Зброя

Робота над спеціальним правовим режимом під виробників озброєння Defence City у самому розпалі. Зниження податків, спеціальний реєстр виробників, декриміналізація тза порушення контрактів, особливі умови релокації бізнесу та ще кілька регуляторних нюансів вже анонсували парламентарі, які підготували до розгляду цілих чотири законопроєкти.  dev.ua запитав у виробників озброєння, чи готові вони вступити до нового режиму. Нагадаємо — резидентам Дія.City втуп до Defence Сity хочуть заборонити. 

«Воювати роботами, проте не людьми», — одне з гасел Технологічних Сил України, об'єднання українських зброярів, яке наближається до другої річниці свого створення і з початкових шести учасників зросло до кількох десятків членів. До ТСУ входять головним чином українські виробники дронів і РЕБ-систем, а це наразі головна зброя цієї війни. Наскільки об'єднання наблизилося до цього та інших своїх гасел у реальності, хто може до нього потрапити, а кому — відмовляють, наскільки близько Україна стоїть до відкриття експорту зброї і чи зрозуміє це суспільство, а також — чи варто Україні боротися за ринки експорту озброєнь із росією, dev.ua поговорив із виконавчою директоркою ТСУ Катериною Михалко. Про ці та інші питання — нижче.             

Парламент швидкими темпами готується до запуску спеціального податкового режиму для виробників озброєння — Defence City. Підготовлено й зареєстровано в Раді вже чотири законопроєкти. Розглянути законопроєкти щодо впровадження ініціативи парламент може вже 11 липня. Можновладці нібито хочуть спростити життя виробникам оборонних технологій, однак із точки зору виробників — не все так однозначно. Чимало питань до нової ініціативи виникло й у Громадської ради при Міністерстві оборони, та й самі виробники зброї вказують на певні нюанси запропонованої моделі. Як працюватиме Defence City, який, як кажуть ініціатори, придумали, бо «Україна має бути країною зброярів», та що наразі виникає найбільше запитань — у розборі dev.ua.

Після 24 лютого 2022 року протимінна діяльність в Україні змінилася кардинально. Раніше — металошукачі й ручне розмінування, сьогодні — дрони, роботизовані системи та штучний інтелект. У цій колонці — про інновації, які змінюють підходи до гуманітарного розмінування, і про виклики, з якими щодня працюють українські сапери.

Навчальний центр операторів БПЛА Global Drone Academy першим з українських центрів офіційно вийшов на європейський ринок шляхом запуску GDA Baltic у Латвії. Це розширення присутності українських технологічних компаній безпекового сектору, адвокація інтересів України у сфері оборони ЄС, демонстрація спроможностей української оборонної індустрії задля забезпечення безпекових інтересів країн ЄС.

Сьогодні вдень, 1 липня, безпілотники атакували Іжевський електромеханічний завод «Купол» в Удмуртській Республіці, що за 1300 км від кордону з Україною. Це один із головних виробників ЗРК «Тор», «Оса» й ударних БпЛА «Гарпія» для ворожої армії. На одному з відео польоту дрона «Лютий», опублікованого на російських ресурсах, видно, що безпілотник не має шасі, а, значить, запускається не з дороги, а зі стаціонарної катапульти чи спеціальної мобільної транспортної платформи. Це вдосконалення, ймовірно, покращить аеродинамічні характеристики ударного безпілотника та дасть змогу витрачати менше палива, що підвищить дальність польоту дрона чи дасть змогу встановити додаткове корисне навантаження, а також зменшить радіолокаційну помітність. Крім того, більш обтічна форма «Лютого» може підвищити швидкість безпілотника. Нагадуємо, що відомо про найлютіший український дрон.