Заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що Нацбанк виступає проти визнання криптовалюти законним засобом платежу: одна з причин — такі зміни можуть загрожувати стабільності української фінансової системи. Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT, прокоментував заяву НБУ, навівши факти на підтримку легалізації віртуальних активів як платіжного засобу.
Заступниця голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що Нацбанк виступає проти визнання криптовалюти законним засобом платежу: одна з причин — такі зміни можуть загрожувати стабільності української фінансової системи. Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT, прокоментував заяву НБУ, навівши факти на підтримку легалізації віртуальних активів як платіжного засобу.
Зараз у ВР зареєстровано два законопроєкти — № 10225 від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) та альтернативний № 10225-1 від Мінцифри. Обидва законопроєкти містять положення про те, що функцію засобу платежу може виконувати тільки окремий вид віртуальних активів — токени електронних грошей, написав Олександр Борняков у Facebook.
Цей законопроєкт під токеном електронних грошей розуміє різновид віртуального активу, що має на меті підтримання своєї стабільної вартості шляхом прив’язки до вартості виключно однієї офіційної валюти. Пункт 3 статті 4 законопроєкту відсилає до розділу V, яким регулюються питання емісії та обігу токенів електронних грошей, а пункт 3 статті 54 цього. Розділу прямо вказує, що для використання на території України емітенти токенів електронних грошей мають право здійснювати випуск токенів електронних грошей, номінованих виключно у гривні.
Проєкт закону від Мінцифри класифікує як токени електронних грошей віртуальні активи, вартість яких пов’язана з вартістю української гривні (пункт 28 частини 1 статті 1 законопроєкту). Частини 3 та 4 статті 5 передбачають, що саме токени електронних грошей є законним засобом здійснення розрахунків за товари, роботи та послуги на всій території України, а емітентами та оферентами токенів електронних грошей в Україні можуть бути виключно банки та небанківські фінансові установи, які є резидентами України.
Обидва проєкти закону встановлюють, що ринок віртуальних активів у частині емісії та обігу токенів електронних грошей, які можуть використовуватись як засіб платежу, регулюється Нацбанком тому, що це його зона відповідальності, пояснив Борняков.
Правовий режим номінованих у гривні токенів електронних грошей відповідатиме тому, що застосовується до звичайних електронних грошей, які вже використовувалися в державі без впливу на макроекономічну стабільність. Ці токени мають бути повністю забезпечені готівковою або безготівковою гривнею, що буде 100% запобіжником від можливих випадків зміни загального розміру грошової маси.
«Впевнений, що колеги з НБУ не допустять упровадження будь-яких занадто ризикових моделей. Усі інші віртуальні активи використовуватимуться тільки у віртуальному середовищі, без ризиків для реальної економіки», — зазначив заступник міністра цифрової трансформації.
На думку Борнякова, потрібно без жодних зволікань продовжити роботу над ухваленням профільного законодавства про віртуальні активи.
