Мобільні оператори, щоб надавати послуги зв’язку, використовують радіочастотний спектр та сплачують державі ренту за радіочастоти. Це обмежений природний ресурс. І тому його розподілення суворо регулюється державою. Основна мета державного регулювання — щоб всім компаніям вистачало спектру для надання якісного сервісу абонентам.
Мобільні оператори, щоб надавати послуги зв’язку, використовують радіочастотний спектр та сплачують державі ренту за радіочастоти. Це обмежений природний ресурс. І тому його розподілення суворо регулюється державою. Основна мета державного регулювання — щоб всім компаніям вистачало спектру для надання якісного сервісу абонентам.
Але операторам не завжди вдається отримати кількість радіочастот в об'ємі, що відповідає кількості споживачів послуг (абонентів) та забезпечує подальший розвиток радіомереж. Після розгортання мереж 3G (UMTS) та 4G (LTE) йде нове покоління зв’язку — п’яте (5G).
Держава готується та має на меті провести прозорі тендери на нові діапазони частот для розвитку четвертого (4G) і впровадження п’ятого (5G) покоління зв’язку. Щоправда, умови для розгортання 5G в Україні навряд можна назвати сприятливими. В першу чергу через те, що для наступного апгрейду мереж треба більші обсяги (смуги) частот. І справа не тільки у розмірі ренти, яку мобільний оператор сплачує державі, а також і в вимушеній необхідності застосування підвищуючих коефіцієнтів за так звану «концентрацію» радіочастот.
Через таку багаторічну практику великі платоспроможні оператори можуть бути не зацікавлені у запровадженні нових мобільних технологій, адже для них треба набагато більший обсяг радіочастот (диктується специфікою нових радіотехнологій) і відповідно до більшої кількості абонентів в мережі. У такому контексті розвитку подій успішність проведення майбутніх тендерів може опинитися під великим питанням. При застосуванні наявних підвищуючих коефіцієнтів на ренту за радіочастоти, цей кейс для операторів здається нерентабельним.
Коефіцієнти за використання радіочастотного спектра були ініційовані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ, зараз це — НКЕК) у 2015-2016 роках. У той період треба було стимулювати операторів мобільного зв’язку до обміну (перерозподілу) радіочастотами з метою створення їх суцільних смуг. Без цього неможливо було провести ані тендери на 4G, ані впровадити цю нову технологію в Україні.
Як згадує дослідник цифрових ринків Роман Хіміч, коефіцієнти за використання (оренду) радіочастот вводилися, як тимчасові інструменти неринкового, суто адміністративного тиску на чинних операторів. «Це були тимчасові заходи, щоб з’явилася можливість видати ліцензії на 4G», — підкреслює він. Попри наявну тоді політичну волю, існувало складне організаційно-технічне питання, яке потребувало нестандартного вирішення, на яке зрештою погодилися піти й найбільший гравець, і його конкуренти.
У більшості діапазонів радіочастот тоді царював хаос. Це було наслідком багаторічної непродуманої державної політики розподілу спектра. Радіочастоти видавали як вийде. Тому замість суцільних смуг оператори отримували «шматочки» радіочастот, які межували з частотами інших компаній, створюючи радіозавади одне одному. У 1990-х роках мало хто міг здогадатись, що для 4G-інтернету в діапазоні частот 900 МГц чи 1800 МГц потрібні будуть набагато більші суцільні смуги по 5–20 МГц, а не в сотні разів менші нарізані для GSM канальні «клаптики» по 200 кГц.
Коефіцієнти в діапазонах 2600 МГц, 1800 МГц та 900 МГц підштовхнули операторів обмінятися з конкурентами шматками спектра для отримання суцільних смуг частот. В результаті обміну радіочастотами такі компанії, як lifecell і Vodafone змогли навіть отримати додатковий спектр. «Київстар» коштом перерозподілу частот на користь конкурентів добровільно та безоплатно віддав 2×1,9 МГц спектра в діапазоні 1800 МГц та 2×1,5 МГц спектра в діапазоні 900 МГц. Якщо відштовхуватися від розрахунків поважної міжнародної консалтингової компанії Analysys Mason, ПрАТ «ВФ Україна» отримав у користування додаткові частоти вартістю близько 4,2 млрд грн, а ТОВ «лайфселл» — вартістю приблизно 1 млрд грн абсолютно безплатно.
Попри те, що обмін радіочастотами між операторами мобільного зв’язку вже успішно проведений і всі оператори отримали суцільні смуги частот, застаріла система коефіцієнтів продовжує діяти. На сьогодні при розрахунку оплати за користування частотами використовуються такі коефіцієнти до рентної платні:
Фактично склалася ситуація, коли деякі гравці ринку, застосовуючи лише знижувальний коефіцієнт за дефрагментований спектр, отримували та продовжують отримувати податкову знижку від держави. А інші навпаки сплачують підвищену рентну плату в порівнянні з платежами за номінальною ставкою.
Поки діє коефіцієнт за концентрацію спектра, оператор, у якого більша мережа і більше абонентів, за придбані на аукціонах нові частоти повинен платити щомісячні рентні платежі майже у півтора рази більше, ніж оператор, якому достатньо меншого спектру для обслуговування невеликої бази клієнтів.
Застосування коефіцієнтів у діючій моделі ринку мобільного зв’язку призводить до нерівномірного податкового навантаження на учасників ринку, що, своєю чергою, призводить до нерівних умов у конкуренції на зазначеному ринку, який є висококонкурентним і забезпечує значні бюджетні надходження. Тобто, деякі учасники ринку почали конкурувати не коштом власних досягнень (розгортання покриття, впровадження нових технологій, знижок для клієнтів, підвищення якості послуг тощо), а за рахунок умов та правил (у тому числі податкові пільги на ренту), які передбачені у вигляді коефіцієнтів у чинному законодавстві України.
Щоб забезпечувати високу швидкість мобільного інтернету, операторам необхідно більше частот. Тобто, з одного боку від операторів вимагають підвищувати якість і швидкість послуг, а з іншого — штучно обмежують розвиток. Це розпорка, яка штучно гальмує розвиток ринку.
Як розповідає Артем Фреюк, радник з регуляторних питань «Київстар», в першу чергу держава намагатиметься виставити на тендер додаткові частоти під технологію 4G — діапазони 2300 МГц і 2600 МГц.
Далі ще один спектр, який є вільним зараз — 2100 МГц. Йдеться про смугу в 30 МГц (спектр, який був зданий державі компанією «ТриМоб»). Експерти оцінюють, що його ціна може становити від 500 млн до 1 млрд гривень. У разі купівлі кожним з трьох операторів по 10 МГц спектра, рентна плата за РЧР за рахунок застосування коефіцієнтів зросла б сукупно для мобільної трійки на 469 млн грн на рік (156,3 млн грн додатково на кожного оператора).
Тобто зростання фіскального навантаження (не враховуючи вартості ліцензій) є стримувальним фактором для:
В більш далекій перспективі держава намагатиметься продати також і частоти під 5G, в діапазонах 700 МГц та 3500 МГц. Але тягар з використанням коефіцієнтів, які матимуть оператори після купівлі 4G частот, навряд чи зробить новий тендер привабливим.
Під час війни оператори й без коефіцієнтів постійно несуть додаткові витрати. Їм доводиться відновлювати зруйновану інфраструктуру на півдні та сході країни. Без додаткового спектра також не обійтися. Адже частина населення мігрувала зі сходу і півдня на захід України, або виїхала з мегаполісів у сільську місцевість, де трафік зріс. Додатковий спектр допоміг би мобільним компаніям швидше адаптуватися під такі зміни.
Нарешті, здається, держава визнала наявність проблеми із коефіцієнтами. Їх скасування передбачено аж в чотирьох системних документах держави, як то:
Телеком-регулятор НКЕК також розуміє важливість цього питання і послідовно, вже декілька років виступає за скасування всіх без виключення коефіцієнтів, як таких що вже виконали свою місію і наразі є навпаки стримувальним фактором для ринку. Комісія підтримала розроблений Мінфіном законопроєкт, який пропонує скасувати всі без виключення коефіцієнти. Документ пройшов широке міжвідомче узгодження без жодного зауваження. А Кабмін у понеділок, 22 січня 2024, вніс відповідний проєкт закону в Раду під номером 10423.
«Ми давно виступали за скасування цих коефіцієнтів, тому що їх регуляторна мета — зниження концентрації спектра — по суті виконана після тендерів по 1800. Тому вони не потрібні, лише ускладнюють облік», — заявив dev.ua голова НКЕК Олександр Животовський.
«Оподаткування не має стримувати інвестиційну привабливість діючих та нових діапазонів при запровадженні нових технологій та стримувати розвиток мереж», — пише Артем Фреюк, радник з регуляторних питань «Київстар».
До того ж як він підкреслює, подібна законодавча ініціатива відповідає нещодавно прийнятій програмі співробітництва з МВФ та вищезазначеній Нацстратегії доходів, відповідно до якої:
Як каже Роман Хіміч, «Київстару» принципово важливо добитися того, щоб плата за оренду частот здійснювалася на загальних принципах з рівними умовами для всіх гравців. Інакше компанії, які відважуються інвестувати в нові діапазони частот, зіштовхнуться з тим, що працюватимуть в нерівних ринкових умовах: чим більше частот вони використовуватимуть, тим більшою буде доплата за коефіцієнт.
«Відміна коефіцієнтів — це важлива функціональна проба, на результати якої дивитимуться компанії. Вона покаже нам, якими насправді є підвалини державного регулювання частотного ресурсу», — підкреслює експерт.
Якщо законопроєкт підтримують депутати у сесійній залі, державі та абонентам слід очікувати помітні переваги в наданні послуг на додаткові надходження до бюджету. А саме:
Відміна коефіцієнтів нагадує стару хворобу, яку треба нарешті наважитися прооперувати — комусь від цього буде боляче, іншим навпаки принесе полегшення. Однак для майбутнього видужання (читайте — створення прозорих та ринкових умов) необхідно усунути застарілі наразі вже не актуальні перешкоди. Особливо актуально це в часи війни, коли країна потребує інвестицій, держбюджет — доходів, а розширення мобільних мереж є безумовним пріоритетом операторів та держави загалом.
