В стрічках другий день бурлять новини про те, що московія може залишити киян без інтернету і що взимку не буде зв’язку.
Бачу, що часто несеться якийсь повний треш. Давайте покроково розберемося, що з цього правда, а що — брехня.
В стрічках другий день бурлять новини про те, що московія може залишити киян без інтернету і що взимку не буде зв’язку.
Бачу, що часто несеться якийсь повний треш. Давайте покроково розберемося, що з цього правда, а що — брехня.
Почнемо з того, що слід розуміти: є дуже різна телеком-інфраструктура, яка зазнає уражень. Не треба сприймати це як єдине ціле, тому що завдання у кожної ланки цієї інфраструктури різні, як і рівень задубльованості, зарезервованості систем — сильно відрізняється.
Перше — є дата-центри, де зберігаються і обробляються дані різних додатків та сервісів, якими ви користуєтеся кожного дня. Це такі великі майданчики, де в спеціальних стійках стоять сервери, які забезпечують роботу української хмари.
Як ми знаємо, у декілька київських датацентрів прилетіло. Але це не означає, що тепер усі дані українських додатків знищені. У більшості випадків дані професійних інтернет-сервісів зберігаються в різних хмарах (тобто фізично «лежать» у різних дата-центрах) в Україні, а також за кордоном.
Багато даних українських інтернет-сервісів зберігаються у глобальних хмарах AWS, Microsoft Azure, Google Cloud тощо. Це означає, що «дзеркала» або навіть основні копії сервісів фізично перебувають десь у датацентрі Польщі, Литви, Німеччини чи в іншому надійному місці. Там не літають шахеди (поки що).
Якщо один із дата-центрів зазнав пошкоджень, то дані завантажуються з іншого майданчика. І це невідчутно для користувача. Навіть якщо ви заходите на сервіс, який зберігається у Франкфурті, то ви не відчуєте затримки сигналу у переважній більшості випадків.
Звісно, є винятки. Наприклад, після руйнування найстарішого українського дата-центру Mirohost фізично зник доступ до деяких старих форумів, які там зберігалися і, скоріш за все, не мали бекапування.
Але такі випадки — поодинокі.
І, звісно, чим важчі файли, тим ефективніше їх зберігати якомога ближче до користувачів. Наприклад, великі відео або ж ігри. Але у світі вже є сервіси, які безпосередньо займаються доставкою важкого контенту в інтернеті без критичної затримки сигналу. І вся ця система вже давно добре прорахована і стабільно працює.
Друге — є вузли зв’язку інтернет-провайдерів. У Києві доволі багато відносно невеликих компаній, які доставляють інтернет-доступ до квартир.
І так, якщо реактивний шахед потрапив у цей районний вузол, то інтернет може зникнути до того часу, поки технарі не підключать резервне або партнерське обладнання (якщо воно є).
У київських під’їздах, як правило, є по три-п’ять різних інтернет-провайдерів. Кожен із них підключений до власного вузла зв’язку. Якщо в один вузол потрапили, то з іншого все одно буде литися Інтернет.
Третє — є вузли зв’язку великих телеком-компаній: Київстар, Укртелеком, Vodafone тощо. Ця інфраструктура зарезервована. Двічі, а то й тричі. Приліт шахеда, звісно, завдасть клопотів співробітникам телеком-компаній, але вони не припинять надавати вам послуги. Це прораховано.
Четверте — є базові станції мобільних операторів, які безпосередньо роздають усім нам мобільний інтернет. І з ними, скоріш за все, не відбуватиметься нічого критичного. Це погана, неефективна ціль. Станцій лише в Києві сумарно більше 10 000. Це невеликі, складнодосяжні об'єкти. І навіть якщо з ладу вийде 100 із них, на роботу мобільного інтернету в столиці глобально це навряд чи вплине.
Але так, коли ви сидите на мобільному інтернеті під час блекауту або ж під час тимчасового виходу з ладу вашого домашнього інтернет-провайдера, якість зв’язку може суттєво погіршуватися (навіть якщо на екрані смартфона стоять усі 5 рисок LTE). Це не означає, що базова станція мобільного оператора погано працює. Це означає, що в певний час вона просто перевантажена запитами на з’єднання і викачування файлів (від людей, які вчасно не подбали про свої інтернет-бекапи).
П’яте. Є ще точки обміну трафіком. Це доволі болючі місця з погляду потенційних прильотів. На цих точках обміну часто стоїть обладнання багатьох інтернет-провайдерів та інтернет-сервісів, і вони слугують своєрідним інтернет-містком між українськими мережами (і їхніми користувачами).
Але якщо в таку точку відбувся приліт — це не означає, що у вас тепер не буде інтернету. Тому що є інші точки, як в Україні, так і гігантські точки обміну трафіком у світі, через які тепер потече ваш трафік.
Треба зрозуміти головне: немає такого єдиного або ж головного вузла зв’язку в Україні, немає навіть декількох головних вузлів.
Архітектура інтернету розподілена, сильно рознесена. Саме тому так важко заблокувати доступ до якогось ресурсу на рівні держави, якщо ви, звісно, не живете в Північній Кореї.
Тому — менше паніки, більше довіри до наших телеком-спеціалістів. Вони зараз багато працюють над стійкістю ваших даних і ваших підключень. Вони у нас найкращі у світі, уж повірте. Я з ними 20 років спілкуюся. З інтернетом у нас усе добре. І буде добре. І ніяка рашка з ним зробити нічого не зможе. Вона навіть всередині себе його не може повністю контролювати.
А тепер декілька порад.
1.Якщо ви працюєте в інтернеті і перебій для вас критичний, спробуйте підключити резервного домашнього провайдера. Так, це зайві 300–500 грн на місяць. Але так у вас гарантовано буде робота.
2.Якщо є можливість купити і підключити Starlink, це буде найкращим резервом.
3.Не розраховуйте, що ви будете сидіти і працювати на 4G. Усіх базова станція просто не витягне. Не будуйте собі ілюзій.
