.
Вона додала, що Україна разом з міжнародними партнерами чітко визначить, хто з регуляторів за що відповідатиме, але запевнила, що регулятором точно не буде Мінцифри через позицію Міжнародного валютного фонду, але залучення цього міністерства до роботи над законопроєктом вітається.
«МВФ проти цієї ідеї, і потрібно враховувати практику регулювання в ЄС. Але треба визнати, що технології змінюють патерн… Тож якщо Мінцифри в авангарді передових технологій, їхній досвід та бачення варто використати при розробці законопроєкту», — повідомила заступниця голови НБУ.
Вона зауважила, що потрібно зберегти макрофінансову стабільність, і не можна, щоб віртуальні активи замінили собою гроші.
«Ми маємо забезпечити прозорість операторів з огляду на вимоги фінансового моніторингу, захистити фінансову систему від витоку капіталу, захистити населення, — сказала Катерина Рожкова.
За її словами, через розосередженість криптогаманців регулювати та обмежувати їх буде складно, а також є ризик легалізації та ухиляння від оподаткування.
У січні торік Рожкова розповідала, що Нацбанк виступає проти визнання криптовалюти законним засобом платежу: одна з причин — такі зміни можуть загрожувати стабільності української фінансової системи.
Раніше у Верховній Раді були зареєстровані два законопроєкти, які мають врегулювати обіг віртуальних активів — від Мінцифри та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Обидва законопроєкти базують на директиві MiCA, але відрізняються в питаннях щодо класифікації й оподаткуванні операцій із криптовалютами.
У грудні 2024 року віцепрем'єр-міністр і міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив, що легалізація ринку криптовалют може потенційно принести в український бюджет до 15 млрд грн. Про це йдеться в дослідженні Global Ledger, де відзначається, що українські користувачі генерують близько 2,5% глобального трафіку криптобірж.
«Я не очікую якихось шалених надходжень до державного бюджету чесно кажучи взагалі не очікую їх у якомусь пристойному вигляді. Хоча, можливо щось і буде. Ми точно легалізуємо крипту, думаю, що в першому кварталі будемо намагатися. Можливо в другому кварталі вже в другому читанні дійдемо до цього», — розповів голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев на початку 2025 року.
