Застарілі коефіцієнти можуть зірвати конкурси на нові 4G та 5G частоти. Розбір

Мобільні оператори, щоб надавати послуги зв’язку, використовують радіочастотний спектр та сплачують державі ренту за радіочастоти. Це обмежений природний ресурс. І тому його розподілення суворо регулюється державою. Основна мета державного регулювання — щоб всім компаніям вистачало спектру для надання якісного сервісу абонентам.

Залишити коментар
Застарілі коефіцієнти можуть зірвати  конкурси на нові 4G та 5G частоти. Розбір

Мобільні оператори, щоб надавати послуги зв’язку, використовують радіочастотний спектр та сплачують державі ренту за радіочастоти. Це обмежений природний ресурс. І тому його розподілення суворо регулюється державою. Основна мета державного регулювання — щоб всім компаніям вистачало спектру для надання якісного сервісу абонентам.

Але операторам не завжди вдається отримати кількість радіочастот в об'ємі, що відповідає кількості споживачів послуг (абонентів) та забезпечує подальший розвиток радіомереж. Після розгортання мереж 3G (UMTS) та 4G (LTE) йде нове покоління зв’язку — п’яте (5G).

Держава готується та має на меті провести прозорі тендери на нові діапазони частот для розвитку четвертого (4G) і впровадження п’ятого (5G) покоління зв’язку. Щоправда, умови для розгортання 5G в Україні навряд можна назвати сприятливими. В першу чергу через те, що для наступного апгрейду мереж треба більші обсяги (смуги) частот. І справа не тільки у розмірі ренти, яку мобільний оператор сплачує державі, а також і в вимушеній необхідності застосування підвищуючих коефіцієнтів за так звану «концентрацію» радіочастот. 

Через таку багаторічну практику великі платоспроможні оператори можуть бути не зацікавлені у запровадженні нових мобільних технологій, адже для них треба набагато більший обсяг радіочастот (диктується специфікою нових радіотехнологій) і відповідно до більшої кількості абонентів в мережі. У такому контексті розвитку подій успішність проведення майбутніх тендерів може опинитися під великим питанням. При застосуванні наявних підвищуючих коефіцієнтів на ренту за радіочастоти, цей кейс для операторів здається нерентабельним.

Як з’явилися коефіцієнти

Коефіцієнти за  використання радіочастотного спектра були ініційовані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ, зараз це — НКЕК) у 2015-2016 роках. У той період треба було стимулювати операторів мобільного зв’язку до обміну (перерозподілу) радіочастотами з метою створення їх суцільних смуг. Без цього неможливо було провести ані тендери на 4G, ані впровадити цю нову технологію в Україні. 

Як згадує дослідник цифрових ринків Роман Хіміч, коефіцієнти за використання (оренду) радіочастот вводилися, як тимчасові інструменти неринкового, суто адміністративного тиску на чинних операторів. «Це були тимчасові заходи, щоб з’явилася можливість видати ліцензії на 4G», — підкреслює він. Попри наявну тоді політичну волю, існувало складне організаційно-технічне питання, яке потребувало нестандартного вирішення, на яке зрештою погодилися піти й найбільший гравець, і його конкуренти. 

У більшості діапазонів радіочастот тоді царював хаос. Це було наслідком багаторічної непродуманої державної політики розподілу спектра. Радіочастоти видавали як вийде. Тому замість суцільних смуг оператори отримували «шматочки» радіочастот, які межували з частотами інших компаній, створюючи радіозавади одне одному. У 1990-х роках мало хто міг здогадатись, що для 4G-інтернету в діапазоні частот 900 МГц чи 1800 МГц потрібні будуть набагато більші суцільні смуги по 5–20 МГц, а не в сотні разів менші нарізані для GSM канальні «клаптики» по 200 кГц. 

Коефіцієнти в діапазонах 2600 МГц, 1800 МГц та 900 МГц підштовхнули операторів обмінятися з конкурентами шматками спектра для отримання суцільних смуг частот. В результаті обміну радіочастотами такі компанії, як lifecell і Vodafone змогли навіть отримати додатковий спектр. «Київстар» коштом перерозподілу частот на користь конкурентів добровільно та безоплатно віддав 2×1,9 МГц спектра в діапазоні 1800 МГц та 2×1,5 МГц спектра в діапазоні 900 МГц. Якщо відштовхуватися від розрахунків поважної міжнародної консалтингової компанії Analysys Mason, ПрАТ «ВФ Україна» отримав у користування додаткові частоти вартістю близько 4,2 млрд грн, а ТОВ «лайфселл» — вартістю приблизно 1 млрд грн абсолютно безплатно.

Які коефіцієнти діють зараз

Попри те, що обмін радіочастотами між операторами мобільного зв’язку вже успішно проведений і всі оператори отримали суцільні смуги частот, застаріла система коефіцієнтів продовжує діяти. На сьогодні при розрахунку оплати за користування частотами використовуються такі коефіцієнти до рентної платні:

  1. За фрагментацію спектра радіочастот встановлюються підвищуючий коефіцієнт 1,2. Він застосовується до смуг частот величиною менше ніж 2Х5 МГц.
  2. За дефрагментацію спектра встановлюється пом’якшувальний коефіцієнт 0,75. Він застосовується до суцільних смуг частот величиною не менше, ніж 2Х5.
  3. За концентрацію спектра підвищуючий коефіцієнт — 1,4. Він застосовується, якщо обсяг спектра перевищує штучно запроваджений та жодним чином необґрунтований «ліміт»: 2Х10 МГц для діапазону 900 МГц,  2Х15 МГц для діапазону 1800 МГц та 2100 МГц і 2Х20 МГц у діапазоні 2600 МГц.

Фактично склалася ситуація, коли деякі гравці ринку, застосовуючи лише знижувальний коефіцієнт за дефрагментований спектр, отримували та продовжують отримувати податкову знижку від держави. А інші навпаки сплачують підвищену рентну плату в порівнянні з платежами за номінальною ставкою.

Чому не вигідно розвивати нові технології

Поки діє коефіцієнт за концентрацію спектра, оператор, у якого більша мережа і більше абонентів, за придбані на аукціонах нові частоти повинен платити щомісячні рентні платежі майже у півтора рази більше, ніж оператор, якому достатньо меншого спектру для обслуговування невеликої бази клієнтів. 

Застосування коефіцієнтів у діючій моделі ринку мобільного зв’язку призводить до нерівномірного податкового навантаження на учасників ринку, що, своєю чергою, призводить до нерівних умов у конкуренції на зазначеному ринку, який є висококонкурентним і  забезпечує значні бюджетні надходження. Тобто, деякі учасники ринку почали конкурувати не коштом власних досягнень (розгортання покриття, впровадження нових технологій, знижок для клієнтів, підвищення якості послуг тощо), а за рахунок умов та правил (у тому числі податкові пільги на ренту), які передбачені у вигляді коефіцієнтів у чинному законодавстві України.

Щоб забезпечувати високу швидкість мобільного інтернету, операторам необхідно більше частот. Тобто, з одного боку від операторів вимагають підвищувати якість і швидкість послуг, а з іншого — штучно обмежують розвиток. Це розпорка, яка штучно гальмує розвиток ринку.  

Нові тендери під загрозою

Як розповідає Артем Фреюк, радник з регуляторних питань «Київстар», в першу чергу держава намагатиметься виставити на тендер додаткові частоти під технологію 4G — діапазони 2300 МГц і 2600 МГц. 

Далі ще один спектр, який є вільним зараз — 2100 МГц. Йдеться про смугу в 30 МГц (спектр, який був зданий державі компанією «ТриМоб»). Експерти оцінюють, що його ціна може становити від 500 млн до 1 млрд гривень. У разі купівлі  кожним з трьох операторів по 10 МГц спектра, рентна плата за РЧР за рахунок застосування коефіцієнтів зросла б сукупно для мобільної трійки на 469 млн грн на рік (156,3 млн грн додатково на кожного оператора). 

Тобто зростання фіскального навантаження (не враховуючи вартості ліцензій)  є стримувальним фактором для: 

  • а) купівлі необхідного для забезпечення якісних сервісів обсягу додаткового спектра;
  • б) окупності бізнес-кейсу в цілому й участі в аукціоні.

В більш далекій перспективі держава намагатиметься продати також і частоти під 5G, в діапазонах 700 МГц та 3500 МГц. Але тягар з використанням коефіцієнтів, які матимуть оператори після купівлі 4G частот, навряд чи зробить новий тендер привабливим.  

Фактор війни та міграції

Під час війни оператори й без коефіцієнтів постійно несуть додаткові витрати. Їм доводиться відновлювати зруйновану інфраструктуру на півдні та сході країни. Без додаткового спектра також не обійтися. Адже частина населення мігрувала зі сходу і півдня на захід України, або виїхала з мегаполісів у сільську місцевість, де трафік зріс. Додатковий спектр допоміг би мобільним компаніям швидше адаптуватися під такі зміни. 

На якій стадії ініціатива 

Нарешті, здається, держава визнала наявність проблеми із коефіцієнтами. Їх скасування передбачено аж в чотирьох системних документах держави, як то: 

  • Планом законопроєктної роботи Верховної Ради України.
  • Планом пріоритетних дій Уряду.
  • Національна економічна стратегія на період до 2030 року.
  • А також вже нашумілою Національною стратегією доходів до 2030 року.

Телеком-регулятор НКЕК також розуміє важливість цього питання і послідовно, вже декілька років виступає за скасування всіх без виключення коефіцієнтів, як таких що вже виконали свою місію і наразі є навпаки стримувальним фактором для ринку. Комісія підтримала розроблений Мінфіном законопроєкт, який пропонує скасувати всі без виключення коефіцієнти. Документ пройшов широке міжвідомче узгодження без жодного зауваження. А Кабмін у понеділок, 22 січня 2024, вніс відповідний проєкт закону в Раду під номером 10423

«Ми давно виступали за скасування цих коефіцієнтів, тому що їх регуляторна мета — зниження концентрації спектра — по суті виконана після тендерів по 1800. Тому вони не потрібні, лише ускладнюють облік», — заявив dev.ua голова НКЕК Олександр Животовський. 

«Оподаткування не має стримувати інвестиційну привабливість діючих та нових діапазонів при запровадженні нових технологій та стримувати розвиток мереж», — пише Артем Фреюк, радник з регуляторних питань «Київстар».

До того ж як він підкреслює, подібна законодавча ініціатива відповідає нещодавно прийнятій програмі співробітництва з МВФ та вищезазначеній Нацстратегії доходів, відповідно до якої: 

  • а) передбачена мобілізація доходів держбюджету, в т.ч через призму скасування низки нині діючих податкових преференцій;
  • б) уникнення заходів, які можуть призвести до зменшення податкових надходжень.

Як каже Роман Хіміч, «Київстару» принципово важливо добитися того, щоб плата за оренду частот здійснювалася на загальних принципах з рівними умовами для всіх гравців. Інакше компанії, які відважуються інвестувати в нові діапазони частот, зіштовхнуться з тим, що працюватимуть в нерівних ринкових умовах: чим більше частот вони використовуватимуть, тим більшою буде доплата за коефіцієнт. 

«Відміна коефіцієнтів — це важлива функціональна проба, на результати якої дивитимуться компанії. Вона покаже нам, якими насправді є підвалини державного регулювання частотного ресурсу», — підкреслює експерт.

Які плюси отримують держава та користувачі

Якщо законопроєкт підтримують депутати у сесійній залі, державі та абонентам слід очікувати помітні переваги в наданні послуг на додаткові надходження до бюджету. А саме:

  • 1) збільшення доходів державного бюджету у розмірі 56 млн грн на рік;
  • 2) надходження від тендеру на 2100 МГц від 500 млн до 1 млрд грн та додаткова регулярна рентна плата в розмірі 207 млн грн на рік;
  • 3) можливість нових аукціонів в діапазонах 700 МГц (доступна смуга 2×20МГц), який може бути оцінений в 1,5–2 млрд грн, та 3500 МГц (смуга 400 МГц), який може бути оцінений в 1,2–1,8 млрд грн
  • 4) покращення якості зв’язку та мобільного інтернету;
  • 5) розширення покриття 4G та початок впровадження 5G. 

Резюме

Відміна коефіцієнтів нагадує стару хворобу, яку треба нарешті наважитися прооперувати — комусь від цього буде боляче, іншим навпаки принесе полегшення. Однак для майбутнього видужання (читайте — створення прозорих та ринкових умов) необхідно усунути застарілі наразі вже не актуальні перешкоди. Особливо актуально це в часи війни, коли країна потребує інвестицій, держбюджет — доходів, а розширення мобільних мереж є безумовним пріоритетом операторів та держави загалом.

Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
Депутат Федієнко: «Працюємо над тим щоби можливо розширити для Vodafone і lifecell смуги радіочастот»
Депутат Федієнко: «Працюємо над тим, щоби, можливо, розширити для Vodafone і lifecell смуги радіочастот»
По темi
Депутат Федієнко: «Працюємо над тим, щоби, можливо, розширити для Vodafone і lifecell смуги радіочастот»
5G в Україні: бути чи не бути? У «Київстар» пояснили що відбувається довкола впровадження 5G і коли варто чекати на нове покоління мобільних мереж хоча б в історичних центрах міст
5G в Україні: бути чи не бути? У «Київстар» пояснили, що відбувається довкола впровадження 5G і коли варто чекати на нове покоління мобільних мереж хоча б в історичних центрах міст
По темi
5G в Україні: бути чи не бути? У «Київстар» пояснили, що відбувається довкола впровадження 5G і коли варто чекати на нове покоління мобільних мереж хоча б в історичних центрах міст
Телеком-регулятор відсудив частоти під 5G. Тепер вони вільні для тендеру
Телеком-регулятор відсудив частоти під 5G. Тепер вони вільні для тендеру
По темi
Телеком-регулятор відсудив частоти під 5G. Тепер вони вільні для тендеру
Другий сезон проєкту Ukrainian Underdogs.

Що сьогодні відбувається між державою та IT

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
Ліцензія видана ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 15.09.23 (рішення КРАІЛ №245 від 31.08.2023); ТОВ "СЛОТС Ю.ЕЙ." – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 26.04.2021 (рішення КРАІЛ №150 від 12.04.2021); ТОВ «СПЕЙСИКС» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 08.02.2021 (рішення КРАІЛ №34 від 02.02.2021); ТОВ «ГЕЙМДЕВ» – на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 16.02.2021 (рішення № 47 від 10.02.2021).
Читайте також
Передноворічний казус. Vodafone отримав нову ліцензію на 4G. Вона обійдеться в мільярд. А користуватися нею не можна
Передноворічний казус. Vodafone отримав нову ліцензію на 4G. Вона обійдеться в мільярд. А користуватися нею не можна
Передноворічний казус. Vodafone отримав нову ліцензію на 4G. Вона обійдеться в мільярд. А користуватися нею не можна
Екскадрилья нових винищувачів в обмін на частоти під 5G в Україні. Або
Екскадрилья нових винищувачів в обмін на частоти під 5G в Україні. Або "підводні камені" на шляху до п'ятого покоління зв'язку
Екскадрилья нових винищувачів в обмін на частоти під 5G в Україні. Або "підводні камені" на шляху до п'ятого покоління зв'язку
Наприкінці минулого тижня в Україні запрацювала перша тестова зона технології 5G на базі UNIT.City і стільникової станції постачальників обладнання.
Huawei і Vodafone офіційно протестують 5G в Україні наприкінці жовтня
Huawei і Vodafone офіційно протестують 5G в Україні наприкінці жовтня
Huawei і Vodafone офіційно протестують 5G в Україні наприкінці жовтня
5G не для всіх. Або чому «велика трійка» мобільних операторів зникне
5G не для всіх. Або чому «велика трійка» мобільних операторів зникне
5G не для всіх. Або чому «велика трійка» мобільних операторів зникне
Новина про те, що Кабмін нещодавно переніс тендер з продажу радіочастот під п’яте покоління зв’язку (5G) з жовтня на лютий засвідчує, в першу чергу, не те, що у держави немає грошей на організаційні підготовчі заходи.

Хочете повідомити важливу новину? Пишіть у Telegram-бот

Головні події та корисні посилання в нашому Telegram-каналі

Обговорення
Коментарів поки немає.