Бізнесом був ініційований законопроєкт про зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК), який надасть бізнесу інструменти для захисту від тиску правоохоронних органів. Законопроєкт вже підтримав відповідний Комітет Верховної Ради.
Бізнесом був ініційований законопроєкт про зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК), який надасть бізнесу інструменти для захисту від тиску правоохоронних органів. Законопроєкт вже підтримав відповідний Комітет Верховної Ради.
Про це повідомив засновник і голова наглядової ради Ajax Systems Олександр Конотопський.
«Це останній з 7 кроків, який перша Рада Бізнесу поставила в to-do лист. Нарешті законопроєкт 12439 після багатьох запеклих баталій був підтриманий комітетом. Він надає бізнесу багато інструментів для захисту», — написав Конотопський.
Ч.3 Ст. 170 КПК України. Прийняті зміни встановлюють граничний строк арешту коштів — до 4 місяців, а продовження можливе лише за вмотивованою ухвалою суду. За словами Конотопського, це повертає бізнесу передбачуваність і гарантує зміну практики «вічних арештів».
«Арешт коштів без визначеного строку був однією з найболючіших проблем для бізнесу. Особливо це відчутно у воєнний час, коли підприємства працюють на межі та виконують державні замовлення, а підвищена увага до них і навіть до їхніх контрагентів нерідко завершувалася безстроковим блокуванням рахунків, що часто означає — повне блокування господарської діяльності. „Отримати“ арешт було відносно просто, натомість його скасування — надзвичайно складний процес через відсутність чітких строків і бажання з боку правоохоронців», — додав засновник Ajax Systems.
Ст. 233, 234, 172, 309 КПК України. Ухвалені зміни встановлюють чіткі запобіжники невідкладного обшуку: обов’язкове повідомлення власника майна/приміщення про судове засідання з «легалізації» обшуку (тобто після проведення обшуку), право бути присутнім, а значить — право мати голос у процесі, право залучати свідків і подавати докази відсутності невідкладності, а також право апеляційного оскарження ухвали про легалізацію.
«Невідкладний обшук — виняткова процесуальна дія з вузьким переліком підстав. На практиці через недостатню визначеність норми її нерідко застосовували поза межами таких підстав, що створювало простір для зловживань. Зміни відновлюють правову визначеність і змагальність там, де її безумовно бракувало», — зазначив Конотопський.
Ст. 96 КПК України. Тепер не тільки слідчий чи прокурор, а й інші сторони (захист, бізнес) можуть ставити свої запитання потерпілому. Це підсилює змагальність сторін і робить процес більш прозорим, пояснює бізнесмен.
Ст. 98 КПК України. Слідчий тепер зобов’язаний вчасно ухвалювати постанову про те, що певний об’єкт є доказом. Це прибирає практику «підвішеного стану», коли вилучене майно чи документи роками не мали офіційного статусу.
Ч. 2 ст. 104 КПК України, ч. 2. Ст. 105 КПК України. Усе, що вилучається під час обшуку, має бути внесено в протокол. Якщо цього не зроблено — такий доказ стає недопустимим у суді. Це захищає бізнес від «підкинутих», або «зниклих» в результаті обшуку речей.
Ч. 6 ст. 132 КПК України. Суд отримав більше прав — може викликати свідків, експертів, розглядати речі під час ухвалення рішень про арешт майна чи інші заходи. Тобто рішення мають стати більш вмотивованими.
Ч. 8 ст. 132 КПК України. Якщо суд уже відмовив в арешті чи запобіжному заході, правоохоронці не зможуть подавати ті самі клопотання знову без нових підстав.
Ч. 4 ст. 163 КПК України, Ч. 8 ст. 163 КПК України. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів тепер має розглядатися максимум 15 днів. Якщо сторона, яка подала клопотання, не прийшла на засідання — воно залишається без розгляду.
Ч.5 Ст. 174 КПК України, Ст. 175 КПК. Якщо арешт майна скасовано, повернути його власнику треба не пізніше ніж за 30 днів. Це ставить край затягуванням.
Ст. 214 КПК України. Дані про кримінальне правопорушення за 191 ККУ тепер вносяться в реєстр лише тоді, коли є достатньо підстав та виключно керівником органу прокуратури. Це обмежує практику відкриття справ для кількісних показників, або з надуманих підстав.
Ст. 216 КПК України. Якщо справа розслідується «не тим» органом, сторона має право подати клопотання про зміну підслідності, а прокурор зобов’язаний швидко його розглянути.
«Прошу народних депутатів підтримати законопроєкт. Це великий крок у сторону зменшення токсичності української юрисдикції. Підприємницька діяльність основа економічного зростання та обороноздатності. Люди, що хочуть створювати повинні отримати усі умови для цього і максимальний захист від будь-яких переслідувань», — зауважив Конотопський.
